Постанова № 13834869, 09.02.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2011 № 21/557

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кондес Л.О.

суддів:

За участю представників:

від позивача: Фомін М.В. - за довіреністю,

від відповідача : Гуцул А.Д. - за довіреністю ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - ОСОБА_1

на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2010

у справі № 21/557 ( .....)

за позовом СПД - ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"

про стягнення 92415,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2007 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ПАТ „Ерсте Банк” (правонаступник ВАТ АКБ „Престиж”) 92415,00 грн.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач 16.12.2010р. подав заяву про збільшення позовних вимог , згідно якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість за період серпень грудень 2007р. у розмірі 154025,00 грн. Вказана заява прийнята судом першої інстанції до розгляду , відповідно до вимог ст.22 ГПК України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2010 у справі № 21/557 в позові Субєкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Зокрема ,в своїй апеляційній скарзі позивач зазначає проте, що між ним та відповідачем були укладені два договори піднайму нежилих приміщень в АДРЕСА_1. За період серпень-грудень 2007р. від відповідача орендна плата не надходила, з огляду на що у нього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 154025 грн.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено той факт, що договори суборенди №2533 та №2534, які укладені між сторонами по даній справі, не були розірвані, не визнавалися недійсними та не припиняли свою дію, відповідач користувався наданим позивачем в суборенду приміщеннями, тому , як вважає позивач, відповідач повинен сплатити заборгованість , яка виникла за 2007рік

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, колегія прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , рішення суду першої інстанції скасуванню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 липня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Методична книга” та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено Договір найму (оренди), за умовами якого ТОВ “Методична книга” передала, а позивач у справі прийняв в тимчасове платне користування найм нежиле приміщення №15 (в літ. Б) загальною площею 107,80 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Укладений Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського зареєстрований в реєстрі за №2531.

Пунктом 9.4. цього Договору сторони встановили право позивача самостійно передавати обєкт найму в піднайм (суборенду).

Згідно з п. 9.2. Договору за користування обєктом найму позивач сплачує ТОВ “Методична книга” щомісячно суму коштів у розмірі 635,00 грн.

Відповідно до п. 9.3. Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом 40 місяців з дати його укладання.

Також, 12 липня 2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Методична книга” та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладено Договір найму (оренди), за умовами якого ТОВ “Методична книга” передала, а позивач у справі прийняв в тимчасове платне користування найм нежилі приміщення (в літ. Б) з №1 по №24 (групи приміщень №16); приміщення №1, 2, 3 (групи приміщень №17), приміщення №1 (групи приміщень №18), №I-5,4 кв.м. (в літ. Б), №I-12,0кв.м. (в літ. Б), загальною площею 198,90 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначений Договір було посвідчено 12.07.2006р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за №2529.

Пунктом 9.4. цього Договору сторони встановили право позивача самостійно передавати обєкт найму в піднайм (суборенду).

Згідно з п. 9.2. Договору за користування обєктом найму позивач сплачує ТОВ “Методична книга” щомісячно суму коштів в розмірі 635,00 грн.

Відповідно до п. 9.3. Договору вказаний Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом 40 місяців з дати його укладання.

Як свідчать матеріали даної справи, 12 липня 2006р. позивач та відповідач уклали два договори піднайму (суборенди):

- Договір про передачу позивачем відповідачеві в суборенду нежилого приміщення №15 (в літ. Б) загальною площею 107,80 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрований в реєстрі №2533);

- Договір про передачу позивачеві відповідачеві в суборенду нежилих приміщень (в літ. Б) з №10 по №24 (групи приміщень №16); приміщення №1 (групи приміщень №18), №I-12, кв.м. (в літ. Б), загальною площею 198,90 кв.м., загальною площею нежилих приміщень, що здаються в оренду 103,20 кв.м., що складає 52/100 частини від нежилих приміщень площею 198,90 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстрований в реєстрі за №2534).

25 липня 2006р. позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду нежилі приміщення, згідно Договору піднайму (суборенди) №2533 від 12.07.2006р. та №2534 від 12.07.2006р., про що сторони склали та підписали відповідні акти, що надані в матеріали справи.

Пунктом 4.1. Договору піднайму (суборенди) №2533 від 12.07.2006р. та №2534 від 12.07.2006р. сторони встановили, що за користування обєктом оренди орендар (відповідач по справі) сплачує орендодавцеві (позивачеві по справі) щомісячну орендну плату у розмірі 15402,00 грн.

У відповідності до п. 4.4. Договору піднайму (суборенди) №2533 від 12.07.2006р. та №2534 від 12.07.2006р. щомісячна орендна плата сплачується наперед (авансом) відповідачем згідно виставлених позивачем рахунків протягом пяти банківських днів з дня отримання рахунку. Рахунки на сплату орендної плати виставляються позивачем щомісячно з 01 по 05 число поточного місяця.

Як стверджує позивач, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобовязання щодо орендної плати, заборгувавши позивачеві за період суборенди серпень - грудень 2007р. 154025,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив про те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2007р. у справі №26/360 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Методична книга” до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним договору найму (оренди) №2529 від 12.07.2006р. визнано недійсним договір найму (оренди), укладений 12.07.2006р. між ТОВ “Методична книга” та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соломяною Л.В., зареєстрований в реєстрі за №2529. Також, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2007р. у справі №26/361 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Методична книга” до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про визнання недійсним договору найму (оренди) №2531 від 12.07.2006р. визнано недійсним договір найму (оренди), укладений 12.07.2006р. між ТОВ “Методична книга” та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соломяною Л.В., зареєстрований в реєстрі за №2531.

Дані рішення вступили в законну силу 31.07.2007р. та були скасовані Вищим господарським судом України 29.10.2007р., тобто в період з 31.07.2007р. по 28.10.2007р. Договір найму (оренди) від 12.07.2006р. за №2531 та Договір найму (оренди) №2529 від 12.07.2006р. були недійсними.

За вказаних обставин, місцевий суд зазначив, що оскільки основні договори найму були визнані недійсними з 31.07.2007р. по 28.10.2007р., то припинили свою дію і договори піднайму (суборенди), укладені між позивачем та відповідачем, а тому не має підстав для задоволення позову.

Дослідивши матеріали даної справи, колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Суд першої інстанції , в порушення вимог ст.291 Господарського кодексу України, визнав Договори суборенди №2533 та №2534 такими, що припинили свою дію з 31.07.2007р. по 28.10.2007р. з підстав тимчасової недійсності Договорів оренди №2531 та №2529 посилаючись на ст. 774 Цивільного кодексу України в частині строку дії договору піднайму.

Крім того, Господарським судом міста Києва було невірно застосовано положення ч.2 ст. 774 Цивільного кодексу України, оскільки відповідне положення та інше чинне законодавство України не передбачає автоматичного припинення договору піднайму внаслідок тимчасового припинення дії договору оренди.

Колегія звертає увагу на те що ч.2 ст. 774 Цивільного кодексу України визначає строк дії договору піднайму, як такий, що не може перевищувати строку договору найму.

Крім того, згідно ч.3 ст. 774 ЦК України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Строк договору найму в свою чергу визначається ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, яка проголошує що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Таким чином, положення ст. 774 Цивільного кодексу України регулюють строк дії договору суборенди лише на стадії укладання договору.

Договори суборенди №2533 та №2534 були укладені в той самий день та на той самий строк, що й Договори оренди №2531 та №2529 та жодним чином не перевищували строк дії останнього.

В свою чергу, припинення договору оренди/суборенди регулює стаття 291 Господарського кодексу України, що містить вичерпний перелік підстав для припинення договору оренди, а саме: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Крім того, судом першої інстанції не враховано те, що згідно ч.1 ст. 291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

При цьому, суд першої інстанції не надав правової оцінки тим обставинам, що відповідач фактично в односторонньому порядку відмовившись від договору суборенди, 01.08.2007р. уклав договори оренди з ТОВ „Методична книга”.

За таких обставин, на думку колегії, безпідставним є посилання місцевого суду на те, що відповідач, на виконання укладених між ПАТ „Ерсте Банк” та ТОВ „Методична книга” договорів оренди від 01.08.2007р. , сплатив кошти за оренду не житлових приміщень за період серпень-грудень 2007р.

Таким чином, місцевий суд безпідставно визнав Договори суборенди №2533 та №2534 такими, що припинили свою дію, в порушення ст.291 Господарського кодексу, з підстав, що непередбачені чинним законодавством.

При цьому колегія зазначає, що Господарським судом не було досліджено той факт, що Договори суборенди №2533 та №2534 укладені між позивачем та відповідачем не були розірвані, не визнавались недійсними та не припиняли своєї дії.

Той факт , що договори суборенди не припинили свою дію, свідчить і те, що в подальшому з 01.08.2008р. відповідач продовжував сплачувати кошти за договорами суборенди.

Суд першої інстанції даним обставинам не надав належної правової оцінки.

Крім того , колегія вказує на те , що позивач добросовісно виконував свої обов'язки за договором суборенди, відповідач, в свою чергу, користувався наданими в суборенду приміщеннями, але не здійснив оплату за користування приміщеннями у звязку з чим в нього виникла заборгованість у розмірі 154025 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, колегія звертає увагу на те, що відмовляючи в задоволенні позову, з посиланням на недійсність договорів в період з серпня жовтень 2007р., суд першої інстанції, разом з тим, не дослідив обставини стосовно заборгованості відповідача за листопад-грудень 2007р. та не надав їм правової оцінки.

За таких обставин, колегія погоджується з доводами апелянта, вважає їх обґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, колегія прийшла до висновку про повне задоволення позовних вимог Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст.104 ГПК України , підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є : неповно зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, невідповідність висновків , викладених у рішенні місцевого суду, порушення або незастосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом неповно зясовано обставини справи, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки, які викладені у рішенні місцевого суду не відповідають обставинам даної справи.

Апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2010 у справі №21/557 скасувати.

3. Позовні вимоги Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ПАТ „Ерсте Банк” (юридична адреса: 01034, м. Київ,вул.Прорізна,6, поштова адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська,33в, к/р 32003142901 в ГУ НБУ по місту Києву і Київській області, МФО 32034, код ЄДРПОУ 34001693 ) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_1 в ПАТ „Сведбанк” , МФО 300164, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 154025,00 грн. боргу, 1540,25 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з ПАТ „Ерсте Банк” (юридична адреса: 01034, м. Київ,вул.Прорізна,6, поштова адреса: 03057, м. Київ, вул.. Дегтярівська,33в, к/р 32003142901 в ГУ НБУ по місту Києву і Київській області, МФО 32034, код ЄДРПОУ 34001693 ) на користь Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_1 в ПАТ „Сведбанк” , МФО 300164, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 770,13 грн. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4.Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №21/557 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя

Судді

15.02.11 (відправлено)