Рішення № 138350339, 20.07.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 495/4039/26

Провадження № 2/515/1681/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Луцюка В.О.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари Білгород-Дністровського району Одеської області, в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», інтереси якого представляє Кононенко Єгор Олегович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2026 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» (далі - ТОВ «Стар Файненс Груп») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціною 31 188,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані таким.

24 грудня 2025 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Стар Файненс Груп»Договір про надання кредиту № 56909-12/2025, шляхом підписання електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, направленим на телефон позичальниці, за умовами якого відповідачка отримала фінансовий кредит у сумі 12 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом та інших платежів.

Відповідачка зобов`язання за кредитним договором № 56909-12/2025 від 24 грудня 2025 року не виконана, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 31 188,00 грн, з якої: 12 000,00 грн за тілом кредиту; 11 988,00 грн за відсотками; 1 200,00 грн за комісією; 6 000,00 грн за штрафними санкціями.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором позики у сумі 31 188,00 грн, а також судові витрати у сумі 2662,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно з ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2026 року, справу передано за територіальною підсудністю до Татарбунарського районного суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 червня 2026 року справу передано у провадження судді Луцюка В.О.

Згідно з ухвалою судді від 10 червня 2026 року, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами; відповідачці роз`яснено право на подання відзиву на позовну заяву.

За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Сторона позивача, належним чином повідомлена про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала.

Відповідачка належним чином повідомлялася про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження за зареєстрованою адресою місця проживання. Поштове відправлення було повернуто до суду без вручення з зазначенням причини «адресат відсутній за вказаною адресою».

У пункті 91-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено її підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 91- 1 Правил.

За змістом п.3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Отже, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18), від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 (провадження № 12-233гс18) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17 (провадження № К/9901/28703/19), від 01 квітня 2021 року у справі №826/20408/14 (провадження № К/9901/16143/20), від 09 липня 2020 року у справі №751/4890/19 (провадження № 61-2583св20), від 10 листопада 2021 року у справі №756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 29 липня 2022 року у справі № 148/2412/19 (провадження № 61-18085св21).

Відповідачка клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавала, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 24 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Стар Файненс Груп» з Заявою-анкетою клієнта на отримання фінансового кредиту, яка підписана електронним підписом W454 та містить персональні дані відповідачки, зокрема, її прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, номер картки платника податків, номер банківського рахунку, на який перераховуватимуться грошові кошти - № 5355 - 57хх хххх 5428, а також адресу, номер телефону (а.с. 25).

24 грудня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був підписаний Договір про надання фінансового кредиту 56909-12/2025 та Паспорт споживчого кредиту (Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який вчинено із використанням електронного підпису відповідачки (а.с. 13-16, 28-29).

За умовами договору позики ТОВ «Стар Файненс Груп» надало відповідачці кошти в сумі 12 000,00 грн, на платіжну картку № 5355 - 57хх хххх 5428 на умовах строковості, зворотності, платності, а остання зобов`язалася повернути отриманий кредит в строк, визначений умовами договору, а саме - 120 днів, тобто до 22 квітня 2025 року, на визначені договором реквізити позикодавця, зі сплатою відсотків: процентна ставка (фіксована) 0,90% в день та застосовується у межах строку кредиту та комісії за видачу кредиту у сумі 1200,00 грн, що становить 10,00% від суми кредиту; тип процентної ставки фіксована; тим комісії одноразова комісія (п.п. 1.1., п.п. 1.4.1. п.1.4., п.1.6. Договору).

Денна процентна ставка складає 0,98 % та застосовується у межах строку кредитування. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення Договору складає 2 572,74 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом нам дату укладення цього Договору складає 26 160,00 грн. Загальні витрати за кредитом складають 14 160,00 грн (п.1.4.1. п.1.4. Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору відповідачка має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. В будь-якому випадку додатковий договір підписується обома сторонами.

Згідно з п. 2.2 Договору, видача кредитів клієнту-фізичній особі Товариством здійснюється онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://starfin.com.ua (надалі Сайт Товариства).

Відповідно до п. 3.1 Договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. У випадку, якщо клієнт оплачує черговий платіж, в сумі такого платежу, раніше (до) дати платежу то така оплата зараховується в сумі нарахованих процентів на дату оплати та нарахованої комісії (у випадку передбачення в платежі комісії), а сума, яка залишається спрямовується на дострокове погашення тіла кредиту. Така норма застосовується і при достроковому погашенні в перший платіжний період, на який застосовується знижка. клієнт підтверджує, що у випадку дострокового погашення чергового платежу, клієнт не звільняється від обов`язку погасити нараховані проценти, після такого дострокового погашення, в дату платежу відповідно до Графіку платежу. Порядок нарахування платежів за прострочення клієнтом виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за цим Договором передбачено в п.5.3. цього Договору.

