Рішення № 138364301, 16.07.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1310/23

Провадження № 2/486/59/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Мельник А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобова Ольга Миколаївна, про визнання права власності в порядку спадкування,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , відповідач Південноукраїнська міська територіальна громада в особі Південноукраїнської міської ради, представник відповідача Нестеренко І.В., третя особа приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобова О.М.,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовною заявою до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобова О.М. про визнання додаткового строку тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її брата ОСОБА_3 .

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є її рідним братом. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, 18 жовтня 2011 року ОСОБА_3 було складено заповіт, за яким все належне спадкове майно та вищевказану квартиру він заповідав їй. 25 липня 2023 року вона звернулась до приватного нотаріуса Лобової О.М. із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено в зв`язку з пропуском строку звернення з даною заявою.

Зазначила, що труп ОСОБА_3 було виявлено 02 липня 2023 року, наступного дня відбулось його поховання. Вважає, що через те, що у довідці про причину смерті № 153 від 03 липня 2023 року було зазначена дата смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , нею начебто і було пропущено строк звернення з заявою про прийняття спадщини

Ухвалою суду від 18 серпня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у загальному порядку.

18 серпня 2023 року ухвалою суду звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 червня 2024 року справу було розподілено головуючому судді Савіну О.І.

24 вересня 2024 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами загального провадження.

18 лютого 2026 року здійснено повторний автоматизований розподіл справи. Справу розподілено головуючому судді Далматовій Г.А.

Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

11 березня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про зміну предмету позову, в якій зазначила, що у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців та тривалим перебуванням справи в суді, виникла необхідність у зміні предмета позову, оскільки захист її прав буде більш ефективним шляхом визнання права власності. Просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалою суду від 12 березня 2026 року заяву позивача про зміну предмету позову прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились. Позивач надала суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд вважає можливим на підставі ст. 223 ЦПК України розглянути справу за відсутності учасників справи, оскільки в ній достатньо доказів для ухвалення рішення.

Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Костянтинівка, Арбузинського району, Миколаївської області. Його батьками в свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с. 7/.

ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт. Костянтинівка, Арбузинського району, Миколаївської області. Її батьками в свідоцтві про народження зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 /а.с. 8/.

В зв`язку з укладення шлюбу 02 грудня 1977 року у Виконавчому комітеті Костянтинівської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області Прізвище ОСОБА_6 змінено на « ОСОБА_7 » /а.с. 9/.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_3 /а.с. 146/, де станом на 2011 рік ОСОБА_6 проживач та був заерєстрований /а.с.10/.

18 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Южноукраїнського міського нотаріального округу Миколаївської області Рихальською О.В. було посвідчено заповіт, яким ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: спадкоємцем усього належного йому майна на день смерті, у тому числі належної йому на праві власності квартири АДРЕСА_3 , призначив ОСОБА_1 /а.с. 10/.

Того ж дня зазначений заповіт було зареєстровано у Спадковому реєстрі /а.с. 11/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер у віці 68 років у м. Южноукраїнську, Вознесенського району, Миколаївської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с. 14/.

КП «Служба комунального господарства» 01 серпня 2023 року була видана довідка про те, що ОСОБА_1 провела поховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на Южноукраїнському міському кладовищі 03 липня 2023 року /а.с. 17/.

26 липня 2023 року приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Лобовою О.М. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з тим, що з часу відкриття спадщини до спливу шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не зверталась /а.с. 16/.

Місце проживання ОСОБА_1 , згідно копії паспорту, зареєстровано по АДРЕСА_4 /а.с. 3-5/.

Отже спадкоємець та спадкодавець на момент відкриття спадщини разом не проживали.

Розпорядженням міського голови від 18 січня 2016 року №19-р «Про перейменування вулиць та проспектів у місті Южноукраїнську» пр. Комуністичний перейменовано в пр. Соборності.

Постановою Верховної Ради України №4007-ІХ від 09 жовтня 2024 року перейменовано місто Южноукраїнськ Вознесенського району Миколаївської області на місто Південноукраїнськ.

Відповідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Отже, враховуючи наведене, квартира АДРЕСА_2 є об`єктом спадкування.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, про що наголошує ч. 5 ст. 1268 ЦК України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, якій починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Разом з тим, відповідно до частин 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Як передбачено ст. 328 ЦК України право власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Зокрема, якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.

Статтею 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст. 1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст. 1268, статей 1296 - 1299 ЦК України.

Як встановлено судом, позивачу, яка бажає прийняти спадщину, після смерті ОСОБА_3 , але на час відкриття спадщини не проживала постійно разом з ним, було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини, в зв`язку з пропуском строку звернення з такою заявою.

В ході судового розгляду позивач змінила предмет позову, та вважає більш ефективнішим шляхом визнання за нею права власності на спадкове майно, а не отримання додаткового строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи досліджені докази суд дійшов висновку, позивачем обраний не належний спосіб захисту її порушеного, оскільки у даному випадку їй необхідно було звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, тобто не змінювати предмет позову.

Враховуючи, вищенаведене, невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 265, 265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні її заяви до Південноукраїнської міської територіальної громади в особі Південноукраїнської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Лобова Ольга Миколаївна, про визнання права власності в порядку спадкування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне найменування відповідача: Південноукраїнська міська територіальна громада в особі Південноукраїнської міської ради, ЄДРПОУ 33850880, місцезнаходження: вул. Європейська, 48, м. Південноукраїнськ, Вознесенського району, Миколаївської області, 55002.

Повне ім`я третьої особи: приватний нотаріус Вознесенського районного нотаріального округу Лобова Ольга Миколаївна, АДРЕСА_6 .

Суддя Г. А. Далматова