Рішення № 138363388, 20.07.2026, Піщанський районний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 142/334/26

Номер провадження 2/142/429/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

20 липня 2026 року с-ще Піщанка

Піщанський районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Нестерука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Яворської О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін

цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08 травня 2026 року до Піщанського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 270903217 від 14.09.2024 у розмірі 67 230,00 грн., яка складається з 27 000,00 грн. заборгованості за тілом, 40 230,00 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. покласти на Відповідача.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 14.09.2024 між Первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 270903217 на суму 27 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 04АК-4447. Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет: перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.monevveo.ua. зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит (далі - Заявка), в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. пройшов належну перевірку (верифікацію), ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику (далі - Правила) (Додаток № 4), які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.monevveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору, надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором). Отже, саме Відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.Згідно з умовами Кредитного договору, Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав Відповідачу грошові кошти у сумі 27 000,00 шляхом перерахування через банк-провайдер, що підтверджується Платіжним дорученням.17.12.2024 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») укладено Договір факторингу № МВ-ТП/13. Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання Договору факторингу 1 підписали Реєстр прав вимоги № Б/Н від 17.12.2024, за яким від Первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги. 30.09.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 30/0925-01.Відповідно до Реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 за Договором факторингу 2 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 80 730,00 грн. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування Кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 80 730,00 грн, яка складається з: 27000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 40230,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 13500,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2026 року дану позовну заяву було передано для розгляду судді Нестеруку В.В.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, враховуючи, що відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, судом 08 травня 2026 року було направлено запит до Піщанської селищної ради Вінницької області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1

15 травня 2026 року на адресу суду від Піщанської селищної ради Вінницької області надійшла відповідь за вих. № 1113 від 12 травня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року було прийнятодо розгляду та відкрито провадження в даній цивільній справі, розгляд цивільної справи постановлено здійснювати спочатку зі стадії розгляду справи по суті, проведення судового засідання призначено на 14 годину 00 хвилин 12 червня 2026 року.

12 червня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено на 08 годину 30 хвилин 20 липня 2026 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" повноважного представника в судове засідання 20 липня 2026 року не направив, проте в тексті позовної заяви міститься клопотання представника про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримання позовних вимог, та згода на ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в жодне судове засідання по даній справі, в тому числі, призначене на 20 липня 2026 року не з`явився, про дату, час та місце проведення судових засідань, призначених на 12 червня 2026 року та на 2 липня 2026 року був повідомлений належним шляхом отримання судової повістки в підсистемі "Електронний суд", де відповідач має зареєстрованний "Електронний кабінет", що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Відзиву на позовну заяву та будь-яких інших клопотань чи заяв від відповідача на адресу суду не надходило.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п.2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, в тому числі, день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що сторони не прибули в судове засідання, перешкод для розгляду справи судом не встановлено, суд вважає за можливе здійснювати судовий розгляд без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин неявки два рази, відзив на позовну заяву не подав, суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до положень ч. 1 ст. 280, ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали даної цивільної справи, вивчивши правові норми, що регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з нормами параграфу 1 Глави 5 «Докази та доказування» ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності, достатності.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі наданих суду доказів було встановлено, що 14 вересня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 270903217 (а.с. 11-22)

Відповідно до п. 2.1 договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в сумі Кредитного ліміту у розмірі 27000 грн. 00 коп. (двадцять сім тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА»

Згідно п. 2.2. договору Сума Кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, є Загальною сумою Кредиту за цим Договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні Позичальника.

Відповідно до п. п. 2.2-2.5 договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором в сумі 27000 грн 00 коп. (двадцять сім тисяч грн. нуль коп.) 14.09.2024 (що є датою надання Кредиту). Другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб Позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

В п. п. 3.1. -3.3 договору сторони погодили, що позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого Траншу не вдень укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором. Сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. При цьому Сторони узгоджують, що кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 (тридцять) днів. Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 4050 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет. У разі якщо строк Дисконтного періоду закінчився, Позичальник має можливість повернутися в Дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). Після Поновлення Дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його Пролонгації Дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору.

Відповідно до п. 5.1. договору Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4149-49ХХ-ХХХХ-9805, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Пунктами 6.1, 6.2 договору передбачено, що позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може отримати черговий Транш в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, в тому числі при частковому погашенні Кредиту. Повернення Кредиту в повному обсязі позбавляє права Позичальника отримати нові Транші, а Договір вважається достроково припиненим шляхом його повного виконання.У разі якщо Позичальник бажає отримати черговий Транш, шляхом перерахування суми Кредиту на його рахунок за реквізитами Платіжної картки, іншої ніж зазначена в п. 5.1. Договору, Сторони укладають додаткову угоду до цього Договору, якою додають до тексту Договору реквізити іншої Платіжної картки.

Згідно п. 7.1 договору Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 14.10.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу Позичальником. У разі Пролонгації чи Поновлення Дисконтного періоду Рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору.

Відповідно до п. 7.2 договору в обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору.

В п. 7.3. договору визначено, що кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 14.10.2029.

Порядок сплати відсотків визначений в п. 7.4 договору, зокрема, протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов язании сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування. У разі продовження Позичальником Дисконтного періоду кредитування чи Поновлення Дисконтного періоду, Позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього Договору; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно;

Згідно п. 7.7 договору у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості:у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума Кредиту та прострочені проценти за користування Кредитом; у другу чергу сплачуються сума Кредиту та нараховані проценти за користування Кредитом; у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Згідно п. 8.1, п. 8.2 договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено. Процентна ставка за користування Кредитом є Базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Разом з тим, Кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість Кредиту для Позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо Позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання Позичальника по оплаті процентів за користування Кредитом визначаються шляхом множення Базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування Кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість Кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.

При цьому згідно п. 8.3 договору базова процентна ставка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних.

В п. 8.4 договоур зазначено, що для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 35100 грн 00 коп. (тридцять п`ять тисяч сто грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 8100 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 27000 грн 00 коп..

В п. 8.5. договору визначено, що за умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами протягом 6 (шести) календарних днів після дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, Кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування Кредитом наступним чином:з а період від 14.09.2024 р. до 14.10.2024 р. (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 50,00 (п`ятдесят) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,50 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 182,50 (сто вісімдесят дві цілих п`ять десятих) відсотків річних; У разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 14.10.2024 р. Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 10,00 (десять) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,90 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 328,50 (триста двадцять вісім цілих п`ять десятих) відсотків річних. Кредитодавець має право зменшити розмір Індивідуальної процентної ставки у наступних періодах Пролонгації, зокрема у разі отримання Позичальником від Кредитодавця та введення в Особистому кабінеті спеціального набору символів (промокоду), які дають право на отримання додаткової знижки на Індивідуальну процентну ставку.

Згідно п. 8.6 договору за умови повного дострокового погашення всієї суми Кредиту за всіма отриманими Траншами протягом 6 (шести) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду кредитування, для суми Кредиту за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 31050 грн 00 коп. (тридцять одна тисяча п`ятдесят грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 4050 грн 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 27000 грн 00 коп.

В п. 8.8 договору сторони погодили, що Проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми Кредиту за кожний день користування ним, за ставкою визначеною в порядку зазначеному вище, із розрахунку наявності 365 днів у році не залежно від того високосний рік чи ні.

В 9.1.1 договору визначено, що кредитодавець має право:вимагати від Позичальника повернення суми Кредиту, процентів за користування Кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим Договором; в односторонньому порядку вимагати від Позичальника дострокового повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в разі виявлення недостовірної, неповної або помилкової інформації у Заявці на отримання Кредиту, та/або отримання негативної інформації про Позичальника в Бюро кредитних історій, та/або в разі дострокового припинення надання Кредитодавцем фінансових послуг, та/або у разі дострокового розірвання Договору в порядку передбаченому Договором, та/або прострочення сплати нарахованих процентів Позичальником, та/або виявлення факту ініціювання переказу отриманого за цим договором Кредиту на рахунки організаторів азартних ігор для участі в азартних іграх; в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.

Згідно п. 9.2.2 договору позичальник зобов`язаний, в тому числі, здійснювати повернення суми кредиту та сплату нарахованих процентів на поточний рахунок Кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки передбачені Договором; у випадку неповної та/або невчасної сплати Кредиту та процентів за користування ним, сплатити також неустойку та інші нарахування (за наявності), передбачені умовами цього Договору; щоденно заходити до Особистого кабінету з метою ознайомлення із станом поточної заборгованості чи іншою інформацією, яка стосується цього Договору.

В п. 11.1 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п`яти) років або до його дострокового розірвання/припинення його дії, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Відповідно до п. 12.3 договору за порушення будь-якого з платежів передбачених цим Договором на 14 (чотирнадцять) і більше календарних днів, Позичальник зобов`язаний сплатити на користь Кредитодавця неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5000% від суми невиконаного абоненалежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми Кредиту, одержаної споживачем за цим Договором.

При цьому, згідно п. 12.5 договору сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі Договору, зокрема процентів передбачених пунктом 12.4 Договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної Позичальником за цим Договором, і не може бути збільшена за домовленістю Сторін.

Відповідно до п. 12.12. договору за порушення Кредитодавцем строків надання Позичальнику Кредиту, визначених Договором, Позичальник має право стягнути з Кредитодавця неустойку у вигляді пені за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу.

В п. 14.1, п. 14.2 договору визначено, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Сайті Кредитодавця: www.moneyveo.ua. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів Сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього Договору, для цілей ініціювання отримання нових Траншів, Пролонгацій чи Поновлення Дисконтного періоду, що не є зміною істотних умов цього Договору, Позичальник здійснює авторизацію в Особистому кабінеті та ініціює отримання нових Траншів, Пролонгації чи Поновлень Дисконтного періоду в ІКС.

Даний договір було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором QJAN.

Такі ж умови кредитування викладено в паспорті споживчого кредиту "Смарт" до договору № 270903217 від 14 вересня 2024 року, який також був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4447(а.с. 9-10)

В договорі крединої лінії № 270903217 від 14 вересня 2024 року ОСОБА_1 для перерахування коштів вказав картку НОМЕР_2 .

Перерахування відповідачу кредитних коштів в сумі 27000,00 грн. підтверджується копією платіжного доручення № eedc010b-4385-4246-a81a-5754e6654463 від 14 версеня 2024 року, відповідно до якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" переказало 14 вересня 2026 року отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на картковий рахунок НОМЕР_2 суми 27000,00 грн. з призначенням платежу "переказ коштів згідно договору № 270903217 від 14 вересня 2024 року (а.с.34).

Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на виконання кредитного договору № 270903217 від 14.09.2024 р. (далі - Договір), укладеним між Позичальником/Отримувачем - ОСОБА_1 , та Кредитодавцем/Платником - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг Платника: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОТП БАНК", Код банку (МФО): 300528, Код за ЄДРПОУ: 21685166; надавач платіжних послуг Отримувача: акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", Код банку (МФО): 305299, Код за ЄДРПОУ: 14360570; особа Платника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», Код ЄДРПОУ 38569246; особа Отримувача: Кіснічан Юрій Сергійович, РНОКПП НОМЕР_1 ; рахунок Платника: НОМЕР_3 ; транзитний рахунок для перерахування коштів Отримувачу: НОМЕР_4 ; рахунок/платіжна карта Отримувача: 4149-49XX-XXXX-9805, Термін дії: 09.2024; cума платіжної операції: 27000,00 грн.; ідентифікатор платіжної операції: 42629-64492-44394; дата ініціювання платіжної інструкції: 14.09.2024 9:47:27; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг): 14.09.2024 9:47:32 (а.с.71)

Із розрахунку заборгованості за договором кредитної лінії № 270903217 від 14 версеня 2026 року виконаного первісним кредитором ТОВ "Манівео", слідує, що загальна сума заборгованості станом на 17 грудня 2024 року становила 57780 грн 00 коп, яка складалась із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 27000 грн. 00 коп., 17280 грн. 00 коп. заборгованості за процентами, заборгованості по неустойці в розмірі 13500,00 грн. (а.с. 58-59)

Також судом встановлено, що 17.12.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) був укладений договір факторингу №МВ-ТП/13, за умовами п. 2.1. якого В порядку та на умовах даного Договору, Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 4.1. вказаного договоур факторингу, наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. При цьому в договорі факторингу визначено, що «право вимоги» - означає весь обсяг прав грошових вимог Клієнта за Кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до Боржника по сплаті сум Боргу за Кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому.(а.с. 43-45)

Із витягу з Реєстру прав вимоги договору факторингу №МВ-ТП/13 від 17.12.2024 року вбачається, що до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором 270903217 від 14 вересня 2024 року в загальній сумі 57780 грн 00 коп., з яких 27000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 17280,00 грн. заборгованості за відсотками, 13500,00 грн заборгованості по неустойці (а.с. 46-47).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 270903217 від 14 вересня 2024 року виконаного ТОВ "Таліон плюс" слідує, що загальна сума заборгованості у позичальника ОСОБА_1 за цим кредитним договором станом на 30 вересня 2025 року становила 80730 грн 00 коп., з яких 27000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 40230 грн. заборгованості за відсотками, 13500,00 грн заборгованості по неустойці(а.с. 60-61)

В подальшому, ТОВ "Таліон Плюс" направило боржнику ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання договору № ТП/270903217 від 13 березня 2025 року, в якому вказано, що право вимоги за кредитним договором № 270903217 від 14.09.2024 року (далі - Договір), укладеним між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», перейшло та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та у зв`язку із затриманням оплати процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць, на підставі вищенаведеного та пункту 7.2.2. Договору, повідомлється про дострокове розірвання кредитного договору № 270903217 від 14.09.2024 року з 13.03.2025 р. та про необхідність оплати всієї суми заборгованості в розмірі 80730,00 грн за наступними банківськими реквізитами: Отримувач платежу: ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС", Код платника податків згідно з ЄДРПОУ: 39700642 п/р: НОМЕР_5 Код банку отримувача: 305299 Банк отримувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК", призначення платежу: Погашення заборгованості за кредитним договором № 270903217 від 14.09.2024 року або 3409409491 (а.с.22)

30 вересня 2025 року між ТОВ "Таліон Плюс" (клієнт) та ТОВ "Юніт Капітал" (фактор) було укладено договір факторингу № 30/0925-01, відповідно до умов. п. 2.1. якого згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 4.1 договору факторингу п раво вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними Акта прийому-передачі Реєстр прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку. (а.с.49-52)

Згідно з актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги № 2 від 30.09.2025 року до договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 року та реєстру прав вимоги № 2 до договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 року ТОВ "Юніт Капітал" набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором 270903217 від 14 вересня 2024 року в загальній сумі 80730 грн. 00 коп., з яких 27000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 40230 грн. заборгованості за відсотками, 13500,00 грн заборгованості по неустойці (а.с. 54-55, 56)

З виписки з особового рахунку за договором кредитної лінії № 270903217 від 14 вересня 2024 року щодо позичальника ОСОБА_1 виконаного ТОВ "Юніт Капітал" слідує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ "Юніт Капітал" станом на 18 березня 2026 року складає 80730,00 коп., з яких 27000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 40230,00 грн. заборгованості за відсотками, 13500,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 62)

Доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, будь-кому з кредиторів, які б спростовували зазначені розрахунки заборгованості, відповідач суду не надав.

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).

З огляду на положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України укладена між сторонами угода визнається правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ч. ч. 2 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що двосторонні правочини є договорами, в яких погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У постанові КЦС ВС від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 Верховний суд зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК).

При цьому, під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що статтею 204 ЦК України регламентована презумпція правомірності правочину.

Так, відповідно до наведеної норми права правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жодних судових рішень про визнання укладеного між сторонами правочину недійсним або встановлення його нікчемним суду не надано.

Між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у кредит та нарахованих відсотків.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 530 ЦПК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частин першої четвертої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За правилами статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 2 ст. 1078 ЦК України визначено, що майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 на підставі договору кредитної лінії № 270903217 від 14 вересня 2024 року отримала в ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" кредит у розмірі 27000,00 грн. на умовах визначених договором, однак взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконала, чим істотно порушив умови укладеного договору.

Заборгованість за даним кредитним договором, станом на час укладення договору факторингу № 30/0925-01 від 30.09.2025 року за яким ТОВ «Юніт Капітал» набуло права вимоги до відповідача, становила 80730,00 коп., з яких 27000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту, 40230,00 грн. заборгованості за відсотками, 13500,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленій в постанові від 22.04.2024 року по справі № 559/1622/19 суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Вивчивши розрахунок заборгованості договору кредитної лінії № 270903217 від 14 вересня 2024 року, суд приходить до висновку, що відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, та з урахуванням конкретних обставин справи, вважає за необхідне самостійно визначити суми нарахувань, які підлягають стягненню.

Судом встановлено, що відповідно до пунктів 8.18.3 договору кредитної лінії № 270903217 від 14 вересня 2024 року за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати проценти, які нараховуються щоденно на фактичний залишок суми кредиту. Базова процентна ставка за договором становить 1,00 % на день від суми залишку кредиту. Разом з тим, пунктами 8.5, 8.6 договору передбачено право позичальника на отримання зниженої процентної ставки за умови своєчасного виконання визначених договором умов щодо продовження Дисконтного періоду кредитування. Зокрема, за період з 14 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року (включно) проценти підлягали нарахуванню за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,50 % на день, що для суми кредиту 27 000,00 грн становить 4 050,00 грн. Вказана сума відповідно до умов пункту 3.2 договору є необхідною для здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду.

Із розрахунку заборгованості виконаного первісним кредитором вбачається, що 14 жовтня 2024 року відповідачем було внесено платіж у сумі 4 050,00 грн. З огляду на умови пункту 3.2 договору та відсутність доказів внесення інших платежів, суд доходить висновку, що зазначені кошти були спрямовані на сплату нарахованих процентів за перший Дисконтний період, необхідних для продовження строку його дії, у зв`язку з чим заборгованість за процентами за період з 14 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року є відсутньою, а сума основного боргу не зменшилася і продовжувала становити 27 000,00 грн.

Відповідно до пункту 8.5 договору після здійснення першої пролонгації Дисконтного періоду з 15 жовтня 2024 року по 13 листопада 2024 року проценти підлягали нарахуванню за Індивідуальною процентною ставкою у розмірі 0,90 % на день. Оскільки сума кредиту протягом цього періоду залишалася незмінною та становила 27 000,00 грн, розмір процентів за 30 календарних днів складає 7 290,00 грн (27 000,00 грн ? 0,9 % ? 30 днів).

Починаючи з 14 листопада 2024 року, у зв`язку із закінченням строку пролонгації та відсутністю доказів здійснення відповідачем подальших платежів, відповідно до пунктів 8.2, 8.3 договору проценти підлягали нарахуванню за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,00 % на день від суми залишку кредиту.

Разом з тим, аналіз наданого позивачем розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», свідчить про непослідовність механізму нарахування процентів, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне перевірити правильність визначення їх розміру.

Зокрема, суд погоджується з нарахуванням відсотків за період з 14 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року включно в розмірі 135 грн в день, що становить 0,5% відсотків за день, з нарахуванням відсотків в розмірі 243 грн в день, що становить 0,9 % в день за період з 15 жовтня 2024 року по 13 листопада 2024 року та з нарахуванням відсотків за період з 14 листопада 2024 року по 17 грудня 2024 року (дата відступленян права вимоги ТОВ "Таліон Плюс") включно в розмірі 270 грн в день, що становить 1,0 % відсотків від тіла кредиту в розмірі 27000,00 грн.

При цьому суд бере до уваги, що починаючи з 14 листопада 2024 року проценти підлягали нарахуванню за Базовою процентною ставкою у розмірі 1,00 % на день від суми залишку кредиту, яка становила 27000,00 грн.

Так, нарахування процентів 17 листопада 2024 року у сумі 1080,00 грн відповідає чотирьом календарним дням (з 14 по 17 листопада 2024 року включно) із розрахунку 270,00 грн за день. Водночас після окремого нарахування процентів за 18 та 19 листопада 2024 року по 270,00 грн за кожний день кредитор повторно 20 листопада 2024 року нарахував проценти у сумі 1080,00 грн, що також відповідає чотирьом дням нарахування. Разом із тим, уже з 21 листопада 2024 року кредитор знову здійснював щоденне нарахування процентів по 270,00 грн за день. За таких обставин наведений розрахунок не дає можливості встановити, за які саме календарні дні нараховано проценти у сумі 1 080,00 грн 20 листопада 2024 року, та не виключає подвійного нарахування процентів за окремі періоди, у зв`язку з чим суд не може визнати його належним і достовірним доказом розміру заявленої до стягнення заборгованості та вважає за необхідн провести розрахунок нараховних відсотків за вказаний період.

За період з 14 листопада 2024 року по 17 грудня 2024 року включно, тобто до дня відступлення права вимоги на користь ТОВ «Таліон Плюс», проценти відповідно до умов договору підлягали нарахуванню за Базовою процентною ставкою 1,00 % на день. Вказаний період становить 34 календарні дні, а добовий розмір процентів 270,00 грн, у зв`язку з чим сума процентів за цей період складає 9 180,00 грн. (27 000,00 грн. ? 1,0 % ? 34 дні).

Таким чином, перевіривши розрахунок відповідно до умов кредитного договору, суд встановив, що станом на 17 грудня 2024 року розмір заборгованості за процентами становить 16470,00 грн, що складається із 7290,00 грн процентів, нарахованих за період з 15 жовтня 2024 року по 13 листопада 2024 року включно, та 9180,00 грн процентів, нарахованих за період з 14 листопада 2024 року по 17 грудня 2024 року включно, оскільки проценти за період з 14 вересня 2024 року по 14 жовтня 2024 року в сумі 4050,00 грн були сплачені відповідачем 14 жовтня 2024 року.

Після відступлення 17 грудня 2024 року первісним кредитором права вимоги за кредитним договором на користь ТОВ «Таліон Плюс» новий кредитор продовжив нарахування процентів за користування кредитом за базовою процентною ставкою 1,00 % на день, що при сумі основного боргу 27 000,00 грн становить 270,00 грн за кожний день користування кредитом. За період з 18 грудня 2024 року по 12 березня 2025 року включно, який становить 85 календарних днів, сума процентів складає 22950,00 грн. (270,00 грн.? 85 днів), що відповідає розрахунку заборгованості, наданому ТОВ «Таліон Плюс», є арифметично правильним та приймається судом.

Таким чином, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості та здійснивши власний розрахунок відповідно до умов кредитного договору, суд дійшов висновку, що станом на 13 березня 2026 року - дату дострокового припинення кредитного договору, заборгованість відповідача за кредитним договором за основною сумою кредиту складала 27000,00 грн, та заборгованість за процентами за користування кредитом становила 39420,00 грн.

При цьому суд враховує, що розрахунок заборгованості також містить і заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 13500,00 грн.

Судом враховано, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд бере до уваги, що в позовній заяві позивач вказує, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог який він просить стягнути з відповідача на свою користь становить 67230,00 грн., з яких 27000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 40230,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

На підставі аналізу наведених норм законодавства та досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наведених у ньому підстав та належна до стягнення з відповідача на користь позивача сума заборгованості за кредитним договором кредитної лінії № 270903217 від 14 вересня 2024 року становить 65420,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 27000,00 грн, заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 39420 грн.

Оскільки відповідач в судове засідання не з`явився та належними доказами не спростував доводи позивача, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, та враховуючи те, що умовами кредитного договору встановлено обов`язок позичальника повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами, визначені договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення вказаної суми заборгованості.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача також слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 2630,32 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України);

3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Такі правові позиції викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19 (провадження № 61-10459св20), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21). Вказана судова практика є незмінною.

Згідно вимог ст. 137, ст. 141 ЦПК України зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження надання та понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копії договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеного між АО "Тимошенко та партнери" (а.с.63-64), копію протоколу погодження вартості послуг до цього договору (а.с.64), копію додаткової угоди №25771387089 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року (а.с.65), копію акта прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4267/10 Тимоенка О. О., виданог о 26 серпня 2010 року, копію довіреності від 12 лютого 2026 року на адоката Тимошенка О.О., виадної ТОВ "Юніт Капітал", згідно яких загальний обсяг наданої правничої допомоги по даній справі оцінюється в сумі 7000 грн.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат.

Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Такі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), а також у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату гонорару адвокату, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат за умови, що буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд у справі № 922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Суд, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, взявши до уваги надані стороною позивача докази надання такої допомоги, дійшов висновку про те, що визначений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, в сумі 7000 грн., у даній справі є явно завищеним, не відповідає критерію розумності їхнього розміру.

Враховуючи складність справи, яка для адвоката Тимошенка О.О., враховуючи стаж його адвокатської діяльності з 2010 року, не була складною, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, враховуючи необхідність надання позивачу правничої допомоги та її характер, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги надану професійну правничу допомогу, складання процесуальних документів, суд приходить до висновку, що співмірним між розміром задоволених позовних вимог та розумністю судових витрат на професійну правничу допомогу у вказаній справі, з урахуванням майнового стану сторін та конкретних обставинах справи, є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 1048, 1050, 1054, 1056, 1077, 1078 ЦК України, ст.ст. 11, 13, 76-81, 137, 141, 259, 263-265, 272, 273, 279-283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором № 270903217 від 14.09.2024 у розмірі 66420,00 грн., яка складається з 27000,00 грн. заборгованості за тілом, 39420,00 грн. заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) судовий збір у розмірі 2630,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333), (Код ЄДРПОУ: 43541163) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання копію заочного рішення направити в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», що знаходиться вм. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, Код ЄДРПОУ: 43541163 .

відповідач - ОСОБА_1 , який зареєстрований в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: