Рішення № 138351003, 17.07.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/4801/2026

ЄУН 185/2040/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.07.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без виклику сторін цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (далі - Позивач, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором позики № 75329734 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 11.08.2021 року (далі - Кредитний договір, Договір) у розмірі 38 317,98 грн.

Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що 11.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено Договори позики № 75329734 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). У подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ») уклали Договір факторингу № 27/01/2022 від 27.01.2022 року за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики № 75329734 від 11.08.2021 року. 10.01.2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали Договір факторингу № 10-01/2023 за умовами якого Позивач набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за договором позики № 75329734 від 11.08.2021 року. Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за Кредитним договором № 75329734 від 11.08.2021 року у розмірі 38 317,98 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 043,46 грн; інфляційні збитки - 240,00 грн; нараховані 3% річних - 34,52 грн.

2.Від Відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву зі змісту якого вбачається, що останній повністю заперечує проти задоволення позовних вимог. Обґрунтовуючи свою позицію зазначає, що фактично, Позивач надає копії письмових доказів, які не вважаються електронним доказом, та на підставі даних доказів безпідставно вважає, що такі докази доводять факт укладення Договору позики між Сторонами та фактичне перерахування коштів Відповідачу. Позивач фактично надає електронні докази в паперових копіях з порушенням вимог до електронних доказів, передбачених ст. 100 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)наданий Позивачем з порушенням вимог ст. 95 ЦПК України, ст. 100 ЦІК України, договір позики, укладений в електронній формі, не містить електронного підпису та не дозволяє встановити цілісність та незмінюваність даних, які в ньому містяться. Враховуючи форму в якій подано договір позики Позивачем, неможливо достовірно встановити, що договір був підписаний сторонами, які зазначені у договорі. Відповідач вважає, що Позивач, який не є первісним кредитором, не довів переходу до нього права вимоги за договором факторингу № 27/01/22 від 27.01.2022 до Відповідача за Договором позики № 75329734, який був укладений ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» з Відповідачем, з наступною зміною кредитора, а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за вказаним Договором позики повністю відсутні. Зазначає, що жодних повідомлень про відступлення права вимоги мені направлено кредиторами не було. Крім цього, додатки до Договору факторингу взагалі містять пусті поля, в яких відсутня інформація. Жодних доказів переходу права вимоги до позивача в матеріалах позовної заяви не міститься. Сума стягнення нічим не обґрунтована та не підтверджується жодним доказом. Крім того, доказом надання позикодавцем позичальнику грошових коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Надані документи про перерахування грошових коштів не є беззаперечним підтвердженням їх отримання Відповідачем, оскільки не надано доказів належності Відповідачу платіжної картки, на яку здійснено переказ, як і доказів того, що гаме ця картка мала використовуватись для виконання умов Договору позик». Також, відсутні докази, які б свідчили про фактичне користування Відповідачем грошовими коштами. Додані до позовної заяви копії Договору позики, копії Договору факторингу, Договору про відступлення прав вимоги, а також роздруківки розрахунку заборгованості за Договором самі по собі не підтверджують факту отримання Відповідачем грошових коштів. У зв`язку з тим, що позовні вимоги Позивача на думку Відповідача задоволенню не підлягають, підстави для стягнення витрат на правничу допомогу відсутні.

3.Представником Позивача до суду подано відповідь на відзив у якій останній заперечує проти доводів, викладених у Відзиві. Вказує, що наданий Суду в PDF - файлі електронний примірник Договору позики № 75329734 від 11.08.2021 року містить п.18, у якому чітко зафіксовано, ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 підписав договір з усіма його додатками одноразовим ідентифікатором «AXhu1687eI». Просить Суд звернути увагу, що Договір був підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який був надісланий на вказаний Відповідачем номер телефону - НОМЕР_2 , при цьому саме цей номер телефону вказаний останнім у відзиві на позовну заяву. Також зазначаємо, що у разі якщо б Відповідач не підписав договір одноразовим ідентифікатором, то не було б і самого Договору. Твердження Відповідача про відсутність доказів укладення договору є голослівними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема електронним примірником договору, умовами договору та правилами надання кредитних коштів. У сукупності наведені обставини підтверджують, що первісний кредитор належним чином виконав процедуру укладення електронного договору відповідно до вимог законодавства України, а відповідач, використавши одноразовий ідентифікатор, фактично підтвердив свою волю на укладення відповідного договору та прийняття його умов. Відтак доводи відповідача щодо неукладеності спірного кредитного договору є безпідставними, спрямованими виключно на уникнення виконання взятих на себе грошових зобов`язань та не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. Відповідач помилково вважає, що Позивачем порушено вимоги щодо електронних документів та їх копій. З даного приводу зазначає, що у відзиві фактично відсутня будь-яка належна правова аргументація, яка б обґрунтовувала необхідність витребування доказів. Вказує на помилкове ототожнення електронного доказу як засобу доказування та матеріального носія такого документа є безпідставним, оскільки характерною рисою електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Наголошує, що ні Первісний кредитор, ні Позивач не є банківськими установами у розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а є небанківськими фінансовими установами, діяльність яких регулюється спеціальними законами - зокрема, Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Відповідно, вони позбавлені можливості створювати виписки по карткових рахунках споживачів, оскільки такі операції належать виключно до компетенції банків. Відповідачем не надано жодного доказу, який би спростовував факт отримання ним грошових коштів за вказаними договорами. Натомість Позивач долучив усі належні документи, які підтверджують факт перерахування коштів та належність банківського рахунку Відповідачу. Так, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з метою спростування безпідставних заперечень Відповідача, разом із позовною заявою було подано клопотання про витребування доказів у Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»(далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»). Витребувані судом офіційні дані від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» дозволять остаточно підтверджувати факт належності відповідачу банківської картки № НОМЕР_3 та фінансового номера телефону, а також беззаперечно верифікувати реальне отримання ним кредитних коштів у розмірі 15 000,00 грн.

II. Процесуальні дії у справі

4.Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.03.2026 року цивільна справа передана за підсудністю до Соборного районного суду міста Дніпра.

5.Ухвалою Соборного районного суду міста Дніпра від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, витребувано докази.

6.12.06.2026 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду надійшли витребувані докази.

IІІ. Установлені судом фактичні обставини

7.11.08.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 75329734 (на умовах повернення позики в кінці строку позики).

8.Пунктом 1 Договору передбачено, що за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

9.У п. 2 Кредитного договору визначені основні параметри та умови Позики: сума позики: 15 000,00 грн, строк позики 30 днів; процентна ставка (базова)/день 1,99 %; дата надання позики 11.08.2021 року; дата повернення позики (останній день) 10.09.2021 року; знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) 0,60%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 642,22%; орієнтовна загальна вартість позики 17 686,50 грн.

10.Підписання договору позичальник підтвердив, що: Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з Офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ( TM «MYCREDIT»), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0.01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (ТМ «MYCREDIT»), розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/; Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі. Позичальник доручає Позикодавцю ініціювати списання коштів із відповідного банківського рахунку Позичальника із використанням реквізитів платіжних карток, що були зазначені Позичальником при отриманні/ поверненні Позики, сплаті Процентів за користування, та направляти їх на виконання грошових зобов`язань Позичальника за цим Договором. Позичальник доручає Позикодавцю здійснювати таке списання виключно з дати повернення Позики. Списання може бути здійснено необмежену кількість разів, але у сумі, що не перевищує фактичної заборгованості Позичальника на день такого списання; Позичальник надав дозвіл Позикодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов`язань за цим Договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент персональних даних Позичальника та інформації про укладення і виконання цього Договору в будь-якій формі третім особам, в тому числі, але не виключно, колекторським компаніям, у разі відступлення права вимоги за Договором або врегулювання простроченої заборгованості, з метою захисту прав та інтересів Позикодавця та повного виконання зобов`язань за цим Договором; Позичальник розуміє та погоджується, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за Договором Позикодавець має право залучити колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, відступити право вимоги за Договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості (п. 5 Договору).

11.Згідно з п. 12, 13 Кредитного договору він укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст. 6, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

12.У п. 18 Договору вказані реквізити сторін, зокрема, Відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ; Паспорт: НОМЕР_4 ; Адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; Тел.: НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Рахунок: НОМЕР_3 .

13.Вказаний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором AXhu1687el.

14.Додатком № 1 до Договору позики № 75329734 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 11.08.2021 року є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

15.На підтвердження виконання зобов`язань за Договором позивачем надано до суду довідку від 23.10.2025 року.

