Постанова № 13835192, 11.02.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р. Справа № 22/86

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Гончар Т. В.

при секретарі Морока Ю.О.

за участю представників сторін:

позивача - Васильченка К.В. (дов. № 01-15/1084 від 09.11.2010р.)

1-го відповідача - Чопенка В.П. (дов. № 1 від 03.01.2011р.)

2-го відповідача - не з"явився

третьої особи - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство 15347", м. Комсомольськ, Полтавська область (вх. № 304 П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 23.12.2010 р. у справі № 22/86

за позовом Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Полтава

до 1) Відкритого акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство 15347", м. Комсомольськ, Полтавська область

2) Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Партнер", м. Кременчук, Полтавська область

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1, м. Комсомольськ, Полтавська область

про стягнення 30 860,70 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив суд стягнути на свою користь з ВАТ "Комсомольське автотранспортне підприємство 15347" завдані збитки в розмірі 30860 грн. 70 коп., сплачене державне мито у сумі 308,61 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

04.11.2010 р. ухвалою господарського суду Полтавської області до участі у справі було залучено ЗАТ СК "Партнер" та у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.12.2010 р. по справі № 22/86 (суддя - Тимченко Б.П.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ВАТ "Комсомольське автотранспортне підприємство 15347" на користь ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" - 30860,70 грн. - збитки, 308,61 грн. - державне мито, 236,00 грн. - витрати за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні позовних вимог до ЗАТ СК "Партнер" відмовлено.

Перший відповідач, ВАТ "Комсомольське автотранспортне підприємство 15347", з даним рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23.12.2010 року повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" до ВАТ "Комсомольське автотранспортне підприємство 15347".

07.02.2011р. від ПАТ СК «Партнер»надійшла заява (вх. № 1371 від 07.02.2011р.), в якій 2-й відповідач просить розглянути апеляційну скаргу за відсутності його представника.

08.02.2011р. 2-м відповідачем - ПАТ СК «Партнер»надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить рішення суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з ПАТ СК «Партнер»на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" збитки в розмірі 21056,10 грн.

Заслухавши уповноважених представників позивача та 1-го відповідача, які підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 17 липня 2009 року близько 18 год. 00 хв. в м. Кременчуці Полтавської області мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки ЛАЗ 699 державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ВАТ «Комсомольське АТП 15347»та знаходився під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля марки ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачу у справі - ДП «Полтавський облавтодор» та знаходився під керуванням водія ОСОБА_2

Постановою Комсомольського міського суду м. Комсомольськ від 01 вересня 2009 року у справі № 3-1028/09 водія Гребьонкіна В.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Із матеріалів справи також вбачається, що належний 1-му відповідачу - ВАТ «Комсомольське АТП 15347»автомобіль марки ЛАЗ 699 державний номерний знак НОМЕР_2 застраховано в ПАТ СК "Партнер" (правонаступник ЗАТ СК «Партнер», витяг зі статуту наявний у справі), про що свідчить поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0818633 від 16.11.2008р. за першим типом. За цим полісом у відповідності до ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого в розмірі 25500,00 грн., а також франшиза в розмірі 510,00 грн. Строк дії полісу з 17.11.2008р. до 16.11.2009 року.

Окрім цього, у ПАТ СК "Партнер" застрахований і автомобіль марки ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1, який належить позивачу у справі - ДП «Полтавський облавтодор», що повністю підтверджується 2-м відповідачем.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Звертаючись з позовом до суду ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ "ДАК «Автомобільні дороги України»просив стягнути з ВАТ «Комсомольське АТП 15347»на свою користь 30860,70 грн. збитків, завданих в результаті ДТП, що сталось 17.07.2009р.

Згідно статті 22 Цивільного Кодексу України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

В обґрунтування позовних вимог та розміру заявленого до стягнення відшкодування позивач надав суду першої інстанції висновок спеціаліста за № 27, який був складений 29.03.2010р. Відповідно до цього висновку вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП, що сталось 17.07.2009р., складає 30860,70 грн.

