Рішення № 138359439, 20.07.2026, Тетіївський районний суд Київської області

20.07.2026 Провадження по справі № 2/940/554/26

Справа № 940/681/26

РІШЕННЯ

Іменем України

20 липня 2026 року Тетіївський районний суд Київської області у складі :

головуючого судді Самсоненка Р.В.

за участю секретаря судових засідань Авілової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ВСТ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Акціонерне товариство «ВСТ Банк» пред`явило позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Заявою-Договором № S000091170 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування від 03.10.2022 у сумі 27258,06 грн. та понесених судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що 03.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «БАНК ВОСТОК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву-Договір № S000091170 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування. На підставі укладеного Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт у межах продукту «Банк Власний Рахунок»/програми кредитування «Кредитний ліміт до 100 000 гривень», сума/ліміт кредиту 1,00 - 100 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 36 % річних, а у разі прострочення 72 % річних.

ПАТ «БАНК ВОСТОК» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами у межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач користувався кредитними коштами для власних потреб, однак належним чином зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до умов Договору та Правил надання банківських продуктів і послуг фізичним особам у ПАТ «БАНК ВОСТОК», у разі неповернення овердрафту у встановлений строк заборгованість вважається простроченою з наступного операційного дня. Однак відповідач свої зобов`язання не виконав, що є порушенням умов Договору та вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України.

16.09.2025 ПАТ «БАНК ВОСТОК» змінило найменування на АТ «ВСТ Банк».

Станом на 03.03.2026 заборгованість відповідача перед Банком за Договором становить 27258,06 грн, з яких: 26000,00 грн прострочена заборгованість за овердрафтом; 1191,70 грн заборгованість за простроченими відсотками; 66,36 грн. заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звертається до суду з даним позовом.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 25.05.2026 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу роз`яснено право подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також наслідки ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зокрема право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Сторони у справі повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи.

За останнім відомим зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_1 надсилалась копія ухвали про відкриття провадження, яка повернулась до суду не врученою з відмітками Укрпошти про причини повернення: «за закінченням встановленого терміну зберігання».

Крім того, відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2023 у справі № 496/4633/18 зазначив: «Отже, листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування».

Відтак, оскільки ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу за його зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання листом рекомендованою кореспонденцією, суд в достатній мірі виконав обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов такого висновку.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 03.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «БАНК ВОСТОК» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву-Договір № S000091170 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування. На підставі укладеного Договору відповідачу було відкрито поточний рахунок та встановлено кредитний ліміт у межах продукту «Банк Власний Рахунок»/програми кредитування «Кредитний ліміт до 100 000 гривень».

Умовами Договору передбачено встановлення відповідачу кредитного ліміту у сумі 1,00 - 100 000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитними коштами у розмірі 36 % річних, а у разі прострочення 72 % річних.

У Заяві-Договорі зазначено, що відповідач погодився з тим, що дана заява разом із Правилами надання банківських продуктів та послуг фізичним особам у ПАТ «БАНК ВОСТОК», Тарифами Банку та Паспортом споживчого кредиту становлять між ним та Банком договір про надання банківських послуг, а також підтвердив, що ознайомився та погодився з їх умовами.

На підтвердження факту укладення кредитного договору та надання кредитних коштів Банк надав Заяву-Договір № S000091170 від 03.10.2022, розрахунок кредитної заборгованості, виписку руху коштів по рахунку за період з 04.10.2022 по 02.06.2026, витяг з Правил надання банківських продуктів та послуг фізичним особам у ПАТ «БАНК ВОСТОК», а також паспорт споживчого кредиту.

16.09.2025 ПАТ «БАНК ВОСТОК» змінило найменування на АТ «ВСТ Банк».

Згідно з наданим Банком розрахунком, станом на 03.03.2026 заборгованість відповідача перед Банком за Договором становить 27258,06 грн, з яких: 26000,00 грн прострочена заборгованість за овердрафтом; 1191,70 грн заборгованість за простроченими відсотками; 66,36 грн. заборгованість за відсотками на прострочену заборгованість.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Із дослідженого судом кредитного договору № S000091170 від 03.10.2022 встановлено, що даний договір укладено в електронній формі та зі сторони споживача підписано електронним підписом.

Отже, підписання вищезазначеного договору свідчить про те, що ОСОБА_1 всі умови цілком зрозумів та своїм підписом підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1 та 2 ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Так, надані АТ «ВСТ Банк» докази, які досліджені судом, підтверджують факт укладення договору між сторонами у справі та порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань.

Відповідачем не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача щодо нарахованої суми заборгованості.

З огляду на наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з відсотками своєчасно не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором № S000091170 від 03.10.2022 у розмірі 27258,06 грн. розмір якої підтверджено наданим позивачем розрахунком та відповідачем не спростовано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст. 264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Отже, понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2662,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 12, 76, 81, 82, 141, 178, 247, 264-268, 279, 354 ЦПК України, статтями 205, 207, 509, 513, 514, 525, 526, 530, 611, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

ПозовАкціонерного товариства «ВСТ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «ВСТ Банк» (код ЄДРПОУ 26237202, юридична адреса 49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, 24) заборгованість за Заявою-Договором № S000091170 про акцепт Публічної пропозиції на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування від 03.10.2022 у сумі 27258 (двадцять сім тисяч двісті п`ятдесят вісім) гривень 06 копійокта понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р.В. Самсоненко