16.На виконання вимог ухвали суду від 20.05.2026 року Акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК» надано відповідь у якій підтверджено, що картка за № НОМЕР_5 була емітована на ім`я ОСОБА_1 та надано до суду виписку про рух коштів по картці клієнта за вказаною картою, з якої вбачається, що 11.08.2021 року на картковий рахунок Відповідача надійшло 15 000,00 грн, окрім цього, підтверджується користування Відповідачем наданими коштами. Номер телефону НОМЕР_2 був/є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

17.Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора, заборгованість Відповідача за Кредитним договором складає 38 043,46 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 043,46 грн - сума заборгованості за відсотками. При цьому, Відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 7 337,54 грн.

18.27.01.2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 27/01/2022 Відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується відступити ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

19.Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 1 від 27.01.2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 , за Договором № 75329734 від 11.08.2021 року у розмірі 38 043,46 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 043,46 грн - сума заборгованості за відсотками.

20.Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість Відповідача складає 38 317,98 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 043,46 грн; інфляційні збитки - 240,00 грн; нараховані 3% річних - 34,52 грн.

21.10.01.2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (клієнт) та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (фактор) уклали договір факторингу №10-01/2023, на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за Кредитним договором № 75329734 від 11.08.2021 до Відповідача на загальну суму 38 317,98 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 043,46 грн; інфляційні збитки - 240,00 грн; нараховані 3% річних - 34,52 грн.

22.За наявним в матеріалах справи розрахунком ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», заборгованість Відповідача за Кредитним договором № 75329734 від 11.08.2021 року становить 38 317,98 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 043,46 грн; інфляційні збитки - 240,00 грн; нараховані 3% річних - 34,52 грн.

ІV. Оцінка суду

ІV.1 Щодо укладення Кредитного договору та перерахування коштів

23.Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

24.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

25.Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

26.Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

27.Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.

28.Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

29.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

30.Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

31.Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

32.На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів, поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

33.Відповідно до статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

34.Згідно зі ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

35.Частинами 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

36.У п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зазначено, що автентифікація - це електронний процес, що дає змогу підтвердити електронну ідентифікацію фізичної, юридичної особи, інформаційної або інформаційно-комунікаційної системи та/або походження та цілісність електронних даних.

37.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21 (провадження № 12-8гс23) зауважувала, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 73 ГПК України).

38.Аналогічні процесуальні положення закріплені у ч. 3 ст. 100 ЦПК України та п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України.

39.Отже, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу. Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (постанова Верховного Суду від 29.01.2021 року у справі № 922/51/20, постанову Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.07.2022 року у справі № 914/1003/21), і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для того, щоб його змінювати.

40.Відповідачем не зазначено обставин, які б вказували на те, що наявні в матеріалах справи паперові копії електронного договору має розбіжності з оригіналами, що ставило б під сумнів відповідність електронного доказу його оригіналу.

41.З матеріалів справи слідує, що кредитний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

42.При цьому, у п. 18 Кредитного договору вказані реквізити сторін, зокрема, Відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ; Паспорт: НОМЕР_4 ; Адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; Тел.: НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Рахунок: НОМЕР_3 .

43.Наведений договір містить інформацію, яка ідентифікує Відповідача, зокрема, щодо його особистих персональних даних, тобто, в розумінні Закону України «Про електронну комерцію» договір підписаний Відповідачем, і є належним та допустимим доказом на підтвердження кредитних зобов`язань.

44.Отже, підписавши Кредитний договір, Відповідач погодився з їх умовами та правилами.

45.Договір є укладеним та підлягає виконанню сторонами.

46.На підтвердження факту зарахування кредитних коштів за Кредитним договором 2472212997-157502 Позивачем надано лист Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» від 13.10.2025 року з якого вбачається, що відповідно до договору на переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року завершено наступну платіжну операцію: 11.08.2021 року, сума 15 000,00 грн; отримувач: ОСОБА_1 -ЕПЗ номер НОМЕР_3 .

47.На виконання вимог ухвали суду АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду надано інформацію з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 . Номер телефону НОМЕР_2 був/є фінансовим та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .

48.Крім того, до суду виписку про рух коштів по картці клієнта за вказаною картою, з якої вбачається, що 11.08.2021 року на картковий рахунок Відповідача надійшло 15 000,00 грн, окрім цього, підтверджується користування Відповідачем наданими коштами.

49.Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

50.У зв`язку із наведеним суд вважає доведеним Позивачем факт укладення Договору позики № 75329734 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 11.08.2021 року, та надання Відповідачеві кредитних коштів за ними.

ІV. 2 Щодо відступлення права вимоги

51.Судом установлено, що 27.01.2022 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 27/01/2022 Відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов`язується відступити ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» Права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» зобов`язується прийняти такі Права вимоги та сплатити ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» ціну придбання за відповідний Реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

52.Відповідно до витягу з реєстру прав вимог № 1 від 27.01.2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 , за Договором № 75329734 від 11.08.2021 року у розмірі 38 043,46 грн, з яких: 15 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23 043,46 грн - сума заборгованості за відсотками.

53.Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість Відповідача складає 38 317,98 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 043,46 грн; інфляційні збитки - 240,00 грн; нараховані 3% річних - 34,52 грн.

54.10.01.2023 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (клієнт) та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (фактор) уклали Договір факторингу №10-01/2023, на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за Кредитним договором № 75329734 від 11.08.2021 до Відповідача на загальну суму 38 317,98 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 043,46 грн; інфляційні збитки - 240,00 грн; нараховані 3% річних - 34,52 грн.

55.Позивачем надані підписані акт прийому-передачі реєстрів боржників, що є доказом переходу від клієнта до фактора прав вимоги, та реєстри боржників до них. Також, Позивачем надані докази сплати грошових коштів клієнтом фактору за Договором факторингу № 27/01/2022 та акт зарахування зустрічних однорідних вимог за Договором факторингу № №10-01/2023.

56.Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

57.Згідно ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

58.За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

59.Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

60.На підтвердження укладення договору факторингу і переходу до позивача права вимоги за кредитним договором укладеним первісним кредитором з відповідачем позивач надав суду копії відповідних доказів, описаних вище.

61.Отже, позивачем доведено факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором укладеним первісним кредитором з відповідачем.

62.Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

63.Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

64.При цьому аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

65. Згідно із правовою позицією у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 року у справі № 910/14716/17, законодавець відокремлює надання боржником згоди на заміну кредитора у зобов`язанні та письмове повідомлення боржника про таку заміну, а відповідно і визначає різні правові наслідки недотримання вказаних вимог. Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов`язанні, якщо обов`язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч. 1 ст. 516 ЦК України. Неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні не має наслідком недійсність правочину про заміну кредитора, однак тягне за собою ризик настання для нового кредитора несприятливих наслідків, зокрема визначених ч. 2 ст. 516 ЦК України та ч. 2 ст. 518 ЦК України.

ІV.3 Щодо стягнення заборгованості за відсотками

66.Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора заборгованість по відсоткам ОСОБА_1 за Договором № 75329734 від 11.08.2021 року складає 23 043,46 грн.

67.Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованість Відповідача складає 38 317,98 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 15 000,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23 043,46 грн; інфляційні збитки - 240,00 грн; нараховані 3% річних - 34,52 грн.

68.З приводу наведених розрахунків суд зазначає таке.

69.У п. 2 Кредитного договору визначені основні параметри та умови Позики: сума позики: 15 000,00 грн, строк позики 30 днів; процентна ставка (базова)/день 1,99 %; дата надання позики 11.08.2021 року; дата повернення позики (останній день) 10.09.2021 року; знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) 0,60%; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не застосовується в період карантину) 2,70%; орієнтовна реальна річна процентна ставка 642,22%; орієнтовна загальна вартість позики 17 686,50 грн.

70.Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

71.Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

72.Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

73.Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

74.Як вбачається з п. 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

75.Згідно п. 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №5017/1987/2012 зазначено, що така правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК.

76.У постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

77.Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

78.Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.

79.Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 57).

80.Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

81.Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

82.Якщо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України, неможливо встановити порядок проведення розрахунків між сторонами, необхідно застосовувати тлумачення contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (висновки Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 року в справі № 753/8945/19).

83.Позивач, як юридична особа, діяльність якою пов`язана з наданням фінансових послуг і яка є правонаступником особи, яка підготувала проєкт договору позики - є сильнішою стороною у цих правовідносинах, а тому тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь відповідача.

84.Відповідно до приписів абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

85.Відповідно до укладеного Кредитного договору, строк користування кредитом - 30 днів.

86.Матеріали справи не містять доказів продовження строку кредитування, а, отже, строк користування кредитом за Договором складав 30 днів - до 10.09.2021 року, і саме протягом цього часу кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитом

87.Тобто, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, а після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, а у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання позикодавець має право на стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак у цій справі таких позовних вимог ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не заявило, а, тому, вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за простроченими процентами поза межами дії кредитного договору задоволенню не підлягають.

88.Відповідно до умов Договору процентна ставка (базова)/день 1,99 %; дата повернення позики (останній день) 10.09.2021 року; знижена процентна ставка/день, % (застосовується у відповідності до умов Програми лояльності) 0,60 %.

89.З розрахунку заборгованості вбачається, що за 30 днів строку кредитування ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» застосовувало відсоткову ставку - 0,597%, та нарахував відсотки у розмірі 2 686,50 грн. Вказане відповідає сумі, визначеній у Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

90.Відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості на загальну суму 7 337,54 грн.

91.У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.10.2020 року у справі № 911/19/19 вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення Позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок Позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного Позивачем періоду часу, протягом якого, на думку Позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного Позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

92.Враховуючи наведене вище, заборгованість Відповідача за відсоткам погашена, а сплачена суму на погашення боргу повинна зарахуватись в рахунок погашення заборгованості по тілу кредиту.

ІV.4 Щодо вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних витрат та 3% річних

93.Зокрема, відповідно до ч. 2ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

94.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18 викладено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

95.Суд також, звертає увагу на правові висновки, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 де відзначено, що стягнення інфляційних і річних процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. Таку ж природу має і неустойка. Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

96.Також, у цьому контексті Суд враховує висновки які наведено у постанові Верховного Суду від 23.11.2022 у справі № 285/3536/20, згідно з якими: «… Приватне право не може допускати ситуацію, за якої кредитор, при існуванні задавненої вимоги, пред`являє тільки позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, без позовної вимоги про стягнення задавненої вимоги, на яку нараховуються 3 % річних та інфляційних втрат. Оскільки це позбавляє боржника можливості заявити про застосування до задавненої вимоги позовної давності, а кредитора - обійти застосування до задавненої вимоги позовної давності. Тому кредитор, для охорони інтересів боржника, може пред`явити позов про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, які нараховані на задавнену вимогу, тільки разом з пред`явленням позову про стягнення задавненої вимоги».

97.На підставі вищевказаного у зв`язку із тим, що на час звернення до суду з позовом відповідачем грошове зобов`язання не виконане, а заборгованість за тілом кредиту не погашена, позивачем нарахована інфляційні втрати у сумі8531,02 грн. (за період з 20.05.2021 року до 23.02.2022 року) та 3% річних у сумі 2940,95 грн. (за період з 20.05.2021 року до 23.02.2022 року)

98.Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022«Про введення воєнного станув Україні» введено воєнний стан з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

99.Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

100.Судом встановлено, що інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачем до 24.02.2022 року з дотриманням положень ЦК України.

ІV. 5 Загальний розмір заборгованості Відповідача за висновками суду

101.Відповідно до змісту ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

102.Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

103.Ураховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

104.Підсумовуючи наведені вище обставини, висновки та розрахунки, суд висновує, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за Договором позики № 75329734 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 11.08.2021 року складає 10 623,48 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10 348,96 грн; інфляційні збитки - 240,00 грн; нараховані 3% річних - 34,52 грн.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

105.Статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

106.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

107.Частиною 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

108.Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

109.Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 року, заявку на надання юридичної допомоги № 2356 від 01.10.2025 року, витяг з акту № 15 від 31.10.2025 року про надання правової допомоги.

110.Водночас, суд зауважує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.

111.Частиною 4 вищевказаної статті вказано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

112.У разі недотримання вимог цієї частини статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

113.Суд зазначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (п. 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

114.У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.03.2025 року у справі № 904/3583/19 вказав,що саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони. Враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, суд не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

115.Відповідач заперечує доведеність вказаної суми витрат на правничу допомогу.

116.Ураховуючи вищенаведене, виходячи з принципів змагальності, диспозитивності, розумності та справедливості, ураховуючи категорію складності справи, час, витрачений адвокатом, поширену практику звернення позивача з аналогічними позовами до суду, що значно зменшує час та зусилля на підготовку заяв по суті спору та збирання доказів, суд вважає за доцільне зменшити розмір витрат на правничу допомогу сторони Позивача до 5 000,00 грн та стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 1 386,27 грн пропорційно сумі задоволених вимог.

117.Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 893,48 грн.

З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Договором позики № 75329734 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 11.08.2021 року у розмірі 10 623,48 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 10 348,96 грн; інфляційні збитки - 240,00 грн; нараховані 3% річних - 34,52 грн.

3.У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення відсотків у розмірі 23 043,46 грн та тіла кредиту у розмірі 4 376,52 грн відмовити.

4.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) витрати зі сплати судового збору в сумі 893,48 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 386,27 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська