Рішення № 138358853, 21.07.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7091/26

Категорія 38

2/295/4038/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Стрілецької О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

Позивач шляхом використання Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №4140556 від 04.11.2020 у розмірі 55280,00 грн,яка складається з тіла кредиту - 8000,00 грн, проценти 47280,00 грн. У позовній заяві представник зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Позов обґрунтований тим, що 04.11.2020 між ТОВ «Алекскредит», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Солвентіс»,та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання кредиту №4140556, згідно з умовами якого передбачено, що позичальнику надається кредит у сумі 8000,00 грн на умовах строковості, зворотності та сплати процентів за користування ним відповідно до умов, зазначених у договорі.

Представник позивача зауважує, що ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в строки та на умовах, передбачених договором, відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на свою користь.

Обґрунтовуючи наявність права вимоги до відповідача представник позивача посилається на ст. 512, 514 ЦК України, вказує, що право вимоги до нього перейшло на підставі договору факторингу №29/10-2025 від 29.10.2025 та договору факторингу №ДФ-31102025 від 31.10.2025.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Відповідно до ухвали суду від 30.04.2026 у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі двічі направлялась відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, проте поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», а відтак на підставі п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України відповідач вважається таким, що копію процесуального рішення отримав.

Крім того, копія ухвали про відкриття провадження у справі судом надсилалась та доставлена до електронної скриньки, вказаної позивачем у позовній заяві, яка була зазначена відповідачем під час укладення кредитного договору, що підтверджується змістом довідки про доставку електронного листа, складеного відповідальним працівником суду.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Заяви по суті справи до суду також не надходили.

ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду

Судом встановлено, що 04.11.2020 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений договір про надання кредиту №4140556, який підписаний електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора PS4140556 та згідно з умовами якого відповідачу надається кредит у безготівковій формі у розмірі 8000,00 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 ; дата надання кредиту 04.11.2020; дата погашення кредиту 02.06.2021 зі сплатою відсотків за загальними умовами кредитування в базовий період протягом 30 календарних днів з 04.11.2020 року до 04.12.2020 у розмірі 1,7% у день користування кредитом та у спеціальний період протягом 180 календарних днів з 05.12.2020 по 02.06.2021 в розмірі 3 % за день користування кредитом.

На умовах передбачених договором позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, а також виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сторони погодили графік платежів за кредитним договором,яким є додаток до договору про надання кредиту №4140556.

На виконання умов договору 04.11.2020 відповідачу були надані кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн шляхом перерахування їх на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується змістом довідки ТОВ «Фінансова компанія «Елаєнс».

З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що ТОВ «Алекскредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість користуватись кредитними коштами у розмірі, передбаченому умовами договору.

29.10.2025 між ТОВ "Алекскредит" та ТОВ "Секвоя Капітал" був укладений договір факторингу №29/10-2025, відповідно до умов якого ТОВ "Алекскредит" відступає на користь ТОВ "Секвоя Капітал" право грошової вимоги до відповідача у сумі 55280,00 грн, що підтверджується змістом самого договору та Витягу з Реєстру боржників до цього договору.

31.10.2025 між ТОВ "Секвоя Капітал" та ТОВ "ФК "Солвентіс" був укладений договір факторингу №ДФ-31102025, відповідно до умов якого ТОВ "Секвоя Капітал" відступає на користь ТОВ "ФК "Солвентіс"право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4140556 від 04.11.2020, боржником за яким є ОСОБА_1 , що підтверджується змістом самого договору та Витягу з Реєстру боржників до цього договору.

У частині 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, на підставі ст. 512, 514 ЦК України до ТОВ "ФК "Солвентіс"перейшлоправо грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №4140556 від 04.11.2020.

У статтях 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Встановивши, що відповідно до умов кредитного договору відповідач отримав кредитні кошти, судом не встановлено, що він належним чином виконав свої зобов`язання з їх повернення у повному обсязі та сплатив інші платежі за договором, що призвело до виникнення заборгованості.

Зі змісту детального (щоденного) розрахунку заборгованості за договором про надання кредиту №4140556 від 04.11.2020, наданого позивачем, вбачається, що станом на 29.10.2025 заборгованість відповідача перед позивачем становить 55280,00 грн,яка складається з тіла кредиту - 8000,00 грн, процентів 47280,00 грн, які нараховані в межах строку кредитування з 04.11.2020 по 02.06.2021.

Проаналізувавши надані позивачем докази в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, надавши оцінку нормам матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання умов кредитного договору, що призвело до порушення майнових прав позивача, а відтак наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в межах заявлених позивачем вимог у розмірі 55280,00 грн.

V. Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на правничу допомогу.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат з надання правничої допомоги представник позивача надав копії: договору про надання правової допомоги № 43657029/01 від 02.01.2026; додаткової угоди №4140556 від 27.03.2026 до договору про надання правової допомоги; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «Солвентіс» про стягнення кредитної заборгованості; акту надання послуг №4041556 на підтвердження факту надання правової допомоги за змістом якого вбачається, що правнича допомога надана на суму 6000,00 грн.

Обсяг виконаних адвокатом робіт підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати з надання правничої допомоги в розмірі 6000,00 грн.

На підставі статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений ним при зверненні з позовом судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 141, 263-268, 274, 277, 278, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за договором про надання кредиту №4140556 від 04.11.2020 в розмірі 55280,00 грн, яка складається з тіла кредиту - 8000,00 грн, процентів 47280,00 грн, а також стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 6000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. С. Петлюри, 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.В. Стрілецька