Рішення № 138355055, 14.07.2026, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/704/26

Провадження № 2/439/641/26

14 липня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.

за участі секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»

відповідач: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.

Позивач звернувся до Бродівського районного суду Львівської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_1 , в яких просить суд стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 8792431 від 22 лютого 2025 року в розмірі 15 384 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 60 копійок, а також судові витрати у справі.

Стислий виклад позиції позивача

Позивач зазначає, що 22 лютого 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі за допомогою підсистеми Особистого кабінету з урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію» було укладено кредитний договір № 8792431. Відповідно до договору позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умовами про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис (одноразовий ідентифікатор).

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором позикодавець виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених договором та в межах обумовленого предмета договору, шляхом безготівкового перерахування коштів на вказану ним платіжну картку. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно позикодавцю грошових коштів для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.

03 грудня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 03122025, згідно з яким право вимоги за Кредитним договором № 8792431 від 22.02.2025 року перейшло до ТОВ «Юніт Капітал».

Позивач мотивує свої вимоги тим, що взяті на себе зобов`язання за договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 15 384 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 60 копійок. Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаним кредитним договором.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

24 березня 2026 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.

Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від нього надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд задовольнити останні. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від нього не надходило клопотань про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.

Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Доказами у справі встановлено, що 22 лютого 2025 року між ОСОБА_1 , як позичальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», як позикодавцем, було укладено кредитний договір № 8792431 в електронній формі за допомогою підсистеми Особистого кабінету з урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умовами про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис (одноразовий ідентифікатор), з урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Первинним кредитором ТОВ «Авентус Україна» зобов`язання за договором було виконано в повному обсязі шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів на вказану відповідачем платіжну картку.

Право грошової вимоги за Кредитним договором № 8792431 від 22 лютого 2025 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», що підтверджується договором факторингу № 03122025 від 03 грудня 2025 року; актом прийому-передачі Реєстру боржників від 03 грудня 2025 року; витягом з Реєстру боржників від 03 грудня 2025 року.

Окрім цього, позивачем надано суду на дослідження розрахунок заборгованості за кредитним договором № 8792431 від 22 лютого 2025 року, відповідно до якого загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 15 384 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 60 копійок, з них: 6 993 (шість тисяч дев`ятсот дев`яносто три) гривні 00 копійок заборгованість за тілом кредиту; 8 391 (вісім тисяч триста дев`яносто одна) гривня 60 копійок заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Мотиви суду

За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Виходячи зі змісту статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).

Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як вбачається із доказів у справі, 22 лютого 2025 року ОСОБА_1 уклав кредитний договір № 8792431 з ТОВ «Авентус Україна», відповідно до якого погодився з усіма його умовами.

Позикодавцем було надано позичальнику кредитні кошти в сумі 7000 гривень. Разом із цим, позичальник погодився із істотними умовами такого договору, про що свідчить проставлений ним електронний підпис.

Проте, відповідач належним чином своє зобов`язання не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість, право вимоги за якою перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на підставі Договору факторингу № 03122025 від 03 грудня 2025 року.

Отже, загальна сума позовних вимог ОСОБА_1 за вказаним договором складає 15 384 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 60 копійок, з яких: 6 993 гривні 00 копійок заборгованість за тілом кредиту, та 8 391 гривня 60 копійок заборгованість за відсотками за користування кредитом, оскільки вказані суми підтверджені належними й перевіреними судом доказами та визнані обґрунтованими.

Тому, позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» щодо стягнення заборгованості підтверджуються належними доказами, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 15 384 гривні 60 копійок.

Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору

Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки ціна позову становила 15 384 гривні 60 копійок, а позовні вимоги задоволено в повному обсязі, тому суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу

Доказами у справі встановлено, що 20 січня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги за номером: № 20/01/26-02. Предметом договору визначено, що адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правничу (правову) допомогу, а клієнт зобов`язується оплатити надані послуги з надання професійної правничої допомоги. Розмір гонорару адвоката за надання клієнту професійної правничої допомоги визначається сторонами у формі додатку до договору, що підтверджується наданою суду копією акту прийому передачі наданих послуг та копією додаткової угоди № 2577150735 від 21 січня 2026 року.

Винагорода адвоката за надання послуг згідно цього договору визначена сторонами відповідно до закону у фіксованому розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок за надання послуг представництва інтересів клієнта в суді.

Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» надано належним чином та у повному обсязі Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг.

Положеннями статті 59 Конституції України зафіксовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону за № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видов правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону за № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Відповідно до частини 3 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи.

Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Із доказів у справі, зокрема договору про надання правничої (правової) допомоги за номером: № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року та додаткової угоди вбачається, що сторони узгодили між собою фіксований розмір послуг у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Повно, всебічно встановивши обставини справи, здійснивши оцінку доказів з точки зору дійсності, допустимості, достатності та належності, виходячи із внутрішнього переконання, суд приходить до думки, що надані послуги професійної правничої допомоги представником позивача: Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» та витрати, які були понесені позивачем: Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» за надання таких послуг, належать до судових витрат, які у своїй сукупності відповідають критеріям дійсності, необхідності, розумності їх розміру, з урахуванням складності справи.

Суд вважає, що фактично понесені судові витрати за надану професійну правничу допомогу у досліджуваній цивільній справі становлять: 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

За таких обставин, врахувавши розмір задоволених позовних вимог, суд вважає, що доцільно відшкодувати позичальнику: Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом досліджуваного цивільного провадження за рахунок відповідача: ОСОБА_1 у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 8792431 від 22 лютого 2025 року в розмірі 15 384 (п`ятнадцять тисяч триста вісімдесят чотири) гривні 60 копійок

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

Суддя Б.М. Петейчук