Згідно з п.3.2 Договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. Договору, починаючи з дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний Клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня. Комісія за видачу кредиту нараховується в процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті позичальником в перший платіжний період, відповідно до Графіку платежів.

У випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України (п.5.3. Договору).

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Y212, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію».

Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч.7 ст.11 Закону)

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру.

Згідно з ч.ч. 12,13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

В пунктах 6, 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч.8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно з ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких не надано, що в силу положень ст. 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23.03.2020р. у справі № 404/502/18, від 09.09.2020р. у справі № 732/670/19, від 12.01.2021р. у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021р. у справі №234/7159/20. Тобто судова практика у цій категорії справ є сталою.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачкою за Договором виконав та надав їй кредит 24 грудня 2025 року в сумі 12 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки № 5355 - 57хх хххх 5428, на підтвердження чого надано копію квитанцію про зарахування № 959155385 від 24 грудня 2025 року (а.с. 26).

Видача коштів за кредитним договором здійснювалась ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за допомогою системи iРay.ua номер транзакції: 959155385, призначення платежу: Зарахування 12000,00 грн на картку № НОМЕР_1 , код авторизації на боці банку: №440825, ПІБ клієнта: ОСОБА_1 , на виконання Договору на переказ коштів ФК-П-2026/01-1 від 15 січня 2026 року (а.с. 30).

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідачка ОСОБА_1 повернула кредит та нараховані відсотки у строки, передбачені Договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості судом встановлено, що сума заборгованості ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № 56909-12/2025 від 24 грудня 2025 року станом 22 квітня 2026 року становить 31 188,00 грн, з яких: 12 000,00 грн - за тілом кредиту; 2 268,00 грн - за відсоткам за користування кредитом; 9 720,00 грн за простроченими відсотками; 1 200,00 грн комісія; 6 000,00 грн - сума заборгованості за штрафом (а.с. 11).

24 грудня 2025 року ТОВ «Стар Файненс Груп» на адресу відповідачки ОСОБА_1 направлено повідомлення про повернення кредиту (досудову вимогу) у загальній сумі 31 188,00 грн, яке залишено останньою без реагування (а.с. 24).

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, за змістом ст. 546, 548, 549 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися відповідно до вимог закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язанням.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір установлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (ч.1, 2 ст. 551 ЦК України).

У разі, якщо розмір неустойки перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, суд може його зменшити (ч. 3 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває дотепер.

Таким чином, заборгованість за штрафом у сумі 6 000,00 грн підлягає списанню позивачем, а тому у цій частині вимоги безпідставні.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у сумі заборгованості 25 188,00 грн, з яких: 12 000,00 грн за основною сумою боргу (тілом кредиту); 11 988,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 200,00 грн за комісією.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд враховує таке.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію Свідоцтва про право на заняття адвокатської діяльністю гр. Горобей Р.Г.; копію Договору про надання правової допомоги № 44022416 від 02 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ФОП ОСОБА_2 ; копію Додаткової угоди № 56909-12/2025 від 24 квітня 2026 року до Договору про надання правової допомоги № 44022416 від 02 січня 2026 року у справі про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 ; копію детального опису робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Стар Файненс Груп» щодо стягнення кредитної заборгованості від 01 квітня 2026 року; копію акту надання послуг № 56909-12/2025 на підтвердження факту надання правової допомоги від 24 квітня 2026 року, згідно з яким ФОП ОСОБА_2 надала, а ТОВ «Стар Файненс Груп» прийняло правову допомогу на загальну суму 6 000,00 грн, зокрема: усна консультація клієнта щодо спірних правовідносин 0,5 год. (250,00 грн); письмові консультація клієнта щодо спірних правовідносин 0,5 годи (500,00 грн); правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Стар Файненс Груп» - 1 год. (1 500,00 грн); складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, позивач 2 год. (3 000,00 грн); формування додатків до позовної заяви (письмові докази) 0,5 год. (750,00 грн) - а.с. 9, 12, 17-19, 31.

Разом з тим, враховуючи те, що виконані адвокатом роботи не є складними та потребують не значних затрат часу, враховуючи зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 4 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовними вимогам.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», код ЄДРПОУ 44022416, адреса місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 72, м. Київ, заборгованість за Договором про надання кредиту № 56909-12/2025 від 24 грудня 2025 року у сумі 25 188,00 грн (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят вісім грн 00 к.), з яких: 12 000,00 грн за основною сумою боргу (тілом кредиту); 11 988,00 грн сума заборгованості за відсотками; 1 200,00 грн за комісією, а також 2 150,15грн (дві тисячі сто п`ятдесят грн 15 к.) судового збору та 4 000,00 (чотири тисячі грн 00 к.) витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог та стягненні витрат на правову допомогу відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 20.07.2026 р.

Суддя В.О. Луцюк