Рішення № 138362709, 13.07.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/164/26 Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., за правилами загального позовного провадження, в відкритому судовому засіданні розглянув справу

за позовом Комунального підприємства Теплокомуненерго Чернігівської міської ради,

вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14000;

до відповідача Акціонерного товариства Облтеплокомуненерго,

вул. Реміснича, 55 Б, м. Чернігів, 14000;

про стягнення 33 572 594,58 грн

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Гайдук С.В. адвокат, ордер на надання правничої допомоги серії СВ № 1169389, виданий 24.04.2026;

від відповідача: Точона О.П. адвокат, довіреність від 29.12.2025 № 4.

У судовому засіданні 13.07.2026, Господарським судом Чернігівської області, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

26.02.2026, Комунальним підприємством Теплокомуненерго Чернігівської міської ради (далі КП Теплокомуненерго ЧМР) подано позов до Акціонерного товариства Облтеплокомуненерго (далі АТ Облтеплокомуненерго) про стягнення заборгованості в сумі 33 572 594,58 грн, з них: 22 560 645,75 грн основного боргу за договором про постачання теплової енергії № 284/24/191/24 від 29.03.2024 (далі Договір); 2 112 846,34 грн інфляційних нарахувань з січня 2025 по січень 2026 років; 8 103 274,29 грн пені за період з 01.01.2025 по 01.02.2026; 795 828,20 грн 3% річних за той самий період, нарахованих на підставі п. 6.5. Договору та статті 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань по Договору в частині своєчасної оплати поставленої теплової енергії за період з квітня по жовтень 2024 року.

Після усунення заявником недоліків, ухвалою від 16.03.2026, суд відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 06.04.2026; установив процесуальні строки для подачі заяв по суті спору, зокрема, відповідачу 15 календарних днів з моменту отримання ухвали, для подачі до суду та направлення позивачу мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Відповідач, у межах установленого строку, подав відзив на позовом, яким заперечив проти задоволення позовних вимог. Вважає, що сторони, в п. 3.7. Договору встановили обов`язок споживача по остаточному розрахунку за спожиту теплову енергію, в міжопалювальному періоді 2024 року, під відкладальною умовою, зокрема: після отримання АТ «ОТКЕ» компенсації заборгованості з різниці в тарифах на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії за рахунок бюджетних коштів, згідно зі статтею 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію та послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, що вироблялись, транспортувались та постачались відповідним категоріям споживачів, по АТ «ОТКЕ», на 01.01.2026, складає 1 194 283 320,00 грн, та має бути компенсований за рахунок бюджетних коштів. За доводами відповідача, виходячи з положень п. 3.7. Договору, за наявності непрофінансованої компенсації заборгованості з різниці в тарифах, передбаченої статтею 2 Закону від 29.07.2022 № 2479-IX, строк по розрахунку за фактично переданий та спожитий обсяг теплової енергії за вказаним Договором, не настав.

Позивач, у належний строк, скористався правом на подачу відповіді на відзив. Спростовуючи доводи відповідача, зазначив, що в п. 3.7. Договору встановлено граничний строк по остаточному розрахунку за спожиту теплову енергію по 31.12.2024, однак АТ «ОТКЕ» своїх зобов`язань не виконало, як наслідок, за ним починаючи з 01.01.2025 обліковувалась прострочена заборгованість у розмірі 24 560 645,75 грн, частковий розрахунок на суму 2 000 000,00 грн проведений відповідачем лише 30.12.2025 згідно з платіжною інструкцією № 5580, в іншій частині борг непогашений. За доводами позивача, обов`язок АТ «ОТКЕ» по розрахунку за спожиту теплову енергію, в міжопалювальному періоді в 2024 році, не може ставитись в залежність від отримання / неотримання ним компенсації заборгованості в різниці в тарифах за рахунок бюджетних коштів.

Відповідач, у належний строк, скористався правом на подачу заперечень на відповідь на відзив, підтримав правову позицію, наведену в відзиві.

06.04.2026, за спільним клопотанням сторін підготовче засідання в справі відкладене на 27.04.2026, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд.

27.04.2026, за результатами підготовчого засідання суд постановив закрити підготовче провадження, призначив розгляд справи по суті на 11.05.2026.

11.05.2026, у судове засідання прибули повноважні представники сторін; суд розпочав розгляд справи по суті, заслухав повноважних представників сторін.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі; представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на обставини, наведені ним у письмових заявах по суті спору.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 08.06.2026.

08.06.2026, судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, зокрема, в місті Чернігові; за клопотанням сторін суд відклав розгляд справи по суті на 17.06.2026, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд.

17.06.2026, судове засідання не відбулось, у зв`язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, зокрема, в місті Чернігові; за клопотанням сторін суд відклав розгляд справи по суті на 13.07.2026, про що сторони повідомлені в порядку статей 120, 121 ГПК України, засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд.

13.07.2026, у судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Суд продовжив розгляд спору по суті, розглянув подані документи і матеріали, з`ясував фактичні обставини справи, дослідив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та

ВСТАНОВИВ:

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, КП Теплокомуненерго ЧМР зареєстроване 19.07.2022 як юридична особа, основним видом економічної діяльності якого є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, код КВЕД 35.30.

За статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

29.03.2024, між КП «Теплокомуненерго» ЧМР (позивач, теплопостачальна організація) та АТ «ОТКЕ» (відповідач, споживач) укладений договір № 284/24/191/24, за умовами якого (пункти 1.2., 1.3., 3.1.) теплопостачальна організація зобов`язалась в міжопалювальний період у 2024 році поставити споживачу теплову енергію (товар), а споживач прийняти та оплатити поставлену теплову енергію (товар) за регульованими тарифами, встановленими згідно з діючим законодавством України для теплопостачальної організації. Теплова енергія постачається для надання споживачем послуг з постачання гарячої води кінцевим споживачем за категоріями: населення; бюджетні організації та установи; інші.

Орієнтовний обсяг теплової енергії, яка мала бути поставлена споживачу протягом дії договору складає 16 650 Гкал, зокрема, по місяцях: у квітні 2650 Гкал; у травні 2560 Гкал; у червні 2240 Гкал; у липні 1740 Гкал; у серпні 2340 Гкал; у вересні 2350 Гкал; у жовтні 2770 Гкал. Перелік об`єктів кінцевих споживачів, до яких здійснюється постачання теплової енергії та обсяги максимальних навантажень, визначені в додатку № 1 до Договору.

Обсяг поставленої споживачу теплової енергії визначається як обсяг наданих послуг з постачання гарячої води кінцевим споживачам.

Виходячи з умов пунктів 1.4., 2.1., 2.2. Договору, ціна за 1 Гкал теплової енергії визначається згідно з чинними тарифами теплопостачальної організації на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання (в розрізі категорій споживачів), які встановлені відповідними рішеннями органів державної влади та місцевого самоврядування. На момент підписання Договору: тариф для населення 1332,45 грн/Гкал (без ПДВ); для бюджетних організацій та установ 3810,37 грн/Гкал (без ПДВ); для інших споживачів 3772,29 грн/Гкал (без ПДВ). Вартість поставленої теплової енергії визначається теплопостачальною організацією на підставі актів приймання-передачі теплової енергії. Якщо протягом терміну дії Договору відбудеться зміна тарифів, то нові тарифи застосовуються для розрахунків між теплопостачальною організацією та споживачем автоматично з дати його введення.

Ціна Договору дорівнює вартості всієї теплової енергії, що буде поставлена за цим Договором. Орієнтовна ціна Договору складає 31 508 069,40 грн, з ПДВ 5 251 344,90 грн. Ціна Договору може бути змінена у випадку зміни обсягів поставки теплової енергії, про що сторони підписують відповідну додаткову угоду, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Строк поставки теплової енергії (товару) міжопалювальний період у 2024 році до початку відновлення опалювального періоду 2024/2025 років, який визначається за рішенням прийнятим відповідними органами місцевого самоврядування (п. 4.1.). Межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін та місце передачі теплової енергії (товару) (…) визначені в додатку № 2 до цього Договору (п. 4.2.).

