Рішення № 13835751, 18.02.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.11р.

Справа № 17/409-10(1/267-08(3/332-07(5/177-07)

За позовом Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

про спонукання до укладення договору

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Новицька О.Л., довір. № 04/28-06 від 10.01.11р.;

від відповідача: Шай А.С., довір. № 316 від 17.05.10р.

Суть спору:

Міське комунальне виробниче підприємство "Дніпроводоканал" (надалі - позивач) звернулось з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (надалі - відповідач), у якому просить господарський суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір оренди електрообладнання, яке встановлене на ПС "Рибальська", в редакції позивача.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що електрообладнання підстанції "Рибальська" знаходиться на балансі позивача, а відповідач безкоштовно (безоплатно) використовує його для передачі та постачання електричної енергії споживачам, зокрема, мешканцям ж/м Одинківка, мешканцям ж/м Ігрень, психіатричній лікарні та іншим крупним об’єктам Самарського району м. Дніпропетровська.

Представник позивача наполягав на задоволені позовних вимог.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У відзиві на позов та доповненнях до нього свої заперечення вмотивовує тим, що згідно висновку комісійної судової електротехнічної експертизи № 3565 у позивача відсутні підстави вважати, що обладнання, яке останній має намір передати в оренду відповідачу, є саме тим обладнанням, яке міститься у комірці 35 кВ і яке відображене на однолінійній схемі ПС "Рибальська", при цьому у відповідача насамперед відсутня реальна необхідність у використанні спірного обладнання. В той же час наголошує на відсутності прямої вказівки діючого закону щодо обов’язковості укладення договору оренди спірного обладнання.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

04.07.2005 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийняте рішення за № 2592 "Про затвердження акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію каналізаційної насосної станції з трансформаторною підстанцією по вул. Профспілковій 63Н (будівельна адреса: КНС з трансформаторною підстанцією у селищі Мігрень. І пусковий комплекс)" (далі - Рішення).

На підставі Рішення, управлінням капітального будівництва Дніпропетровської міської ради 07.07.05р. за актом приймання-передачі передано на баланс МКВП "Дніпроводоканал" електрообладнання підстанції "Рибальська".

Крім того, управлінням капітального будівництва Дніпропетровської міської ради, у відповідності з наданими відповідачем технічними умовами за № 3/4-1-03 ТУ від 05.09.05р., була виконана реконструкція ПС "Рибальська", де фінансування провадилось за рахунок міського бюджету. Так, електрообладнання встановлене на ПС "Рибальська", є невід’ємною частиною підстанції.

Отже, наведене вище дає суду підстави стверджувати про те, що спірне електрообладнання знаходиться на балансі позивача, та використовується відповідачем для передачі та постачання електричної енергії іншим споживачам з метою одержання прибутку, про що зазначено у постанові ВГСУ від 03.11.10 р.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне.

За умовами ст. 78 Господарського кодексу України (ГПК України), позивач - є комунальним унітарним комерційним підприємством, а відповідно до приписів п. 9 цієї ж статті, особливості господарської діяльності комунальних унітарних комерційних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених Господарським кодексом України (ГК України).

Тоді як, положення п. 2 ст. 75 ГК України передбачають, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставою для виникнення прав та обов’язків є в тому числі: акти цивільного законодавства, договори та інші правочини.

Як зазначалось вище, спірне електрообладнання прийняте позивачем за актом приймання-передачі на підставі Рішення виконкому, проте використовується відповідачем, однак фактично належить позивачу, оскільки документи долучені до справи відображають, що спірне електрообладнання обліковується у бухгалтерській звітності позивача та складається з наступного переліку майна: панель реле ПКР-2-0,1М; шафа ШРЗА РШ-ХVМ; шафа ШРЗА РШ-ХVС; ящик ЯЗ-60М; ящик ЯЗМ-2М; лічильники багатофункціональні; вимикач вакуумний 3-х полюсний з приводом; роз’єднувач 3-х полюсний РД-32-35Б/1000VХЛІ; трансформатор току ТФЗМ-35Б; трансформатор напруги ЗНО МП-35УІ; обмежувач напруги МWК-41; чарунка комплектного розподільника ПККЗ-10; короб перехід. 10 кВ, 630А; високочастотний затримував ВЗ-630-0,5 VІ; конденсатор зв’язку з фільтром з’єднання ФПМ; трансформатор ЗНОМ-35.