Згідно із статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Однак господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення про задоволення позову щодо стягнення з 1-го відповідача на користь позивача 30860,70 грн. не враховано, що наданий позивачем висновок спеціаліста № 27 від 29.03.2010р. не є належним доказом у справі, оскільки не підтверджує ті обставини, на які посилається позивач в обґрунтування розміру позовних вимог.

Так, колегія суддів визначає, що цей висновок складено експертом після спливу майже 8 місяців з моменту скоєння ДТП, яке мало місце 17.07.2009р.

Докази того, що експертна оцінка автомобіля ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1, була проведена експертом саме із пошкодженнями отриманими внаслідок ДТП 17.07.2009р. у справі не містяться. Факт того, що даний транспортний засіб після аварії знаходився на зберіганні та позивачем не використовувався, останнім не підтверджений. При цьому, позивач не надав доказів виклику уповноваженого представника 1-го відповідача для проведення технічного огляду стану автомобіля у березні 2010 року. Представник 1-го відповідача при огляді автомобіля не був присутнім і акт технічного огляду автомобіля не підписував. Слід додати, що на час огляду автомобіль міг отримати додаткові дефекти від неналежних умов зберігання або його використання позивачем протягом 8 місяців.

За таких обставин висновок спеціаліста-товарознавця № 27 від 29.03.2010р. не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не може свідчити про те, що позивачу заподіяно збитки внаслідок вищевказаної ДТП саме на суму 30860,70 грн., а доводи позивача з цього приводу не знайшли документального підтвердження в матеріалах справи, оскільки в даному дослідженні відображено технічний стан автомобіля станом на день огляду, а не на день ДТП. Вказані судом висновки щодо розміру відшкодування в сумі 30860,70 грн. є безпідставними.

Натомість за наявними у справі матеріалами колегією суддів зясовано, що 21.07.2009р. аварійним комісаром Супруном Р.І., який має право на складання оціночних звітів (посвідчення аварійного комісара АК-АЗ № 031), оглянуто пошкоджений внаслідок ДТП транспортний засіб ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1, та складений протокол огляду транспортного засобу. А вже 28.07.2009 року цією ж особою складено звіт за № 141 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власникові автомобіля ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1 філії «Кременчуцька ДЕД», який становить 21566,10 грн.

Висновки, що викладені у даному звіті, не спростовані позивачем у встановленому порядку.

При повторному розгляді справи колегією суддів зясовано, що 21.07.2009р. від 1-го відповідача ВАТ "Комсомольське автотранспортне підприємство 15347" («Страхувальника») на адресу 2-го відповідача - ПАТ СК "Партнер" («Страховика») надійшло повідомлення про подію, що сталась 17.07.2009р., та надані відповідні пояснення і документи, що підтверджують правомірність користування водієм ОСОБА_1 забезпеченим транспортним засобом.

Також, в цей період на адресу 2-го відповідача від позивача ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" надійшло повідомлення про подію із застрахованим транспортним засобом ВАЗ 21112 державний номерний знак НОМЕР_1, що був пошкоджений в результаті ДТП, що сталось 17.07.2009р.

У відповідності до статті 990 Цивільного кодексу України після скоєння дорожньо-транспортної пригоди страхувальник був запрошений для складання страхового акту і йому були передані заяви-повідомлення про страховий випадок.

Проте докази складання такого акту 2-м відповідачем ПАТ СК «Партнер»суду першої інстанції не були надані та судом не витребовувались у встановленому порядку.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони.

Однак 2-й відповідач ПАТ СК «Партнер»на протязі всього розгляду справи у суді першої інстанції в судові засідання не зявлявся та жодних письмових доказів в обґрунтування своєї позиції у справі не надавав, але при повторному розгляді справи у суді апеляційної інстанції у своєму відзиві на апеляційну скаргу повідомив суд, що з урахуванням вимог ст. ст. 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ним, як Страховиком, було прийнято відповідне рішення та складено страховий акт № 141/1-09-ВС/0818633 від 28.09.2009р., відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 21056,10 грн. та належить до виплати постраждалій особі Філії «Кременчуцька ДЄД»ДП «Полтавський облавтодор». Відповідно до пунктів 1.1., 1.3., 1.4. цього Акту страхувальником є ВАТ «Комсомольське АТП-15347», забезпечений транспортний засіб ЛАЗ 699Р д.н.з. 9682 ПОТ, пошкоджене майно автомобіль ВАЗ 21112 д.н.з. НОМЕР_1.

Свої висновки щодо прийнятого рішення 2-й відповідач мотивує тим, що 07.08.2009 року ним була отримана довідка ДАІ № 14372 від 04.08.2009 року, яка підтверджує факт обставин настання страхової події; 17.09.2009 року ним отримана постанова Комсомольського міською суду Полтавської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, а також заява, оформлена 17.09.2009 року представником потерпілої особи Пятибрат О.М., про виплату страхового відшкодування за подією від 17.07.2009 року.

При цьому, в обґрунтування розрахунку суми страхового відшкодування 2-й відповідач послався на встановлені аварійним комісаром висновки у звіті № 141 від 28.07.2009р. з вирахуванням амортизаційного зносу в розмірі 1994,78 грн. відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та франшизи в розмірі 510,00 грн. відповідно до частини 2 пункту 12.1. статті 12 цього ж Закону.

ПАТ СК «Партнер»у своєму відзиві на апеляційну скаргу наголошує, що страхове відшкодування потерпілій особі страховиком не проводилося, в звязку з чим просить суд апеляційної інстанції стягнути з його установи на користь позивача суму 21056,10 грн. по даній справі.

Відповідно до частини першої статті 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України). У пункті 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства…Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За змістом статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Таким чином, страхова компанія зобовязана сплатити страхову компенсацію, визначену договором страхування.

В силу частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта. Такі умови встановлені також частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", якою передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Названою статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Крім того, відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо - транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані із відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу із місця дорожньо - транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже шкода, нанесена власникові автомобіля, має бути погашена страховим відшкодуванням, в звязку з чим страхова компанія зобовязана сплатити потерпілому страхову компенсацію, визначену договором страхування.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що рішення суду повинно бути законним та справедливим, колегія суддів з урахуванням вимог чинного законодавства та на підставі наявних у справі доказів в їх сукупності дійшла висновку, що належними до відшкодування на користь позивача є кошти в розмірі 21066,10 грн., які фактично є сумою несплаченого потерпілій особі страхового відшкодування та повинні бути стягнуті саме з 2-го відповідача - ПАТ СК «Партнер»на користь ДП «Полтавський облавтодор»ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

За таких обставин, рішення господарського суду Полтавської області від 23.12.2010р. підлягає скасуванню, а у справі № 22/86 слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково, стягнувши з 2-го відповідача на користь позивача 21056,10 грн. збитків та витрат з держмита по справі пропорційно задоволеним вимогам, а в іншій частині позову про стягнення з 2-го відповідача збитків в сумі 9804,60 грн. - відмовити. В задоволенні позову до 1-го відповідача - ВАТ «Комсомольське АТП 15347»також повинно бути відмовлено. Витрати з державного мита за розгляд справи у суді першої інстанції та по апеляційній скарзі слід покласти на 2-го відповідача пропорційно задоволеним вимогам, оскільки саме з його вини даний спір було доведено до суду.

З огляду на вищевикладене та керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 3, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство 15347", м. Комсомольськ, Полтавська область задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 23.12.2010р. у справі №22/86 скасувати та прийняти нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Партнер" (39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чапаєва, 75, код 13958383) на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (36024, м. Полтава, вул. Куйбишева, 22а, код 32017261) 21056,10 грн. збитків, 210,56 грн. витрат з державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

У позові до Відкритого акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство 15347", м. Комсомольськ, Полтавська область - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства страхової компанії "Партнер" (39617, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Чапаєва, 75, код 13958383) на користь Відкритого акціонерного товариства "Комсомольське автотранспортне підприємство 15347" (39800, м. Комсомольськ, Полтавська область, вул. Портова, 11, код 03399439) 105,28 грн. витрат з державного мита за подачу апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гончар Т. В.

Повний текст постанови підписано 11 лютого 2011 року.