Постанова № 138355724, 20.07.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1813/26

Номер провадження 3/950/782/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справ про адміністративні правопорушення, які надійшли з відділення поліції № 3 (м. Лебедин) Сумського районного управління поліції ГУНП у Сумській області, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Лебединського районного суду Сумської області надійшли два матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693348, 15 червня 2026 року о 00 год. 30 хв. у с. Великий Вистороп Сумського району Сумської області по вул. Бережній, поблизу будинку № 90, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_3 , не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та допустив зіткнення з автомобілем Mazda 626, який перебував у нерухомому стані. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим заподіяно матеріальну шкоду. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність статтею 124 КУпАП.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693358, 15 червня 2026 року о 00 год. 30 хв. у тому самому місці ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_3 , у стані алкогольного сп`яніння. У водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та виражене тремтіння пальців рук. За згодою ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено поліцейським на місці із застосуванням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820. Результат огляду становив 1,98 проміле алкоголю. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, що засвідчив власним підписом в акті огляду та на роздруківці приладу. Такими діями він порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність частиною першою статті 130 КУпАП.

Справу № 950/1813/26 передано в провадження судді Бакланова Р.В. за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями. Справу № 950/1815/26 передано раніше визначеному складу суду, оскільки обидва протоколи складені стосовно однієї особи, стосуються подій, які відбулися одночасно в одному місці, та надійшли на розгляд до одного судді.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справ був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи, відомостей про поважність причин неявки чи заперечень проти розгляду справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише тоді, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Обов`язкова участь особи у розгляді справ, передбачених статтями 124 і 130 КУпАП, законом не встановлена.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» вказав, що сторони в розумні проміжки часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. ОСОБА_1 було відомо про складення щодо нього протоколів та їх направлення до суду, що підтверджується його підписами у відповідних процесуальних документах.

За таких обставин суд приходить до висновку, що неявка ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справ та не може бути підставою для невиправданого затягування провадження.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим органом або посадовою особою, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Оскільки обидва правопорушення вчинені ОСОБА_1 одночасно, стосуються керування одним транспортним засобом, мають спільну доказову базу та розглядаються одним суддею, суд приходить до висновку про доцільність об`єднання справ № 950/1813/26 і № 950/1815/26 в одне провадження з присвоєнням об`єднаній справі номера № 950/1813/26, провадження № 3/950/782/26.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, показаннями технічних приладів і засобів, що мають функції фото- та відеозапису.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693348 складений уповноваженою службовою особою, містить відомості про дату, час і місце дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , опис порушення та його наслідків, а також посилання на пункт 12.1 Правил дорожнього руху України. Відомості протоколу узгоджуються з іншими матеріалами справи і не містять істотних суперечностей.

Схемою місця дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано ділянку дороги, розміщення автомобілів ВАЗ 21093 та Mazda 626 після зіткнення, напрямок руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , ширину проїзної частини, місце контакту транспортних засобів, а також перелік виявлених механічних пошкоджень. Схема підписана учасниками та поліцейським. Зауважень щодо правильності її складення в ній не зазначено. Відомості схеми підтверджують механізм дорожньо-транспортної пригоди, викладений у протоколі.

Письмовими поясненнями, долученими до матеріалів справи, підтверджуються факт керування ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21093, втрата ним контролю за рухом транспортного засобу та подальше зіткнення з автомобілем Mazda 626. Ці пояснення в істотних частинах узгоджуються з протоколом і схемою місця пригоди.

Досліджений судом відеозапис підтверджує, що ОСОБА_1 безпосередньо під час оформлення матеріалів визнав, що саме він керував автомобілем ВАЗ 21093 та вчинив дорожньо-транспортну пригоду. Його пояснення на відеозаписі є послідовними, надані добровільно та відповідають об`єктивній обстановці, зафіксованій у схемі ДТП. Відеозапис не містить даних про застосування до ОСОБА_1 примусу або про те, що його пояснення були наслідком навідних чи провокативних запитань поліцейських.

Пункт 12.1 Правил дорожнього руху України передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, особливості вантажу і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Зіткнення з нерухомим транспортним засобом за встановлених судом обставин свідчить, що ОСОБА_1 не забезпечив постійного контролю за рухом керованого ним автомобіля та не обрав швидкості, яка дозволяла б безпечно керувати ним. Між порушенням вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України та настанням наслідків у вигляді механічного пошкодження транспортних засобів існує прямий причинний зв`язок.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд чи іншого майна.

Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за статтею 124 КУпАП як порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 693358, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, роздруківкою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820, направленням на огляд, письмовими поясненнями та відеозаписом.

У протоколі серії ЕПР1 № 693358 зазначено конкретний час і місце керування транспортним засобом, марку та державний номерний знак автомобіля, виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп`яніння, назву використаного технічного засобу і результат огляду 1,98 проміле. Відомості протоколу узгоджуються з актом огляду та роздруківкою приладу.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння містить відомості про виявлені у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння, застосування Drager Alcotest 6820 та позитивний результат 1,98 проміле. У графі щодо згоди з результатом огляду міститься підпис ОСОБА_1 . Будь-яких застережень, незгоди з результатом чи вимоги пройти повторний огляд у закладі охорони здоров`я в акті не зазначено.

Роздруківкою спеціального технічного засобу підтверджено проведення 15 червня 2026 року о 02 год. 18 хв. тесту № 3768 приладом Drager Alcotest 6820, заводський номер ARNA-0359, та отримання результату 1,98 проміле. Роздруківка містить дані ОСОБА_1 і підпис особи, яка проходила тестування. Її відомості повністю відповідають акту огляду та протоколу.

Сам по собі проміжок часу між дорожньо-транспортною пригодою та проведенням огляду не спростовує його результату, оскільки огляд проведено тієї самої ночі безпосередньо під час оформлення матеріалів, а ОСОБА_1 погодився з результатом та не заявляв про вживання алкоголю після припинення керування як про обставину, що могла б вплинути на результат тестування.

На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 визнає факт керування автомобілем, факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди та проходить огляд шляхом видиху повітря у спеціальний технічний засіб Drager Alcotest 6820. Відеозапис підтверджує добровільність проходження огляду, належність отриманого результату саме ОСОБА_1 та відсутність його незгоди з показником приладу.

Отже, відеозапис не лише підтверджує факт проведення огляду, але й усуває будь-які обґрунтовані сумніви щодо того, хто керував транспортним засобом і стосовно кого проведено тестування.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу.

Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, визначено, що стан алкогольного сп`яніння встановлюється за показником спеціального технічного засобу понад 0,2 проміле алкоголю в крові.

Встановлений у ОСОБА_1 показник 1,98 проміле у 9,9 раза перевищує нормативне порогове значення. Огляд проведений із застосуванням відеозапису, його результат зафіксований у передбачених законом документах та визнаний особою, яка проходила огляд.

Оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особи не загинули та не були травмовані, обов`язкове проведення огляду саме у закладі охорони здоров`я законодавством не вимагалося. За згодою водія огляд міг бути проведений поліцейським на місці із застосуванням спеціального технічного засобу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Сукупність досліджених доказів є послідовною, взаємоузгодженою та достатньою. Протоколи, схема ДТП, акт огляду, роздруківка Drager та відеозапис доповнюють один одного і підтверджують як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і перебування його під час керування у стані алкогольного сп`яніння.

Будь-яких даних, які ставили б під сумнів справність приладу, належність результату огляду ОСОБА_1 , добровільність проходження тестування або достовірність відеозапису, матеріали справи не містять.

Отже, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП, доведена поза розумним сумнівом.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд ураховує характер вчинених правопорушень, їх суспільну небезпечність, особу порушника, ступінь його вини, відсутність відомостей про притягнення протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, а також те, що керування у стані алкогольного сп`яніння створює підвищену небезпеку для життя і здоров`я учасників дорожнього руху та в цьому випадку фактично призвело до дорожньо-транспортної пригоди.

Обставин, які відповідно до статей 34 і 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено. Перебування у стані алкогольного сп`яніння є складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому не може додатково враховуватися як обставина, що обтяжує відповідальність.

Санкція статті 124 КУпАП передбачає штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Більш серйозним із вчинених ОСОБА_1 правопорушень є правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП. Тому на підставі частини другої статті 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення слід призначити в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, 124, частиною першою статті 130, статтями 245, 251, 252, 266, 268, 280, 283, 284, 287-289, 307, 308 КУпАП, суд

постановив:

Справу № 950/1813/26, провадження № 3/950/782/26, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП та справу № 950/1815/26, провадження № 3/950/783/26, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП об`єднати в одне провадження.

Об`єднаній справі присвоїти № 950/1813/26, провадження № 3/950/782/26.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі частини другої статті 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції частини першої статті 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, на користь держави до державного бюджету (отримувач коштів: ГУК Сум. обл./Сумська обл./21081300; код отримувача за ЄДРПОУ 37970404; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; рахунок отримувача UA628999980313090149000018001; код класифікації доходів бюджету 21081300; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 665,60 грн (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Відповідно до статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня вручення копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше ніж через п`ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений строк постанова відповідно до статті 308 КУпАП підлягає примусовому виконанню зі стягненням подвійного розміру штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, та витрат на облік правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів із дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі її оскарження після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