Ухвала суду № 138357834, 20.07.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9096/26

н/п 2-с/953/212/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. суддя Київського районного суду м. Харкова розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 15.07.2026, виданого Київським районним судом м. Харкова у справі №953/9096/26,

встановив:

15 липня 2026 року судовим наказом Київського районного суду м. Харкова стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» заборгованість за вивезення побутових відходів за період з 01.08.2023 по 31.05.2026 у розмірі 2 393,94 грн.

16.07.2026 боржником подана через систему «Електронний суд» заява про скасування вищезазначеного судового наказу.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Форма і зміст заяви про скасування судового наказу та строки її подання передбачена ст.170 ЦПК України.

Так, зокрема, п.1 ч.5 ст.170 ЦПК України передбачено, до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з приписами ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня складає 3 328 грн.

Частиною 3 ст.4 Закону передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, при зверненні до суду з даною заявою боржник мав сплатити судовий збір у розмірі 133,12 грн.

Згідно з ч.6 ст.170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду.

Оскільки подана ОСОБА_1 заява про скасування судового наказу оформлена не належним чином, суд вважає за необхідне повернути подану заяву без її розгляду.

Суд зазначає, що повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не позбавляє права боржника на повторне звернення до суду із заявою, яка оформлена відповідно до вимог ст.170 ЦПК України.

Керуючись ст. 170, 260, 261 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 15.07.2026, виданого Київським районним судом м. Харкова у справі №953/9096/26, - повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя Н.В. Єфіменко