Рішення № 13836271, 09.02.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2011 р.

Справа № 14/94.

За позовом

Приватного акціонерне товариство «Агроресурс»

до відповідача

Мамаївської сільської ради

про

Стягнення заборгованості –4691,63 грн..

Суддя Швець Микола Васильович

Представники :

Від позивача

Не з’явився

Від відповідача

Голова сільради Угринчук С.З. посв. № 01 від 14.11.2010р.

СУТЬ СПОРУ :

Приватне акціонерне товариство «Агроресурс»звернулось із позовною заявою до суду про стягнення з Мамаївської сільської ради заборгованості в сумі 4691,63 грн. у т.ч.: (основний борг 3450 грн., пеня - 347,76 грн., 3% річних –292,06 грн., інфляційні втрати –601,81 грн.).

Позивач належним чином був повідомлений про день та час слухання справи, проте явку свого представника в судове засідання не забезпечив.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву вх. № 906 від 09.02.2011 року, згідно якого позовні вимоги визнає частково в сумі 4343,87 грн. у т.ч.: (основний борг 3450 грн., 3% річних –292,06 грн., інфляційні втрати –601,81 грн.), в частині стягнення пені в сумі 347,76 грн. просить суд відмовити в даній частині позову у зв’язку із пропущенням позивачем строку позовної давності.

Нез’явлення позивача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору по суті, справу може бути розглянуто без його участі за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив:

Згідно п. 1 статуту Приватне акціонерне товариство «Агроресурс», останнє є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Агроресурс».

25 грудня 2007 року між Мамаївської сільської ради (Замовник) та ЗАТ «Агроресурс»(Виконавець) було укладено Договір про надання послуг № 043, згідно якого Виконавець зобов’язується виконати ремонт котла «Рівнетерм-80»в термін до 25.12.2007 року, а Замовник зобов’язується прийняти виконану роботу і оплатити в термін до 10.01.2008 року. Загальна вартість робіт складає 3450 грн. (п. 2.1. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором, та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позивачем були наданні послуги відповідачу в повному обсязі, зауважень щодо якості яких у відповідача не було, про що свідчить підпис відповідача в акті здачі - приймання виконаних робіт від 25.12.2007 року. Однак, відповідач в порушення умов даного договору взяті на себе зобов’язання щодо оплати отриманих послуг не виконав, що в свою чергу спричинило виникненню основного боргу в сумі 3450 грн..

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. На цій підставі позивач з врахуванням Листа ВСУ № 62-97Р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ»правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання: інфляційних втрат в сумі 601,81 грн., а також 3% річних від простроченої суми в сумі 292,06 грн..

Згідно з частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, поданої до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). З урахуванням пункту 2.3. договору від 25.12.2007 року (Замовник зобов’язується оплатити виконані роботи в термін до 10.01.2008 року), строк позовної давності щодо стягнення пені закінчився ще 10.01.2009 року, а тому з урахуванням спливу строку позовної давності, на застосуванні якого наполягає відповідач, у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 347,76 грн. належить відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з активів Мамаївської сільської ради (Чернівецька область, Кіцманський район, с. Мамаївці, вул. Шевченка, 156; код 04417518)

на користь Приватного акціонерне товариство «Агроресурс»(м. Рівне, вул. Нижньодворецька, 35; код 24175598)

· основний борг в сумі 3450 грн.;

· інфляційні втрати в сумі 601,81 грн.;

· 3% річних в сумі 292,06 грн.;

· відшкодування державного мита в сумі 94,44 грн.;

· відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 218,51 грн..

3.В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя

М.В. Швець