Рішення № 138359926, 21.07.2026, Шишацький районний суд Полтавської області

Справа №551/189/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" липня 2026 р. селище Шишаки

Шишацький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Рябченка В.В., розглянувши в приміщенні суду в селищі Шишаки Миргородського району Полтавської області одноосібно за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

До Шишацького районного суду Полтавської області за допомогою системи «Електронний суд» звернулося ТОВ «ФК «Абекор» (далі позивач) з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка) про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором та інших судових витрат.

Позовна заява обґрунтована тим, що 21.01.2025 року, між ТОВ «ФК «Абекор» та ОСОБА_1 (в порядку визначену статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію») було укладено електронний кредитний договір №1404413, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Абекор» надало позичальниці ОСОБА_1 кретині кошти в розмірі 6 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, шляхом перерахування їх на банківську карту (рахунок) позичальниці, в свою чергу відповідачка ОСОБА_1 скориставшись кредитними коштами, належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань за вищевказаним договором по поверненню кредитних коштів та супутніх платежів, в зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 10 752,00 грн. яку позивач просить стягнути з відповідача разом з судовими витратами які складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн., витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн., витрат на відправку документів відповідачці в розмірі 140,58 грн. крім того представник позивача просив розгляд справи провести без його участі та в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

16.03.2026 року ухвалою суду у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було відкрито провадження та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, за наявними у справі матеріалами, встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов, та вказано, що в разі ненадання відзиву на позов без поважних причин суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами, крім того ухвалою суду було задоволено клопотання позивача та витребувано від АТ «ПУМБ» письмові докази по даній справі.

Копію позовної заяви з додатками до неї було направлено позивачем на адресу відповідачки, ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та ухвалу про витребування доказів було направлено судом на адресу відповідачки та відповідно отримано нею 27.03.2026, що підтверджується матеріалами справи.

Розпорядженням керівника апарату Шишацького районного суду Полтавської області №2 від 08.04.2026 по даній справі було проведено повторний автоматичний розподіл справу передано від судді Сиволапа Дмитра Сергійовича до судді Рябченка Віктора Васильовича. Враховуючи вище викладене, з метою оперативного розгляду даної справи, враховуючи, що попереднім суддею крім відкриття провадження, витребування доказів по справі та визначення часу для надання відзиву позивачем або подання до суду заяв, клопотань, не було проведено ніяких процесуальних дій, суд вважає за необхідне розглянути дану справу в раніше визначений термін за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачка в установлений законом порядок була повідомлена про розгляд справи відзив на позов, клопотань заперечень або заяв стосовно розгляду справи не надав, до суду не з`явилась.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 21 січня 2025 року ТОВ «ФК «Абекор» (код ЄДРПОУ 39287145) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено електронний кредитний договір №1404413 (в порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію») відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Абекор» надало позичальниці ОСОБА_1 кретині кошти в сумі 6 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, шляхом перерахування їх на банківську карту (рахунок) позичальниці, відповідачка ОСОБА_1 скористалась кредитними коштами, належним чином не виконала взятих на себе зобов`язань за вищевказаним договором по поверненню кредитних коштів та супутніх платежів, в зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 10 752,00 грн. (яка складається з: тіла кредиту - 6 000,00 грн. та нарахованих відсотках за користування кредитом 4 752,00 грн.) вищевикладене підтверджується матеріалами справи, а також витребуваною інформацією від АТ «ПУМБ» стосовно рахунків та руху коштів по рахунках які належать відповідачу.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Встановлено, що відповідач отримавши кредитні кошти на рахунок картки яка йому належала та була в його користуванні, скориставшись ними на власний розсуд, своєчасно в порядку та на умовах, визначених договором, їх не повернув відповідачеві чим порушив його права.

Встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти було дійсно отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із ст.64 ЦПК України.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що електронний кредитний договір №1404413 від 21.01.2025 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про електронну комерцію», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», отже позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

На підтвердження понесених витрат на надання правової (правничої) допомоги позивачем подано договір про надання правової допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг, довіреність, ордер та свідоцтво адвоката.

Відповідачем не було подано (заявлено) до суду клопотань або заперечень стосовно неспівмірності розміру понесених позивачем витрат на надання правової (правничої) допомоги.

Позивач зазначив, що розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу складають 10 000 грн., які повністю підтверджені наданими позивачем належними доказами та знаходяться в матеріалах справи, за таких умов вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Крім того суд задовольняє позовні вимоги позивача в частині стягнення на його користь з відповідачки документально підтверджені витрати за відправку позивачем відповідачці Поштовою службою «Е-Пост» документів позовної заяви в розмірі 140,58 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Абекор» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Абекор» (ЄДРПОУ 39287145, місцезнаходження 04080 м. Київ Подільський район вулиця Костянтинівська будинок 75 прим. 601 А), заборгованість за кредитним договором №1404413 від 21.01.2025 року в розмірі 10 752,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правову допомогу розмірі 10 000,00 грн., витрати за відправку документів відповідачці у розмірі 140,58 грн. а разом стягнути 23 554 (двадцять три тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 98 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавської апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його підписання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Шишацького районного суду

Полтавської області В. В. Рябченко