При цьому, факт використання спірного обладнання відповідачем для постачання електричної енергії іншим споживачам відповідає фактичним обставинам справи (дійсності) та підтверджується висновком комісійної судової електротехнічної експертизи за № 3565 від 26.08.08р., який є в матеріалах справи.

Листом за № 7037/2806 від 04.08.05р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладення спірного договору оренди електрообладнання, яке встановлене на підстанції "Рибальська" направивши при цьому два примірники договору для розгляду та підписання.

У своїй відповіді від 12.09.05 р. на пропозицію позивача (а.с.16, т.1) відповідач зазначає, що він розглянув проект договору та відмовляє у його підписанні в зв’язку із тим, що у нього немає необхідності орендувати запропоноване обладнання, при цьому отримані примірники договору на адресу позивача не повернув.

Позивач листом №7780/28-06 від 07.09.06р. повторно звернувся до відповідача з пропозицією щодо укладання спірного договору, яку останній залишив без задоволення.

В той же час, проведений аналіз документів доданих до позову відображає наявність у справі листа відповідача за № 826 від 30.01.07р. із якого вбачається, що останній звертався до Дніпропетровської міської ради з питанням передати спірне електрообладнання на баланс енергопостачальної організації, з метою належного надання послуг споживачам та виконання необхідних дій по належній експлуатації обладнання, у відповідності до вимог діючого законодавства України.

На час розгляду справи господарському суду не подано документів, які б відображали передання спірного електрообладнання на баланс відповідача, тоді як і спірний договір оренди електрообладнання, яке встановлено на підстанції "Рибальська" відповідачем з МКВП "Дніпроводоканал" не укладений.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач останній раз звернувся до відповідача з пропозицією про укладання договору оренди 12.10.07р. (лист за вих. № 8714/28-06 (а.с.83)), надіславши на його адресу два примірники договору, оформлених належним чином (а.с.105-106, т.1), доказом чого є фіскальний чек та опис вкладення у поштове відправлення з печаткою оператора поштового зв’язку (а.с. 82а-82б,т.1), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Натомість господарський суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що з 2005 року і до теперішнього часу відповідач продовжує використовувати спірне майно без належних правових підстав (безоплатно), тоді як спірне електрообладнання належить позивачу на підставі Рішення.

В силу положень п. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 181 ГК України, сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих, умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Укладення господарського договору є обов’язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування (ч. 3 ст. 179 ГК України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч.7 ст. 179 ГК України).

Господарський суд перевіривши умови спірного договору встановив, що його пункти не суперечать вимогам чинного законодавства та зазначає, що в разі якщо одна із сторін не погоджується із умовами окремих пунктів договору, то вона не позбавлена права внести відповідні зміни в порядку передбаченому ст. 188 ГК України.

У відповідності з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача, у тому числі і вартість проведеної комісійної судової електротехнічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (ЄДРПОУ 23359034) укласти з Міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал" (ЄДРПОУ 03341305) договір оренди обладнання, яке встановлене на підстанції "Рибальська", в редакції позивача.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22; ЄДРПОУ 23359034) на користь Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, 21а; ЄДРПОУ 03341305) суму 85,00 грн. (вісімдесят п’ять грн. 00 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22; ЄДРПОУ 23359034) на користь Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8-а; ЄДРПОУ 02883133) суму 2 538,00 грн. (дві тисячі п’ятсот тридцять вісім грн. 00 коп.) вартості судової експертизи.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –16.02.11р.