Ухвала суду № 13834034, 09.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

09.02.11                                                                                 Справа№ 33/103

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за заявою:Приватного підприємства «ТрастТер»(м. Львів)

про :розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 29 жовтня 2009 року та оскарження дій Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції

у справі №:33/103

за первісним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(м. Львів)

до відповідача:Приватного підприємства «Траст Тер»(м. Львів)

про:стягнення 149 667 (сто сорок дев'ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 51 коп. (з яких: 131669,69 грн. – основний борг; 1668,21 грн. –інфляційні; 8375,88 грн. –річні; 7953,73 грн. –пеня)

за зустрічним позовом:Приватного підприємства «Траст Тер»(м. Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(м. Львів)

про:стягнення лізингових платежів в сумі 839572 (вісімсот тридцять дев'ять тисяч п’ятсот сімдесят дві) грн. 12 коп. (з яких: 301387,69 грн. –сума відсотка комісійної згоди; 538184,43 грн. – сума відшкодування вартості об’єкта) Суддя : Цікало А. І.

При секретарі : Герасименко В. С.

Представники:

Скаржника (заявника):не з'явився

Стягувача:Гера Г. Г. - представник (довіреність № 665 від 25.10.2010 р.)

Залізничного ВДВС Львівського МУЮ:не з'явився ВСТАНОВИВ:

30 липня 2009 року на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 4780 поступила позовна заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(м. Львів) до Приватного підприємства «Траст Тер»(м. Львів) про стягнення 149 667 (сто сорок дев'ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 51 коп. (з яких: 131669,69 грн. –основний борг; 1668,21 грн. –інфляційні; 8375,88 грн. –річні; 7953,73 грн. –пеня).

Ухвалою суду від 07.07.2009 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 23.07.2009 р. В судовому засіданні 23.07.2009 р., у зв’язку з неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 03.09.2009 р. В судовому засіданні 03.09.2009 р. було продовжено строк вирішення спору та розгляд справи відкладено на 24.09.2009 р.

09 вересня 2009 року на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 6524 поступила зустрічна позовна заява від Приватного підприємства «Траст Тер»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(м. Львів) про стягнення лізингових платежів в сумі 839572 (вісімсот тридцять дев'ять тисяч п’ятсот сімдесят дві) грн. 12 коп. (з яких: 301387,69 грн. –сума відсотка комісійної згоди; 538184,43 грн. –сума відшкодування вартості об’єкта).

Ухвалою суду від 11.09.2009 р. прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду, об’єднано з первісним позовом та призначено до розгляду на 24.09.2009 р. В судовому засіданні 24.09.2009 р. було оголошено перерву до 15.10.2009 р. В судовому засіданні 15.10.2009 р. оголошувалась перерва до 29.10.2009 р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.10.2009 р. у справі № 33/103 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(м. Львів) до Приватного підприємства «Траст Тер»(м. Львів) про стягнення 149 667 (сто сорок дев'ять тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 51 коп. (з яких: 131669,69 грн. –основний борг; 1668,21 грн. –інфляційні; 8375,88 грн. –річні; 7953,73 грн. –пеня) –задоволити в частині стягнення 141713 (сто сорок одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 78 коп. (з яких: 131669,69 грн. –основний борг; 1668,21 грн. –інфляційні; 8375,88 грн. –річні), стягнено з Приватного підприємства «Траст Тер»(вул. Широка, 69/99, м. Львів, 79052; код ЄДРПОУ 19328849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(вул. Коновальця, 103/605, м. Львів, 79057; код ЄДРПОУ 31730064) –141713 (сто сорок одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 78 коп. (з яких: 131669,69 грн. –основний борг; 1668,21 грн. – інфляційні; 8375,88 грн. –річні), 1417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) грн. 13 коп. –державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, провадження у справі в частині стягнення 7953 (сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 73 коп. –пені –припинено, в задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства «Траст Тер»(м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(м. Львів) про стягнення 1103675 (один мільйон сто три тисячі шістсот сімдесят п’ять) грн. 12 коп. ( з яких: 301387,69 грн. – сума відсотка комісійної згоди; 538184,43 грн. –сума відшкодування вартості об’єкта; 264103,00 грн. – збитки) –відмовлено.

06.11.2009 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 42-11 від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила апеляційна скарга на рішення господарського суду Львівської області від 29.10.2009 р. у справі № 33/103.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2009 р. у справі № 33/103 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 15.12.2009 р. В судовому засіданні 15.12.2009 р. розгляд справи було відкладено на 19.01.2010 р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 р. у справі № 33/103 рішення господарського суду Львівської області від 29.10.2009 р. у справі № 33/103 залишено без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТрастТер»без задоволення.

15.02.2010 р. на примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.10.2009 р. був виданий наказ, який було звернуто стягувачем до примусове виконання через Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

18.02.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 124-02 від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила касаційна скарга на рішення господарського суду Львівської області від 29.10.2009 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 р. у справі № 33/103.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.03.2010 р. прийнято касаційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 01.04.2010 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.04.2010 р. у справі № 33/103 рішення господарського суду Львівської області від 29.10.2009 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 р. у справі № 33/103 залишено без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства «ТрастТер»- без задоволення.

19.03.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 34-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.03.2010 р.

19.03.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 35-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.03.2010 р.

19.03.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 36-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.03.2010 р.

19.03.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 37-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.03.2010 р.

23.03.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 41-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 09.03.2010 р.

23.03.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 42-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо не пересвідчення, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 17681475.

23.03.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 43-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.03.2010 р.

24.03.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 44-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № 17681475.

02.04.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 48-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо не розгляду заяви ПП «ТрастТер»№ю-176 від 12.03.2010 р. про відвід державному виконавцю.

28.04.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 63-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо повторного винесення постанови про арешт коштів боржника від 10.03.2010 р.

28.04.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 64-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо повторного винесення постанови про арешт коштів боржника.

19.05.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 73-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо ненадання примірника акту опису й арешту майна боржника від 14.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.05.2010 р. прийнято скарги Приватного підприємства «ТрастТер»(м. Львів) на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції до розгляду та призначено їх розгляд на 03.06.2010 р. В судовому засіданні 03.06.2010 р. розгляд скарг було відкладено на 22.06.2010 р. В судовому засіданні 22.06.2010 р. розгляд скарг було відкладено на 06.07.2010 р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.07.2010 р. скаргу Приватного підприємства «ТрастТер»вих. № ю-497 від 19.05.2010 р. на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо виключення з акту опису й арешту майна від 14.05.2010 р. ноутбук ASUS X80L чорного кольору, який не є власністю ПП «ТрастТер»та зупинення стягнення, яка поступила до господарського суду Львівської області 21.05.2010 р. за вх. № 76-д задоволено частково, виключено з акту опису й арешту майна Серія АА № 379021 складеного державним виконавцем Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції –Пазиняк Г. Я. 14.05.2010 р. ноутбук ASUS X80L зазначеного у п. 7 вказаного акту, а в задоволені решти скарг на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції було відмовлено повністю.

15.07.2010 р. до господарського суду Львівської області від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила апеляційна скарга на ухвалу господарського суду Львівської області від 06.07.2010 р. у справі № 33/103.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 р. у справі № 33/103 прийнято апеляційну скаргу Приватного підприємства «ТрастТер»до провадження та розгляд справи призначено на 31.08.2010 р.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 р. у справі № 33/103 ухвалу господарського суду Львівської області від 06.07.2010 р. у справі № 33/103 залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

27.10.2010 р. до Львівського апеляційного господарського суду за вх. № 1808к від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила касаційна скарга на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 р. у справі № 33/103.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.12.2010 р. у справі № 33/103 прийнято касаційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 30.12.2010 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.12.2010 р. у справі № 33/103 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 р. залишено без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

19.07.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 113-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо не розгляду звернення ПП «ТранстТер» № ю-603 від 15.06.2010 р.

23.07.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 119-д від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила скарга на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про скасування постанови від 08.07.2010 р. про розгляд заяви про відвід старшому державному виконавцю Пазиняк Г. Я.

30.07.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 14499 від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила заява про визнання наказу виданого господарським судом Львівської області 15.02.2010 р. у справі № 33/103 таким, що не підлягає до виконанню.

08.09.2010 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 17045 від Приватного підприємства «ТрастТер»поступила заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.10.2009 р. у справі № 33/103.

Зазначені скарги та заява про розстрочку виконання рішення суду не призначались до розгляду оскільки матеріали справи № 33/103 перебували на розгляді у касаційній інстанції і були відсутні в господарському суді Львівської області.

Матеріали справи № 33/103 поступили до господарського суду Львівської області 21.01.2011 р. за вх. № 103.

Ухвалою суду від 25.01.2011р. скарги Приватного підприємства «ТрастТер»(м. Львів) на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та заяву Приватного підприємства «ТрастТер»(м. Львів) про розстрочку виконання рішення господарського суду Львівської області від 29.10.2009 р. у справі № 33/103 прийнято до розгляду та їх розгляд призначено на 09.02.2011 р.

Скаржник (заявник) вимоги суду не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

08.02.2011 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 2937/11 від Приватного підприємства «ТрастТер»поступило клопотання про здійснення звукозапису судового розгляду технічними засобами.

09.02.2011 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 2951/11 від Приватного підприємства «ТрастТер»поступило пояснення щодо поданих скарг і заяви про розстрочку виконання рішення суду.

Стягувач вимоги суду виконав, явку повноважного представника в судові засідання забезпечив.

09.02.2011 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 2989/11 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»поступило клопотання про винесення окремої ухвали щодо зловживання правами сторони по справі.

Представник стягувача проти заяви про розстрочку виконання рішення суду та скарг на дії Залізничного ВДВС Львівського МУЮ заперечив, просив суд відмовити в задоволені таких повністю.

Залізничний ВДВС Львівського МУЮ вимоги суду виконав частково, заперечення на скарги представив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (долучено до матеріалів справи).

09.02.2011 р. до господарського суду Львівської області за вх. № 2937/11 від Залізничного ВДВС Львівського МУЮ поступило заперечення щодо скарг Приватного підприємства «ТрастТер»на дії Залізничного ВДВС ЛМУЮ.

Враховуючи те, що в справі знаходиться достатньо матеріалів для розгляду скарг та заяви про розстрочку виконання рішення суду по суті, скаржник (заявник) та Залізничний ВДВС Львівського МУЮ не забезпечили явку своїх повноважних представників в судове засідання, не скористались наданим їм правом на участь у судовому процесі, з метою недопущення затягування розгляду скарг та заяви про розстрочку виконання рішення суду, суд прийшов до висновку про можливість розгляду скарг та заяви про розстрочку виконання рішення суду, відповідно до ст. ст. 75 та 1212 ГПК України, у відсутності представників скаржника (заявника) та Залізничного ВДВС Львівського МУЮ, за наявними доказами.

При ухваленні рішення за поданими скаргами та заявою про розстрочку виконання рішення суду суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 45 ГПК України, Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Порядок вчинення виконавчих дій по примусовому виконанню судових рішень          органами державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження»№ 606 –XIV від 21.04.1999 р. (із наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження», цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу»примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці).

Згідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню накази господарських судів.

Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено заходами примусового виконання рішень, а саме:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом;

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз'яснює сторонам їх права і обов'язки;

проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право:

одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію;

проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами;

здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників;

безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища;

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством;

на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

використовувати за згодою власника приміщення, в тому числі, що є в комунальній власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна;

звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення;

звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання;

викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а у разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом;

застосовувати під час проведення виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомки;

при виконанні судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників - фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення;

вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження;

повідомляти з метою профілактичного впливу органи державної влади, громадські об'єднання, трудові колективи і громадськість за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;

у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які у встановленому законом порядку одержали ліцензії на:

1) будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);

2) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі);

3) операції у сфері поводження з небезпечними відходами;

4) надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян (крім випадків виконання судових рішень, ухвал про зміну органів управління та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності);

5) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

2-1) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

3) в інших передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Державний виконавець вправі проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках та вкладах боржника в установах банків чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Згідно ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Як вбачається з матеріалів справи, заява від стягувача –ТзОВ «Компанія «Лізинговий дім»про примусове виконання наказу № 33/103 виданого господарським судом Львівської області 15.02.2010 р. надійшла до ВДВС 26.02.2010 р.

