Постанова № 13834871, 10.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2011 № 6/14-38/355

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Отрюха Б.В.

суддів:

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_4 представник за довіреністю.

Від відповідача: ОСОБА_1 директор.

Від третьої особи-1: представник не зявився.

Третя особа-2: ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2010

у справі № 6/14-38/355 ( .....)

за позовом ОСОБА_2

до Приватного акціонерного товаристваКиївський готель "Мир"

третя особа ОСОБА_3

ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення спостережної ради в частині

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про визнання недійсним рішення спостережної ради Відповідача, оформленого протоколом №2 від 18.05.2009 в частині відкликання генерального директора Відповідача ОСОБА_3 та обрання ОСОБА_1 генеральним директором Відповідача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2010 позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2010 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2010 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 скасовано, а справу передано на новий розгляд.

Рішенням Господарського суду позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення спостережної ради Приватного акціонерного товариства “Київський готель “Мир”(код 04790594), оформлене протоколом №2 від 18.05.09р., в частині припинення повноважень ОСОБА_3 на посаді генерального директора Приватного акціонерного товариства “Київський готель “Мир”з 18.05.09р. та обрання ОСОБА_1 на посаду генерального директора Приватного акціонерного товариства “Київський готель “Мир”(п.5 порядку денного протоколу засідання спостережної ради). Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “Київський готель “Мир” на користь ОСОБА_2 державне мито в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач та татя особа 2 звернулись до Київського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами та просить рішення суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог, викладених у апеляційних скаргах, які ідентичні за змістом, скаржники посилались на те, що судом не встановлено фактів у чому полягає порушення прав позивача.

В судове засідання призначене на 10.02.2011 представник третьої особи1 не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений. Клопотань про відкладення не надходило. Нових доказів не надано.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи викладене, належне повідомлення представника третьої особи1 про час та місце розгляду справи, строк розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується сертифікатом іменних акцій серії А № 133, виданим 26.05.2006, ОСОБА_2 є акціонером ЗАТ „Київський готель „Мир” (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство „Київський готель „Мир” згідно протоколу № 1 загальних зборів ЗАТ «Київський готель «Мир» від 10.09.2010 про внесення і затвердження змін до статуту ЗАТ «Київський готель «Мир» у звязку з приведенням у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», свідоцтва про державну реєстрацію ПАТ «Київський готель «Мир» від 16.09.2010, Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій НОМЕР_1).

Відповідно до наданої виписки реєстратором Всеукраїнським Акціонерним Банком № 110 від 02.10.2006 ОСОБА_2 належить 241 простих іменних акцій ПАТ „Київський готель „Мир” номінальною вартістю 10,00 грн., на загальну суму 2410, 00 грн., що становить 0,2152% статутного фонду товариства.

Згідно з ч. 4 ст. 5 Закону України „Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.

Судом встановлено, що позивач має право власності на 241 простих іменних ПАТ „Київський готель „Мир”.

Як вбачається з матеріалів справи, спостережною радою ПАТ „Київський готель „Мир” було прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 18.05.2009 № 2 про припинення повноважень генерального директора ПАТ „Київський готель „Мир” ОСОБА_3 та призначення ОСОБА_1 на посаду генерального директора ПАТ „Київський готель „Мир”.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до п. 38 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасники товариства (акціонери), а також інші особи, права та законні інтереси яких порушено рішенням наглядової ради чи виконавчого органу товариства, вправі оскаржити до суду відповідні рішення як акти, оскільки наглядова рада та виконавчий орган товариства є його органами управління, що приймають обов'язкові для виконання рішення.

Пунктом 39 постанови № 13 Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 встановлено, що рішення наглядової ради товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо таке рішення не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Відповідачем за таким позовом є товариство.

При вирішенні спорів, пов'язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов'язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 у справі №1-10/2004 надано визначення такому поняттю як "охоронюваний законом інтерес" та зазначено, що вказане поняття необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/ або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо неопосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам. Якщо під час судового розгляду встановлено відсутність у позивача права на задоволення позову про визнання оспорюваного правочину недійсним, суд має відмовити в задоволенні позову.

Судова колегія під час розгляду справи встановила, що ОСОБА_2 належить 241 простих іменних акцій ПАТ „Київський готель „Мир” номінальною вартістю 10,00 грн., на загальну суму 2410, 00 грн., що становить 0,2152% статутного фонду товариства, і з урахуванням кількості належних їй акцій Приватного акціонерного товариства "Київський готель "Мир", колегія суддів констатує, що спірне рішення не порушує права чи законні інтереси позивача, оскільки такий відсоток акцій від статутного фонду не впливає на його життєдіяльність товариства та не може ОСОБА_2, з урахуванням кількості акцій впливати на формування органів управління відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої істанції виходив того, що утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства є виключною компетенцією загальних зборів акціонерів, а тому вона не може бути передана до повноважень спостережної ради акціонерного товариства.

Колегія судді не погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.

18.05.2009 відбулось засідання спостережної ради Відповідача, яке оформлене протоколом №2, на якому були прийняті, в тому числі, рішення припинити повноваження ОСОБА_3 на посаді генерального директора Відповідача з 18.05.2009 та обрати ОСОБА_1 на посаду генерального директора Відповідача. При цьому, в протоколі допущена помилка, а саме замість дійсної дати проведення засідання 18.05.09р. вказано 18.05.08р., що не заперечується сторонами.

Суд першої інстанції у порядку ст.35 ГПК України, прийняв як приюдиціальний факт рішення у справі №32/296, яким був задоволений позов Позивача до Відповідача та визнане недійсним рішення спостережної ради Відповідача, оформлене протоколом №1 від 29.05.08р. про відкликання ОСОБА_3 з посади генерального директора Відповідача та обрання ОСОБА_1 генеральним директором Відповідача з тих підстав, що обрання та звільнення генерального директора Відповідача віднесено до компетенції загальних зборів Відповідача, а не спостережної ради, з урахуванням положень ст. 159 Цивільного кодексу України, обрання виконавчого органу акціонерного товариства було віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку помилковим є надання преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим при вирішенні іншої справи, ототожнення фактів, встановлених цим судом з їх юридичною оцінкою.

Згідно ст. 5 Цивільного кодексу України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Частиною другою ст.159 ЦК України, передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: 1) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; 2) утворення та ліквідація наглядової ради та інших органів товариства, обрання та відкликання членів наглядової ради; 3) затвердження річного звіту товариства; 4) рішення про ліквідацію товариства.

Колегія відмічає, що на момент прийняття рішення спостережної ради від 18.05.2009 діяла редакція статті 159 ЦК України у редакції Закону України від 17.09.2008 р. № 514-VI, яким ч. 2 ст. 159 ЦК України визначено питання, віднесені до виключної компетенції загальних акціонерів, і виключено питання щодо відкликання виконавчого та інших органів товариства.

На 14.11.2000, тобто на час прийняття статуту Закритого акціонерного товариства Київський готель «Мир», законодавство не обмежувало повноважень спостережної ради щодо обрання виконавчого органу і це можна було передбачати у статуті, який приймався загальними зборами акціонерів.

Підпунктом «г»п.п. 9.1.3. п. 9.1.1.визначено, що «обрання та відкликання членів правління ЗАТ та ревізійної комісії ЗАТ» відноситься до виключної компетенції Загальних зборів ЗАТ (аркуш 20 Статуту товариства в редакції 2000 року).

Одночасно згідно пп.. 9.2. п. 9 Статуту Закритого акціонерного товариства «Київський готель «Мир» (аркуш статуту 21) до компетенції Спостережної ради ЗАТ належать: обрання та відкликання Генерального директора ЗАТ, Голови і членів ревізійної комісії ЗАТ.

Відповідно до ст.52 Закону України “Про акціонерні товариства” до виключної компетенції наглядової ради належить обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу. Питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

Згідно з ст.61 Закону України “Про акціонерні товариства” повноваження голови колегіального виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом акціонерного товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів. У разі, якщо відповідно до статуту товариства обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу віднесено до компетенції загальних зборів, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого товариства, до вирішення загальними зборами питання про припинення його повноважень. До вирішення загальними зборами питання про припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу наглядова рада зобов'язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови колегіального виконавчого органу, та скликати позачергові загальні збори. У разі відсторонення голови виконавчого органу чи особи, яка виконує його повноваження, наглядова рада зобов'язана протягом 10 днів з моменту ухвалення відповідного рішення оголосити про скликання загальних зборів товариства, у порядку денному яких має бути питання про переобрання голови виконавчого органу товариства.

Таким чином, Статутом Закритого акціонерного товариства Київський готель «Мир» повноваження щодо обрання та відкликання виконавчого органу передбачені як для загальних зборів акціонерів так і для спостережної ради товариства і це узгоджується з нормами ст.61 Закону України «Про акціонерні товариства» 17 вересня 2008 року N 514-VI Згідно з п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень вказаного Закону до приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

В той же час, колегія відмічає, що п. "г" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" суперечить ст. 61 Закону України "Про акціонерні товариства".

За таких обставин, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог є передчасними.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному зясуванні обставин, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п.1, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційні скарги ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства „Київський готель „Мир” підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду повному скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційні скарги ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства „Київський готель „Мир” задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2010 у справі № 6/14-38/355 скасувати повністю.

3. Прийняти у справі № 6/14-38/355 нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 відмовити повністю.

4.Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ідентифікаційний код НОМЕР_3) 42 (сорок дві) гривні 50 копійок витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

5. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 індентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Приватного акціонерного товариства „Київський готель „Мир” (03040, м. Київ, по-т 40-річчя Жовтня,70 код 04790594) 42 (сорок дві) гривні 50 копійок витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

6. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

7. Справу № 6/14-38/355 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді