Ухвала суду № 138342457, 20.07.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"20" липня 2026 р. Справа № 760/10199/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про прийняття цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

20.02.2026 до Солом`янського районного суду в місті Києві, через систему «Електронний суд» (зареєстровано судом 23.02.2026), представником позивача Романенком М.Е. подано вищевказану позовну заяву, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача збитки в якості відповідальність за несвоєчасне виконання рішення суду у справі №2-2423/14 у розмірі 59253,67 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7000,00 грн.

Після виконання судом вимог частини восьмої статті 187 ЦПК України, ухвалою Солом`янського районного суду в місті Києві від 23.04.2026 позовну заяву передано для розгляду за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

Матеріали цивільної справи надійшли до Вишгородського районного суду Київської області 09.07.2026 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану цивільну справу передано судді Лукач О.П. для розгляду.

Згідно із статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Так, згідно вимог ЦПК України справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області.

Водночас, перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.

Статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а статтею 177 цього Кодексу документи, що додаються до позовної заяви.

Зокрема, відповідно до частини першої та пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Частиною першою статті 177 ЦПК встановлено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок кримінального правопорушення чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду (частина друга статті 177 ЦПК України).

Також, згідно із частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи позовної заяви, з урахуванням частини другої

статті 174 ЦПК України, та документів, що додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Так, до позовної заяви, що подано до суду через систему «Електронний суд» з додатками у електронному вигляді, яку спершу було подано до Солом`янського районного суду в місті Києві, долучено: копію списку «11.02 (Ф.103) згрупованих відправлень Укрпошта документи, замовник Діджі Фінанс; копію фіскального чеку від 11.02.2026 до списку «1040; копію опису вкладень у цінний лист, на імя ОСОБА_1 , куди АДРЕСА_1 , найменування документів «Копія позовної заяви про стягнення заборгованості, із додатками», кількість аркушів 12, оголошена цінність 5 грн, як докази надсилання копії позовної заяви з відповідачу.

Як встановлено судом, місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстроване за іншою адресою, ніж зазначено позивачем, а саме за адресою:

АДРЕСА_2 , у зв`язку з чим і було передано справу за підсудністю до Вишгородського районного суду Київської області.

А тому, позивачу (представнику) необхідно, у порядку статей 43 та 177 ЦПК України, надіслати відповідачу, на адресу зареєстрованого місця проживання, копії позовної заяви та доданих до неї документів, у паперовій формі листом з описом вкладення (форма 107), у якому зазначити поіменний перелік документів, що надсилається адресату, та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Такий підхід узгоджується із принципом змагальності судового процесу, який, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Салов проти України», передбачає надання кожній стороні реальної можливості ознайомитися з усіма доказами та доводами іншої сторони і надати свої заперечення щодо них.

Відповідно до статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу (представнику) строк для усунення її недоліків, шляхом, надіслання відповідачу, копію позовної заяви та доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення (форма 107) з переліком надісланих документів, на адресу його зареєстрованого місця проживання, про що надати суду докази.

Суд акцентує увагу позивача (представника) на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), у яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Дотримання вимог статей 175, 177 ЦПК України при пред`явленні позову до суду є імперативним правилом, в тому числі і для суду.

Керуючись статтями 43, 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору залишити без руху та надати позивачу (представнику) строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу (представнику), що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач