Рішення № 138346994, 17.07.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/2193/25 2/441/177/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2026 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Лихоносової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Городок Львівської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Шабатин Н.А. звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 24.02.2024-100002245 від 24 лютого 2024 року у розмірі 19 800 гривень 00 копійок, а також 2 422 гривні 40 копійок понесених у справі судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24 лютого 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 24.02.2024-100002245, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 гривень 00 копійок строком на 42 дні, із кінцевою датою повернення 05 квітня 2024 року.

Позивач виконав умови договору та перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 10 000 гривень 00 копійок, однак останній взятих на себе зобов`язань не виконав. У зв`язку з цим утворилася заборгованість у розмірі 19 800 гривень 00 копійок, яка складається з 10 000 гривень 00 копійок основного боргу та 9 800 гривень 00 копійок процентів за користування кредитом. Просила позов задовольнити.

Представник позивача у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач ОСОБА_1 у поданій до суду заяві від 20 квітня 2026 року просив розглядати справу за його відсутності. Не заперечив щодо стягнення з нього основної суми кредиту, однак просив відмовити у стягненні процентів, посилаючись на проходження військової служби та пільги, встановлені законодавством для військовослужбовців. На підтвердження наведеного долучив посвідчення учасника бойових дій та військовий квиток.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, які були повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності. Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд дійшов такого висновку.

Частинами першою - четвертою та пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення процесуальних прав та обов`язків. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 80, 81 ЦПК України суд встановлює обставини справи на підставі належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, а кожна сторона зобов`язана довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі. За наявності для того законних підстав суд ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що 24 лютого 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24.02.2024-100002245 у формі електронного документа.

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 10 000 гривень 00 копійок на строк 42 дні, до 05 квітня 2024 року. Процентна ставка «Економ» становила 2 відсотки за один день користування кредитом, а процентна ставка «Стандарт» - 2,5 відсотка за один день користування кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту становила 19 800 гривень 00 копійок, із яких 9 800 гривень 00 копійок - загальні витрати за кредитом. Комісії договором не встановлені.

Кредитний договір, заявка та інші документи, які є його складовими, підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором E749, надісланим на зазначений ним фінансовий номер телефону.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або у письмовій, у тому числі електронній, формі. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та підписаний його стороною.

Абзацом другим частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом направлення оферти та її акцепту, а моментом його підписання може бути використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, використання відповідачем одноразового ідентифікатора підтверджує його волевиявлення на укладення договору та погодження з його умовами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять погоджені сторонами умови та умови, обов`язкові відповідно до законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, що відповідно до статей 610, 611 ЦК України тягне правові наслідки, встановлені договором або законом.

Факт надання кредиту підтверджується квитанцією про платіжну операцію від 24 лютого 2024 року, відповідно до якої на платіжний інструмент відповідача перераховано 10 000 гривень 00 копійок із призначенням платежу «Видача за договором № 24.02.2024-100002245». Отже, позивач належно виконав свій обов`язок із надання кредитних коштів.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість відповідача становить 19 800 гривень 00 копійок та складається з 10 000 гривень 00 копійок основного боргу і 9 800 гривень 00 копійок процентів.

Відповідач доказів повернення отриманих кредитних коштів не подав, наявність заборгованості за основною сумою кредиту не заперечив та просив стягнути з нього тіло кредиту. Таке часткове визнання позову відповідає встановленим обставинам, не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, а тому приймається судом.

Відтак вимога про стягнення 10 000 гривень 00 копійок основної суми кредиту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас підстав для стягнення з відповідача 9 800 гривень 00 копійок процентів за користування кредитом суд не вбачає з огляду на таке.

Пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а також іншим військовослужбовцям, які під час дії особливого періоду брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання житла та/або автомобіля.

Особливий період в Україні розпочався 18 березня 2014 року та на час укладення і виконання спірного кредитного договору не завершився.

З посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 03 липня 2018 року, вбачається, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій. Відповідачем також подано військовий квиток. Крім того, в інформаційному повідомленні позичальника, підписаному одноразовим ідентифікатором одночасно з кредитним договором 24 лютого 2024 року, місцем роботи відповідача зазначено Збройні Сили України.

Зазначені докази у їх сукупності підтверджують проходження відповідачем військової служби у період виникнення спірних правовідносин. При цьому кредитодавець на час укладення договору володів відповідною інформацією, одержаною безпосередньо від позичальника.

Спірний кредит надано для задоволення особистих споживчих потреб та він не належить до кредитів, пов`язаних із придбанням житла або автомобіля, щодо яких законом передбачено виняток із зазначеної пільги.

Зазначений підхід відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 521/12726/16-ц та від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19, за якими пільга щодо ненарахування процентів застосовується за умови належного підтвердження проходження військової служби. У цій справі суду надано не лише посвідчення учасника бойових дій, а й військовий квиток, а документи кредитодавця містять відомості про службу відповідача у Збройних Силах України.

За таких обставин на відповідача поширюється передбачена пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільга щодо ненарахування процентів за користування кредитом. Отже, позовні вимоги в частині стягнення 9 800 гривень 00 копійок процентів задоволенню не підлягають.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню на суму 10 000 гривень 00 копійок із заявлених 19 800 гривень 00 копійок, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 223 гривні 43 копійки судового збору.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, статтями 205, 207, 525, 526, 530, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055 ЦК України, Законами України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження вулиця Саксаганського, 133-А у місті Києві, 01032) заборгованість за кредитним договором № 24.02.2024-100002245 від 24 лютого 2024 року у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок та 1 223 (одну тисячу двісті двадцять три) гривні 43 копійки судового збору, а всього 11 223 (одинадцять тисяч двісті двадцять три) гривні 43 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Перетятько О.В.