Ухвала суду № 138347676, 20.07.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29300/26

Провадження № 2-з/761/271/2026

У Х В А Л А

Іменем України

20 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.,

при секретарі: Капусті Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2026 року до суду надійшла зазначена позовна заява в якій позивач просить: стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь АТ «Райффайзен Банк» (Код за ЄДРПОУ: 14305909) достроково заборгованість за Заявою-Договором про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/936461 від 13.11.2020 року в сумі: 168 995,46 гривень яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 165 474,69 гривень; заборгованості за відсотками у розмірі - 3 520,77 гривень.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно належне на праві приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), а саме на двокімнатну квартиру, заг. пл. 44,6 кв.м., житлова площа 29,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 3163 від 13.07.2023 р.

Заява обґрунтована тим, що Банк і Відповідач уклали Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/936461 від 13.11.2020 року (далі- «Кредит»), згідно з яким Банк видав Відповідачу кредит у розмірі 200 000,00 гривень строком на 72 місяці під 35,30 % річних. Відповідач зобов`язався використати кредит відповідно до умов договору, повернути його, сплатити проценти та виконати інші зобов`язання відповідно до договору та тарифів Банку.

У зв`язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору: несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу Позичальника направлено вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань за вих. № 114/5-730005 від 29.05.2026 року та надано можливість останній добровільно (в позасудовому порядку) врегулювати заборгованість протягом 30 днів. Дана вимога була направлена Позивачем на електронну адресу olgaog72@gmail.com Відповідача (відповідно до п.7.12 статті 7 Розділу 1 Правил). Однак, у визначені Кредитором строки вимога не була виконана, заборгованість не погашена.

Станом на 29.05.2026 року заборгованість Відповідача перед Позивачем за Кредитом складає 168 995,46 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі - 165 474,69 гривень, в тому числі прострочена заборгованість за кредитом 99 862,24 гривень; заборгованості за відсотками у розмірі - 3 520,77 гривень, в тому числі прострочена заборгованість за відсотками 3 520,77 гривень.

Згідно Інформаційної довідки № 1193580211 від 07.07.2026 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна - ОСОБА_1 належить на праві приватної власності двокімнатна квартира, заг. пл. 44,6 кв.м., житлова площа 29,20 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявлені вимоги мають значний розмір та враховуючи відсутність належного виконання зобов`язання, в тому числі після пред`явлення досудової вимоги та позову, - заявлений спосіб забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, є адекватним способом запобіганню можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача при виконанні судового рішення у випадку задоволення позовних вимог, та недопущення відчуження цього майна під час розгляду справи (в т.ч. шляхом укладення як реальних, так і фіктивних правочинів), з метою подальшого приховання та унеможливлення його реалізації в тому числі через органи ДВС у випадку ухвалення рішення на користь позивача та звернення до відповідних органів із виконавчими документами.

Так, з підстав передбачених ст. ст. 149, 150 ЦПК України, зважаючи на дії Позичальника, які свідчать про його намір уникнути від сплати кредитної заборгованості, заявник звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки заборгованість Позичальника є суттєвою та становить- 174 249,31 гривень, а обставини, що породили виникнення заборгованості вказують на неплатоспроможність Боржника (він не виконує взяті на себе боргові зобов`язання, відмовляється від пропонованих програм рефінансування, припинив відповідати на телефонні дзвінки працівників банку, тощо), у зв`язку з чим існують всі підстави забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно.

Вивчивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви за наступних підстав.

Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду) (ч. 1 ст. 153 ЦПК України).

Як передбачено ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується:1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ст. 129-1 Конституція України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Крім того, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Як роз`яснено в постанові №9 Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вказане свідчить, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 149 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заявник не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження наміру ОСОБА_1 відчужити майно, яке належить їй на праві власності. Факт невиконання зобов`язань за кредитним договором не свідчить про ухилення від виконання зобов`язань.

Крім того, враховуючи відсутність оцінки майна, суд позбавлений можливості встановити пропорційність заходу забезпечення заявленим позовним вимогам.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що представник позивача не надав докази, що невжиття заявлених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або останнє не матиме ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у зв`язку із її необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя: Н.Г. Притула