Рішення № 138343682, 20.07.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2052/26

Провадження № 2/559/1747/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 27.05.2021 між ТОВ «Просто позика» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 025/00641/05/21. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 30000 грн. Згідно з умов договору, перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього договору, перерахування коштів та становить 270 днів. За користування кредитними коштами Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому пунктом 4.1 Договору. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти. Натомість позичальник прийняв на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування ним у строки та на умовах, визначених кредитним договором.

01.05.2024 між ТОВ «Просто позика» та ТОВ «Фактор Ф» було укладено договір № 54-ФП-ПП-202405 відповідно до якого ТОВ «Просто позика» відступило на користь ТОВ «Фактор Ф» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 025/00641/05/21.

30.01.2026 між ТОВ «Фактор Ф» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВ «Фактор Ф» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 025/00641/05/21. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 025/00641/05/21

Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ,і на даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Факторинг Партнерс». Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №025/00641/05/21 від 27.05.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 36298 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 11892,14 грн., - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 24405,86 грн., яку і просив стягнути позивач, а також судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 09.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Головуючий суддя перебував у плановій відпустці з 15.06.2026 по 15.07.2026 включно.

Представник позивача у позові просив розглянути справу в його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду заяву, згідно якої просить розстрочити виплату присудженої до сплати заборгованості у зв`язку із складним матеріальним становищем.

За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 20.07.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Судом встановлено, що на підставі Заяви на видачу кредиту від 27.05.2021 та окремої заяви-згоди до кредитного договору 27.05.2021 між ТОВ «Просто гроші» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №025/00641/05/21. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець надав позичальнику грошові кошти у розмірі 30000 грн. Згідно з умов договору, перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього договору, перерахування коштів та становить 270 днів. Сума щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається графіком платежів, погодженого сторонами у додатку №2 до договору (а.с.35). З урахуванням ануїтентного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує 161,7047% річних від суми кредиту з першого по 11 платіж та 2578,5498% річних з 12 до останнього платежу згідно графіку платежів, у розрахунку зі сплатою кожні 15 днів - 6,6454% з першого по 11 платіж та 105,9678% з 12 до останнього платежу, а за період дії договору - 248,6867%. Загальна сума всіх платежів з урахуванням процентів становить: загальна вартість кредиту становить 66708грн., реальна річна процентна ставка по кредиту становить - 248,6867%. (а.с. 17-18, 54-55).

Крім того, в матеріалах справи міститься паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, та в якому містяться основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с. 51).

ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 30000 грн. і у нього виникло зобов`язання повернути їх у строки та у розмірі, погодженому умовами договору, що підтверджується видатковим касовим ордером від 27.05.2021 (а.с.64).

01.05.2024 між ТОВ «Просто позика» та ТОВ «Фактор Ф» було укладено договір № 54-ФП-ПП-202405 відповідно до якого ТОВ «Просто позика» відступило на користь ТОВ «Фактор Ф» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 025/00641/05/21, що підтверджується і актом приймання-передачі відступлених прав від 01.05.2024 (а.с.12-13, 21).

На виконання умов договору факторингу № 54-ФП-ПП-202405 від 01.05.2024 ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило грошові кошти згідно платіжних інструкцій №1254, №1268, №1279, №1285, №1286 (а.с.14-16, 19-20).

Згідно додатку №2 до Договору факторингу №54-ФП-ПП-202405, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №025/00641/05/21 від 27.05.2021 на суму 36298 грн. (а.с. 22).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «Просто позика» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 01.05.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором № 025/00641/05/21 від 27.05.2021 становить 36298 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 11892,14 грн. , заборгованості за відсотками - 24405,86 грн. (а.с.6)

30.01.2026 між ТОВ «Фактор Ф» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 30-01/26 відповідно до якого ТОВ «Фактор Ф» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 025/00641/05/21. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 025/00641/05/21, що підтверджується і актом приймання-передачі прав вимоги від 30.01.2026 (ас.23-26, 31).

На виконання умов договору факторингу № 30-01/26 ТОВ «Факторинг Партнерс» сплатило грошові кошти у сумі 2280460,48 грн. згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №0610620000 від 06.02.2026 (а.с.30).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу від 30.01.2026, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №025/00641/05/21 від 27.05.2021 на суму 36298 грн. (а.с. 36).

Відповідно до наданого кредитором ТОВ «Фактор П» розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 30.01.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором № 025/00641/05/21 від 27.05.2021 становить 36298 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 11892,14 грн. , заборгованості за відсотками - 24405,86 грн. (а.с.9).

На дату подачі позову заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором не погашена та становить 36298 грн, що підтверджується наданим позивачем розрахунком, з якого вбачається і те, що після отримання прав вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» не здійснював жодних додаткових нарахувань по даному кредитному договору (а.с.11).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання згідно із ст.526 ЦК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд робить висновок, що 27.05.2021 виникли договірні відносини між первісним кредитором ТОВ "Просто гроші", правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням Договору № 025/00641/05/21. ОСОБА_1 будучи вільним в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши електронним одноразовим ідентифікатором кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Кредитний договір було укладено в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 30000 грн. (що підтверджено матеріалами справи), і у нього виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі. ТОВ «Факторинг Партнерс» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до відповідача і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Суми, які підлягають стягненню, відповідають умовам Договору та строку його дії із врахуванням часткового виконання відповідачем кредитних зобов`язань та не заперечуються самим відповідачем.

Суд зауважує, що протягом розгляду цивільної справи відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування в підтвердження своєчасного виконання своїх зобов`язань за укладеним договором, розмір заборгованості також не оспорено.

Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що належними та допустимими доказами у справі підтверджені факти укладання між ТОВ "Просто гроші" та ОСОБА_1 кредитного договору від 27.05.2021 у передбаченій законом формі, виконання кредитором умов договору щодо надання позичальнику кредитних коштів та невиконання останнім в повному обсязі зобов`язань з повернення цих коштів разом із нарахованими, відповідно до умов договору, відсотками за користування кредитними коштами, а також законний перехід прав вимоги за цим договором до ТОВ «Факторинг Партнерс», що є підставою для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на користь позивача. Тому позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн., (а.с.61), який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Щодо правничої допомоги:

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 13000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (постанова Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №750/2055/20).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження надання професійної правничої допомоги позивачем до суду надано: договір №02-07/2024 від 02.07.2024 про надання правової допомоги укладений між ТОВ «Факторинг Партнерс» в особі директора ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО "Лігал Ассістанс", заявку на надання юридичної допомоги №24 від 01.04.2026, витяг з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №0645160005 від 08.05.2026 (а.с. 44-50, 52-53).

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, суд вважає, що з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Щодо розстрочки виплати заборгованості, то відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Так як передумов про розстрочення виконання рішення наведеною статтею не передбачено, при вирішенні цього клопотання суд керується правилами ст. 435 ЦПК України, яка припускає вчинення такої дії на стадії виконання рішення і відповідно до якої за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або члена його сім`ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) суд, який видав виконавчий документ, може розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи клопотання про розстрочення рішення суду, суд враховує, що за змістом вказаної статті цивільного процесуального закону, суд може розстрочити виконання рішення лише за наявності обставин, що утруднюють його виконання.

З огляду на матеріальне становище відповідача та відповідно відсутність фінансової можливості одразу сплатити усю суму заборгованості, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення щомісячними платежами в рівних частинах строком на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 625, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» суму заборгованості за кредитним договором № 025/00641/05/21 від 27.05.2021 у розмірі 36298 (тридцять шість тисяч двісті дев`яносто вісім) гривень 00 копійок, яка складається з заборгованості за тілом кредиту - 11892,14 грн. та заборгованості за відсотками - 24405,86 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та 5000 грн. витрат на правову допомогу, а разом 7662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Розстрочити виконання рішення суду щомісячними платежами в рівних частинах строком на 12 (дванадцять) місяців з дня набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 20.07.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторинг Партнерс", код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521, м. Київ, електронна адреса officce@factoring.in.ua.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя О.М.Томілін