Рішення № 138355859, 20.07.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/713/26

Провадження № 2/739/532/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Чепурка В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Лукаш Н.Я.,

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (далі позивач), діючи через свого представника Ланового Є.М., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором №3111059 від 08 січня 2020 року в розмірі 18 654 грн. 00 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідачка отримав від ТОВ «Алекскредит» кредит у розмірі 7 000 грн. 00 коп. Договір було укладено в електронній формі, відповідачка підписала його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. У подальшому 29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя капітал» було укладено договір факторингу №29/10-2025, відповідно до якого до ТОВ «Секвоя капітал» перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором. 31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя капітал» та позивачем було укладено договір факторингу №ДФ-31102025, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором. Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 18 654 грн. 00 коп., з яких: 4 001 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту та 14 653 грн. 00 коп. заборгованість за процентами, яку позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, при цьому в позовній заяві міститься його клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідачка у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, вказала, що дійсно укладала вказаний вище кредитний договір та отримувала на його виконання кредитні кошти. При цьому здійснювала платежі на погашення кредитного договору, у зв`язку з чим розмір заборгованості має бути меншим, ніж вказано позовній заяві.

Заяви та клопотання учасників справи

В матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі та про витребування доказів.

Інших заяв та клопотань від представника позивача та відповідачки не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 26 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження, при цьому відповідачці визначено строк для подання відзиву на позов, заперечень та зустрічного позову, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 25 травня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Заслухавши вступне слово відповідачки, дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 08 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та відповідачкою було укладено договір про надання кредиту №3111059, відповідно до якого ТОВ «Алекскредит» надало відповідачці до 26 липня 2020 року кредит у розмірі 7 000 грн. 00 коп. (а.с. 20-22).

Вказаний договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора PS3111059 (а.с. 22) та шляхом обміну електронними повідомленнями, що передбачено положеннями статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також узгоджується з висновками Верховного Суду, які містяться у постанові, винесеній 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

Сторонами кредитного договору було погоджено процентну ставку у період по 28 січня 2020 року в розмірі 1,70% на день та у період з 29 січня по 26 липня 2020 року в розмірі 3% на день (пункти 1.7-1.7.3).

ТОВ «Алекскредит» належним чином виконало свої зобов`язання за вказаним кредитним договором, перерахувавши відповідачці 08 січня 2020 року кредитні кошти в сумі 7 000 грн. 00 коп. (а.с. 25, 77-78).

При цьому відповідачка зобов`язалася здійснити погашення заборгованості за кредитним договором та процентами за користування кредитом згідно графіку платежів (а.с. 22).

Згідно доводів позивача відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, відповідно до складеного представником ТОВ «Алекскредит» розрахунку, у відповідачки перед даним товариством виникла заборгованість за вказаним договором у розмірі 18 654 грн. 00 коп., з яких: 4 001 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту та 14 653 грн. 00 коп. заборгованість за процентами (а.с. 26-28).

Статею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належний йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оцінюючи правильність вказаного вище розрахунку та обґрунтованість визначеного в ньому розміру заборгованості за тілом кредиту та відсотками суд зазначає наступне.

Так, частиною першою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII (далі Закон України №1734-VIII) передбачено, що споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором про споживчий кредит може бути передбачено обов`язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних платежів, кредитодавець зобов`язаний здійснити відповідне коригування зобов`язань споживача у бік їх зменшення та на вимогу споживача надати йому новий графік платежів. Договором про споживчий кредит може встановлюватися порядок дострокового повернення споживчого кредиту з урахуванням положень частини третьої цієї статті.

Згідно статті 19 Закону України №1734-VIII у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості:

1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом;

3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Згідно відомостей, які містяться у розрахунку заборгованості, відповідачка здійснила наступні платежі на погашення заборгованості за кредитним договором: 28 січня 2020 року на суму 2 130 грн. 00 коп., 17 лютого 2020 року на суму 2 680 грн. 00 коп., 26 лютого 2020 року на суму 985 грн. 20 коп., 29 березня 2020 року на суму 2 876 грн. 80 коп., 10 квітня 2020 року на суму 928 грн. 00 коп., 21 квітня 2020 року на суму 928 грн. 00 коп., 28 квітня 2020 року на суму 02 грн. 00 коп., 30 липня 2020 року на суму 2 000 грн. 00 коп. та 31 серпня 2020 року на суму 2 000 грн. 00 коп. (а.с. 26-28).

Як з`ясовано в ході судового розгляду відповідачка отримала кредитні кошти в сумі 7 000 грн. 00 коп. 08 січня 2020 року, при цьому розмір процентної ставки у період з 08 січня 2020 року по 28 січня 2020 року становив 1,70% на день та у період з 29 січня по 26 липня 2020 року становив 3% на день.

Відповідно за період з 08 січня по 28 січня 2020 року, за 21 день користування кредитними коштами, відповідачка мала сплатити 35,7% (21х1,70%) від тіла кредиту. Оскільки 28 січня 2020 року відповідачка сплатила 2 130 грн. 00 коп., які мали бути спрямовані на погашення тіла кредиту, то після даної сплати заборгованість відповідачки за тілом кредиту становила 4 870 грн. (7 000 грн. 00 коп. 2 130 грн. 00 коп.) та 2 499 грн. 00 коп. заборгованість за процентами.

Наступний платіж на погашення заборгованості відповідачка здійснила 17 лютого 2020 року в розмірі 2 680 грн. 00 коп., який також мав бути спрямований на погашення тіла кредиту. Відповідно за період з 29 січня 2020 року по 17 лютого 2020 року, тобто за 20 днів, відповідачці за ставкою 3% на день було нараховано 60% (20 х 3%) від тіла кредиту, тобто 2 922 грн. 00 коп. (4 870 грн. 00 коп. х 60%), а загалом розмір нарахованих відсотків становив 5 421 грн. 00 коп. (2 499 грн. 00 коп. + 2 922 грн. 00 коп.). При цьому залишок несплаченого тіла кредиту на 17 лютого 2020 року становив 2 190 грн. 00 коп. (4 870 грн. 00 коп. 2 680 грн. 00 коп.).

Наступний платіж на погашення заборгованості відповідачка здійснила 26 лютого 2020 року в розмірі 985 грн. 20 коп., який також мав бути спрямований на погашення тіла кредиту. Відповідно за період з 18 лютого 2020 року по 26 лютого 2020 року, тобто за 9 днів, відповідачці за ставкою 3% на день було нараховано 27% (9 х 3%) від тіла кредиту, тобто 591 грн. 30 коп. (2 190 грн. 00 коп. х 27%), а загалом розмір нарахованих відсотків становив 6 012 грн. 30 коп. (5 421 грн. 00 коп. + 591 грн. 30 коп.). При цьому залишок несплаченого тіла кредиту на 26 лютого 2020 року становив 1 204 грн. 80 коп. (2 190 грн. 00 коп. 985 грн. 20 коп.).

Наступний платіж на погашення заборгованості відповідачка здійснила 29 березня 2020 року в розмірі 2 876 грн. 80 коп., який також мав бути спрямований на погашення решти тіла кредиту та несплачених відсотків. Відповідно за період з 27 лютого 2020 року по 29 березня 2020 року, тобто за 32 дні, відповідачці за ставкою 3% на день було нараховано 96% (32 х 3%) від тіла кредиту, тобто 1 156 грн. 61 коп. (1 204 грн. 80 коп. х 96%), а загалом розмір нарахованих відсотків становив 7 168 грн. 91 коп. (6 012 грн. 30 коп. + 1 156 грн. 61 коп.). При цьому, станом на 29 березня 2020 року відповідачкою було повністю сплачено решту тіла кредиту в розмірі 1 204 грн. 80 коп. та погашено частину нарахованих відсотків на суму 1 672 грн. 00 коп. (2 876 грн. 80 коп. 1 204 грн. 80 коп.), у зв`язку з чим станом на 29 березня 2020 року розмір заборгованості за відсотками становив 5 496 грн. 91 коп. (7 168 грн. 91 коп. 1 672 грн. 00 коп.).

З огляду на відсутність з 29 березня 2020 року заборгованості за тілом кредиту нарахування відповідачці відсотків не мало здійснюватися.

При цьому, відповідачка продовжувала погашати заборгованості за кредитним договором №3111059, зокрема 10 квітня 2020 року сплатила 928 грн. 00 коп., 21 квітня 2020 року сплатила 928 грн. 00 коп., 28 квітня 2020 року сплатила 02 грн. 00 коп., 30 липня 2020 року сплатила 2 000 грн. 00 коп. та 31 серпня 2020 року сплатила 2 000 грн. 00 коп., а загалом нею було сплачено 5 858 грн. 00 коп. (928 грн. 00 коп. + 928 грн. 00 коп. + 02 грн. 00 коп. + 2 000 грн. 00 коп. + 2 000 грн. 00 коп.).

Отже, станом на 31 серпня 2020 року відповідачка не лише повністю погасила заборгованість за кредитним договором №3111059, а й здійснила переплату на суму 361 грн. 09 коп. (5 858 грн. 00 коп. 5 496 грн. 91 коп.).

29 жовтня 2025 року між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя капітал» було укладено договір факторингу №29/10-2025, відповідно до якого до ТОВ «Секвоя капітал» перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором №3111059.

31 жовтня 2025 року між ТОВ «Секвоя капітал» та позивачем було укладено договір факторингу №ДФ-31102025, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором.

Суд зазначає, що в ході судового розгляду на підставі досліджених доказів встановлено, що відповідачка не лише повністю погасила заборгованість за кредитним договором №3111059 перед первісним кредитором, а й здійснила переплату на суму 361 грн. 09 коп., у зв`язку з чим у ТОВ «Алекскредит» на час укладення договору факторингу №29/10-2025 з ТОВ «Секвоя капітал»не було права вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором. Відповідно ТОВ «Секвоя капітал» не могла відступити позивачу за договором факторингу №ДФ-31102025прав вимоги до відповідачки за кредитним договором №3111059.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено, що вже станом на 31 серпня 2020 року відповідачка не мала заборгованості за кредитним договором №3111059 від 08 січня 2020 року, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з неї на свою користь заборгованості за вказаними договором у розмірі 18 654 грн. 00 коп. є необґрунтованими та задоволення не підлягають, тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Судові витрати

Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп. (а.с. 59) та заявлено до стягнення витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 6 000 грн. 00 коп., при цьому відповідачкою судові витрати не здійснювалися.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 81-83, 141, 258-259, 263-268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №3111059 від 08 січня 2020 року відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», ЄДРПОУ 43657029, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. С. Петлюри, 21/1.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Чепурко