Рішення № 138345067, 20.07.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 695/1967/26

номер провадження 2/695/2212/26

20 липня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання Біліченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі позивач) з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.07.2025 відповідач звернувся до Позивача із Анкетою-заявою до Договору про надання банківських послуг про відкриття поточного рахунку № НОМЕР_1 та встановлення кредитного ліміту на суму, вказану у Мобільному додатку. Клієнт своїм підписом повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку та погоджується з тим, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають Договір про надання банківських послуг. Банк свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, зарезервувавши та відкривши поточний рахунок № НОМЕР_1 , що зазначено у розділі І Умов і правил та встановивши ліміт використання кредиту у розмірі 10 000 грн 00 коп., що зазначено у Довідці про розмір встановленого Кредитного ліміту. Після підписання Заяви Відповідач взяв на себе зобов`язання оплачувати послуги Банку, що виникають у результаті використання платіжних карток, згідно Тарифів. Однак, не дивлячись на взяті на себе зобов`язання, Відповідач не дотримується даних умов, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених Умовами та Правилами, а також Тарифами. У зв`язку із порушенням умов Договору про надання банківських послуг від 13.07.2025 зі сторони ОСОБА_1 перед АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 53 719 грн 58 коп., яка складається із: загального залишку заборгованості за тілом кредиту 46 031 грн 12 коп. та заборгованості за пенею 7 688 грн 46 коп.

Ухвалою суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судове засідання представник позивача не прибув. Відповідно до прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить розглянути справу за її відсутності, у разі неявки у судове засідання відповідача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання з розгляду справи не прибула, про причини такої неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та завчасно, відповідно до положень ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з власноручним підписом відповідача про одержання відправлення.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, незалежно від того чи отримала відповідач адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Статуту АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», затвердженого рішенням єдиного акціонера АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» №4-2020 від 05.11.2020, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», тип якого у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» (протокол № 2-2018 від 31 жовтня 2018 року) було змінено на приватне акціонерне товариство та який було перейменовано на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Протоколом №27 Правління ПАТ «Універсал Банк» від 02.07.2025 затверджені Умови і правила обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universal Bank. (далі Умови).

Підпунктами 2.1-2.4 пункту 2 Розділу І Умов визначається, що Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного застосунку, згідно умов Договору. Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів. Своїм підписом на Анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився та погоджується з умовами Договору, зокрема паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та тарифами, встановленим в Договорі порядком нарахування платежів та інших витрат. Укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.

Відповідно до підпункту 2.9 п.2 Розділу І Умов за надання банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку клієнта за Договором Банк нараховує та отримує з клієнта платежі та комісії згідно з Тарифами Банку. Банк нараховує та сплачує проценти по залишкам коштів, що обліковуються на поточному рахунку клієнта в порядку, передбаченому Договором. Розміри відповідних процентних ставок по залишкам коштів, що обліковуються на поточному рахунку клієнта, визначені в тарифах Банку. Клієнт несе відповідальність за порушення термінів/строків оплати послуг Банку наданих за Договором в порядку та розмірах визначених у Тарифах та Договорі.

Крім того, умовами договору передбачено, що кредитний ліміт та строк його дії встановлюються згідно з умовами зазначеними у цьому Договорі. Ліміт до використання встановлюється на здійснення будь-яких споживчих витрат клієнта (на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника). Банк має право на власний розсуд переглядати розмір ліміту до використання в межах суми кредитного ліміту (пп. 5.1, 5.2, 5.3 пункту 5 Розділу ІІ Умов).

На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Нарахування відсотків відбувається щоденно, за кожен календарний день використання кредитного ліміту, за фактично витрачені в рахунок кредиту кошти з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у Тарифах (пп. 5.9 пункту 5 Розділу ІІ Умов).

Відповідно до пп. 5.10 Розділу ІІ Умов, сторони на підставі ст. ст. 1048, 1054, 1055-1 Цивільного кодексу України визначили цим Договором розмір та порядок погашення кредиту, сплати відсотків. Погашення кредиту та відсотків здійснюється Клієнтом щомісяця (після завершення Пільгового періоду) в такому порядку: Розрахунковим періодом для погашення відсотків за Кредитом вважається календарний місяць,наступний за звітним місяцем. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його поточного рахунку за рахунок власних коштів, а в разі їхньої відсутності за рахунок Ліміту до використання або Кредитного ліміту, в розмірі відсотків, які підлягають сплаті за цим Договором, з 1 числа до останнього календарного місяця, наступного за звітним (після завершення Пільгового періоду). Списання процентів за рахунок Ліміту до використання може бути здійснено за умови наявності невикористаного Ліміту до використання (здійснюється дебетовий переказ коштів), а у разі його відсутності (недостатності суми Ліміту до використання), списання процентів здійснюється за рахунок Кредитного ліміту (що також є Дебетовим переказом коштів).

Згідно з п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов, у разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє пільгова відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.

З матеріалів справи судом встановлено, що 13.07.2025 ОСОБА_2 звернулась до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» із анкетою-заявою до договору про надання банківських послуг, яку підписала удосконаленим електронним підписом або власноручним підписом, або цифровим власноручним підписом на екрані вланого смартфону у Мобільному застосунку MONOBANK.

У вказаній заяві відповідач просила АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні на її ім`я № НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт до 500 000 грн 00 коп. Сторони погодили, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.

Положеннями анкети-заяви визначено, що дана анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг.

13 липня 2025 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом паспорт споживчого кредиту.

Згідно з пунктом 4 паспорту споживчого кредиту, пільгова процентна ставка складає 0,00001% річних, базова процентна ставка складає 3,1% в місяць.

Пунктом 6 паспорту споживчого кредиту встановлені наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договром про споживчий кредит, а саме штрафи:

від 1 до 30 днів штраф у розмірі 50 грн 00 коп;

від 31 до 90 днів штраф у розмірі 100 грн 00 коп;

від 91 до 120 днів штраф розраховується за формулою: 100 грн + 6,2% від суми загальної заборгованості, що виникла на перший день відповідного календарного місяця.

Судом встановлено, що відповідачу в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні, шляхом підписання 13.07.2025 Анкети-заяви до договору, розмір кредитного ліміту 10 000 грн 00 коп., що стверджується довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту.

Відповідно до наданого банком розрахунку, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, заборгованість відповідача за договором №б/н від 13.07.2026 станом на 03.03.2026 становить 53 719 грн 58 коп., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 46 031 грн 12 коп. та заборгованість за пенею 7 688 грн 46 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами існують кредитні правовідносини, що підтверджується анкетою-заявою відповідача від 13.07.2025 до договору про надання банківських послуг, розрахунком заборгованості за кредитним договором б/н від 13.07.2025 станом на 03.03.2026.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у даному випадку АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК»).

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Умови і правила надання банківських послуг АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення з позичальника заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 46 031 грн 12 коп. є такими, що підтверджуються належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею у сумі 7 668 грн 46 коп., суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Згідно з ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки, ОСОБА_1 укладала договір про надання банківських послуг з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 13.07.2025, тобто, у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, пеня у сумі 7 668 грн 46 коп., не повинні стягуватись з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

Станом на 03.03.2026 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором про надання банківських послуг від 13.07.2025, з урахуванням викладеного вище, становить 46 031 грн 12 коп., у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 46 031 грн 12 коп.

При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надала суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростувала наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам суму сплаченого позивачем судового збору у сумі 2 851 грн 72 коп.

Керуючись ст. 10,12,13,141,264,265,274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість у сумі 46 031 (сорок шість тисяч тридцять одна) грн 12 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у сумі 2 851 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят одна) грн 72 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська