Ухвала суду № 138361100, 21.07.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"21" липня 2026 р. Cправа № 902/944/26

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук В.В., розглянувши матеріали

за позовом: керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Національна, буд. 6А, м. Жмеринка, Жмеринський район, Вінницька область, 23100) в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради (вул. Героїв Майдану, буд. 224, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 23500)

до: Комунального некомерційного підприємства "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області (вул. Чорновола В., буд. 9, м. Шаргород, Жмеринський район, Вінницька область, 23500)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Івана Мазепи, буд. 6, м. Київ, 01010)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 243 159,00 грн

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № 02.52-3024ВИХ-26 від 16.07.2026 (вх. № 1044/26 від 16.07.2026) керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Шаргородської міської ради з вимогами до Комунального некомерційного підприємства "Шаргородська міська лікарня" Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП", у якій прокурор просить суд визнати недійсними Додаткову угоду № 3 від 22.07.2024 та Додаткову угоду № 4 від 01.08.2024 до Договору № 850 від 15.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу, а також стягнути безпідставно надмірно сплачені бюджетні кошти у розмірі 243 159,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Дослідивши матеріали позовної заяви № 02.52-3024ВИХ-26 від 16.07.2026 (вх. № 1044/26 від 16.07.2026) господарський суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Положеннями статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Встановлюючи вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ГПК України покладає на суд обов`язок перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Згідно із ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.

Як убачається зі змісту позовної заяви, прокурором заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а саме: про визнання недійсними Додаткової угоди № 3 від 22.07.2024 та Додаткової угоди № 4 від 01.08.2024 до Договору № 850 від 15.12.2023 про постачання електричної енергії споживачу, за подання кожної з яких підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 328,00 грн, а також одну позовну вимогу майнового характеру про стягнення 243 159,00 грн, за подання якої розмір судового збору становить 3 647,38 грн.

Таким чином, загальний розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання цієї позовної заяви, становить 10 303,38 грн.

При цьому суд зважає, що позовна заява № 02.52-3024ВИХ-26 від 16.07.2026 була направлена до Господарського суду Вінницької області 16.07.2026 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" та зареєстрована в канцелярії суду того ж дня, що підтверджується штампом суду за вх. № 1044/26.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання зазначеної позовної заяви прокурор мав сплатити судовий збір у розмірі 8 242,70 грн (10 303,38 грн * 0,8).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Таким чином, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України "Про судовий збір".

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Отже, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.

Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23.

Перевірка зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України здійснюється на підставі поданих заявником доказів на підтвердження сплати суми судового збору (постанова Верховного Суду від 13.04.2023 у справі № 640/18777/21).

Здійснивши перевірку зарахування судового збору, сплаченого Вінницькою обласною прокуратурою за платіжною інструкцією № 1554 (внутрішній номер 521241045) від 07.07.2026, суд установив, що відповідно до виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, сформованої за допомогою механізму централізованого отримання виписок із Державної казначейської служби України в автоматизованій програмі "Діловодство спеціалізованого суду", до спеціального фонду Державного бюджету України фактично зараховано судовий збір у розмірі 5 580,31 грн.

Водночас, як установлено судом, за подання даної позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у загальному розмірі 8 242,70 грн, у зв`язку з чим фактично сплачена сума є меншою на 2 662,39 грн.

За таких обставин прокурору необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2 662,39 грн та надати суду належні докази його сплати.

З урахуванням викладеного, відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви № 02.52-3024ВИХ-26 від 16.07.2026 (вх. № 1044/26 від 16.07.2026) без руху із встановленням Жмеринській окружній прокуратурі Вінницької області строку для усунення виявлених недоліків.

Суд звертає увагу Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області на те, що за умовами ч. 3, 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 77, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області № 02.52-3024ВИХ-26 від 16.07.2026 (вх. № 1044/26 від 16.07.2026) залишити без руху.

Жмеринській окружній прокуратурі Вінницької області усунути недоліки позовної заяви № 02.52-3024ВИХ-26 від 16.07.2026 (вх. № 1044/26 від 16.07.2026) у спосіб визначений ГПК України.

Жмеринській окружній прокуратурі Вінницької області встановити строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Попередити Жмеринську окружну прокуратуру Вінницької області про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Копію ухвали надіслати Жмеринській окружній прокуратурі Вінницької області та Вінницькій обласній прокуратурі до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвала підписана 21.07.2026.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи