Рішення № 13833928, 08.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.11 Справа№ 17/132(10)

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Київ

до відповідача: Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал”, м. Львів

про: відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу

Представники :

Від позивача: не зявився

Від відповідача: Бегей Н.В. ю/к (Довіреність № 14/1-42 68-в від 15.03.2010р.)

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС”, м. Київ до відповідача Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал”, м. Львів про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Ухвалою суду від 02.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 16.12.2010р.

З підстав, викладених в ухвала суду розгляд справи неодноразово відкладався.

Для надання сторонам можливості подати додаткові докази, необхідні для вирішення спору в судовому засіданні оголошувалася перерва.

Представник позивача заявлені у позові вимоги підтримав у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що по вині посадової особи ЛМКП “Львівводоканал” 18.10.2007р. у м. Львові по вул. Дашкевича сталось ДТП, внаслідок якого було пошкоджено застрахований у ЗАТ “Страхова група “ТАС” транспортний засіб “Мерседес”, д.н.з. НОМЕР_1. Вартість стахового відшкодування становить 27 132,26 грн.

16.12.2010р. відповідачем в канцелярію суду подано Відзив на позовну заяву №5057 від 24.11.2010р., відповідно до якого позовні вимоги відповідач заперечує в повному обсязі, вважає їх не обґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

На обґрунтування своїх заперечень відповідач зокрема зазначає, що зазначена позивачем в позовній заяві посадова особа, по вині якої сталася ДТП ОСОБА_1., не працює і ніколи не працював в ЛМКП «Львівводоканал». В ЛМКП «Львівводоканал»працює ОСОБА_2, зі слів якого про дане ДТП йому нічого не відомо і жодного адміністративного протоколу на нього складено не було. Позивачем не долучено до позовної заяви довідки або протоколу про відсутність чи наявність у водія, що керував транспортним засобом в момент ДТП, спяніння будь-якого виду або рішення суду про визначення винної у ДТП особи.

Як вказано у відзиві, про те, що 18.10.2007р. була скоєна ДТП відповідачеві стало відомо лише 05.11.2009р., оскільки на місці скоєння ДТП та при проведенні експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту транспортного засобу представники ЛМКП «Львівводоканал»присутні не були.

Також, відповідач зазначає, що в зобовязання ЛМКП «Львівводоканал»не входить контроль за станом елементів дорожніх обєктів та негайне усунення виявлених пошкоджень, а відтак вини підприємства в дорожньо-транспортній пригоді немає.

Окрім того, відповідач вказав, що позивачем пропущено строк позовної давності.

На спростування викладених у відзиві заперечень відповідача позивачем подано Заперечення на відзив № 5057 від 27.01.2010р., в яких позивач вказує на відсутність причинно-наслідкового зв'язку між наявністю у водія, що керував транспортним засобом під час ДТП, с'яніння будь-якого виду та порушенням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме відкритим, неогородженим каналізаційним люком, що призвело до настання ДТП. Крім того, як вбачається з Довідки ДАІ адміністративний протокол був складений на посадову особу ЛМКП «Львівводоканал».

Щодо відсутності представників відповідача при проведенні експертного автотоварознавчого дослідження, позивач зазначає, що Висновок спеціаліста № 496 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту було складено 29.10.2007 року, Довідку ДАІ про обставини ДТП, із зазначенням винної особи було отримано 21.11.2007 року (Вх. № 21/11/03), таким чином, під час проведення даного дослідження позивачу не було відомо з вини якої особи сталося дана ДТП. Крім того, як вбачається з Постанови по справі про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення було накладене на посадову особу відповідача 04.11.2007 року, тобто теж після факту проведення вищезазначеного дослідження.

Той факт, що відповідачеві стало відомо про настання ДТП лише 05.11.2009 року, не звільняє відповідача від відповідальності за завдану його посадовою особою шкоду згідно п. 1 ст. 1172 ЦК України, крім того, особа яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе що шкоди завдано не з її вини, чого доведено не було.

