Ухвала суду № 138353229, 15.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/2162/26

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

15 липня 2026 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ), ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ( в режимі ВКЗ),

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі районного суду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 62023000000000605 від 11.07.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 222-1, ч. 3 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурором було подано клопотання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, яке вмотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 по справі № 757/50016/24-к від 30.10.2024, підозрюваному ОСОБА_6 на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначена ухвала слідчого судді набрала законної сили. 08.10.2025 до обліків Генерального секретаріату внесено клопотання про публікацію Червоного оповіщення щодо ОСОБА_6 , листом Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва № 173-26 від 05.01.2026 надійшло повідомлення про те, що 03.01.2026 на території Федеративної Республіки Німеччина було затримано громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Офіс Генерального прокурора на підставі клопотання Державного бюро розслідувань 16.01.2026 звернувся до Федерального відомства юстиції Федеративної Республіки Німеччина із запитом про видачу ОСОБА_6 для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 222-1 КК України. Згідно листа Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України № 100164-2026 від 02.07.2026 фактичну передачу ОСОБА_6 представникам органу, який здійснює розшук вказаної особи планується здійснити 13.07.2026 об 18 год. 00 хв. на українсько-польському кордоні в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» («Корчова») Львівської області. Ураховуючи викладене, відповідно до положень Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 року, громадянин України ОСОБА_6 екстрадований до України для притягнення до кримінальної відповідальності а вчинені на території України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 222-1 КК України. 13.07.2026 ОСОБА_6 затримано на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 по справі № 757/50016/24-к від 30.10.2024, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, відповідно до ст. 12 КК України, один з інкримінованих ОСОБА_6 злочинів віднесено до категорії особливо тяжких, оскільки санкція ч. 3 ст. 209 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Наявні ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та/або суду та буде продовжувати робити це, буде намагатись знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. У разі прийняття рішення про можливість визначення розміру застави, для належного виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків доцільно визначити заставу у розмірі 33 280 000 грн. та покласти ряд додаткових процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити із викладених у ньому підстав.

Захисник ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вказала, що прокурором не доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, посилаючись на необґрунтованість підозри, а саме вказала, що тяжкість кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказала, що ОСОБА_6 покинув територію України у зв"язку із службовою необхідністю, та на той час не мав статусу підозрюваного, а тому не переховувався. Посилання прокурора на ухилення ОСОБА_6 , не відповідає дійсності, оскільки сторона обвинувачення була обізнана про факт перебування ОСОБА_6 за кордоном у зв`язку з службовою необхідністю, також він брав участь у режимі відеоконференції неодноразово. ОСОБА_6 довгий час перебував в Кореї, там перебуває його дружини та діти. Має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, які перебувають на утриманні батька, крім того менша дитина хвора та потребує утримання на лікування, також на утриманні в нього перебуває хвора матір. Центр життєвих інтересів частково переміщено до України, компанія де працює ОСОБА_6 може забезпечити дистанційну роботу, також має постійне місце проживання та прописку. Всі зібрані докази було відкрито в порядку ст. 219 КПК України, та досудове слідство ведеться з 2017 року. Сторона захисту позицію виклала в письмових запереченнях, а також долучила відповідні додатки, на які посилалась в обґрунтування своєї позиції.

Крім того, просила застосувати до ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме особиста порука.

Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію адвоката ОСОБА_5 .

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію адвоката та просив обрати міру запобіжного заходу у виді застави чи взяття на поруки.

В судове засідання з`явилися ОСОБА_8 - особа, яка виявили бажання взяти обвинуваченого ОСОБА_6 на поруки, надавши письмову заяву, в якій просить застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистої поруки.

Судом встановлено, що на виконання вимог ч. 3 ст. 180 КПК України роз`яснено особі, яка виявили намір стати поручителям, у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_6 , обов`язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов`язань та порядок реалізації такого права.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисників, вивчивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про задоволення клопотання за таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту "c" пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права».

Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 року у справі «Лабіта проти Італії». Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В даному випадку, фактичні обставини свідчать про те, що у клопотанні, що є предметом розгляду, наведені дані, які вказують на вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.

Аналізуючи ризик переховуватися від суду обвинуваченого ОСОБА_6 , суд звертає увагу на те, що злочин, що інкримінується ОСОБА_6 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого, оскільки передбачає можливість призначення покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, той факт, що обвинувачений переховувався від суду, а для його повернення на територію України застосовуються процедури екстрадиції, об`єктивно підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначене в сукупності дає суду беззаперечні підстави вважати, що обвинувачений і надалі намагатиметься ухилятися від суду.

Ризик того, що ОСОБА_6 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що обвинувачений на теперішній час ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, знаючи про власну суттєву роль у його вчиненні, зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, та суворість покарання, яке загрожує останньому у разі доведення його вини, перебуваючи на волі без обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи його соціальні зв`язки, вчинятиме дії, спрямовані на знищення або спотворення доказів у даному кримінальному провадженні, що значно вплине на процес доказування його вини у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень та встановлення усіх обставин їх вчинення. Крім того, ОСОБА_6 був володільцем істотної участі в АТ «РВС Банк» що надає йому можливість знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, та впливу на свідків, з метою уникнення покарання за інкримінованими кримінальними правопорушеннями.

Ризиком впливу на свідків суд вважає, що обвинувачений перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може здійснювати незаконний вплив на свідків, які на даний час ще не допитані в умовах, що виключають такий вплив, з метою зміни ними показань на свою користь або відмови від них.

Наявність соціальних зв`язків у суспільстві, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, обізнаність про форми та методи роботи правоохоронних органів, може бути використано ОСОБА_6 для перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6 , характер та спосіб вчинення злочину дають підстави вважати, що перебуваючи на волі він може, з метою уникнення доведення його вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні і як наслідок неможливості призначення йому покарання, вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Заявлені ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися і виправдовують о запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Таким чином, у зв`язку із існуванням вищенаведених ризиків застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу буде недостатньо для запобігання настанню цих ризиків, а також забезпечення належного судового розгляду даного кримінального провадження.

Враховується вік і стан здоров`я обвинуваченого, при цьому у наявних у розпорядженні сторони обвинувачення матеріалах відсутні будь-які відомості про хронічні чи тяжкі захворювання, фізичні вади чи загальний незадовільний стан здоров`я обвинуваченого, що свідчить про відсутність підстав для неможливості застосування відповідного запобіжного заходу. Факт перетину кордону і перебування там тривалий час свідчить про можливість тривалих подорожей, наявність достатніх матеріальних статків.

Щодо міцності соціальних зв`язків, як вбачається з матеріалів клопотання, то варто зауважити, що обвинувачений ОСОБА_6 залишив в Україні своїх батьків похилого віку, та разом з дітьми виїхав за кордон, тобто не має необхідності перебувати з рідними, які залишилися в Україні.

Зазначені обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .

Між тим, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя вважає за необхідне визначити в якості альтернативи заставу.

Згідно із частиною третьою ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до обвинуваченого, як альтернативний триманню під вартою, суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість обвинуваченого виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядку частини третьої статті 183 КПК України, необхідно встановити такий її розмір, який не буде завідомо непомірним для обвинуваченого і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.

Беручи до уваги абзац 2 частини 5 статті 182 КПК України, у виключних випадках, якщо застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених обов`язків, вона може бути призначена у більшому розмірі. Суд доходить висновку, що застосування максимального стандартного розміру застави (300 прожиткових мінімумів) не зможе стримати майнові інтереси обвинуваченого та запобігти ризикам.

Враховуючи, що предметом злочину є легалізація коштів у сумі 20 003 210, 86 грн, а майновий стан обвинуваченого свідчить про доступ до значних фінансових ресурсів, суд вважає за необхідне визначити заставу, яка є пропорційною масштабу шкоди, але не є завідомо непомірною, з метою гарантування належної процесуальної поведінки.

З урахуванням обставин цього кримінального правопорушення, майнового стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суддя вважає за необхідне визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у межах 6 010 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановити ОСОБА_6 заставу, в розмірі 6 010 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 20 001 280, 00 грн (двадцять мільйонів одна тисяча двісті вісімдесят грн 00 коп.).

Альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би обвинувачений або інша особа (заставодавець) боявся б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

При цьому, суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, суддя вважає за необхідне покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримувавтися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти та повідомити про це суд.

З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вказані обов`язки у разі внесення застави покладаються на ОСОБА_6 на строк не більше двох місяців.

Роз`яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для обвинуваченого і здатні запобігти реалізації встановлених вище судом ризиків.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні клопотання адвоката про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки, зазначений запобіжний захід не здатен в повній мірі забезпечити здійснення дієвого контролю за поведінкою обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків.

А відтак суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на даній стадії, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, а тому суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 про передачу обвинуваченого ОСОБА_6 на особисту поруку - залишити без задоволення.

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити частково.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою. строком на 35 (тридцять п`ять) днів, із утриманням в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9», відраховуючи з 13.07.2026 року, тобто по 16 серпня 2026 року включно.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 6 010 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 001 280, 00 грн (двадцять мільйонів одна тисяча двісті вісімдесят грн. 00 коп.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною особою або юридичною особою (застоводавцем), на депозитний рахунок Подільського районного суду міста Києва.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

В разі звільнення, при внесенні застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 2 (два) місяці, такі обов`язки:

- з`являтися до Подільського районного суду м. Києва за першим викликом на визначений посадовою особою час;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

- повідомляти Подільський районний суд м. Києва про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримувавтися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у зазначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на депозитний рахунок Подільського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та головуючого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Копію ухвали скерувати начальнику ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9» - для виконання, прокурору та захисникам - для відома.

Копію ухвали вручити обвинуваченому.

Обов`язок контролю за виконанням ухвали у разі внесення застави покласти на прокурора.

Строк дії ухвали в частині тримання під вартою - по 16 серпня 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Cуддя ОСОБА_1