26.02.2010 р. державним виконавцем Залізничного ВДВС Львівського МУЮ –Пазиняк Г. Я. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Львівської області у справі № 33/103 від 15.02.2010 р. про стягнення з Приватного підприємства «Траст Тер»(вул. Широка, 69/99, м. Львів, 79052; код ЄДРПОУ 19328849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(вул. Коновальця, 103/605, м. Львів, 79057; код ЄДРПОУ 31730064) – 141713 (сто сорок одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 78 коп. (з яких: 131669,69 грн. –основний борг; 1668,21 грн. –інфляційні; 8375,88 грн. –річні), 1417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) грн. 13 коп. –державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, надано строк для добровільного виконання до 05.03.2010 р. та копію такої постанови було направлено боржнику (скаржнику) за вих. № 2853 від 26.02.2010 р., що підтверджується книгою вихідної кореспонденції, реєстром вихідної кореспонденції, квитанцією про оплату відправлення кореспонденції, конвертом, котрий повернувся до ВДВС з відміткою поштового відділення, що боржник (скаржник) відсутній та актом державного виконавця від 03.03.2010 р. (копії долучено до матеріалів справи), що в свою чергу свідчить про вжиття державним виконавцем належних заходів для повідомлення ПП «ТрасТер»про відкриття виконавчого провадження.

Стаття 25 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено строки здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

За умови авансування стягувачем в порядку, передбаченому цим Законом, витрат на проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися учасникам виконавчого провадження рекомендованими листами.

За письмовою заявою учасників виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам факсимільним зв'язком або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, направлені факсимільним зв'язком або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Державним виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем, документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під розписку.

Належно оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Згідно ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем у порядку, встановленому статтею 24 цього Закону, накладено арешт на майно боржника, за погодженням з державним виконавцем боржник має право у строк, встановлений для добровільного виконання рішення, реалізувати належне йому майно в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У цьому разі покупець майна боржника повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк, встановлений для добровільного виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі повного добровільного виконання рішення боржником у встановлений для добровільного виконання строк державний виконавець складає про це акт, який є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Враховуючи те, що скаржник, котрий був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, не виконав у добровільному порядку судового рішення у встановлений для цього добровільний строк, тобто до 05.03.2010 р., державний виконавець приступив до примусового виконання наказу господарського суду Львівської області у справі № 33/103 від 15.02.2010 р. про стягнення з Приватного підприємства «Траст Тер»(вул. Широка, 69/99, м. Львів, 79052; код ЄДРПОУ 19328849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(вул. Коновальця, 103/605, м. Львів, 79057; код ЄДРПОУ 31730064) –141713 (сто сорок одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 78 коп. (з яких: 131669,69 грн. –основний борг; 1668,21 грн. –інфляційні; 8375,88 грн. –річні), 1417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) грн. 13 коп. –державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 09.03.2010 р., на підставі ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 14344,34 грн.; 09.03.2010 р. та 10.03.2010 р., на підставі ст.ст. 50 та 55 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанови про арешт коштів боржника в сумі 157819,75 грн. які знаходяться у банківських установах; 10.03.2010 р., на підставі ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та направив вказані процесуальні документи 10.03.2010 р. за вих. № № 3700- 3703 боржнику, банкам та органам реєстрації, що підтверджується журналом вихідної кореспонденції (копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Державний виконавець зобов'язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не ущімлюють його законних інтересів.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику.

За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту.

У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Зазначені у цій статті постанови начальника органу державної виконавчої служби та державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду у 10-денний строк.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника -юридичної особи.

Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій. Готівка в іноземній валюті у той же строк здається державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, що мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржника -юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших у фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.

У разі якщо коштів на рахунках боржника - юридичної особи недостатньо, для погашення заборгованості перед стягувачами в повному обсязі, стягнення може бути звернуто на кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих боржниками - юридичними особами через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають стягненню в порядку, передбаченому цим Законом, кошти, які знаходяться на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець направляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості:

1) у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари);

2) у другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві;

3) у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.

У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та у разі необхідності Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника - юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.

На пропозицію відповідного органу управління чи Фонду державного майна України державний виконавець за рахунок коштів на фінансування Державної виконавчої служби публікує у пресі повідомлення про звернення стягнення на майно боржника -юридичної особи.

У разі накладення арешту на майно підприємств-боржників, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє Фонд державного майна України про накладення арешту на майно підприємств-боржників, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача

Отримавши повідомлення відповідного органу управління чи Фонду державного майна України про вчинення цими органами дій щодо порушення справи про банкрутство боржника - юридичної особи, державний виконавець звертається до суду з заявою про відстрочку виконання відповідно до статті 33 цього Закону. У разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про виконавче провадження», за порушення вимог цього Закону, невиконання законних вимог державного виконавця громадянами чи посадовими особами, втрату або несвоєчасне відправлення виконавчого документа, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, а також неповідомлення боржником про зміну місця роботи (знаходження), якщо ці дії не мають ознак злочину, а також за неявку без поважних причин за викликом державного виконавця на винних осіб за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, накладається штраф від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у порядку, передбаченому законом.

У разі наявності ознак злочину у діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи іншим чином порушує вимоги законодавства про виконавче провадження, державний виконавець складає акт про порушення і надсилає до відповідних правоохоронних органів подання про притягнення винної особи до кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Як вбачається з наведених норм чинного законодавства та матеріалів справи, державним виконавцем Залізничного ВДВС Львівського МУЮ, при примусовому виконанні наказу господарського суду Львівської області у справі № 33/103 від 15.02.2010 р. про стягнення з Приватного підприємства «Траст Тер»(вул. Широка, 69/99, м. Львів, 79052; код ЄДРПОУ 19328849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім»(вул. Коновальця, 103/605, м. Львів, 79057; код ЄДРПОУ 31730064) –141713 (сто сорок одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 78 коп. (з яких: 131669,69 грн. –основний борг; 1668,21 грн. –інфляційні; 8375,88 грн. –річні), 1417 (одна тисяча чотириста сімнадцять) грн. 13 коп. –державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, вчинялися дії у відповідності до вимог Конституції України, Господарського Процесуального Кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розглянувши заяву ПП «ТрастТер»про розстрочку виконання рішення суду, суд прийшов до висновку про відсутність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим тому така заява не підлягає до задоволення.

В свою чергу суд звертає увагу, що скаржник –Приватне Підприємство «ТрастТер»не представило жодних доказів вжиття заходів спрямованих на виконання судового рішення щодо погашення заборгованості перед стягувачем.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судовому засіданні, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини скарг та заяви про розстрочку виконання рішення суду в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що в задоволенні скарг та заяви про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити у зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 8, 13, 42, 61, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 18, 20, 24, 25, 27, 30, 46, 50, 55, 59, 63, 64, 88 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 75, 86, 121, 1212 ГПК України, суд –

УХВАЛИВ :

1.          В задоволенні заяви Приватного підприємства «ТрастТер»вих. № ю-936 від 08.09.2010 р. про розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 29 жовтня 2009 року, яка поступила до господарського суду Львівської області 08.09.2010 р. за вх. № 17045 –відмовити повністю.

2.          В задоволенні скарги Приватного підприємства «ТрастТер»вих. № ю-731 від 19.07.2010 р. на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо не розгляду звернення ПП «ТранстТер»№ ю-603 від 15.06.2010 р., яка поступила до господарського суду Львівської області 19.07.2010 р. за вх. № 113-д –відмовити повністю.

3.          В задоволенні скарги Приватного підприємства «ТрастТер»вих. № ю-765 від 23.07.2010 р. на дії органів Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо скасування постанови від 08.07.2010 р. про розгляд заяви про відвід старшому державному виконавцю Пазиняк Г. Я., яка поступила до господарського суду Львівської області 23.07.2010 р. за вх. № 119-д –відмовити повністю.

4.          В задоволенні заяви Приватного підприємства «ТрастТер»вих. № ю-760 від 23.07.2010 р. про визнання наказу виданого господарським судом Львівської області 15.02.2010 р. у справі № 33/103 таким, що не підлягає до виконанню, яка поступила до господарського суду Львівської області 30.07.2010 р. за вх. № 14499 –відмовити повністю.

Суддя