Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 369/12752/26
Провадження № 2/369/14172/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лапченко О.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шарко Діана Равілівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про визнання майнових прав на квартиру та стягнення пені, -
встановила:
в провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про визнання майнових прав на квартиру та стягнення пені.
Водночас, представник позивача - адвокат Шарко Д.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , разом із позовною заявою подала заяву про забезпечення позову, в якій просила застосувати захід забезпечення позову у формі заборони вчиняти певні дії, а саме: заборону проводити будь-які дії з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я інших осіб окрім ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; заборону будь-яким особам, окрім ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії з відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 ; накласти арешт на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що позивачем до Києво-Святошинського районного суду Київської області подано позовну заяву про визнання майнових прав на квартиру та стягнення пені. Відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 16/ЛУ26-Б від 20.11.2017 року та Договору купівлі-продажу деривативу № 48931-А/2 від 16.11.2017 р. позивач набула у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (надалі "Об`єкт будівництва"), вартість яких була нею повністю оплачена. Будівництво зазначеного будинку здійснювалось відповідачем згідно Декларації про початок будівельних робіт № КС083170040215, зареєстрованою Департаментом ДАБІ у Київській області 04.01.2017 р. на земельній ділянці з кадастровим номером № 3222485800:02:011:0128, зазначеним у даній Декларації. Відповідно до умов п. 2.4. вищезгаданого Договору купівлі-продажу майнових прав, Об`єкт будівництва мав бути введений в експлуатацію не пізніше 31 березня 2019 року. Однак з невідомих причин будівельні роботи в передбачений договором строк завершені не була, а після 2020 року вони практично зупинились і з того часу по сьогоднішній день включно не здійснюються взагалі. Протягом кількох останніх місяців відповідач став активно пропагувати серед постраждалих інвесторів недобудованого житлового комплексу «Петрівський квартал 2» ідею залучення іншого забудовника для добудови Об`єкту за умови сплати інвесторами додаткових грошових коштів. Як вказує представник позивача, дії відповідача свідчать про намір нового забудовника здійснити повторну реалізацію майнових прав тих інвесторів, які не погодяться вдруге доплачувати за квадратні метри, тобто наразі існує реальна загроза перепродажу (реалізації) спірних майнових прав третім особам без згоди позивача. Отже, існують дійсні ризики невиконання або утруднення виконання судового рішення в разі невжиття заходів забезпечення позову про які просить позивач. Враховуючи вказані обставини те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення її оспорюваних прав, за захистом яких вона звернулася просить застосувати вказані вище заходи забезпечення позову. На думку позивача, такі заходи забезпечення позову є обґрунтованими, відповідають обставинам справи та є співмірним пред`явленим позовним вимогам.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, пропорційність.
Відповідно до п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зміст і форма заяви відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).
Пунктом 1 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачений такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення позову суд не може вирішувати спір по суті.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані письмові документи, приходить до такого висновку.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння особи майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте, тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання значної шкоди позивачам.
Судом встановлено, що відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 16/ЛУ26-Б від 20.11.2017 року та Договору купівлі-продажу деривативу № 48931 -А/2 від 16.11.2017 р. ОСОБА_1 набула у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 .
01.07.2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про визнання майнових прав на квартиру та стягнення пені.
У заяві про забезпечення позову представник позивача просила: заборонити проведення будь-яких дій щодо державної реєстрації речових прав на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я будь-яких осіб, крім ОСОБА_1 ; заборонити будь-яким особам, окрім ОСОБА_1 , вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майнових прав на зазначену квартиру; а також накласти арешт на майнові права на вказаний об`єкт.
Дослідивши доводи заяви та матеріали справи, суд встановив, що між сторонами існує спір щодо належності майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , а предметом позову є визнання за позивачем майнових прав на зазначений об`єкт нерухомості та стягнення пені у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору.
Судом враховано, що позивач зазначає про повне виконання своїх зобов`язань за договорами купівлі-продажу майнових прав та деривативу, тоді як відповідач у встановлений договором строк не завершив будівництво об`єкта та не ввів його в експлуатацію. При цьому будівельні роботи фактично припинені, а відповідач не вживає заходів для виконання прийнятих на себе договірних зобов`язань.
Суд бере до уваги доводи заявника про існування реальної загрози відчуження спірних майнових прав, їх повторного продажу або державної реєстрації прав на спірний об`єкт за іншими особами до вирішення спору по суті. Вчинення таких дій може призвести до виникнення прав третіх осіб на предмет спору, у тому числі добросовісних набувачів, що істотно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову та ефективний захист порушених прав позивача.
Оцінивши заявлені вимоги про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що обрані позивачем заходи безпосередньо пов`язані з предметом спору, є співмірними заявленим позовним вимогам та спрямовані виключно на збереження існуючого стану спірних правовідносин до вирішення справи по суті. Застосування заборони на проведення реєстраційних дій, заборони на відчуження майнових прав та накладення арешту на майнові права у своїй сукупності унеможливить зміну правового статусу спірного майна, виникнення прав третіх осіб та забезпечить реальне і ефективне виконання можливого рішення суду.
При цьому суд враховує, що вжиття зазначених заходів має тимчасовий характер, діятиме до набрання законної сили рішенням суду у справі, не вирішує спір по суті та не позбавляє відповідача права на судовий захист, а тому є розумним, обґрунтованим і пропорційним заявленим позовним вимогам.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява представника позивача про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 149-153, 157, 260, 261, 353-354 ЦПК України, суддя -
постановила:
заяву позивача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шарко Діана Равілівна, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2» про визнання майнових прав на квартиру та стягнення пені задовольнити.
Заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, проводити будь-які дії з державної реєстрації речових прав щодо квартири АДРЕСА_1 на ім`я будь-яких осіб, крім ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до набрання законної сили рішення суду по даній справі.
Заборонити будь-яким особам, окрім ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішення суду по даній справі.
Накласти арешт на майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , до набрання законної сили рішення суду по даній справі.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал 2», код ЄДРПОУ: 40616059, місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 2в.
Суддя - Лапченко О.М.
Судове рішення № 138359335, Києво-Святошинський районний суд Київської області було прийнято 21.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 369/12752/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: