Рішення № 13834046, 14.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.11                                                                                           Справа№ 14/189

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Кітаєва С.Б.

при секретарі Стасів І.І.

          за участю представників сторін:

Позивача за первісним, відповідача за зустрічним –: не з’явився.

Відповідача за первісним, позивача за зустрічним –: Котормус Т.І. –представник (довіреність б/н від 04.05.2009р.)

За позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Нижнегорський инкубатор”, с. Плодове, АРК,

До товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Ватра”, с. Доброгостів, Львівська область,

Про стягнення 105011,76 грн.

За зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Ватра”, с. Доброгостів, Львівська область,

До сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Нижнегорський инкубатор”, с. Плодове, АРК,

Про стягнення 1074496,50 грн.

Суть спору: Позовну заяву подано сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю “Нижнегорський инкубатор”, с. Плодове, АРК, до товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Ватра”, с. Доброгостів, Львівська область, про стягнення 105011,76 грн.. Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Ватра”, с. Доброгостів, Львівська область, подано зустрічний позов до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Нижнегорський инкубатор”, с. Плодове, АРК, про стягнення 1074496,50 грн..

Заявою про зменшення розміру позовних вимог позивач визнав факт укладення між сторонами договору №6 від 15.03.2010 р., розмір заборгованості по ньому відповідача в сумі 42414 грн. Просить стягнути 42414 грн. основного боргу, 3598,21 грн. пені, 2163,11 грн. –інфляційні втрати, 930,79 грн. –3% річних

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.12.2010 р. було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 15.12.2010 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду від 15.12.2010 р., 13.01.2011 р., 28.01.2011 р.. В судовому засіданні 08.02.2011 р. було оголошено перерву до 14.02.2011 р., про що представники сторін ознайомлені під розписку.

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Представникам роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що за період з 09.05.2010 р. по 15.05.2010 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 498371,04 грн.. Однак, відповідач оплатив товар лише частково, сума основного боргу становить 98371,04 грн.. Пеня становить 6640,72 грн.. Просить первісний позов задовольнити. Зустрічний позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на відсутність складу правопорушення, що обумовлює стягнення збитків. При передачі курчат відповідачу було складено два акти приймання-передачі від 09.05.2010 р. та від 15.05.2010 р. добових курчат за підписами, зокрема, начальника служби зооветзабезпечення, головного ветлікаря і птичниці з відміткою про добрий клінічний стан курчат, їх обробку від хвороби Марека та інфекційного бронхіту. Кожна партія курчат супроводжувалась ветеринарним свідоцтвом Ф-1 А-01 №064966 від 09.05.2010 р. і Ф-1 РД-00 №177805 від 15.05.2010 р., підписаними державним лікарем ветеринарної медицини, згідно із яким курчата про вакциновані від хвороби Марека. Відповідно до експертного висновку Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів і мікроорганізмів №0437.І.21042010 від 07.05.2010 р., наданого при отриманні вакцини від ТзОВ “Інтер-Запоріжжя” відповідно до накладної №1404 від 07.05.2010 р., вакцина придатна для застосування. Висновки експертних установ щодо ознак хвороби Марека у загиблих курей вважає недостовірними. Просить у зустрічному позові відмовити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Ствердив, зокрема, що поставка товару відбувалась на підставі договору купівлі-продажу №6 від 15.03.2010 р., згідно із п. 1 якого позивач зобов’язався поставити 60000 добових курчат Кросса Хайсекс білий з урахуванням вакцинації проти інфекційного бронхіту та хвороби Марека. За зазначеними накладними позивач поставив меншу кількість курчат –тільки на загальну суму 442414 грн., з яких відповідач оплатив 400000 грн.. Посилається на неякісність товару, чим відповідачу було завдано збитків і у зв’язку із чим відповідач припинив подальшу оплату товару.

Зустрічний позов підтримав з мотивів, зазначених у зустрічній позовній заяві, запереченні на відзив. Ствердив, зокрема, що у вересні 2010 р. у отриманих від позивача курей був виявлений високий показник падежу, а при розтині були виявлені ознаки, характерні для хвороби Марека. Про це телеграмою від 03.10.2010 р. був повідомлений позивач. Позивач своїх представників для з’ясування ситуації не направив, посилаючись на заборгованість відповідача. Висновком №2117-Авд/06 від 07.10.2010 р. державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок та експертним висновком №343/Г* від 07.10.2010 р. науково-виробничого підприємства “Біо-Тес-Лабораторія” встановлено враження птиці вірусом хвороби Марека. Актами загибелі птиці встановлено загибель 21707 голів, з яких 8098 голів –у вересні 2010 р., 10690 голів –2 жовтні 2010 р.. Середня вартість 1 голови курки Кроссу Хайсекс білий 143 денного віку складає 27 грн., у зв’язку із чим прямі збитки відповідача становлять 586089 грн. Упущена вигода від реалізації яєць становить 488407,50 грн., усього збитків –1074496,50 грн.. Посилається на те, що відповідно до актів вакцинації від 09.05.2010 р. та 15.05.2010 р. позивач здійснив вакцинацію курчат від хвороби Марека препаратом Avi Pro MD LIO, призначеної для вакцинації курей-бройлерів, однак, відповідно до інструкції по утриманню курей кроса Хайсекс Білий, наданої офіційним дистриб’ютором цього поголів’я в Україні передбачено базисну схему вакцинації курчат саме цього кросу, та визначено для вакцинації іншу вакцину - Rismavac+CA-126. Посилається на розбіжність в актах щодо кількості поставлених і вакцинованих курчат. Просить у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов –задовольнити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

15.03.2010 р. між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір №6 купівлі-продажу, предметом якого є поставка 60000 добових курчат Кросса Хайсекс білий з урахуванням вакцинації проти інфекційного бронхіту та хвороби Марека (п. 1). Якість товару має відповідати необхідним вимогам санітарно-ветеринарного контролю, діючим стандартам, вимогам ГОСТів та ТУ України (п. 3.1.). Приймання-передача курчат здійснюється двома партіями, кожна партія має супроводжуватись ветеринарним свідоцтвом (п. 3.2.). Ціна товару –7 грн./гол, у т.ч. ПДВ (п. 4.1.). Покупець проводить повний розрахунок за 10 днів до закладки яйця (п. 4.2.). Штрафні санкції, у т.ч. пеня, договором не передбачені. Посилання позивача на позадоговірну поставку товару не заслуговує на увагу як таке, що суперечить матеріалам справи та позиції самого позивача, зазначеної у претензії №87 від 16.09.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, за видатковою накладною №39 від 09.05.2010 р. позивач поставив 31206 голів на суму 218442 грн., а за накладною №42 від 15.05.2010 р. –31996 голів на суму 223972 грн., усього 63202 голів на суму 442414 грн. Позивачем надані накладні від тих же дат та тими ж номерами, які, однак, містять інші дані, а саме, у видатковій накладній №39 від 09.05.2010 р. зазначена кількість 32400 голів на суму 280000 грн.; а за видатковою накладною №42 від 15.05.2010 р. –32700 голів на загальну суму 228898,69 грн., - усього –на загальну суму 498371,04 грн.. Однак, надані позивачем копії накладних не приймаються до уваги, враховуючи оглянуті в оригіналах видаткові накладні відповідача, скріплені печатками. При цьому, саме така сума поставки, а саме –424414 грн. міститься у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2010 р. Належних доказів поставки відповідачу іншої кількості товару суду не надано, більше того, саме такий розмір основного боргу відповідача визнав позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог. Товар був отриманий відповідачем за довіреністю №237 від 07.05.2010 р. і факт поставки товару на суму 442414 грн. визнається відповідачем.

Відповідач частково оплатив товар, що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку, платіжними дорученнями, банківськими виписками, а саме: 12.04.2010 р. –100000 грн., 14.04.2010 р. –100000 грн., 20.04.2010 р. –80000 грн., 11.05.2010 р. –50000 грн., 13.05.2010 р. –35000 грн., 17.05.2010 р. –35000 грн., усього –на загальну суму 400000 грн.. Доказів оплати решти суми –424414 грн. суду не надано.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Посилання відповідача на не проведення повної оплати внаслідок порушення позивачем вимог щодо якості товару, не впливають на юридичну кваліфікацію відносин сторін, враховуючи, що своїми правами, передбаченими у ст. 678 ЦК України, відповідач не скористався, вимог про пропорційне зменшення ціни товару не заявляв. З урахуванням наведеного, в частині стягнення суми основного боргу позов підлягає задоволенню. З урахуванням ст. 625 ЦК України задоволенню також підлягають вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню. Проте, згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Як вказано у Роз’ясненнях Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. N 02-5/293 (п. 2.1.), якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, передбаченої статтями 1 та 2 Закону, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Враховуючи відсутність в умовах договору положень про пеню, відсутність норми закону, яка б встановлювала розмір пені щодо даних правовідносин, позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що при передачі курчат відповідачу було складено два акти приймання-передачі від 09.05.2010 р. та від 15.05.2010 р. добових курчат за підписами, зокрема, начальника служби зооветзабезпечення, головного ветлікаря і птичниці з відміткою про добрий клінічний стан курчат, їх обробку від хвороби Марека та інфекційного бронхіту. Кожна партія курчат супроводжувалась ветеринарним свідоцтвом Ф-1 А-01 №064966 від 09.05.2010 р. і Ф-1 РД-00 №177805 від 15.05.2010 р., підписаними державним лікарем ветеринарної медицини, згідно із яким курчата провакциновані від хвороби Марека. Відповідно до експертного висновку Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів і мікроорганізмів №0437.І.21042010 від 07.05.2010 р., наданого при отриманні вакцини від ТзОВ “Інтер-Запоріжжя” відповідно до накладної №1404 від 07.05.2010 р., вакцина придатна для застосування.

Однак, у вересні –жовтні 2010 р. у отриманих від позивача курей був виявлений високий показник падежу, а при розтині були виявлені ознаки, характерні для хвороби Марека. Про це телеграмою від 03.10.2010 р. був повідомлений позивач. Позивач своїх представників для з’ясування ситуації не направив, посилаючись на заборгованість відповідача. Наступною телеграмою від 07.10.2010 р. відповідач повідомив про готовність оплатити відрядження представника, проте позивач не направив свого представника.

Відповідно до п. 2.2. Інструкції про заходи з профілактики та ліквідації хвороби Марека у курей, затвердженої наказом головного державного інспектора ветеринарної медицини України №78 від 17.10.2001 р., при підозрі на хворобу Марека лікар ветеринарної медицини вживає заходів щодо уточнення діагнозу та з цією метою направляє на дослідження в державну лабораторію ветеринарної медицини трупи або хворі птиці (5-10 голів). На такий запит висновком №2117-АВД/06 від 07.10.2010 р. державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок а також експертним висновком №343/Г* від 07.10.2010 р. науково-виробничого підприємства “Біо-Тес-Лабораторія” встановлено враження птиці вірусом хвороби Марека. Актами загибелі птиці встановлено загибель 21707 голів, з яких 8098 голів –у вересні 2010 р., 10690 голів –у жовтні 2010 р., 2919 голів –у листопаді 2010 р. Зазначеним спростовується посилання позивача на належну вакцинацію курчат та наявність ветеринарних свідоцтв. Крім того, відповідно до актів вакцинації від 09.05.2010 р. та 15.05.2010 р. позивач здійснив вакцинацію курчат від хвороби Марека препаратом Avi Pro MD LIO, однак, відповідно до інструкції по утриманню курей кроса Хайсекс Білий, наданої офіційним дистриб’ютором цього поголів’я в Україні, передбачено базисну схему вакцинації курчат саме цього кросу, та визначено для вакцинації іншу вакцину - Rismavac+CA-126, якою вакцинація даних курчат не проводилась. Жодних доказів взаємозамінності зазначених препаратів суду не надано.

Також, при прийнятті рішення, суд бере до уваги наступне. У ветеринарному свідоцтві Ф-1 А-01 №064966 від 09.05.2010 р. зазначено, що поставлені курчата щеплені від хвороби Марека згідно схеми-вакцинації курей-бройлерів, незважаючи на те, що поставлені відповідачу курчата, як стверджують сторони, є курми несучками. Така обставина свідчить про неналежну вакцинацію курчат. Крім того, у акті приймання-передачі даної партії товару від 09.05.2010 р., зазначено, що загалом відправлено курчат у кількості 33120 голів, транспортні втрати становлять 2%. У графі «клінічний стан курчат»вказано, що в передніх ящиках курчата перегріті та відбраковані 1040 голів. Такий показник перевищує 2% від загальної кількості курчат, а тому свідчить про наднормовий падіж курчат цієї партії ще на момент поставки.

Згідно із ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним. Однак, позивач не виконав цього процесуального обов’язку та не довів відсутність його вини. Натомість, зворотнє вбачається з матеріалів справи, які підтверджують наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправність дій заподіювача шкоди, його вину, наявність збитків та причиновий зв’язок між збитками та поведінкою заподіювача шкоди. Жодних доказів того, що падіж птиці стався з іншої причини, ніж неналежна вакцинація курчат, суду не надано.

Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Відповідач у зустрічному позові просить стягнути збитки, які визначає через середню вартість 1 голови курки Кроссу Хайсекс білий 143 денного віку - 27 грн., у зв’язку із чим прямі збитки відповідача становлять 586089 грн. Упущена вигода від реалізації яєць становить 488407,50 грн.. Однак, як вбачається з висновку про вартість майна станом на 01.12.2010 р, збиток нанесений ТзОВ “Агрофірма “Ватра” в результаті неналежного виконання СтзОВ “Нижнегорський инкубатор” умов договору №6 від 15.03.2010 р. внаслідок падежу птиці становить 1212000 грн. з ПДВ, у т.ч. 942000 грн. –прямий (реальний) збиток та 270000 грн. –упущена вигода. Сторони не подавали доказів на спростування зазначених висновків. Заяв про збільшення чи уточнення позовних вимог відповідач не подавав. З урахуванням наведеного, в межах заявлених позовних вимог підлягають задоволенню вимоги про стягнення реальних збитків в сумі 586089 грн. та частково –вимоги про стягнення упущеної вигоди, а саме в сумі 270000 грн. Належних доказів зворотнього суду не надано.

Згідно із ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Суд приходить до висновку, що сторона позивача за зустрічним позовом зазнала збитків у вигляді падежу птиці та у вигляді не одержаного доходу. Такий падіж настав в результаті захворювання птиці на хворобу Марека, яка виникла в результаті неналежного вакцинування цієї птиці. Оскільки вакцинація птиці від хвороби Марека була обов’язком відповідача за зустрічним позовом, а такий обов’язок виконаний ним не належним чином, то є правомірним стягнення з нього збитків на користь позивача за зустрічним позовом. Також, з матеріалів справи, зокрема, листування сторін вбачається вжиття позивачем за зустрічним позовом залежних від нього заходів для усунення порушень його права: неодноразове звернення до позивача з телеграмами з проханням направити свого представника, звернення за експертними висновками тощо. Натомість відповідач за зустрічним позовом не реагував на такі звернення, жодних дій для усунення порушень не вжив, доказів цього суду не представив, а тому суд вважає, що має місце факт його вини.

Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1,2,32,33,34,36,43,44,49,60,75,82,84,85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов із врахуванням заяви № 22 від 07.02.2011р. про зменшення розміру позовних вимог задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Ватра” (82176, вул. 1-го Травня, 8, с. Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область, код ЄДРПОУ 30484438) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Нижнегорський инкубатор”, ( 97100, Автономна Республіка Крим, Нижньогірський район, с. Плодове, вул. Садова, 2-а, код ЄДРПОУ 31415606) 45 507,90 грн.

3.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Ватра”, (82176, вул. 1-го Травня, 8, с. Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область, код ЄДРПОУ 30484438) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Нижнегорський инкубатор” ( 97100, Автономна Республіка Крим, Нижньогірський район, с. Плодове, вул. Садова, 2-а, код ЄДРПОУ 31415606) 455,08 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині решти вимог первісного позову у позові –відмовити.

5.          Зустрічний позов задовольнити частково.

6.          Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Нижнегорський инкубатор” ( 97100, Автономна Республіка Крим, Нижньогірський район, с. Плодове, вул. Садова, 2-а, код ЄДРПОУ 31415606) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Ватра” (82176, вул. 1-го Травня, 8, с. Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область, код ЄДРПОУ 30484438) 856089 грн.

7.          Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Нижнегорський инкубатор” ( 97100, Автономна Республіка Крим, Нижньогірський район, с. Плодове, вул. Садова, 2-а, код ЄДРПОУ 31415606) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Ватра” (82176, вул. 1-го Травня, 8, с. Доброгостів, Дрогобицький район, Львівська область, код ЄДРПОУ 30484438) 8560,89 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8.          В частині решти вимог зустрічного позову у позові - відмовити.

9.          Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 14.02.2011року оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 18.02.2011року.

Суддя