Рішення № 138347389, 20.07.2026, Оболонський районний суд міста Києва

20.07.2026 Справа № 756/20105/25

Провадження № 2/756/3210/26

Справа № 756/20105/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Діденка Є.В.,

за участю секретаря судового засідання - Павлишина О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

10.12.2025 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила: визнати за нею право власності на 3/10 частини квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачки - ОСОБА_5 , і позивачка є єдиним спадкоємцем після його смерті, та прийняла спадщину шляхом подання заяви до приватного нотаріуса. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на 3/10 частини квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 18.02.1999 року була приватизована на користь ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 в рівних частинах, тобто ОСОБА_5 був власником 1/5 частини вказаної квартири. Крім того, ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті його батька ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не оформив своїх спадкових прав на 1/10 частину квартири. Однак, нотаріусом у видачі свідоцтва про право на спадщину на 3/10 частини квартири позивачці було відмовлено у зв`язку із відсутністю оригіналу правовстановлюючого документа на квартиру. Оскільки оригінал документа було втрачено, про що було опубліковано оголошення у ЗМІ, нотаріальним способом позивачка позбавлена можливості оформити спадщину, тому звернулась до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 15.01.2026 року відкрито загальне позовне провадження, витребувано копії матеріалів спадкових справ з нотаріальних контор, призначено підготовче засідання на 03.03.2026 року.

03.03.2026 року розгляд справи не відбувся через відсутність в суді електроенергії, справа призначена на 23.04.2026 року.

24.03.2026 року від нотаріуса на виконання ухвали суду надійшла копія спадкової справи.

01.04.2026 року надійшов відзив на позов від відповідача, у якому заперечує проти позову, оскільки Київська міська рада не порушувала права позивачки, не створювала їй перешкод у оформленні спадщини. Справу просить розглядати без участі представника відповідача.

23.04.2026 року суд ухвали закрити підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 11.06.2026 р.

В судове засіданні позивачка і її представник не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час і місце судового засіданні, від представника 11.06.2026 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, повідомлявся належним чином про дату, час і місце судового засідання через електронний кабінет учасника справи, у відзиві просив розглядати справу без участі.

Треті особи - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не прибули, судові повістки направлялись їм за місцем проживання і були повернені підприємством поштового зв`язку без вручення через відсутність адресата. На підставі ч. 8 ст. 128 ЦПК України, суд вважає їх належним чином повідомленими про розгляд справи.

Після дослідженні доказів, суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Дослідивши зібрані у справі докази у їх сукупності взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім

Під час розгляду справи судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

Після його смерті відкрилась спадщина на 3/10 частини квартири АДРЕСА_1 , яка складається з:

- 1/5 частини квартири, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності від 18.02.1999 року, зареєстрованому в КП КМР «КМБТІ» 02.03.1999 року за реєстровим номером 1515;

- 1/10 частини квартири, як спадщину яку за законом прийняв ОСОБА_5 після смерті свого батька ОСОБА_7 , але не отримав свідоцтво про право на спадщину.

Іншими співвласниками квартири на підставі свідоцтва про право власності є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 19.06.2007 р.

Відповідно до копій матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , його дочка ОСОБА_1 21.10.2024 року звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори та було заведено спадкову справу. Крім позивачки, за матеріалами спадкової справи, інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7 . 12.03.2019 року ОСОБА_5 подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, у якій вказав інших наявних спадкоємців - ОСОБА_4 (син) та ОСОБА_6 (дружина).

ОСОБА_4 був власником 1/5 частини вказаної квартири на підставі свідоцтва про право власності від 18.02.1999 року, зареєстрованому в КП КМР «КМБТІ» 02.03.1999 року за реєстровим номером 1515.

Відповідно до копій матеріалів спадкової справи № 212/2019 після смерті ОСОБА_4 , крім ОСОБА_5 спадщину прийняв також ОСОБА_4 , а ОСОБА_6 згідно із заявою від 12.03.2019 відмовилась від спадщини.

Таким чином, частка ОСОБА_5 у праві на спадкове майно на квартиру після смерті ОСОБА_4 з урахуванням двох спадкоємців, складає 1/10 частину (1/5 : 2).

24.07.2025 року приватним нотаріусом Красавіною Т.С. на користь ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на грошові кошти на банківських рахунках, а також на нежитлове приміщення.

Водночас, постановою приватного нотаріуса Красавіної Т.С. від 29.07.2025 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на 3/10 частиниквартири АДРЕСА_1 , через ненадання нотаріусу оригіналу правовстановлюючого документа на вказану квартиру.

Згідно із висновком про оціночну вартість об`єкта нерухомості, станом на 05.11.2025 р. оціночна вартість 3/10 частин квартири АДРЕСА_1 складає 405132,30 грн.

Оголошення про втрату оригіналу правовстановлюючого документа на квартиру АДРЕСА_1 опубліковано у друкованому виданні ЗМІ 30.01.2024 р.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частинами 1-3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Дослідженими у справі доказами підтверджено, що спадковим майном після смерті ОСОБА_5 є 3/10 частини квартири АДРЕСА_1 , яка складається з: 1/5 частини квартири, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності від 18.02.1999 року, зареєстрованому в КП КМР «КМБТІ» 02.03.1999 року за реєстровим номером 1515, та 1/10 частини квартири, спадщину на яку за законом прийняв ОСОБА_5 після смерті свого батька ОСОБА_7 , але не отримав свідоцтво про право на спадщину.

Позивачка є спадкоємцем першої черги за законом, і прийняла спадщину у встановленому законом порядку. Інші спадкоємці відсутні.

Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки як роз`яснено у постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Тому, суд вважає Київську міську раду, як представницький орган територіальної громади, належним відповідачем у цих правовідносинах, враховуюючи відсутність інших спадкоємців.

На підставі ч. 9 ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а саме втрати оригіналу правовстановлюючого документа, сплачений позивачем судовий збір компенсації не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) право власності на 3/10 частин квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя Є.В. Діденко