Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 303/904/26
пр.№ 2/464/2335/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.07.2026 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого судді Жили В.С.,
за участі: секретаря судового засідання Леонової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (АТ «А-Банк») звернулося до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 23.11.2021 у розмірі 33 389,99 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 23.11.2021 між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № б/н, за умовами якого відповідач приєднався до Умов та правил надання батьківських послуг в А-Банку, з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та правил надання батьківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Крім того, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та правил надання батьківських послуг в А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. У зв`язку із порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором, у останнього станом на 06.02.2026 утворилась заборгованість у розмірі 33 389,99 грн., з яких: 26 134,78 грн. заборгованість за кредитом, 7 255,21 грн. заборгованість за відсотками, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Ухвалою судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.02.2026 цивільну справу передано за територіальною підсудністю до Сихівського районного суду м. Львова.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, таку передано на розгляд судді Жили В.С.
Ухвалою судді від 01.05.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденних строк для усунення недоліків такої, зазначених в ухвалі.
Враховуючи малозначність справи, а також беручи до уваги усунення позивачем недоліків позовної заяви у визначений строк, ухвалою судді від 20.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач АТ «А-Банк», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 10.07.2026 явку свого представника не забезпечив. Водночас разом із позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника АТ «А-Банк», проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 10.07.2026 повторно не з`явився, відзив на позовну заяву не подав, належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засіданн я шляхом скерування судових повісток про виклик до суду засобами поштового зв`язку рекомендованими поштовими відправленнями на адресу його зареєстрованого місця проживання.
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, в разі коли фактичне місце проживання особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її заявленому місцю проживання, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації щодо місця проживання особи, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм зареєстрованим місцем проживанням покладається саме на фізичну особу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що судом відкладався розгляд справи, однак в судове засідання відповідач повторно не з`явився, доказів поважності причин неявки в судове засідання суду не надано, суд дійшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи за відсутності сторін, з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 280 283 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою усіх учасників справи, згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини спірних правовідносин.
23.11.2021 між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк» згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
АТ «Акцент-банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав та надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору.
Відповідач засвідчив, що ознайомився та згоден з умовами та правилами надання банківських послуг, зобов`язується виконувати ці умови та правила і регулярно ознайомлюватися з їх змінами на банківському сайті АТ «А-Банк»: https://a-bank.com.ua/terms.
Крім цього, відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», згідно якого відповідачу встановлено проценту ставку у розмірі 49,34 % річних. Тип процентної ставки: фіксована. У розділі 5 визначено порядок повернення кредиту, а саме щомісяця до останнього дня поточного місяця включно в розмірі не менше 5% від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом та не менше 100 грн., й не може перевищувати повного розміру заборгованості за договором. Споживач має право достроково погасити кредит та/або заборгованість за ним з урахуванням нарахованих відсотків.
В матеріалах справи наявна довідка голови правління АТ «А-Банк» про те, що ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , строком дії до березня місяця 2028 року.
Відповідно до довідки за лімітами, виданою головою правління АТ «А-Банк» встановлено, що за кредитним договором б/н від 23.11.2021 за період з 23.11.2021 по 06.02.2026 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 7 000 грн., який 09.02.2024 було збільшено до 18 000 грн., 09.02.2024 зменшено до 7 500 грн., 26.04.2024 збільшено до 12 500 грн., 26.07.2024 збільшено до 17 500 грн., 16.08.2024 збільшено до 22 500 грн., 28.08.2024 збільшено до 27 500 грн.
Згідно з наданими банком розрахунком за кредитним договором № б/н від 23.11.2021 та випискою по картковому рахунку від 06.02.2026, у ОСОБА_1 станом на 06.02.2026 наявна заборгованість у розмірі 33 389,99 грн., яка складається з наступного: 26 134,78 грн. заборгованість за наданим кредитом; 7 255,21 грн. заборгованість за відсотками.
Положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Аналізуючи зміст викладених норм, вбачається, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.
Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно з ст. 3 якого електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З досліджених судом доказів встановлено, що між позивачем та відповідачем досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який підписаний 23.11.2021 о 11:36 год. власноручним (цифровим) підписом ОСОБА_1 .
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок про те, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У постановах Верховного Суду від 06.05.2020 у справі № 372/223/17, від 15.01.2025 № 753/16762/15-ц міститься правовий висновок про те, що факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.
У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Отже, надана позивачем виписка про рух коштів по картці та розрахунок заборгованості за договором № б/н від 23.11.2021 підтверджують обставини видачі кредиту, його розмір, активне користування відповідачкою кредитними коштами, а також розмір заборгованості за таким кредитом.
При цьому, наданий позивачем розрахунок заборгованості, згідно з яким загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом становить 33 389,99 грн., містить детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.
Вказана заборгованість відповідачем не погашена та в порядку, встановленому процесуальним законом, не спростована, підстав сумніватися в обґрунтованості таких розрахунків судом не встановлено.
Саме на сторону відповідачки покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).
Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження їх повернення, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України, останній не надав, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № б/н від 23.11.2021 у розмірі 33 389,99 грн.
Окрім цього, з врахуванням вимог частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, датою ухвалення рішення у справі є дата складення повного судового рішення, а саме 17.07.2026.
Керуючись статтями 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.11.2021 у розмірі 33 389 (тридцять три тисячі триста вісімдесят дев`ять) гривень 99 (дев`яносто дев`ять) копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтями 273, 289 ЦПК України.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повне судове рішення складено 17.07.2026.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, 11;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Володимир ЖИЛА
Судове рішення № 138347042, Сихівський районний суд м. Львова було прийнято 17.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 303/904/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: