Ухвала суду № 138364990, 10.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/35114/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд міста Києва у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу другого управління Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42025000000000829 від 24.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад вимог клопотання

До слідчого судді надійшло клопотання сторони кримінального провадження про накладення арешту на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1222384000:01:001:0742, 1222381100:05:001:1134, 1222384000:01:002:1088, 1222381100:05:001:1303, 1222381100:05:001:1306, 1222383500:01:003:0890, 1222383500:01:003:0891, 1222383500:01:003:1027, 1223282500:02:105:1000, 1223282500:01:065:0016, 1223285000:01:116:0009, 1223285500:01:331:1002, 1223284500:02:051:1001, 1222381500:01:001:1179, розташовані на території Дніпропетровської області, з метою забезпечення збереження речових доказів, шляхом заборони вчинення з ними будь-яких дій, пов`язаних з розпорядженням (у тому числі відчуженням, передачею у користування, внесенням до статутного капіталу господарських товариств), а також заборони суб`єктам державної реєстрації вчиняти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо вказаних земельних ділянок.

Клопотання просить розглянути без виклику власників земельних ділянок, а також без виклику ТОВ « РЕНТ АГРО » та ТОВ « ФІРМА РАНОК 2017 », оскільки їх повідомлення до постановлення ухвали може призвести до вчинення дій, спрямованих на унеможливлення виконання ухвали про арешт майна.

Позиція учасника кримінального провадження

Прокурор у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, у якій вимоги клопотання підтримав у повному обсязі.

Враховуючи доводи клопотання прокурора, з метою забезпечення арешту, відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя здійснює розгляд клопотання без повідомлення власника майна.

Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду клопотання слідчим суддею не здійснювалась.

Норми права, які підлягають до застосування, та мотиви слідчого судді

Процесуальні правовідносини регулюються главою 17 «Арешт майна» розділу ІІ «Заходи забезпечення кримінального провадження» КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. Відповідно до ч. 3 цієї статті у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Норма-дефініція речових доказів (ст. 98 КПК України) щодо критеріїв (умов) визнання матеріальних об`єктів речовими доказами сформульована в категоричній формі, однак слід зважати на стадію кримінального провадження. Так, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

Системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє дійти висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)». Арешт майна на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Цей стандарт передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням, тобто наділяють її самою можливістю виконувати функцію доказу у кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту.

Слідчий суддя враховує правові позиції Великої Палати Верховного Суду, згідно з якими розгляд клопотання про накладення арешту на майно здійснюється з дотриманням балансу між завданнями кримінального провадження і необхідністю збереження таємниці досудового розслідування (ст. 222 КПК України). З огляду на це в ухвалі про накладення арешту на майно наводяться лише ті обставини кримінального провадження, які є необхідними та достатніми для обґрунтування такого заходу забезпечення, і які не розкривають зміст та напрями досудового розслідування.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000829 від 24.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, зокрема за фактом протиправного придбання права на майно у вигляді оренди та суборенди земельних ділянок комунальної власності в адміністративних межах Дніпропетровської області шляхом обману з використанням завідомо підроблених документів, вчиненого в умовах воєнного стану та в особливо великому розмірі.

Досудовим розслідуванням встановлено, що право оренди на 14 земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 1222384000:01:001:0742, 1222381100:05:001:1134, 1222384000:01:002:1088, 1222381100:05:001:1303, 1222381100:05:001:1306, 1222383500:01:003:0890, 1222383500:01:003:0891, 1222383500:01:003:1027, 1223282500:02:105:1000, 1223282500:01:065:0016, 1223285000:01:116:0009, 1223285500:01:331:1002, 1223284500:02:051:1001, 1222381500:01:001:1179 було зареєстровано за ТОВ « РЕНТ АГРО » (ЄДРПОУ 45884855 ), а право суборенди на ті самі земельні ділянки - за ТОВ « ФІРМА РАНОК 2017 » (ЄДРПОУ 45518682 ) на підставі документів, які, за даними досудового розслідування, є підробленими (у тому числі протоколи про результати земельних торгів, договори оренди та договори суборенди).

Постановою слідчого зазначені земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вимоги клопотання є обґрунтованими з таких підстав.

На даній стадії досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що зазначені земельні ділянки були безпосереднім предметом кримінально протиправних дій, оскільки право оренди та суборенди на них набуто із використанням завідомо підроблених документів. За таких обставин земельні ділянки відповідають критеріям речових доказів, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, як предмети, які були об`єктом кримінально протиправних дій, а мета арешту, визначена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є обґрунтованою.

Незастосування заборони відчуження та розпорядження вказаними земельними ділянками створить реальний ризик подальшої передачі права оренди чи суборенди на них на користь інших юридичних осіб, у тому числі підконтрольних співучасникам, внесення відповідних прав до статутного капіталу господарських товариств, а також вчинення інших реєстраційних дій, спрямованих на приховування первинного придбання цих прав шляхом обману та ускладнення повернення земельних ділянок у володіння та користування територіальних громад. Такі ризики визнаються слідчим суддею реальними з огляду на вже встановлений спосіб вчинення інкримінованого діяння, який полягав саме у використанні механізмів державної реєстрації прав на нерухоме майно для легалізації протиправного заволодіння.

Разом з тим слідчий суддя вважає обґрунтованою і необхідність застосування заборони користування вказаними земельними ділянками. Право оренди на них набуте ТОВ « РЕНТ АГРО » шляхом обману та із використанням завідомо підроблених документів, а право суборенди - ТОВ « ФІРМА РАНОК 2017 » на підставі підроблених договорів суборенди. За таких обставин продовження користування земельними ділянками цими юридичними особами фактично означало б продовження реалізації протиправного плану, отримання доходу від злочинної діяльності та подальше вибуття земель з володіння територіальних громад, що суперечить меті арешту, визначеній п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, та завданням кримінального провадження, визначеним ст. 2 КПК України.

Крім того, земельні ділянки за цільовим призначенням належать до сільськогосподарських і призначені для товарного сільськогосподарського виробництва, а тому користування ними без встановлення відповідної заборони об`єктивно пов`язане з ризиком виснаження ґрунтового покриву, погіршення їхніх якісних характеристик, а також збирання врожаю недобросовісними користувачами. Зазначені обставини охоплюються переліком, наведеним у ч. 11 ст. 170 КПК України (пошкодження, псування, використання майна), а тому застосування заборони користування у даному випадку є виправданим та відповідає завданням арешту майна.

З урахуванням встановленого способу вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень (використання інституту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їхнє обтяжень для легалізації протиправного заволодіння), а також ризику вчинення нових реєстраційних дій щодо земельних ділянок (реєстрація нових прав оренди чи суборенди, зміна користувача, внесення інших змін до відомостей державних реєстрів), обґрунтованою є і заборона суб`єктам державної реєстрації вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо зазначених земельних ділянок.

Слідчий суддя також враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою втручання у право особи на мирне володіння майном допускається за умови існування розумного співвідношення пропорційності між використаними засобами та метою, яка переслідується таким втручанням (ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; п. 203 рішення від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини»/Uzan and others v. Turkey). У даному випадку, з урахуванням характеру інкримінованих кримінальних правопорушень (заволодіння правами на земельні ділянки комунальної власності шляхом обману, вчинене в умовах воєнного стану, з завданням матеріальної шкоди територіальним громадам у сумі понад 18,9 млн грн), тимчасового характеру арешту та можливості його скасування у порядку ст. 174 КПК України, встановлений захід забезпечення кримінального провадження є пропорційним до переслідуваної мети.

Крім того, власник майна не позбавлений у подальшому права на звернення до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна у порядку, передбаченому ст. 174 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави вважати, що земельні ділянки, право оренди та суборенди на які набуто із використанням завідомо підроблених документів, відповідають ознакам речових доказів, а тому підлягають арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, і клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт у кримінальному провадженні № 42025000000000829 від 24.09.2025 на земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 1222384000:01:001:0742, 1222381100:05:001:1134, 1222384000:01:002:1088, 1222381100:05:001:1303, 1222381100:05:001:1306 - власником яких є територіальна громада с. Личківка в особі Личківської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області ;

- 1222383500:01:003:0890, 1222383500:01:003:0891, 1222383500:01:003:1027 - власником яких є територіальна громада с. Магдалинівка в особі Магдалинівської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області ;

- 1223282500:02:105:1000, 1223282500:01:065:0016, 1223285000:01:116:0009, 1223285500:01:331:1002 - власником яких є територіальна громада с. Піщанка в особі Піщанської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області ;

- 1223284500:02:051:1001 - власником якої є територіальна громада с. Губиниха в особі Губинської селищної ради Самарівського району Дніпропетровської області ;

- 1222381500:01:001:1179 - власником якої є територіальна громада с. Чернечче в особі Чернеччинської сільської ради Самарівського району Дніпропетровської області ,

шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування вказаними земельними ділянками, у тому числі шляхом їх передачі у користування за будь-якими правочинами (укладення договорів оренди, суборенди, безоплатного користування, угод про спільну діяльність, встановлення сервітутів тощо), внесення до статутного капіталу господарських товариств та вчинення інших дій, спрямованих на розпорядження ними.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, вчиняти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні дії щодо реєстрації речових прав та їх обтяжень на вказані земельні ділянки, у тому числі вносити зміни, пов`язані зі зміною власника, користувача, орендаря, орендодавця, суборендаря, а також будь-які інші зміни щодо їхніх характеристик, режиму і статусу.

Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.

В силу ст. 175 КПК України негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурорів у кримінальному провадженні № 42025000000000829 від 24.09.2025.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, його захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково; арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_4