Ухвала суду № 138362151, 20.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

"20" липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2206/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Петрова В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 2255/26 ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Небо Сіті, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю, ОСОБА_2 про визнання припиненими трудових відносин за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Небо Сіті, в якій просить суд:

- визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю Небо Сіті у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП з 02.05.2026 р.;

- зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради вчинити реєстраційні дії щодо внесення змін до відомостей про керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Небо Сіті у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у вигляді запису про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Небо Сіті за рішенням суду з виключенням з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як керівника, представника, підписанта та особу, яка може вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Небо Сіті.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що скликані на 01.05.2026 р. загальні збори учасників товариства з включеним до порядку денного питання про припинення ОСОБА_1 своїх повноважень директора ТОВ Небо Сіті, шляхом обрання нового директора не відбулися у зв`язку з неявкою на них засновників Товариства з обмеженою відповідальністю Небо Сіті. Відтак, позивач зазначає, що неявка учасників товариства на загальні збори для розгляду питання щодо звільнення позивача є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією права на працю та на припинення трудових відносин, з огляду на що позивач змушений перебувати у трудових відносинах з відповідачем всупереч своєму бажанню.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2026 р. № 916/2206/26 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, при цьому встановлено 10-денний строк для усунення заявником виявлених судом недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

15.06.2026 р. від представника позивача адвоката Бікяшева Д.Р. через підсистему Електронний суд ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 20602/26), в якій позивач повідомляє про відмову від позовної вимоги щодо зобов`язання вчинити реєстраційні дії та просить суд розглядати позов виключно в частині вимоги про визнання припиненими трудових відносин між позивачем та ТОВ Небо Сіті; позовні вимоги слід вважати викладеними у такій редакції:

1) Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 із Товариством з обмеженою відповідальністю Небо Сіті, у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП з 02.05.2026 р.

2) Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Небо Сіті (код ЄДРПОУ 45255870, 65026, м. Одеса, вул. Качинського Леха, буд. 10 оф. 7) на користь ОСОБА_1 судові витрати.

При цьому позивач зазначає, що правильним найменування відповідача є: Товариство з обмеженою відповідальністю Небо Сіті за кодом ЄДРПОУ 45255870.

Також позивач вказує, що заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви не вживалися, при цьому обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору для даної категорії спорів законом не встановлений. Разом з тим до звернення до суду позивачем були вчинені дії, спрямовані на врегулювання спірних правовідносин, а саме: направлено учасникам товариства заяву про звільнення за власним бажанням та повідомлення про скликання загальних зборів учасників ТОВ Небо Сіті для вирішення питання щодо припинення повноважень директора та розірвання трудових відносин.

Крім того, позивач надає до суду уточнену позовну заяву, зі змісту якої вбачається, що позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 05.06.2026 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2206/26 за правилами загального позовного провадження, при цьому призначено підготовче засідання на 04 лютого 2027 р. об 11:00 год., на випадок відкладення підготовчого засідання призначено додаткову дату на 04 березня 2027 р. об 11:00 год.; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06 квітня 2027 р. об 11:00 год.; зобов`язано ОСОБА_1 у строк до 03.07.2026 р. надати у двох примірниках нотаріально засвідчений переклад на угорську мову позовної заяви із доданими документами, даної ухвали суду; надіслано судове доручення до Міністерства юстиції України для направлення копії нотаріально посвідченого перекладу позовної заяви з додатками та ухвали Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі № 916/2206/26 від 22.06.2026 р. із судовим дорученням на угорській мові для вручення через дипломатичні канали Ministry of Justice Department of Private International Law, (P.O. Box, 2 1357 BUDAPEST, Kossuth ter 2-4, 1055 BUDAPEST); зупинено провадження у справі до 04.02.2027 р.

02.07.2026 р. від ОСОБА_1 до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. № 23130/26), відповідно до якої позивач просить суд продовжити йому строк на виконання п. 11 ухвали Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 року у справі № 916/2206/26 та встановити новий строк для подання до суду нотаріально засвідчених перекладів документів на угорську мову - до 17 липня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2026 р. задоволено заяву ОСОБА_1 (вх. № 23130/26 від 02.07.2026) та продовжено ОСОБА_1 строк для надання нотаріально засвідчених перекладів документів на угорську мову до 17.07.2026 року.

17.07.2026 р. від ОСОБА_1 до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява (вх. № 25175/26), відповідно до якої позивач просить суд поновити провадження у справі № 916/2206/26 для розгляду цієї заяви та клопотання; прийняти уточнення позовної вимоги та вважати єдину позовну вимогу, викладеною в такій редакції: Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Небо Сіті припиненими з 02.05.2026 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України; вважати відкликаною раніше викладену позивачем процесуальну позицію щодо доцільності залучення учасників ТОВ Небо Сіті як третіх осіб; виключити зі складу учасників справи № 916/2206/26 третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю; у зв`язку з виключенням іноземної юридичної особи зі складу учасників справи звільнити позивача від виконання обов`язку, встановленого пунктом 11 ухвали Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 року, щодо подання нотаріально засвідчених перекладів документів на угорську мову; поновити подальший розгляд справи № 916/2206/26 та призначити підготовче засідання в розумний строк.

Так, в обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що предметом цього спору є виключно припинення правовідносин між ОСОБА_1 та Небо Сіті, при цьому позивач не заявляє будь-яких матеріально-правових вимог до ОСОБА_2 або ТОВ Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю.

Водночас позивач вказує, що сам по собі статус учасника товариства не означає, що будь-яке рішення у спорі між товариством та його директором безпосередньо впливає на права чи обов`язки такого учасника. Правовим наслідком задоволення позову буде виключно припинення правовідносин між позивачем і ТОВ Небо Сіті.

Як наголошує позивач, учасники товариства реалізують свої корпоративні права шляхом участі у загальних зборах та голосування, однак у спорі про припинення правовідносин директора з товариством суд: не вирішує питання про належність учасникам корпоративних прав; не змінює розмір або співвідношення їхніх часток; не визнає недійсними рішення загальних зборів; не зобов`язує конкретного учасника голосувати певним чином; не покладає на учасників обов`язку призначити конкретну особу директором; не вирішує спору між директором та окремими учасниками товариства. Отже, обставини повідомлення учасників про скликання загальних зборів, їх участі, неявки або результатів голосування мають доказове значення для встановлення того, чи виконав директор передбачений законом порядок реалізації права на звільнення. Водночас такі обставини самі по собі не перетворюють учасників товариства на суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Крім того, посилаючись на постанову Верховного Суду від 04.03.2025 року у справі № 922/2226/24, позивач стверджує, що юридичні наслідки рішення у цій справі виникатимуть безпосередньо для позивача та ТОВ Небо Сіті, натомість стосовно ОСОБА_2 та ТОВ Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю рішення не встановлюватиме, не змінюватиме та не припинятиме жодних суб`єктивних прав або юридичних обов`язків щодо позивача чи відповідача.

Відтак, як вказує позивач, сам лише статус засновника або учасника ТОВ Небо Сітіне свідчить про наявність передбачених статтею 50 Господарського процесуального кодексу України підстав для подальшої участі таких осіб у справі як третіх осіб.

При цьому, як додає позивач, за отриманими попередніми розрахунками орієнтовна вартість перекладу документів на угорську мову, виготовлення необхідної кількості примірників та нотаріального засвідчення становить від 48400,00 грн. до 102300,00 грн., що є неспівмірним із роллю іноземної компанії у спірних правовідносинах та не сприяє ефективному вирішенню спору між позивачем і ТОВ Небо Сіті.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.

З огляду на вказане та враховуючи те, що позивачем подано заяву (вх. № 25175/26), в якій ОСОБА_1 , зокрема, просить суд поновити провадження у справі, а також вказує про необхідність виключення зі складу третіх осіб іноземної юридичної особи та відповідно звільнення її від обов`язку подання нотаріально засвідчених перекладів документів на угорську мову, суд вважає, що провадження у справі підлягає поновленню зі стадії, на якій його зупинено.

Як встановлено судом при прийнятті до розгляду позовної заяви, третя особа - ТОВ Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю, про залучення якої позивач заявив клопотання, є нерезидентом України та не має зареєстрованих на території України представництв. При цьому, як вбачається з позовної заяви, місцезнаходженням ТОВ Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю є: Угорщина, 1055, Будапешт, вул. Фалк Мікші, 4, поверх 5, кв. 1.

Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

До таких міжнародних договорів відноситься договір між Україною та Угорською Республікою про правову допомогу в цивільних справах від 02.08.2001, ратифікований Верховною Радою України 10.01.2002.

Згідно з ч. 2 ст. 1 договору громадяни однієї договірної сторони можуть звернутися до установ юстиції іншої договірної сторони на тих самих умовах, як і громадяни цієї договірної сторони.

Відповідно до статті 8 договору при виконанні запитів про вручення документів установа, до якої направлено запит, застосовує законодавство своєї держави. У тих випадках, коли документ, що підлягає врученню, не має офіційного перекладу на мову запитуваної договірної Сторони, він вручається одержувачу, якщо той згоден його прийняти. Факт вручення має бути підтверджений відповідно до законодавства, яке застосовує запитувана установа; у підтвердженні мають бути зазначені місце і час вручення документів. Якщо зазначена в запиті особа не проживає за вказаною адресою, то запитувана установа вживає заходів для встановлення точної адреси. Якщо установа, до якої звернено запит, не може його виконати, то вона повідомляє про це установу, від якої виходить запит, про обставини, які перешкоджають його виконанню. Договірні сторони мають право вручати документи власним громадянам, які перебувають на території іншої договірної сторони, також і через свої дипломатичні або консульські установи, якщо вони згодні їх прийняти.

В силу ч. 3 ст. 368 Господарського процесуального кодексу України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою; до судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Як вбачається з матеріалів справи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю (Угорщина, 1055, Будапешт, вул. Фалк Мікші, буд. 4, поверх. 5, кв. 1) є нерезидентом та не має свого представництва на території України.

Особливості звернення суду України з дорученням за кордон визначені розділом ІI Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. № 1092/5/54 (далі - Інструкція) зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ Інструкції (із змін. та доповнен.) у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном. Доручення складається судом України, який розглядає цивільну справу, і повинно містити інформацію та документи, передбачені міжнародним договором України. Доручення адресується компетентному суду запитуваної держави (п. 2.1.1).

Виходячи з наведеного, повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю (Угорщина, 1055, Будапешт, вул. Фалк Мікші, буд. 4, поверх. 5, кв. 1) про розгляд даної справи шляхом направлення відповідного судового доручення з огляду на відсутність представництва компанії в Україні є обов`язковим.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність звернення до компетентного органу Міністерства юстиції Угорщини Ministry of Justice Department of Private International Law, яке знаходиться за адресою: P.O. Box, 2 1357 BUDAPEST, Kossuth ter 2-4, 1055 BUDAPEST, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, із запитом щодо виконання судового доручення та вручення документів третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Товариству з обмеженою відповідальністю Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю (Угорщина, 1055, Будапешт, вул. Фалк Мікші, буд. 4, поверх. 5, кв. 1).

Таким чином, для забезпечення належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю про розгляд справи, господарським судом ухвалою від 22.06.2026 р. зобов`язано Клименко Світлану Анатоліївну у строк до 03.07.2026 р. подати до Господарського суду Одеської області нотаріально засвідчені переклади на угорську мову позовної заяви з додатками (у 3-х примірниках), заяви про усунення недоліків з додатками (у 3-х примірниках), даної ухвали Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 р. (у 3-х примірниках), прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів (судове доручення про вручення документів, підтвердження про вручення документа та виклик (повідомлення) про день судового засідання) (у 3-х примірниках).

Водночас, як зазначалося судом вище, вказаний строк ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2026 р. було продовжено до 17.07.2026 року.

Проте суд зазначає, що ані у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі з урахуванням продовження строку ухвалою господарського суду від 02.07.2026 строк - до 17.07.2026, ані у після його спливу позивачем не виконано вимоги ухвали щодо надання нотаріально засвідчених перекладів на угорську мову позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі № 916/2206/26.

Вказана бездіяльність позивача позбавила суд можливості вчинити дії щодо вручення третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, як іноземній юридичній особі, документів (ухвали про відкриття провадження у справі та копії позову з додатками), що в свою чергу спричинило неможливість для третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі бути завчасно обізнаною та ознайомленою з позовними вимогами, їх підставами, документами та матеріалами справи, визначитися з правовою позицією по справі та підготувати відповідні аргументи та процесуальні документи на підтвердження своїх міркувань та заперечень.

Натомість у заяві (вх. № 25175/26 від 170.07.2026), позивач, посилаючись на відсутність підстав для участі третіх осіб, просить суд виключити третіх осіб зі складу учасників справи, у зв`язку з чим звільнити відповідача від виконання обов`язку щодо подання нотаріально засвідчених перекладів документів на угорську мову.

Згідно зі ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до ст. 51 Господарського процесуального кодексу України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви додаються докази направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Наразі господарський суд зазначає, що вказане клопотання про виключення третіх осіб зі складу учасників справи не підлягає задоволенню, оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості виключення осіб, що раніше були залучені до участі у справі в якості третіх осіб, з числа учасників справи.

Крім того, з огляду на викладені у позовній заяві обставини, на думку суду, рішення суду по даній справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю, оскільки у разі задоволення позову відповідач, як юридична особа, залишається без керівника, який призначається саме третіми особами, які є засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю Небо Сіті. Натомість відсутність керівника юридичної особи зумовлює неподання обов`язкових звітів та несплату податків та обов`язкових платежів. Відтак, господарський суд зауважує, що залучення вказаних осіб в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, сприяло би з`ясуванню всіх обставин справи, прийняттю законного і обґрунтованого рішення по справі.

Разом з тим суд наголошує, що, зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю було залучено до участі у справі № 916/2206/26 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, саме за клопотанням позивача Клименко С.А., викладеним у позовній заяві.

За таких обставин, з огляду на необґрунтованість заяви ОСОБА_1 (вх. № 25175/26 від 17.07.2026) про виключення іноземної особи зі складу учасників справи, суд дійшов до висновку про відсутність доказів поважності причин невиконання вимог суду щодо надання нотаріально засвідчених перекладів документів, зазначених в ухвалі суду від 22.06.2026 р., на угорську мову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Суд звертає увагу, що до основних засад (принципів) господарського судочинства відноситься рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Відтак, одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Як встановлено у ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В свою чергу, неналежне повідомлення або неповідомлення сторони процесу про відкриття провадження та призначення справи до розгляду є порушенням Конвенції, де закріплено право кожного на справедливий суд, що охоплює право на участь в судовому розгляді як складову принципів рівності та змагальності сторін судового процесу, а саме, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (ст. 6 Конвенції).

