Ухвала суду № 138356908, 16.07.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

Справа № 206/731/26

1-кс/206/864/26

УХВАЛА

Іменем України

16 липня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

Головуючий-слідчий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого ВП №1 ДРУП №2 ГУНП у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження №62025170030022243, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2026 року через систему «Електронний суд» до Самарського районного суду міста Дніпра надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову слідчого ВП №1 ДРУП №2 ГУНП у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження №62025170030022243. Скарга обґрунтована тим, що 02 червня 2026 року старшим слідчим СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 62025170030022243 від 15.10.2025 за ч.1 ст.382 КК України. Вважає вказану постанову незаконною, передчасною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне. Щодо дотримання строків на оскарження та приховування постанови слідчим в порушення вимог ч.6 ст.284 КПК України слідчий умисно приховував від нього факт закриття кримінального провадження та не направляв копію оскаржуваної постанови. Його клопотання від 22.06.2026 про надання копії постанови слідчим було проігноровано, що змусило його звернутися за захистом до слідчого судді. Лише ухвалою Самарського районного суду м. Дніпра від 06.07.2026 у справі №206/731/26 (провадження № 1-кс/206/812/26) було зобов`язано уповноважених осіб ВП №1 ДРУП №2 розглянути його клопотання. Копію оскаржуваної постанови від 02.06.2026 він фактично отримав на електронну пошту лише 06 липня 2026 року, що підтверджується роздруківкою електронного листа. Таким чином, передбачений ст.304 КПК України 10-денний строк на оскарження ним не пропущено, оскільки його відлік починається з моменту фактичного отримання копії рішення (з 06.07.2026). Закриваючи кримінальне провадження, слідчий обмежився лише фактом направлення запиту до ВЧ НОМЕР_1 . Отримавши від військової частини відповідь про те, що на виконання рішення Кіровоградського ОАС від 10.12.2024 службовими особами були підготовлені та направлені листи-відповіді на його рапорти від 21.06.2024, слідчий зробив формальний висновок про те, що судове рішення є «виконаним» і закрив справу через відсутність складу злочину. Слідчий повністю проігнорував вимоги ст.9 КПК України (всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин). Слідчим не було надано жодної правової оцінки змісту та обставинам направлення листів-відповідей ВЧ НОМЕР_1 , які за своєю суттю є фіктивними та створюють виключно ілюзію виконання судового рішення, що є прямим доказом умисного ухилення посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 від виконання ухвали (ч.1 ст.382 КК України). Зокрема, умисне перешкоджання виконанню рішення суду та ілюзія його виконання з боку ВЧ НОМЕР_1 підтверджується наступним. Незаконна ревізія встановлених судом фактів. У листі ВЧ НОМЕР_1 безпідставно зазначено, що його рапорти подано «не по команді». Однак, у рішенні Кіровоградського ОАС від 10.12.2024 (яке набрало законної сили) суд вже дослідив цей факт і дійшов преюдиційного висновку: «позивачем дотримано встановленого законом порядку подачі рапортів». Посадові особи ВЧ НОМЕР_1 свідомо вдалися до протиправної переоцінки фактів, встановлених судом. Військова частина у своїй відповіді зазначає, що він має самостійно звернутися до ТЦК та СП для проходження ВЛК. Таке твердження є умисною підміною норм Наказу МОУ №402, яким визначено, що направлення діючого військовослужбовця на ВЛК є обов`язком саме командира військової частини. Свідоме ігнорування закону, безпідставне призупинення служби та протиправне обмеження прав військовослужбовця. Відмова у виплаті грошового забезпечення обґрунтована наказом командира №428 від 18.06.2024. Даний наказ прямо суперечить ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та свідчить про умисел на невиконання судового рішення шляхом створення штучних перешкод: Порушення процедури у 2024 році: У редакції, що діяла на момент видачі наказу (у 2024 році), вказана норма передбачала можливість призупинення військової служби виключно після внесення відомостей до ЄРДР. Оскільки у 2024 році ВЧ НОМЕР_1 кримінальне провадження не ініціювала та відомості до ЄРДР не вносила, видання наказу №428 було завідомо незаконним, а призупинення служби та виплат безпідставним. Неможливість «легалізації» дій у 2025 році: Розуміючи протиправність своїх дій та реагуючи на ініціювання мною другого судового позову, посадові особи ВЧ у 2025 році штучно ініціювали відкриття кримінального провадження. Метою цих дій, можливо, було намагання легалізувати наказ № 428. Проте командування проігнорувало той факт, що за чинною з 2025 року редакцією Закону, призупинення військової служби під час дії воєнного стану взагалі не допускається. Грубе порушення процесуального законодавства та підміна понять: Посадові особи ВЧ НОМЕР_1 фактично перебрали на себе функції органів правосуддя. Відкриття кримінального провадження за ініціативою ВЧ не є автоматичною підставою для обмеження прав людини чи зупинення виконання інших рішень судів. Відповідно до засад кримінального процесуального законодавства України, будь-яке обмеження моїх конституційних прав, свобод та законних інтересів (зокрема, майнових прав на отримання грошового забезпечення чи процесуальних обмежень) у зв`язку з наявністю кримінального провадження може здійснюватися виключно слідчим суддею за результатами розгляду вмотивованого клопотання органу досудового розслідування та у суворому порядку, передбаченому КПК України. Жодний внутрішній наказ командира військової частини чи факт реєстрації кримінального провадження не можуть підміняти собою судове рішення слідчого судді та виступати законною підставою для обмеження моїх прав. Слідчий повністю проігнорував вищевказаний очевидний хронологічний та правовий дисбаланс у діях командування ВЧ НОМЕР_1 , не надав оцінки факту відсутності ухвали слідчого судді про обмеження моїх прав, що призвело до передчасного, необґрунтованого та незаконного висновку про відсутність в діях посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України. Більш того, детальний аналіз матеріалів та хронології видання документів ВЧ НОМЕР_1 вказує на очевидні ознаки службового підроблення та фальсифікації: Оскаржуваний наказ командира № НОМЕР_2 , яким йому було призупинено виплати грошового забезпечення та військову службу, датований 18.06.2024 року. Водночас, у тексті самого наказу зазначено, що він виданий на підставі та за результатами службового розслідування, проте акт цього службового розслідування (який є єдиним правовим документом, що встановлює наявність чи відсутність вини) датований лише 19.06.2024 року. Таким чином, наказ від 18 червня посилається на результати службового розслідування, які юридично та фактично виникли лише наступного дня 19 червня. Наказ не може виноситися раніше, ніж документ, що є правовою підставою для його видання, та не може мати жодних юридичних наслідків, оскільки стосується події, яка на момент його підписання ще не настала. Вказана очевидна хронологічна невідповідність є прямим доказом штучного створення документів шляхом їх ретроспективного складання (антидатування) та очевидної фальсифікації з боку посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 . Зазначена хронологічна невідповідність у сукупності з прямим порушенням вимог ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» чітко вказує на наявність у діях посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 ознак кримінальних правопорушень зловживання владою або службовим становищем та службового підроблення. Саме ці обставини, відповідно до імперативних вимог ст.9 КПК України, мав би ретельно, всебічно та неупереджено перевірити слідчий під час досудового розслідування. Проте слідчий вказані факти свідомо проігнорував, взагалі не дослідив правову природу та хронологію виникнення цих документів, що призвело до винесення завідомо незаконної та необґрунтованої постанови, яка підлягає обов`язковому скасуванню. Слідчий взагалі не надав оцінки тому факту, що відповідь ВЧ НОМЕР_1 від 04.06.2025 №16089, якою вони нібито «виконали» рішення суду щодо направлення на лікування, була умисно відправлена на хибну адресу. Згідно з накладною Укрпошти, лист був направлений до відділення 25002 у м. Кропивницький, хоча його адреса, яка достеменно відома військовій частині 28415, с. Роздолля Кропивницького району. Це є прямим доказом умисного створення штучної видимості виконання судового рішення. Триваюче умисне невиконання рішення суду та бездіяльність слідчих органів змусили його звернутися до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку ст.ст. 382, 382-1 КАС України. Таким чином, посадові особи ВЧ НОМЕР_1 , імітуючи виконання судового рішення, продовжують умисно порушувати його гарантовані законом і Конституцією права, а саме: право на медичну допомогу відповідно до ст.11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» та ст.49 Конституції України; право на виконання судового рішення, гарантоване ст.2 КАС України та ст.129-1 Конституції України; право на оплату праці, передбачене ст.43 Конституції України, через безпідставну відмову у нарахуванні грошового забезпечення; презумпцію невинуватості, закріплену у ст.62 Конституції України; право на повагу до гідності та честі, передбачене ст. 297 ЦК України. Таким чином, постанова слідчого ґрунтується не на об`єктивному розслідуванні, а виключно на неперевірених твердженнях зацікавленої сторони (ВЧ НОМЕР_1 ), які намагаються уникнути кримінальної відповідальності. Просить суд скасувати постанову старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 від 02.06.2026 про закриття кримінального провадження №62025170030022243. Зобов`язати орган досудового розслідування відновити досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні з дотриманням вимог ст.9 КПК України.

Від представника заявника надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, задовольнити скаргу та скасувати постанову слідчого про закриття кримінального провадження №62025170030022243.

Прокурор та слідчий в судове засідання не з`явилися, повідомлялися про час та місце розгляду справи, причини неявки невідомі.

Згідно ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи позицію заявника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170030022243 від 15.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

Постановою старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області майором поліції ОСОБА_5 від 02.06.2026 року, кримінальне провадження №№62025170030022243 від 15.10.2025 закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

У відповідності до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчиненні дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до вимог статей 2, 9, 110, 284 КПК України рішення про закриття кримінального провадження має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, а досудове розслідування всебічним, повним і неупередженим.

Разом з тим, оскаржувана постанова зазначеним вимогам не відповідає. Із її змісту вбачається, що висновок слідчого про відсутність у діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, ґрунтується на отриманій від військової частини інформації про виконання судового рішення. Водночас постанова не містить належного обґрунтування, з яких підстав слідчий дійшов такого висновку, не містить аналізу зібраних під час досудового розслідування доказів, їх оцінки та мотивів, з яких надану військовою частиною інформацію визнано достатньою для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення. Крім того, у постанові відсутні мотиви, з яких слідчим відхилено або перевірено обставини, викладені заявником у повідомленні про кримінальне правопорушення, що унеможливлює перевірку правильності висновків, покладених в основу рішення про закриття кримінального провадження.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що постанова про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам ст.110 КПК України щодо вмотивованості процесуального рішення, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого ВП №1 ДРУП №2 ГУНП у Дніпропетровській області про закриття кримінального провадження №62025170030022243 задовольнити.

Скасувати постанову старшого слідчого СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_4 від 02.06.2026 року про закриття кримінального провадження №62025170030022243

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1