Ухвала суду № 138361620, 17.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

17.06.2026Справа № 910/633/26За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники учасників:

від боржника - Цимбал А.А. (поза межами приміщення суду),

керуючий реструктуризацією - Бігдан О.А. (поза межами приміщення суду).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги п`ятої Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2026 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 20.02.2026.

16.02.2026 до суду надійшла заява боржника про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.02.2026 відкрито провадження у справі у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за номером 78552 від 20.02.2026р. Призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1106 від 11.06.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 08.04.2026 р.

18.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли відомості від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України

19.03.2026 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Сенс Банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 840 321,02грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 заяву Акціонерного товариства "Сенс Банк" з грошовими вимогами до боржника на суму 840 321,02грн. прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні.

26.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення про результати розгляду вимог АТ "Сенс Банк".

30.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання керуючого реструктуризацією про долучення звіту про перевірку декларацій про майновий стан боржника.

30.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли відомості від АТ "Сенс Банк".

01.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли відомості від АТ "Універсал Банк".

02.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли відомості від Головного управління ДПС у м. Києві.

02.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення керуючого реструктуризацією про результати розгляду вимог АТ "Сенс Банк".

06.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення боржника та долучення виправлених декларацій про майновий стан.

Ухвалою попереднього засідання від 08.04.2026 визнано кредитором у справі № 910/633/26 по відношенню до фізичної особи ОСОБА_1 :- Акціонерне товариство "Сенс Банк" з грошовими вимогами на суму 845 645,82 грн., з яких 5 324,80 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 840 321,02 грн. - вимоги другої черги. Визначено дату проведення судового засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 13.05.2026.

20.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про зняття арештів.

06.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання АТ "Сенс Банк" про закриття провадження у справі.

12.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшов звіт керуючого реструктуризацією.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2026 відкладено розгляд справи у судовому засіданні, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, клопотання АТ "Сенс Банк" про закриття провадження у справі на 17.06.2026.

03.06.2026 до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 щодо клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про закриття провадження у справі.

03.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про визнання його банкрутом та введення процедури погашення боргів у справі № 910/633/26.

04.06.2026 до суду надійшло клопотання боржника про долучення документів до матеріалів справи.

16.06.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бігдана О.А. щодо клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про закриття провадження у справі.

У судове засідання, призначене на 16.06.2026, з`явилися представник боржника та керуючий реструктуризацією. Представник кредитора у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином.

Дослідивши клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, судом встановлено наступне.

Так, Акціонерне товариство «Сенс Банк» зазначає про те, що ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність зазначено недостовірні та неповні відомості, а саме:

- не відображено набуття дружиною боржника у 2025 році у власність об`єкту нерухомого майна;

- не відображено отримання боржником доходу за відчуження у 2024 році транспортного засобу, що належав ОСОБА_1 ;

- невірно відображено суму отриманих доходів дружиною боржника за 2025 рік;

- невірно відображено суму отриманих доходів сином боржника за 2025 рік.

Враховуючи зазначене, Акціонерне товариство «Сенс Банк» із посиланням на положення п. 1 ч. 7 ст. 123 та ч. 11 ст. 126 Кодексу України з процедур банкрутства просило суд закрити провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1

30.03.2026 до суду надійшло клопотання керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Бігдана О.А. про долучення документів до матеріалів справи, у тому числі звіту про перевірку декларацій ОСОБА_1 про майновий стан боржника, у якому керуючим реструктуризацією зазначено наступні висновки, а саме:

- встановлено розбіжності між доходами боржника за 2024 рік, членів сім`ї боржника ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) за 2025 рік, зазначеними у декларації про майновий стан боржника, та у довідці податкового органу;

- встановлено розбіжності між відомостями про належні боржнику та члену сім`ї боржника - ОСОБА_3 , транспортні засоби, зазначені у деклараціях про майновий стан боржника за 2023, 2024 роки, та згідно відомостей, наданих сервісним центром МВС.

06.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення боржника по справі, до яких долучено виправлені декларації ОСОБА_1 про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність із відображенням усієї інформації/відомостей, про невідповідність/некоректне відображення яких було зазначено керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Бігданом О.А. у звіті про результати перевірки декларацій боржника про майновий стан.

Крім того, боржником надано вичерпні пояснення щодо об`єктивної неможливості задекларувати відомості про дохід дружини боржника за останній квартал 2025 року, оскільки станом на момент подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (січень 2026 року) відповідні відомості неможливо було отримати від податкового органу через особливості декларування та строки подання декларацій дружиною боржника до податкового органу, як фізичною особою-підприємцем.

Також, ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 02.06.2026 щодо клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» детально обгрунтовано помилковість тверджень кредитора щодо набуття у 2025 році дружиною боржника об`єкта нерухомого майна (квартири), оскільки відповідний об`єкт нерухомого майна належав ОСОБА_2 ще з 2006 року (договір купівлі-продажу від 08.12.2006 та свідоцтво про право власності від 18.05.2006).

Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Враховуючи, що недоліки декларацій ОСОБА_1 про майновий стан (про які зазначає Акціонерне товариство «Сенс Банк» у клопотанні про закриття провадження у справі, а також керуючий реструктуризацією у звіті, складеному за результатами перевірки поданих боржником декларацій) були усунуті боржником у визначений п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства 7-денний строк, а також той факт, що ОСОБА_1 подано до суду вичерпні пояснення щодо доходів дружини та помилковості тверджень кредитора стосовно набуття ОСОБА_2 у 2025 році у власність нерухомого майна (квартири), суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Акціонерного товариства «Сенс Банк» про закриття провадження у справі з підстав, які були наведені кредитором.

Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, визначено Книгою п`ятою КУзПБ.

Згідно з частиною другою статті 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.

Положення статті 1 КУзПБ визначають, що:

- реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника;

- погашення боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з положеннями КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.

Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина п`ята статті 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 КУзПБ).

Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (стаття 123 КУзПБ).

Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у статті 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина десята статті 126 КУзПБ).

За змістом частини одинадцятої статті 126 КУзПБ неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів у встановлений строк не зумовлює автоматичного переходу до процедури погашення боргів, а вимагає від господарського суду оцінити причини недосягнення мети процедури реструктуризації та, з урахуванням установлених обставин справи, обрати один із передбачених законом варіантів подальшого руху справи.

Частина перша статті 130 КУзПБ визначає процесуальні передумови для відкриття процедури погашення боргів, однак застосовується у системному зв`язку з частиною одинадцятою статті 126 цього Кодексу.

Після спливу строку, відведеного для схвалення плану реструктуризації, господарський суд зобов`язаний не формально констатувати відсутність такого плану, а з`ясувати причини недосягнення мети реструктуризації, оцінити поведінку боржника, кредиторів та арбітражного керуючого, а також перевірити, чи відсутні підстави для закриття провадження у справі (подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 26.05.2022 у справі №903/806/20 та від 21.09.2023 у справі №908/3839/21).

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція частини сьомої статті 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Відтак, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про неплатоспроможність, зобов`язаний не лише перевірити наявність підстав для переходу до процедури погашення боргів, а й встановити, чи відсутні підстави для закриття провадження у справі, що має пріоритетне значення у разі виявлення ознак недобросовісної поведінки боржника.

При цьому суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (частина перша статті 130 КУзПБ). Суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність (подібні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20 та постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника

Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки (подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20).

Відповідно, у разі неподання погодженого та схваленого плану реструктуризації боргів господарський суд зобов`язаний не формально переходити до наступної процедури, а перевірити поведінку боржника, оцінити дії інших учасників провадження та встановити, чи є підстави для закриття провадження у справі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, проаналізувавши поведінку боржника на предмет її добросовісності/недобросовісності, судом встановлено наступне.

Так, провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2026, введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Бігдана О.М.

За період з моменту відкриття провадження у справі № 910/633/26 про неплатоспроможність ОСОБА_1 до моменту розгляду справи у даному судовому засіданні боржником за участю керуючого реструктуризацією розроблено та надано на розгляд зборів кредиторів дві редакції плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 (від 14.04.2026 та від 05.05.2026). Згідно з Протоколами від 04.05.2026 та від 11.05.2026 зборами кредиторів (єдиний кредитор, грошові вимоги до боржника якого визнані господарським судом у даній справі, - Акціонерне товариство «Сенс Банк») прийнято рішення про відмову у схваленні плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 у запропонованих редакціях. Відповідні рішення зборів кредиторів (Акціонерне товариство «Сенс Банк») мотивовані тим, що боржник не надав вичерпної інформації стосовно своїх доходів та витрат, не обгрунтував належним чином неможливість погашати вимоги кредитора у більшому розмірі, є недобросовісним.

Отже, у даному випадку суду необхідно дослідити запропоновані (погоджені) ОСОБА_1 умови реструктуризації заборгованості (у даному випадку перед єдиним кредитором - Акціонерним товариством «Сенс Банк»), а також надати оцінку щодо реальності та виконуваності відповідних умов реструктуризації та обгрунтованості відмови Акціонерного товариства «Сенс Банк» у схваленні плану реструктуризації боргів боржника у редакціях від 14.04.2026 або 05.05.2026.

Так, згідно з планом реструктуризації боргів ОСОБА_1 у редакції від 14.04.2026 боржником визначено його наступні умови, а саме:

- щомісячний дохід боржника (пенсія у розмірі 2 600,00 грн. + допомога дружини в розмірі 2 200,00 грн.);

- щомісячне погашення вимог кредитора - 1 500,00 грн.;

- строк виконання плану реструктуризації - 60 місяців.

Відповідно до плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 у редакції від 05.05.2026 боржником визначено його наступні умови, а саме:

- щомісячний дохід боржника (пенсія у розмірі 2 500,00 грн. + допомога дружини в розмірі 3 200,00 грн.);

- щомісячне погашення вимог кредитора - 2 500,00 грн.;

- строк виконання плану реструктуризації - 60 місяців.

З огляду на те, що розмір кредиторської заборгованості ОСОБА_1 становить 845 645,82 грн. (грошові вимоги Акціонерного товариства «Сенс Банк»), з яких 5 324,80 грн. - витрати, які відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів, 840 321,02 грн. - вимоги другої черги, судом встановлено, що перша редакція плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 (від 14.04.2026) передбачала погашення 10,2 % заборгованості та списання решти боргу (89,8 %), а друга редакція плану реструктуризації боргів боржника (від 05.05.2026) - погашення 16,7 % та списання решти боргу (83,3 %).

У відповідності до ст. 124 Кодексу України з процедур банкрутства план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні. План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо). Задоволення вимог кредиторів здійснюється арбітражним керуючим пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом. Особа, яка виявила бажання взяти участь у плані реструктуризації боргів боржника як поручитель (гарант), має право брати участь в обговоренні умов реструктуризації боргів такого боржника. Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п`ять років. У разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років. За вмотивованим клопотанням боржника та за умови погашення понад 80 відсотків вимог кредиторів господарський суд може продовжити строк виконання плану реструктуризації боргів боржника понад граничний строк.

Аналіз положень статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства дозволяє дійти висновку, що безпосередньо Кодексом України з процедур банкрутство визначено механізм списання частини кредиторської заборгованості у разі виконання боржником плану реструктуризації боргів. Однак, враховуючи, що процедура неплатоспроможності боржника фізичної особи (фізичної особи-підприємця) не передбачає та не має на меті формальне списання боргів боржника, на переконання суду, умови плану реструктуризації щодо списання частини кредиторської заборгованості мають бути належним чином обгрунтовані боржником та підтверджені належними та допустимими доказами.

У якості обгрунтування неможливості запропонувати Акціонерному товариству «Сенс Банк» інші (кращі) умови реструктуризації боргу, аніж погашення 10,2 % заборгованості (редакція плану реструктуризації від 14.04.2026) або погашення 16,7 % заборгованості (редакція плану реструктуризації від 05.05.2026) із списанням решти боргу (89,8 % або 83,3 % відповідно), ОСОБА_1 наведені наступні обставини.

По-перше, боржник має третю групу інвалідності (безстрокову) та основним доходом ОСОБА_1 є пенсія по інвалідності. Однією з хвороб, на підставі яких боржник отримав 3 групу інвалідності, є цукровий діабет 1 типу, що є невиліковною хворобою.

По-друге, ОСОБА_1 також має невральну аміотрофію з дистальним тетрапарезом до плегії в стопах, нейродистрофічні розлади у вигляді гіпотрофії кистей та гомілок, енцефалопатія 2 ступеню з вестиублокоординаторними порушеннями, церебрастенічний синдром, кіста лівої нирки, остеохондроз, розлади ходьби тощо.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 указано, що він має істотну ускладнюючу життєву обставину, що полягає у низці невиліковних хронічних хвороб і пожиттєвої 3 групи інвалідності відповідно, а тому боржник не може працевлаштуватись на більшості доступних робіт для збільшення розміру коштів, що виділятимуться для погашення вимог кредиторів згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

По-третє, ОСОБА_1 указано, що члени його сім`ї (у даному випадку - дружина) не зобов`язані відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства приймати участь у виконанні плану реструктуризації боргів боржника.

Крім того, боржником у поясненнях від 02.06.2026 зазначено, що ОСОБА_1 пішов на уступки кредитору і запропонував кредитору у другому плані реструктуризації боргів боржника (в редакції від 05.05.2026) збільшення щомісячного платежу на 66,67 % в порівнянні із першою редакцією плану реструктуризації. Також, на переконання боржника, сама по собі процедура розгляду, схвалення й затвердження плану реструктуризації боргів боржника є заходом знаходження компромісу між боржником і кредитором, відтак, зазначає ОСОБА_1 , кредитор і сам міг виразити конкретні пропозиції, ідеї і поправки до плану реструктуризації у редакціях, запропонованих боржником.

Здійснюючи функцію судового контролю у даній справі, з огляду на встановлені обставини справи з урахуванням інтересів усіх учасників провадження у справі про неплатоспроможність, досліджуючи поданий боржником план реструктуризації та обставини несхвалення його зборами кредиторів (у обох редакціях), суд приходить до наступних висновків, а саме:

1. Позиція кредитора щодо несхвалення плану реструктуризації боргів боржника ґрунтується на незгоді з передбаченим прощенням (списанням) більше 80 % (89,8 % згідно з редакцією від 14.04.2026 та 83,3 % відповідно до редакції від 05.05.2026) та є цілком обгрунтованою, адже надмірний утиск інтересів кредитора не може в кінцевому випадку зводитися до порушення його прав та інтересів в частині максимального задоволення визнаних судом грошових вимог до боржника шляхом справедливої реструктуризації заборгованості.

2. Позиція боржника в частині незначного збільшення проценту погашення вимог кредитора в оновленому плані (з 10,2 % до 16,7 %) за умови визначених ОСОБА_1 джерел такого погашення (пенсійні виплати та матеріальна допомога дружини), на переконання суду, не свідчить про прагнення боржника максимально погасити визнану судом заборгованість перед кредитором, виходячи при цьому із реальності виконання поданого плану реструктуризації боргів боржника. Додатково такий висновок суду підтверджується поданою ОСОБА_1 заявою від 03.06.2026 про визнання його банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника (за умови відсутності у боржника будь-яких активів, які могли би бути включені до ліквідаційної маси відповідно до положень ст. 131 Кодексу України з процедур банкрутства та реалізовані у процедурі погашення боргів боржника задля задоволення вимог кредитора).

3. Пунктом 11 Критеріїв встановлення інвалідності (надалі - Критерії), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, визначено, що третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.

Відповідно до пункту 5 Критеріїв помірний ступінь обмеження життєдіяльності (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та боржнику наразі 53 роки.

Наведений боржником перелік захворювань, а також наявності третьої групи інвалідності з урахуванням визначень, наведених у Критеріях, на думку суду, не є доказом повної втрати ОСОБА_1 працездатності та як наслідок доказом відсутності у боржника об`єктивної можливості працевлаштуватися. Аналогічні доводи наведені боржником у поясненнях від 02.06.2026 щодо неможливості працевлаштуватися на більшість доступних робіт для збільшення розміру коштів, які виділятимуться для погашення вимог кредитора, що знову ж таки не свідчить про відсутність будь-якої можливості працевлаштуватися.

За таких обставин, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості щонайменше вжити будь-яких заходів для пошуку роботи з урахуванням існуючих у боржника захворювань та третьої групи інвалідності задля збільшення проценту погашення вимог кредитора Акціонерного товариства «Сенс Банк».

Однак, доказів вжиття відповідних заходів ОСОБА_1 ані кредитору, ані суду надано не було. Боржник виказав категоричну позицію щодо погашення кредиторських вимог Акціонерного товариства «Сенс Банк» виключно за рахунок пенсії боржника по інвалідності, а також матеріальної допомоги дружини.

4. У виправлених деклараціях про майновий стан боржника за 2023, 2024 та 2025 роки (розділ XIV - відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України) боржником не зазначено будь-якої інформації в цілому щодо його витрат, лише указано, що документальне підтвердження таких витрат не збереглося.

При цьому, ОСОБА_1 у вказаних деклараціях зазначено про отримання доходів у 2023, 2024 та 2025 роках у наступних розмірах, а саме:

- 2023 рік: (9 211,81 грн. (дохід від підприємницької діяльності за даними ДПС), 25 116,00 грн. (пенсія за даними ПФУ), 750 000,00 грн. (дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна), 12 319,47 грн. (страхова виплата за даними ДПС), 15 544,52 грн. (дохід від самозайнятості за даними ДПС));

- 2024 рік: (27 869,00 грн. (пенсія за даними ПФУ), 49 000,00 грн. (дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна), 43 848,65 грн. (страхова виплата за даними ДПС);

- 2025 рік: 28 332,00 грн. (пенсія за даними ПФУ), 32,89 грн. (кешбек з банку за даними ДПС)).

Суд в ухвалі попереднього засідання від 08.04.2026 у даній справі встановив, що кредиторська заборгованість ОСОБА_1 перед єдиним кредитором у даній справі, грошові вимоги до боржника якого визнані судом, - Акціонерним товариством «Сенс Банк» виникла на підставі ряду правочинів, укладених у 2020, 2021 та 2022 роках.

При цьому, у суду виникає логічне запитання стосовно того, чому отримані ОСОБА_1 доходи у 2023 році (750 000,00 грн. - за договором купівлі-продажу квартири № 179 від 13.04.2023 (відчуження нерухомого майна)), а також у 2024 році (49 000,00 грн. - за договором купівлі-продажу автомобіля № 6546/1/005654 счд від 26.09.2024 (відчуження рухомого майна) не були спрямовані ОСОБА_1 на погашення заборгованості перед Акціонерним товариством «Сенс Банк».

Щодо цілей та спрямування отриманого доходу у 2023 році в розмірі 750 000,00 грн. боржником взагалі не надано суду будь-яких пояснень, а стосовно отриманого у 2024 році доходу від реалізації автомобіля у розмірі 49 000,00 грн. - боржник у поясненнях від 02.06.2026 обгрунтовуючи не спрямування зазначених коштів на погашення вимог кредитора вказав, що розмір указаного доходу складав приблизно 5 % від поточної заборгованості ОСОБА_1 перед кредитором, а тому таке співставлення не є релевантним.

Встановлені судом обставини у своїй сукупності, на думку суду, свідчать про недобросовісність поведінки ОСОБА_1 .

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany)).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, cуд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, враховуючи, що процедура реструктуризації боргів боржника є пріоритетною відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, її строковість, а також прийняті зборами кредиторів рішення про несхвалення поданих проектів плану реструктуризації боргів боржника від 14.04.2026 та від 05.05.2026, проаналізувавши всі обставини такого несхвалення, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 у зв`язку зі встановленими судом обставинами недобросовісності поведінки боржника.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , подані боржником заява від 03.06.2026 про визнання його банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, а також клопотання від 17.04.2026 про зняття арештів залишаються судом без розгляду.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Акціонерному товариству "Сенс Банк" у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.

2. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

3. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів.

4. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Бігдана Олексія Антоновича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1106 від 11.06.2013).

5. Копію ухвали надіслати боржнику, керуючому реструктуризацією, кредиторам, контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України, органам, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, органу державної виконавчої служби, приватним виконавцям, у яких перебувають виконавчі провадження (згідно реєстру боржників), органу державної прикордонної служби, державному органу з питань банкрутства.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 20.07.2026

Суддя Д.В. Мандичев