Щодо заперечень відповідача, що в зобов'язання ЛМКП «Львівводоканал»не входить контроль за станом елементів дорожніх об'єктів та негайне усунення виявлених пошкоджень, то позивач зазначає,що згідно ст. 12 Закону України «Про дорожній рух»Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання розробляють і здійснюють заходи для забезпечення безпеки дорожнього руху Відповідно до п.1.5. ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

За клопотанням відповідача, суд Ухвалою від 16.12.2010р. витребовував з Відділу ДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Львова та автомобільно-технічної інспекції для огляду оригінали матеріалів ДТП, яка мала місце 18.10.2007р. по вул. Дашкевича у м. Львові. На виконання вимог вищевказаної ухвали суду Відділом ДАІ 31.01.2011р. в канцелярію суду подано копії матеріалів по факту скоєння ДТП.

В судове засідання 08.02.2011р. позивач явку представника з невідомих причин не забезпечив.

Представник відповідача позовні вимоги заперечив у повному обсязі.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

18.10.2007р. в м. Львові по вул. Дашкевича, ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом MERCEDES BENZ E 280 4 matic, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив наїзд на каналізаційний люк, внаслідок чого транспортний засіб яким він керував отримав механічні пошкодження.

Факт ДТП підтверджується Довідкою № 36/420 від 23.10.2007р. Відділу ДАІ з обслуговування адміністративної території м. Львова, відповідно до якої ДТП сталася по вині посадової особи ЛМКП «Львівводоканал»- ОСОБА_2

По факту ДТП 22.10.2007р. на п. ОСОБА_2 складено Протокол про адміністративне правопорушення серія АД № 901907., в якому зазначається, що 18.10.2007р. по вул. Дашкевича ОСОБА_2 порушив правила норм та стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху (відкритий каналізаційний люк) чим порушив ст. 9 ЗУ “Про дорожній рух”.

У викладених у протоколі поясненнях п. ОСОБА_2 вказав, що відповідальність за створення безпечних умов руху несуть власники доріг. Кришки люків і люки це невідємні елементи дорожного покриття. Відповідальність за відкритий або несправний люк повинен нести власник (балансоутримувач) дороги.

Постановою № 435 по справі про адміністративне правопорушення від 04.11.2007р. ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 80,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи на момент ДТП автомобіль MERCEDES BENZ E 280 4 matic, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ПП “Астро” був застрахований у ЗАТ “Страхова група “ТАС” (з 11.11.2009 р. змінено назву на ПАТ Страхова група “ТАС”) згідно Договору № ДСНТ\-21-1766771799 добровільного страхування наземного транспорту від 17.08.2007р.

Для визначення вартості ремонту автомобіля MERCEDES BENZ E 280 4 matic позивач замовив у спеціаліста-автотоварознавця Вербова В.В. проведення автотоварознавчого дослідження. Відповідно до Висновку спеціаліста № 496 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту від 29.10.2007р. вартість відновлювального ремонту автомобіля MERCEDES BENZ E 280 4 matic на момент дослідження становить 27 167,92 грн.

Відповідно до Рахунків-Фактур № 00000003850PKW від 23.10.2007р., № СТ-0000136 від 25.10.2007р. та № ПР0000810 від 23.10.2007р. витрати на ремонт автомобіля в загальній сумі склали 27 132,26 грн.

Відповідно до умов Договору № ДСНТ\-21-1766771799 добровільного страхування наземного транспорту від 17.08.2007р. позивачем складено Страховий Акт Б/Н від 21.11.2007р. та виплачено ПП “Астро” страхове відшкодування в сумі 27 132,26 грн. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується Платіжними дорученнями № 7524 від 23.11.2007р. на суму 18 132,26 грн., № 67 від 23.11.2007р. на суму 6 000,00 грн. та № 7525 від 26.11.2007р. на суму 3 000,00 грн.

Виплачену ПП “Астро” суму страхового відшкодування позивач просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідно до умов Договору № ДСНТ\-21-1766771799 добровільного страхування наземного транспорту від 17.08.2007р. позивачем було виплачено страхувальникові страхову виплату у розмірі 27 132,26 грн., про що свідчать Платіжні доручення № 7524 від 23.11.2007р. на суму 18 132,26 грн., № 67 від 23.11.2007р. на суму 6 000,00 грн. та № 7525 від 26.11ю2007р. на суму 3 000,00 грн.

У п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України як одну з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Пунктом 2 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони від 30.03.1994р. № 198 передбачено, що ремонт і утримання дорожніх об'єктів, що перебувають у загальнодержавний власності, здійснюється дорожньо-експлуатаційними організаціями, які належать до сфери управління Укравтодору, а тих, що перебувають у комунальній власності відповідними комунальними дорожньо-експлуатаційними організаціями.