Сторони в пунктах 3.4., 3.5. Договору встановили, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим теплопостачальна організація зобов`язана на підставі звіту про спожиту теплову енергію по категоріях споживачів, скласти та надати споживачу два примірники підписаного та скріпленого печаткою акту приймання-передачі теплової енергії, в якому відображаються наступні дані: розрахунковий період, кількість поставленої теплової енергії по групах кінцевих споживачів: населення, бюджет, релігійні організації, інші, вартість поставленої теплової енергії по групах споживачів згідно з діючими тарифами, загальна кількість та вартість теплової енергії, що підлягає сплаті.

Протягом п`яти робочих днів з дати отримання від теплопостачальної організації акту приймання-передачі теплової енергії споживач зобов`язаний підписати, скріпити печаткою та повернути теплопостачальній організації один примірник акту приймання-передачі теплової енергії.

У разі непогодження обсягів або вартості поставленої теплової енергії, суми боргу, що зазначені в акті приймання-передачі теплової енергії споживач зобов`язаний в п`ятиденний строк з дня його отримання надати обґрунтовані письмові заперечення теплопостачальній організації та в цей же строк направити до неї представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання з теплопостачальної організацією відповідних актів.

Відповідно до п. 3.7. Договору сплата за поставлену теплову енергію, що є предметом цього Договору, здійснюється споживачем наступним чином:

- щомісячно до 20 числа місяця, що слідує за розрахунковим споживач сплачує теплопостачальній організації 50% суми, зазначеної в акті приймання-передачі теплової енергії;

- решту 50% суми, зазначеної в акті приймання-передачі теплової енергії, споживач сплачує теплопостачальній організації до 31.12.2024 (включно). При цьому, остаточний розрахунок за Договором здійснюється на підставі акту звірки взаєморозрахунків, здійснених станом на день оплати. В разі наявності непрофінансованих компенсацій, передбачених статтею 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та в сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», розрахунок за фактично переданий обсяг відповідно до акту/актів приймання-передачі теплової енергії споживач здійснює після фінансування таких компенсацій згідно з чинним законодавством.

До обов`язків споживача належить проводити своєчасно та в повну обсязі оплату спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати поставленої теплової енергії (пункти 5.1.1., 5.1.3. Договору).

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 (включно), в частині розрахунків за поставлену теплову енергію до повного їх виконання.

Споживач приймає та використовує теплову енергії на підставі наданих теплопостачальній організації письмових звернень про початок та закінчення постачання теплової енергії в міжопалювальний період 2024 року до початку опалювального періоду 2024/2025, що визначається за рішенням органів місцевого самоврядування (п. 9.1. Договору).

На виконання умов Договору сторонами складені звіти про спожиту теплову енергію по категоріям споживачі за період квітень жовтень 2024 року, якими фактично спожито: в квітні 2688,41630 Гкал; у травні 1784,69487 Гкал; у червні 1896,64716 Гкал; у липні 2080,25384 Гкал; у серпні 1889,11608 Гкал; у вересні 2286,75047 Гкал; у жовтні 1327,43158 Гкал.

На підставі визначених спільно обсягів спожитої теплової енергії в указаному періоді, сторонами, в двосторонньому порядку складені акти приймання-передачі теплової енергії, за якими її загальна вартість склала 24 560 645,75 грн (з ПДВ), зокрема: в квітні 5 005 794,87 грн; у травні 3 096 546,96 грн; у червні 3 188 807,92 грн; у липні 3 580 602,68 грн; у серпні 3 227 470,66 грн; у вересні 4 001 535,13 грн; у жовтні 2 459 887,53 грн.

Сторонами, станом на 01.01.2025, на виконання п. 3.7. Договору, складено акт звірки взаєморозрахунків за договором від 29.03.2024 № 284/24/191/24, за яким заборгованість АТ «ОТКЕ» за спожиту теплову енергію перед КП «Теплокомуненерго» ЧМР склала 24 560 645,75 грн, у рахунок вартості якої, 30.12.2025, відповідачем сплачено 2 000 000,00 грн згідно з платіжною інструкцією від 30.12.2025 № 5580.

Відповідач визнає наявність у нього боргу перед позивачем у розмірі 22 560 645,75 грн за теплову енергію, спожиту в міжопалювальному періоді в 2024 році на підставі договору від 29.03.2024 № 284/24/191/24, проте вважає, що строк по розрахунку перед позивачем настане після отримання ним компенсації від держави по різниці в тарифах за теплову енергію та послуги з її постачання кінцевим споживачам, зокрема населенню, про що сторони домовились при укладенні цього Договору та погодженні редакції п. 3.7. (на думку відповідача, положення договору містять відкладальну обставину по остаточному розрахунку за спожиті послуги, кінцевим отримувачем яких було населення).

Позивач, керуючись п. 3.7., починаючи з 01.01.2025, після проведення сторонами остаточної звірки взаєморозрахунків за Договором, шляхом підписання відповідного акту, обліковує за відповідачем прострочену заборгованість за спожиті послуги, що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відносини між суб`єктами діяльності в сфері теплопостачання регулюються Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV та іншими нормативно-правовими актами, зокрема, за частиною 6 статті 19 цього Закону, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 затверджено Правила користування тепловою енергією (далі Правила, чинні на час виникнення та існування спірних правовідносин), що визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії та є обов`язковими для виконання всіма теплопостачальними організаціями, незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії (далі Правила № 1198).

Правилами № 1198 передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше (п. 29). Споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, постановою від 18.06.2025 № 888 затвердила нові Правила користування тепловою енергією, що набрали чинності з 02.12.2025.

За пунктом 3 Правил № 888, теплогенеруючі, теплотранспортуючі та теплопостачальні організації зобов`язані привести правовідносини між собою та з іншими користувачами систем теплопостачання у відповідність до цих Правил протягом шести місяців з дня набрання чинності цією постановою. Зобов`язання відповідних користувачів системи теплопостачання з проведення розрахунків, що виникли до укладення договорів купівлі-продажу, транспортування та постачання теплової енергії відповідно до Правил, залишаються чинними до повного погашення заборгованості на умовах договорів у сфері теплопостачання, укладених до набрання чинності цією постановою.

Відповідно статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, за змістом якої відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 цього Кодексу).

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач, у період з квітня по жовтень 2024 року, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії загальною вартістю 24 560 645,75 грн, про що свідчать звіти про спожиту теплову енергію та акти прийому-передачі теплової енергії, складені сторонами в спірному періоді.

Виходячи з умов п. 3.7. Договору, суд установив, що відповідач мав проводити розрахунки за отримані послуги в два етапи, зокрема, в розмірі 50 % від спожитого обсягу та вартості теплової енергії, вказаного в актах приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, до 20 числа місяця наступного за звітним, а саме: по 20.05.2024 у сумі 2 502 897,44 грн; по 20.06.2024 у сумі 1 548 273,48 грн; по 22.07.2024 у сумі 1 594 403,96 грн; по 20.08.2024 у сумі 1 790 301,34 грн; по 20.09.2024 у сумі 1 613 735,33 грн; по 21.10.2024 у сумі 2 000 767,57 грн; по 20.11.2024 у сумі 1 229 943,77 грн.

Відповідач наведених платежів у погоджені строки не здійснив, кошти позивачу не перерахував, що ним не заперечується.

За висновком суду, позов у частині вимог про стягнення основного боргу, зокрема, 50% від фактично спожитого обсягу теплової енергії в міжопалювальному періоді 2024 року, в сумі 10 280 322,88 грн (за вирахуванням часткової оплати, проведеної 30.12.2025), за договором від 29.03.2024 № 284/24/191/24, ґрунтується на належних та допустимих доказах у справі, а тому підлягає задоволенню.

Похідні вимоги щодо стягнення неустойки (в формі пені), 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за період з 01.01.2025 по 01.02.2026, за порушення виконання відповідачем грошових зобов`язань по оплаті боргу, зокрема, 50% від фактично спожитого обсягу теплової енергії в міжопалювальному періоді 2024 року, згідно з Договором, також обґрунтовані належними доказами в справі.

Натомість, проаналізувавши зміст п. 3.7. Договору, суд встановив, що на момент ухвалення судового рішення в справі, у відповідача не настав обов`язок щодо проведення остаточного розрахунку перед позивачем за спожиті послуги за цим Договором у сумі 12 280 322,87 грн виходячи з наступного.

Виходячи з принципу свободи договору та положень частини 1 статті 530 ЦК України, сторони погодили в п. 3.7. Договору, що в разі наявності непрофінансованих компенсацій, передбачених статтею 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та в сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування», розрахунок за фактично переданий обсяг відповідно до акту/актів приймання-передачі теплової енергії споживач здійснює після фінансування таких компенсацій згідно з чинним законодавством.

Ціноутворення на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії не є вільним, оскільки підлягає державному регулюванню.

Згідно з підпунктом 2 п. «а» статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів па теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів па комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Механізм формування та встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з виробництва теплової енергії, її транспортування магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами та постачання, які є ліцензіатами НКРЕКП, визначається Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, затвердженим постановою НКРЕКП від 25.06.2019 № 1174 та Процедурою встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання, затвердженою постановою НКРЕКП від 31.03.2016 № 528 (зі змінами згідно з постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2814).

Разом з тим, аналіз норм Законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, дає підстави для висновку, що порядок та строки здійснення оплати за спожиту теплову енергію сторони вправі врегульовувати у відповідних договорах на власний розсуд.

Таким чином, підписавши договір від 29.03.2024 № 284/24/191/24 (у редакції поданій до суду), сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично передану теплову енергію проводиться після отримання відповідачем компенсації в різниці в тарифах, передбаченої статтею 2 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та в сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX, з огляду на введений державою мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення та послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.

Суд наголошує, що одним із фундаментальних принципів цивільного права є обов`язковість договору для виконання сторонами. Закріплений у статті 629 ЦК України принцип pacta sunt servanda (договори мають виконуватися) покладає на сторони обов`язок дотримуватися домовленостей та виконувати взяті на себе зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2025 у справі № 908/2136/23).

Обумовлений статтею 526 ЦК України критерій належності виконання договірного зобов`язання передбачає виконання його сторонами відповідно до умов, визначених договором, та вимог закону.

Суд звертає увагу на те, що зазначений принцип разом з презумпцією правомірності правочину (стаття 204 ЦК України), до спростування якої всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню, а також засадами цивільного законодавства справедливості, добросовісності, розумності утворюють родову презумпцію чинності договору, яка ґрунтується на принципі favor contractus (тлумачення договору на користь його дійсності), відповідно до якого сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися на користь збереження його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2025 у справі № 369/13444/20).

Виходячи з наведеного, договір від 29.03.2024 № 284/24/191/24 про постачання теплової енергії, укладений сторонами, зважаючи на закріплену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину, є обов`язковим до виконання.

За висновком суду, строк щодо остаточного розрахунку за договором від 29.03.2024 № 284/24/191/24 за фактичну спожиту теплову енергію в міжопалювальному періоді 2024 року (квітень жовтень 2024 року) не настав, про що свідчать долучені відповідачем до матеріалів справи докази, які свідчать про неотримання ним компенсації різниці в тарифах у порядку, встановленому Законом від 29.07.2022 № 2479-IX, а тому позовні вимоги про стягнення 50% від фактично спожитої вартості послуг, зазначених у актах приймання-передачі теплової енергії, складених у спірному періоді, за підсумком у сумі 12 280 322,87 грн, є передчасними.

Враховуючи, що вимоги про стягнення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат мають похідний характер, позов у цій частині (зокрема, щодо нарахування та стягнення перерахованих складових виходячи з остаточної вартості фактично спожитих послуг) також не підлягають задоволенню.

Судом враховано, що Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX, запроваджено комплекс компенсаторних механізмів для покриття збитків та втрат відповідних суб`єктів господарювання, зумовлених впровадженим мораторієм, застосуванням інших інструментів державного регулювання, а також наслідками військових дій на усій території України, за рахунок коштів Державного бюджету України. Зокрема, встановлено механізми фінансування відповідних гарантій та компенсацій, спрямованих на забезпечення сталого функціонування ринку природного газу та сфери теплопостачання в умовах воєнного стану та у післявоєнний період. Держава ретроспективно не вправі відмовитися від взятих на себе зобов`язань.

Щодо похідних вимог у частині стягнення неустойки (в формі пені), 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошових зобов`язань по розрахунку за спожиту теплову енергію за договором (50% від її фактичної вартості в актах приймання-передачі) в період з 01.01.2025 по 01.02.2026.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, установлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 частина 1 статті 611 ЦК України).

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Сторони, в п. 6.5. Договору встановили, що при несвоєчасному здійсненні розрахунків за теплову енергію споживач сплачує теплопостачальній організації пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення платежу від простроченої суми за кожний день такого прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

За частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань по своєчасному розрахунку за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 50% від фактичної вартості, вказаної сторонами в актах приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, зокрема: з 21.05.2024 прострочено оплату вартості спожитих послуг у сумі 2 502 897,44 грн (за квітень 2024 року); з 21.06.2024 у сумі 1 548 273,48 грн (за травень 2024 року); з 23.07.2024 у сумі 1 594 403,96 грн (за червень 2024 року); з 21.08.2024 у сумі 1 790 301,34 грн (за липень 2024 року); з 21.09.2024 у сумі 1 613 735,33 грн (за серпень 2024 року); з 22.10.2024 у сумі 2 000 767,57 грн (за вересень 2024 року) та з 21.11.2024 у сумі 1 229 943,77 грн (за жовтень 2024 року).

Здійснивши перерахунок похідних вимог в заявленому до стягнення періоді (з 01.01.2025 по 01.02.2026), суд установив, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення неустойки (в формі пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ діючої в указаному періоді) в сумі 522 732,48 грн, в частині 3% річних у сумі 395 119,57 грн та в частині інфляційних втрат у сумі 1 049 423,31 грн

Суд здійснив перерахунок неустойки (в формі пені) в сумі 522 732,48 грн за період з 01.01.2025 по 21.05.2025, у межах шестимісячного строку від дня, коли зобов`язання мало бути виконане щодо кожного розрахункового періоду, зокрема, у період з 01.01.2025 по 23.01.2025, виходячи з простроченого платежу в розмірі 8 229 151,97 грн, у період з 24.01.2025 по 21.02.2025 в розмірі 6 634 748,01 грн, у період з 22.02.2025 по 21.03.2025 у розмірі 4 844 446,67 грн, у період з 22.03.2025 по 22.04.2025 у розмірі 3 230 711,34 грн, у період з 23.04.2025 по 21.05.2025 у розмірі 1 229 943,77 грн, тобто з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (положення якого були чинні на час укладення та виконання сторонами договору від 29.03.2024 № 284/24/191/24).

В іншій частині позов задоволенню не підлягає за безпідставністю нарахування.

Щодо розподілу судових витрат.

При ухваленні рішення в даній справі, суд, зокрема, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 146 971,18 грн (платіжна інструкція від 04.03.2026 № 7207), пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 42, 46, 73, 74, 76 80, 91, 123, 129, 165 167, 178, 184, 233, 236, 238, 239, 241 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ :

1. Задовольнити частково позов Комунального підприємства Теплокомуненерго Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434) до Акціонерного товариства Облтеплокомуненерго (код ЄДРПОУ 03357671) про стягнення 33 572 594,58 грн.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Облтеплокомуненерго (код ЄДРПОУ 03357671; вул. Реміснича, 55б, м. Чернігів, 14000) на користь Комунального підприємства Теплокомуненерго Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 44819434; вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14000) основний борг у сумі 10 280 322,88 грн, пеню в сумі 522 732,48 грн, інфляційні втрати в сумі 1 049 423,31 грн, 3% річних у сумі 395 119,57 грн та судовий збір у сумі 146 971,18 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Справу розглянуто в межах розумного строку, виходячи з пріоритетності життя та здоров`я учасників судового процесу, з огляду на введений в країні воєнний стан.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 ГПК України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду, в порядку визначеному статтею 257 ГПК України.

Повне рішення складене та підписане 20.07.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко