Рішення № 13834336, 14.02.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.11

Справа № 5021/46/2011.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання К.С.Фурман, розглянув матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “НИЗИ”,

смт. Низи Сумського району Сумської області

до відповідача - Державного підприємства “Новосуханівський спиртовий завод”,

с. Новосуханівка Сумського району Сумської області

про повернення поставленого та неоплаченого товару та стягнення боргу

у сумі 90 грн.

за участю представників сторін :

від позивача: Нємцев В.А., довіреність № 363 від 28.12.2010 року ;

від відповідачів: не з’явився.

Суть спору : позивач просить суд зобов’язати відповідача повернути за власний рахунок та передати ТОВ “АФ “НИЗИ” за адресою вул.Радгоспна,21 смт. Низи Сумського району Сумської області дві ємкості по 50 м 3 кожна та дві ємкості по 25 м 3 кожна, отримані згідно накладних № 380 від 15.09.2009 року , № 157 від 16.09.2009 року та № 158 від 16.09.2009 року .

Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь борг у сумі 90,00 грн. в якості оплати за зберігання майна.

Представник відповідача судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позовну заяву з обґрунтуванням своєї позиції по даній справі до суду відповідач не подав

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається на підставі наявних в ній доказів .

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

На підставі довіреності № 170 від 15.09.2010 року , згідно накладної № 380 від 15.09.2010 року ТОВ «АФ «НИЗИ» (позивач) поставив на користь ДП «Новосуханівський спиртовий завод» товар виробничо-технічного призначення, а саме ємкість 50 м 3 вартістю 10 000,00 грн.( а.с. 9).

На підставі довіреності № 171 від 16.09.2010 року та згідно накладної № 157 від 16.09.2010 року ТОВ «АФ «НИЗИ» (позивач) поставив на користь ДП «Новосуханівський спиртовий завод» ємкість 50 м 3 вартістю 10 000,00 грн. ( а.с. 10).

На підставі довіреності № 172 від 17.09.2010 року та згідно накладної № 158 від 17.09.2010 року ТОВ «АФ «НИЗИ» (позивач) поставив на користь ДП «Новосуханівський спиртовий завод» дві ємкості по 25 м3 кожна, на загальну суму 10 000,00 грн. ( а.с. 11) .

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку ( ч.1 ст. 173 ГК України) .

Згідно з приписами ч. 1 ст. 175 ГК України , майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності з ч.2 ст. 530 ЦК України , якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у с будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги .

Вимога позивача від 17.12.2010 року № 352 є цілком обґрунтованою та правомірною, оскільки вона ґрунтується на статтях 526,610-612 ЦК України, а тому після її пред’явлення у відповідача (боржника) виник обов’язок у семиденний термін сплатити борг за отримані ємкості в сумі 30 000,00 грн. шляхом перерахування цієї суми грошових коштів на рахунок позивача .

Згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав вимогу про погашення заборгованості 21.12.2010 року, а відтак перерахувати згадану суму позивачеві відповідач зобов’язаний був до 29.12. 2010 року .

Але, відповідач своїх зобов’язань щодо сплати боргу за поставлений йому товар виробничо-технічного призначення в сумі 30 000,00 грн. не виконав .

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.01.2008 року порушено провадження у справі № 8/3-10 про банкрутство ДП «Новосуханівський спиртовий завод» за заявою кредитора - Спільного Українсько-російського підприємства «Технополіс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та призначено розпорядника майна .

Як стало відомо позивачеві, на виконанні у відділі державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ДП « Новосуханівський спиртовий завод» на користь стягувачів боргів на загальну суму 860 557,57 грн.

Наведені вище обставини свідчать про те, що невиконання в відповідачем зобов’язання по оплаті за товар виробничо-технічного призначення є наслідком його стійкої неплатоспроможності , а наявність у відповідача значної суми грошових зобов’язань , по яких вже настав строк виконання , дає підстави вважати , що відповідач, навіть за наявності відповідного судового рішення , не зможе у найближчий строк сплатити суму боргу на користь позивача .

В зв’язку з викладеним можливе виконання зобов’язання відповідачем втратило інтерес для позивача .

Відповідно до ч.2 ст. 220 ГК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Позивач вважає за доцільне вимагати від відповідача повернення неоплаченого товару виробничо-технічного призначення за рахунок відповідача, оскільки таке повернення (доставка) за рахунок самого позивача слід вважати його збитками , пов’язаними із невиконання своїх зобов’язань відповідачем .

Крім того, 01 квітня 2010 року між сторонами по даній справі був укладений договір зберігання № 14/1, згідно з умовами якого відповідач за Актом від 01.04.2010 року передав на відповідальне зберігання позивачеві зернозбиральний комбайн Е-524 у комплекті з жаткою. Відповідно до п. 3.2 Договору з дати підписання Акта розпочинається нарахування плати за зберігання. Як встановлено п. 4.1 та п. 4.2 договору , плата за зберігання майна становить 10,00 грн. за місяць і повинна вноситись відповідачем на поточний рахунок позивача не пізніше 10 днів після закінчення звітного місяця .

Не зважаючи на те , що передбачений п. 3.3.2 Договору термін зберігання майна закінчився 01.07.2010 року , відповідач до цього часу не забрав майно зі зберігання , оплати за зберігання майна не здійснив .

Станом на 01.01.2011 року заборгованість відповідача за зберігання майна згідно з договором № 14/1 від 01.04.2010 року протягом 9 місяців ( квітень-грудень 2010 року ) становить 90,00 грн.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.( ч.1 ст. 193 ГК України ).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач не подав суду заперечень проти позову, не подав до суду ні доказів сплати вартості ємкостей загальній сумі 30 000,00 грн., а також ні доказів передачі позивачу ємкості на загальну суму 30 000,00 грн., доказів сплати боргу за зберігання майна, тому вимоги позивача відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті держмита в розмірі 300,90 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. ч.2 ст. 530, 526 ЦК України , ст.ст. 173, 175, 193, 220 ГК України ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Державне підприємство «Новосуханівський спиртовий завод» (вул.Заводська,1, с. Новосуханівка, Сумський район, 42341 ; код ЄДРПОУ 00375214) повернути за власний рахунок та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НИЗИ» (вул. Радгоспна, 21, смт. Низи , Сумський район, 42355 ; код ЄДРПОУ 30133608) за адресою вул.Радгоспна,21 смт. Низи Сумського району Сумської області дві ємкості по 50 м 3 кожна та дві ємкості по 25 м 3 кожна, отримані згідно накладних № 380 від 15.09.2009 року , № 157 від 16.09.2009 року та № 158 від 16.09.2009 року .

3. Стягнути з Державного підприємства «Новосуханівський спиртовий завод» (вул.Заводська,1, с. Новосуханівка, Сумський район, 42341; код ЄДРПОУ 00375214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «НИЗИ» ( вул.Радгоспна,21, смт .Низи , Сумський район, 42355 ; код ЄДРПОУ 30133608 ) борг у сумі 90,00 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 300,90 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.