Статтею 1 Закону України “Про автомобільні дороги” передбачено, що автомобільна дорога це лінійний комплекс інженерних споруд, призначений для безпечного, безперервного та зручного руху транспортних засобів.

Пунктом 2 Єдиних правил визначено, що користувачами дорожніх об'єктів є учасники дорожнього руху, власники та користувачі земельних ділянок, які знаходяться в межах смуги відчуження автомобільних (позаміських) доріг, малих архітектурних форм та інженерних комунікацій і споруд, розташованих в межах смуги відчуження автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг.

Згідно вимог ст. 9 Закону України “Про дорожній рух” до компетенції власників автомобільних доріг, вулиць належить у числі іншого своєчасне виявлення перешкод дорожньому руху та їх усунення, а в разі неможливості невідкладне позначення дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

Пунктом 11 Єдиних правил встановлено, що власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух.

В судовому засіданні відповідачем не заперечувався тойфакт, що неналежно закритий каналізаційний люк, який став причиною ДТП знаходиться на обслуговуванні ЛМКП “Львівводоканал”.

Нормами законодавства України на підприємства водного господарства покладено обовязок періодично перевіряти технічний стан каналізаційних мереж.

Так, у відповідності до положень п. 2.1.1. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995р. № 30 технічна експлуатація систем водопостачання та каналізації здійснюється виробниками згідно із Законами України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про охорону праці”, Водним кодексом України, відповідними розділами Будівельних норм і правил, Санітарних правил і норм, Державними стандартами, міжвідомчими та відомчими нормативними і керівними документами в галузі водопостачання та каналізації та іншими нормативними документами.

П 2.1.9. до функцій виробника, зокрема, входить постійний контроль за санітарно-технічним станом водопровідних споруд і мереж.

Як передбачено п. 9.2.6 Правил зовнішній обхід та огляд трас водопровідної мережі здійснюється не рідше одного разу на 2 місяці, перевіряючи: стан координатних табличок; зовнішній стан колодязів, наявність і щільність прилягання кришок, цілість люків, кришок, горловин, скоб, драбин, наявність у колодязі води чи її витоків шляхом відкривання кришок колодязів з очищенням їх від сміття (снігу, льоду); присутність газів в колодязях (за показаннями приладу або за запахом); наявність просідання грунту по трасі лінії або поблизу колодязів; наявність завалів на трасі мережі і в місцях розташування колодязів, розриття по трасі мережі, а також недозволених робіт з устрою приєднань до мережі; дію вуличних водорозборів.

В судових засіданнях відповідачем не доведено та не надано суду доказів проведення перевірки технічного стану каналізаційної мережі, визначеної вищенаведеною правовою нормою, а отже не доведено, що шкода завдана не з його вини.

Окрім того, наявними в матеріалах доказами підтверджується, що Постановою № 435 по справі про адміністративне правопорушення від 04.11.2007р. до відповідальності притягнуто працівника ЛМКП “Львівводоканал” ОСОБА_2, на якого покладено штраф в розмірі 80,00 грн. Вказана постанова не оскаржена і станом на день розгляду даного господарського спору є чинною.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та такими, що підлягають до задоволення.

Твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності судом до уваги неприймаються.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Стосовно регресних зобов'язань, тобто зобов'язань по відшкодуванню грошових коштів або інших майнових цінностей, сплачених кредитором третій особі з вини боржника, то у ч. 6 ст. 261 ЦК України законодавцем визначено, що початок перебігу строку позовної давності за регресними вимогами починається з дня виконання основного зобов'язання.

У відповідності до положень ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із представлених суду платіжних доручень на виплату страхового відшкодування зобовязання перед застрахованою особою позивачем у повному обсязі виконано 26.11.2007р.

Відповідно до поштової квитанції позовну заяву подано 24.11.2010р. Таким чином, позивачем подано позов в межах строку позовної давності.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 261, 509, 599, 979, 993, 1166 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43, 49, ст.ст. 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з Львівського міського комунального підприємства “Львівводоканал” (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64. Р/р № 26001308000056 в ЗРФ АКБ «Трансбанк»м. Львова, МФО 385435, ЄДРПОУ 03348471) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” (03062, м. Київ, пр. Перемоги, 65. Код ЄДРПОУ 30115243) в порядку регресу матеріальні збитки у розмірі 27 132,26 грн.; 271,32 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя