Постанова № 138357692, 21.07.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/2868/26

провадження № 3/619/926/26

ПОСТАНОВА

іменем України

15 липня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Риков М.І.

за участю: секретаря судового засідання Дорофєєва В.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з ВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

20 квітня 2026 року близько 16 год 46 хв по вул. Сумський Шлях, буд. 40, в с-щі Солоницівка Харківського району Харківської області водій ОСОБА_1 , повторно протягом року керував транспортним засобом автомобілем Saipa Tiba, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів - за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» та прослідувати до медичного закладу для огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння відмовився, що зафіксовано на бодікамеру № 1113031965/116, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху.

Раніше, 29 травня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий доадміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі рішення Київського районного суду м. Харковавід 29.05.2025 (справа № 953/3840/25), що свідчить про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП повторно протягом року, у зв`язку з чим відповідальність за вказане правопорушення, передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 20 квітня 2026 року близько 16 год 46 хв по вул. Сумський Шлях, буд. 40, в с-щі Солоницівка Харківського району Харківської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем Saipa Tiba, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом (постанова від 29.05.2025 Київського районного суду м. Харкова № 953/3840/25, провадження № 3/953/1369/25) та вчинив дане правопорушення повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 а Правил дорожнього руху» - керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Раніше, 08.03.2026 ОСОБА_1 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (постанова ЕНА/6791201).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.

У судове засідання, призначене на 25.06.2026 о 14:00:00 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про об`єднання справ про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 в одне провадження та відкладення розгляду справи на іншу дату.

Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 07 липня 2026 року вищезазначені справи про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження та присвоєно об`єднаній справі єдиний номер - № 619/2868/26.

07 липня 2026 року в судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 зазначив, що зміст протоколів про вчинення адміністративного правопорушення та доданих до них відеозаписів не містять належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, працівникам поліції було відомо, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, відео фактично є постановочним. Протоколи складені одним і тим же інспектором поліції ймовірно одразу після зупинки транспортного засобу та з`ясування питань про минуле притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Місце складання протоколів відрізняється одне від одного: в протоколі місце скоєння і місце складання протоколу не співпадають; із протоколу не зрозуміло на якому транспортному засобі пересувався водій - автомобіль «Saipa Tiba» чи автомобіль «ВАЗ Tiba». Крім того, в матеріалах справи відсутні докази про повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Вважав зазначені недоліки є суттєвими та унеможливлюють розгляд адміністративних матеріалів по суті. Після дослідження доказів, які є в матеріалах справи, адвокат заявив клопотання про направлення вказаних матеріалів на дооформлення, а також витребування повної версії відеозапису.

Судом заявлені клопотання адвоката Ващенко Р.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,були розглянуті по суті, з прийняттям відповідних постанов. У зв`язку з розглядом даних клопотань, розгляд даної справи було відкладено до 09.07.2026 о 16:15:00, про що були повідомлені учасники справи.

09 липня 2026 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на адресу суд ніяких клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату не надав.

09 липня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від адвоката Ващенка Р.В. про відкладення (перенесення) судового засідання, призначеного на 09.07.2026 о 16:15:00 у зв`язку з перебуванням адвоката на лікуванні.

Розгляд даної справи було відкладено до 15.07.2026 о 10:30:00, про що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвокат Ващенко Р.В. були повідомлені завчасно і належним чином.

15 липня 2026 року через систему «Електронний суд» надійшло чергове клопотання від адвоката Ващенка Р.В. про відкладення (перенесення) судового засідання, призначеного на 15.07.2026 о 10:30:00 у зв`язку з перебуванням його на лікуванні, а його довірителя в зоні бойових дій.

ОСОБА_1 у судові засідання, жодного разу не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце про час та місце судового розгляду повідомлявся за допомогою SMS-повідомлення на номер телефона, який зазначений в матеріалах справи, SMS-повідомлення доставлено у додаток «Viber» 13:07:2026 о 09:35:32, що повністю відповідає Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасників судового процесу, затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2023 року № 28, розміщенням оголошення про виклик особи до суду на офіційному веб-сайті «Судова влада України»; відомостями списку справ, призначених до розгляду у Дергачівському районному суді Харківської області, які розміщені на загальнодоступному офіційному вебпорталі Судової влади України, а відтак останній мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У пункті 41 рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що інформація про дату, час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак сторони мали цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими їм процесуальними правами.

Враховуючи, що інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в суді представляв адвокат Ващенко Р.В., а також, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, від адвоката Ващенка Р.В. на адресу суду були надані пояснення по справі з додатками, які долучені до матеріалів справи, 07 липня 2026 року адвокат ОСОБА_3 був особисто присутнім в судовому засіданні, висловив свою позицію по даній справі, докази були дослідженні, заявлені клопотанні адвоката судом вирішені, тому суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі адвоката та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, заслухавши адвоката Ващенка Р.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як визначено ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Так, згідно з п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За змістом п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, з системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Статтею 62 Конституції України, яка гарантує дотримання державою принципу презумпції невинуватості особи, передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння визначається статтею 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 р. № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858. Вказаними нормативними документами передбачено процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення ознак стану сп`яніння.

Направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (п. 3 розділу X Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395).

Пунктом 6 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за № 1413/27858, передбачає два способи такого огляду: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Розділом ІІ вказаної Інструкції регламентовано порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Так, цим розділом передбачено, що установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в відповідному додатку до цієї Інструкції.

Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

Матеріали справи містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень підтверджується матеріалами справи, а саме:

- відомостями, викладеними в протоколах про адміністративне правопорушеннясерії ЕПР 1 № 645828 від 20.04.2026, серії ЕПР1 № 645816 від 20.04.2026 в яких зафіксовано факт порушення пунктів 2.5 та 2.1 а Правил дорожнього руху, та які відповідають вимогам статті 256 КУпАП, містять виклад суті вчинених правопорушень та є джерелом доказової інформації про подію правопорушень та особу, яка їх вчинила, а отже, є належними та допустимими доказами у справі. Протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 складені уповноваженою державою особою і дії посадової особи, що їх складали в порядку передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися.

Суд також зазначає, що зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 645816 в п. 2. Місце складання протоколу - с. Подвірки, вул. Сумський Шлях, буд. 40, а в п. 7. Місце скоєння с-ще Солоницівка, вул. Сумський Шлях, буд. 40; в п. 6. Транспортний засіб (марка, модель, номерний знак, належність) ВАЗ Tiba, НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , а в п. 7. Місце скоєння та суть адміністративного правопорушення - автомобіль Saipa Tiba, д.н.з. НОМЕР_2 , є очевидною технічною помилкою (опискою), допущеною при складанні протоколу, про що зазначено і в рапорті інспектора СРППВП № 3 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області С. Касьяненка від 08.07.2026, що з огляду на вимоги ст. 280 КУпАП суттєво не впливає на встановлення фактичних обставин вчинення правопорушення і визнання протоколу неналежним чи недопустимим доказом, не спотворює змісту протоколу та автоматично не створює ситуацію, за якої процесуальний документ є недійсним, а докази недопустимими, оскільки при вирішенні цього питання необхідно виходити насамперед з істотності порушення прав, законних інтересів і свобод ОСОБА_1 , так як не усі порушення процесуального закону, допущені під час оформлення документів та збирання доказів стороною провадження у справі є підставою для визнання цих доказів недопустимими. При цьому, суд бере до уваги, що при складенні протоколів зауважень в цій частині ОСОБА_1 не надано.

Не кожен дефект певного адміністративного акту, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі порушення можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальних, взагалі не впливають на його дійсність.

Для визначення надмірного формалізму при розгляді справи Європейський суд з прав людини («ЄСПЛ») використав термін «правовий пуризм».

Зокрема, ЄСПЛ вказує, що пуризм у загальноприйнятому розумінні - це надмірне прагнення до чистоти, перевага форми над змістом.

При цьому в рішенні по справі «Сутяжник проти РФ» від 23.07.2009 (скарга N 8269/02) ЄСПЛ сформулював висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки для дотримання правового пуризму, оскільки рішення може бути скасоване лише з метою виправлення суттєвої помилки.

Тобто, враховуючи викладене та принципи ЄСПЛ визнання недопустимим доказом протоколу про адміністративне правопорушення з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

При цьому, суд зазначає, що в протоколах про адміністративні правопорушення особу ОСОБА_1 було встановлено за паспортом громадянина України НОМЕР_3 та в графі особа, щодо якої складені протоколи його дані зазначено вірно. Крім того, при ознайомленні з протоколами зауважень в цій частині ОСОБА_1 не надано.При розгляді вказаних матеріалів беззаперечно встановлено, що подія мало місце 20.04.2026 року близько 16:46 по вул. Сумський Шлях, буд. 40, в с-щі Солоницівка Харківського району Харківської області і водій ОСОБА_1 в цей час в даному населеному пункті керував транспортним засобом автомобілем Saipa Tiba, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння;

- відеозаписом з технічного засобу відеозапису - нагрудної камери працівника поліції № 1113031965/116 та відеореєстратора. Судом досліджені наявні в справі матеріали відеозапису, що містяться на DVD - диску (справа 619/2868/26), які складаються з 2 файлів, які долучені до протоколу:

- 1 файл «0000000_00000020260420155200_0036 ФАЙЛ «МР4» містить відомості про те, що працівник поліції спілкуються з водієм ОСОБА_1 . О (0:00:20) працівник поліції висловлює ОСОБА_1 вимогу пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager, або прослідувати до медичного закладу на освідування, але водій ігнорує вимоги працівника поліції, відповівши «Ні» (0:00:27, 0:00:34). Далі працівник поліції роз`яснює вимоги: «Розумієте, що відмова від проходження за допомогою алкотестера Drager, або поїхати в м. Харків для здачі аналізів, відмова це автоматом підтверджує, що Ви перебуваєте в стані алкогольного сп`яніння. Розумієте?» (00:00:35-00:00:43). Водій ОСОБА_1 на це питання відповів «Так» (0:00:44) ;

- 2 файл «WhatsAPP Video ФАЙЛ МР4» містить відомості про те, що 20 квітня 2026 року о 16:46:42 працівник поліції зупиняє транспортний засіб автомобіль Saipa Tiba, д.н.з. НОМЕР_2 .

Із відеозапису чітко вбачається, що працівник поліції зупиняє автомобіль Saipa Tiba, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Оцінивши поведінку та стан ОСОБА_1 , інспектор поліції дійшов до висновку, що останній може перебувати в стані сп`яніння, а тому в порядку вимог ПДР України запропонував пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, або прослідувати до медичного закладу на освідування, однак водій відмовився від такого проходження. Відомості даного відеозапису, долученого працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення беззаперечно доводять зазначені в протоколі подію та обставини правопорушення з боку водія. Із даних матеріалів вбачається, що фіксування відбувалось відкрито, ОСОБА_1 не заперечував проти зйомки. Після чого працівником поліції було складено протоколи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП. Протоколи про адміністративні правопорушення та відеозапис не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.

Твердження адвоката Ващенка Р.В. стосовно того, що відеозапис з нагрудної камери працівника поліції є не безперервний, є постановочний, що на думку адвоката такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, суддя зазначає наступне: відеозаписом зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. Відеозапис віднесений ч. 1 ст. 251 КУпАП до джерел доказів. Отже, поліцейський, здійснюючи відеофіксацію правопорушення з відеореєстратора, діяв відповідно до вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про національну поліцію» та положень КУпАП. Зафіксовані відеозаписом обставини надають можливість повно та об`єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських, які діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов`язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний доказ у справі, фіксування відбувалось відкрито, а ОСОБА_1 не заперечував проти зйомки. Відомостей про те, що відеофіксація здійснювалась з порушенням вимог закону в матеріалах справи немає. Крім того, як вбачається із матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 на протязі останніх років було складено 11 протоколів та постанов про адміністративні правопорушення на транспорті, тому ОСОБА_1 був обізнаний про наслідки відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Зміст відеозапису є логічним, послідовним, а тому суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду;

- направленнями ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу за адресою: м. Харків, вул. Ахієзарів, буд. 18 А, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 20.04.2026, у якому також зафіксовано відмову останнього від проходження огляду;

- довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення із якої вбачається, що ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності протягом року за ч. 4 ст. 126 КУпАП та за ч. 2 ст. 130 КУпАП відповідно до інформаційно-аналітичної бази «ІПНП»;

- копією постанови Київського районного суду м. Харковавід 29.05.2025 (справа № 953/3840/25, провадження № 3/953/1369/25), про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- довідкою начальника САП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області Слободянюк І. про те, що в базі даних водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_1 має статус виданий;

- довідкою належності транспортного засобі із якої вбачається, що згідно даних транспортний засіб автомобілем Saipa Tiba, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В протоколах про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень щодо їх змісту, зокрема: не висловив заперечень відносно того, що він керував транспортним засобом, не знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, бажав проходити огляду на стан алкогольного сп`яніння, та не маючи права керування транспортними засобами.

Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.

Надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Проаналізувавши вищевказані документи, відеофайли, суддя доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколах про адміністративні правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Сукупність вищенаведених доказів повністю підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які викладені в протоколах про адміністративні правопорушення і є безсумнівними доказами порушення ним п.п. 2.5, 2.1 а Правил дорожнього руху.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що винаОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.

При розгляді даної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 29.05.2025 року було притягнуто доадміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі рішення Київського районного суду м. Харковавід 29.05.2025 (справа № 953/3840/25), а правопорушення за ст. 130 КУпАП вчинив 20 квітня 2026 року близько 16 год 46 хв по АДРЕСА_2 .

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують увагу та швидкість реакції, повторно протягом року.

08.03.2026 ОСОБА_1 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (постанова ЕНА/6791201).

Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 35 КУпАП, повторним визнається вчинене особою протягом року однорідного правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.

Таким чином, відповідно до ст. 35 КУпАП, у діяхОСОБА_1 наявна кваліфікуюча ознака повторності, а відтак склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 130 КУпАП, суду не надано.

Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суддя приймає до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, яке відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності.

Згідно зі статтями 34, 35 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом`якшуються відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладення адміністративних стягнень, вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, за більш серйозне правопорушення, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він власником транспортного засобу не являється, і таке стягнення буде необхідним та достатнім для попередження нових правопорушень.

Накладаючи адміністративне стягнення в межах ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд врахував, що згідно із протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 рухався на автомобілі Saipa Tiba, д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого він не являється, тобто транспортний засіб не належить особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому транспортний засіб не є безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись статтями 27, 3336, 40-1, статтями 126, 130, 221, 268, 282, 283, 284 КУпАП, суддя,

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення:

- за ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень) 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу;

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

В силу ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху: по матеріалам про адміністративні правопорушення: р/р UA168999980313020149000020001, КОД ЕДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081100, справа № 619/2868/26, провадження № 3/619/926/26.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області, справа № 619/2868/26, провадження № 3/619/926/26.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя М. І. Риков