За визначенням Європейського суду з прав людини зміст права на змагальні провадження фактично означає можливість сторін у кримінальному або цивільному слуханні бути обізнаними щодо усіх коментарів з приводу представлених доказів та спостережень, навіть якщо вони представлені незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду (параграф 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz-Mateosv. Spain (Руїз Матеос проти Іспанії), від 23.06.1993, серії А № 262; параграф 80 Рішення Європейського суду з прав людини у справі McMichaek v. the United Kingdom (МакМайкл проти Сполученого Королівства) від 24.02.1995, серії А № 307-В; параграф 74 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Kress v. France (Кресс проти Франції), заява № 39594/98, ЄСПЛ 2001-VI). Вимога про дотримання принципу змагальності втілює ідею справедливого судового розгляду, що включає основоположне право на змагальні провадження. Бажання зекономити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (параграф 30 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Нідерьост-Хубер проти Швейцарії (№ 18990/91, ЄСПЛ 1997-1).

Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.

Крім того, за визначенням Європейського суду з прав людини право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (параграф26 Рішення ЄСПЛ у справі Immeubles Groupe Kosser v. France (Іммебль Груп Коссер проти Франції), заява №38748/97 від21.03.2002), за необхідності, отримати відкладення справи (параграф39 Рішення ЄСПЛ у справі Yvon v. France(Івон проти Франції), заява №44962/98, ЄСПЛ2003-У).

В свою чергу, принцип рівності сторін є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова рівності сторін у розумінні справедливого балансу передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (параграф 33 Рішення ЄСПЛ у справі Dombo Beheer B.V. v. Netherlands (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів) від 27.10.1993, Серії А № 274). Представлення суду однією стороною матеріалів є неприйнятним, якщо ці ж матеріали не представлені іншій стороні, і яка у подальшому не може їх прокоментувати. Сторонам повинна бути надана можливість повідомити будь-які докази, необхідні для успіху скарги (параграф 37 Рішення ЄСПЛ у справі Clinique des Acacias and Others v. France (Клінік дез Акація та інші проти Франції), заяви № 65399/01, 65406/01, 65405/01 і 65407/01 від 13.10.2005). Кожній із сторін була надана розумна можливість представити свою справу у таких спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом. (параграф 53 Рішення ЄСПЛ у справі De Haes and Gijsels v. Belgium (Де Хаес і Гійсейлс проти Бельгії) (заява № 19983/92 від 24.02.1997).

При цьому Європейський суд з прав людини вважає неможливою реалізацію принципів рівності і змагальності без дотримання права на участь в судовому розгляді (рішення по справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Російської Федерації (заява № 14902/04) від 20.09.2011.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Отже, невиконання позивачем вимог суду в частині надання нотаріально завірених копій перекладу на угорську мову позовної заяви з додатками, заяви про усунення недоліків з додатками, ухвали Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 р. про відкриття провадження у справі, прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів (судове доручення про вручення документів, підтвердження про вручення документа та виклик (повідомлення) про день судового засідання) та, відповідно, неможливість звернення із судовим дорученням до компетентного органу іноземної держави з дотриманням приписів Конвенції, в свою чергу, порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - іноземну особу у справі № 916/2206/26 можливості своєчасно ознайомитися з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.

У даному випадку господарський суд зауважує, що право на доступ до суду, яке гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кореспондується з обов`язками учасників справи дотримуватись процесуального законодавства та добросовісно користуватись своїми процесуальними правами, про що зазначено у частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України, від 30.05.2013 у справі Наталія Михайленко проти України).

За приписами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

За висновками суду неподання витребуваних судом документів перешкоджають подальшому розгляду справи, зокрема, вчиненню дій щодо повідомлення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю про розгляд справи, з`ясуванню питання щодо питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи наведене, приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак не виконав вимоги суду до цього часу, не надавши без поважних причин витребувані судом документи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Суд зазначає, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Таким чином, у зв`язку з тим, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з неподанням позивачем витребуваних судом матеріалів, судовий збір не повертається і не покладається на відповідача.

Керуючись п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 226, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Поновити провадження у справі № 916/2206/26.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Небо Сіті, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Блю Ріел Естейт з утилізації та управління нерухомістю, ОСОБА_2 про визнання припиненими трудових відносин за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя В.С. Петров