Ухвала суду № 138362599, 20.07.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"20" липня 2026 р. Справа № 924/580/13 (924/766/26)

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Грамчука І.В., розглянувши отримані у межах справи №924/580/13 про банкрутство приватного підприємства "Ларго" м. Хмельницький матеріали

за позовом ОСОБА_1 , м.Хмельницький

до - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

- Товариства з обмеженою відповідальністю ""К2М", м.Хмельницький

- Приватного підприємства "Ларго" м. Хмельницький

- арбітражного керуючого-ліквідатора Чернецької А.А.

про - визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.06.2021 року, укладеного між ТОВ "К2М" та Хмельницькою міською радою, відповідно до якого ТОВ "К2М" набуло право власності на земельну ділянку площею 0,1464 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та нотаріальнопосвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І., реєстровий номер 1406

- визнання (поновлення) права за ПП "Ларго" права користування земельною ділянкою, площею 0,1464 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

13.07.2026 року до господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , м. Хмельницький до - Хмельницької міської ради, м. Хмельницький, - Товариства з обмеженою відповідальністю ""К2М", м.Хмельницький, - Приватного підприємства "Ларго" м. Хмельницький, - арбітражного керуючого-ліквідатора Чернецької А.А.про - визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.06.2021 року, укладеного між ТОВ "К2М" та Хмельницькою міською радою, відповідно до якого ТОВ "К2М" набуло право власності на земельну ділянку площею 0,1464 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що розташована за адресою АДРЕСА_1 та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І., реєстровий номер 1406, - визнання (поновлення) права за ПП "Ларго" права користування земельною ділянкою, площею 0,1464 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у межах справи №924/580/13 про визнання банкрутом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.07.2026 року зазначену позовну заяву передано для розгляду судді Грамчуку І.В.

Ухвалою суду від 16.07.2026 позовну заяву залишено без розгдяду.

17.07.2026 подано заяву про усунення недоліків.

Одночасно з поданням позовної заяви подано заяву про забезпечення позову.

В обгрунтування поданої заяви зазначає про те, що до Господарського суду Хмельницької області скеровано позов ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.06.2021 року, що укладений між ТОВ «К2М» та Хмельницькою міською радою, відповідно до якого ТОВ «К2М» набуло право власності на земельну ділянку площею 0,1464 га кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачний А.І., реєстровий номер 1406, визнання (поновлення) за ПП «Ларго» право користування земельною ділянкою площею 0,1464 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що розташована за адресою м.Хмельницький, вул.Озерна, 16/1 А.

На вказаній земельній ділянці розташоване виробничо-складське, побутове приміщенням (медпункт) загальною площею 2 438,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Повідомляє, що у провадженні Господарського суду Хмельницької області (суддя Заярнюк І.В.) після касаційного перегляду Верховним Судом рішень суду першої та апеляційної інстанції у справі № 924/580/13(924/384/23) на новому розгляду перебуває позов засновника ОСОБА_1 про визнання недійсними результати аукціону з продажу нерухомого майна Приватного підприємства «Ларго», а саме нерухомого майна, що складається з виробничо-складського, побутового приміщення (медпункт) загальною площею 2 438,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 переможцю аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «К2М» (код за ЄДРПОУ - 41023710), що проведений 23 серпня 2019 року Південно-Західною універсальною товарною біржею; визнання недійсним Договір купівлі-продажу, посвідчений 15 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Шульгою Т.А., зареєстрований в реєстрі за №693, укладений між Приватним підприємством «Ларго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «К2М»; скасування відповідної державної реєстрації права власності ТО В «К2М» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на вищевказане нерухоме майно.

Метою вищевказаного позову є повернення нерухомого майна, що складається з виробничо-складського, побутового приміщення (медпункт) загальною площею 2 438,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Хмельницький, вул. Озерна, 16/1А у ліквідаційну масу боржника ПП «Ларго» з подальшого продажу приміщення за найвищою ціною та максимального задоволення вимог всіх кредиторів у справі про банкрутство № 924/580/13.

Вищевказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,1464 га кадастровий номер 6810100000:16:007:0099 за адресою м. Хмельницький, вул. Озерна, 16/1 А, яка також на праві власності належить ТОВ «К2М».

Відповідачем ТОВ «К2М» розпочаті дії (демонтаж будівлі), які безпосередньо впливають на виконання рішення суду у подальшому, що доведено Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 року у справі щодо будівлі, необхідно також вжити заходів забезпечення позову щодо земельної ділянки, на якій розташована будівля.

Також, доказом проведення демонтажу будівлі є відповідь Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради від 16.06.2026 року про підтвердження демонтажу при перевірці комісією звернення ОСОБА_1 , копія додається.

Метою нового позову ОСОБА_1 є повернення сторін спору у попередній стан також відносно не тільки будівлі у судовій справі № 924/580/13 (924/384/23), але і земельної ділянки, на якій ця будівля розташована у новій судовій справі, що тягне за собою необхідність збереження кадастрового номеру, площі та цільового призначення земельної ділянки. Площа земельної ділянки, цільове призначення та кадастровий номер були визначені під час перебування земельної ділянки у користуванні боржника ПП «Ларго» та не змінювались після придбання її ТОВ «К2М», отже, повернення земельної ділянки у користування або у власність попереднього власника (боржника) ПП «Ларго» має відбуватись із такою самою площею, цільовим призначенням та кадастровим номером.

Вважає, що відповідач ТОВ «К2М» як власник земельної ділянки не позбавлений можливості у період розгляду даної справи в суді вжити заходів щодо поділу земельної ділянки, зменшення площі, або приєднання іншої земельної ділянки, зміни конфігурації, або цільового призначення, що вплине на виконання рішення суду у справі за позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Фізично земельна ділянка і будинок (будівля, споруда) ідентифікуються як окремі речі, які в сукупності є однією річчю. Адже будинок (будівлю, споруду) неможливо використовувати без земельної ділянки, і навпаки земельна ділянка втрачає своє функціональне призначення при зміні (знищенні) того чи іншого об`єкта нерухомості, розміщеного на ній.

Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди (лат. superficies solo cedit збудоване приростає до землі) має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).

Отже, у відповідності до господарського процесуального законодавства таку процесуальну дію, як забезпечення позову, може бути вчинено на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається із поданої заяви заявник обґрунтовує, що ТОВ «К2М» як власник земельної ділянки не позбавлений можливості у період розгляду даної справи в суді вжити заходів щодо поділу земельної ділянки, зменшення площі, або приєднання іншої земельної ділянки, зміни конфігурації, або цільового призначення, що вплине на виконання рішення суду у справі за позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання за ПП "Ларго" право користування земельною ділянкою.

Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно та заборону вчиняти дії, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись майном, а спір вирішується про: - визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.06.2021 року, укладеного між ТОВ "К2М" та Хмельницькою міською радою, відповідно до якого ТОВ "К2М" набуло право власності на земельну ділянку площею 0,1464 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що розташована за адресою м.Хмельницький, вул.Озерна, 16/1А та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Байрачним А.І., реєстровий номер 1406; - визнання (поновлення) права за ПП "Ларго" права користування земельною ділянкою, площею 0,1464 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що розташована за адресою: м.Хмельницький, вул.Озерна, 16/1А .

При цьому арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

За приписами ч. 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд наголошує, що обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі не вжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті не вжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18).

Особа звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Суд зазначає, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", було зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Статтею 129-1 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Поряд з викладеним, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, зокрема у вигляді арешту грошових коштів або майна відповідача з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту тощо) права цього учасника (відповідача), а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у разі, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом. Правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі № 908/685/18, від 20,12.2019р. у справі 924/166/18.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з обраними заявником заходами забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити у поданій заяві, стосуються земельної ділянки щодо якої заявником заявлені позовні вимоги, а отже відповідають предмету позовних вимог.

Суд зазначає, що дії відповідачів можуть призвести до неефективності обраного заявником способу судового захисту, можуть значно ускладнити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову, вжиття таких заходів є адекватним змісту порушеного права, на відновлення якого поданий позов.

Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Таким чином, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраного заявником заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.

При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, суд дійшов висновку, що застосування такого заходу до забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки судом встановлено обґрунтованість необхідності вжиття заходів забезпечення позову, між позовними вимогами, які заявлені та обраним засобом забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку, заборону суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати державну реєстрацію, заборону Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області вчиняти дії існує зв`язок, суд дійшов висновку про обґрунтованість визначених заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки та заборону вчиняти дії.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 136, 137, 138, 140, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та забарону вчиняти дії задовольнити.

- Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1464 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю К2М» (код ЄДРПОУ 41023710), Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2040836068101, Номер запису про право власності: 42739510;

- Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати державну реєстрацію виникнення, зміни чи припинення права власності чи інших речових прав у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відносно земельної ділянки площею 0,1464 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю К2М» (код ЄДРПОУ 41023710), Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2040836068101, Номер запису про право власності: 42739510;

- Заборонити Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області (29000, м.Хмельницький, вул.Інститутська, 4/1) та його структурним підрозділам та державним кадастровим реєстраторам вчиняти будь-які дії, в тому числі реєстраційні, пов`язані із поділом земельної ділянки площею 0,1464 га, кадастровий номер 6810100000:16:007:0099, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю К2М» (код ЄДРПОУ 41023710), Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2040836068101, Номер запису про право власності: 42739510 та/або зміною площі, цільового призначення земельної ділянки, інших характеристик земельної ділянки тощо.

3. Стягувачем за цією ухвалою про забезпечення позову є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНКОКПП НОМЕР_1 ).

4. Боржниками за цією ухвалою про забезпечення позову є:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "К2М" (м. Хмельницький, вул.Курчатова, 1-"3", кв. 124, код ЄДРПОУ 41023710);

- Хмельницька міська рада (м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, код ЄДРПОУ 33332218);

- Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1, код ЄДРПОУ 39767479).

Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, та її оскарження не зупиняє її виконання.

10. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання - до 20.07.2029.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її підписання 28.02.2024 та може бути оскаржена в порядку ст. 257 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Грамчук