Рішення № 138339231, 20.07.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2851/26

№ 2/688/2016/26

Рішення

Іменем України

(заочне)

20 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого - судді Березюк Н.П.

за участю: секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

16.06.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №02.10.2025-100002780 від 02.10.2025 у розмірі 17150 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 5000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6200 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 900 грн, відсотки, нараховані відповідно до ст. 625 ЦК України 5050 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 130,98 грн витрат на відправку поштової кореспонденції відповідачу.

Позов мотивований тим, що 02.10.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №02.10.2025-100002780, за умовами якого позичальнику наданий кредит в сумі 3500 грн, строком на 217 днів з дати його надання, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 1% в день, які застосовуються протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом та 0,5% в день протягом наступних періодів. Дату повернення (виплати) кредиту сторони визначили 06.05.2026. Розмір комісії, пов`язаної з наданням кредиту складає 9% від суми кредиту та становить 315 грн та розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 315 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

25.10.2025 між сторонами укладений додатковий договір, за умовами якого сторони збільшили суму кредиту на 1500 грн, тому загальна сума кредиту становить 5000 грн, на строк 194 дні з дати його надання зі сплатою комісії за обслуговування в розмірі 450 грн у чергових періодах №2,3, які слідують після першого чергового періоду.

За умовами договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами, комісії та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. Відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим станом на дату позовної заяви утворилась заборгованість у розмірі 17150 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту 5000 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 6200 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 900 грн, відсотки, нараховані на підставі ст. 625 ЦК України 5050 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника ТОВ «Споживчий центр», не заперечив проти винесення заочного рішення суду.

Узагальнені доводи та заперечення відповідача.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, на адресу суду повернуто поштове відправлення з відміткою ВПЗ «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач вважається повідомленим про дату судового засідання, в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

16.06.2026 позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду з цим позовом, до якого долучив докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

18.06.2026 суд отримав інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.07.2026.

17.07.2026 сторони до суду не з`явилися. Суд постановив ухвалу про заочний розгляд справибез оформлення окремого документа, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав ухвалення та проголошення судового рішення на 20.07.2026.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин

Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Суд встановив, що 02.10.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №02.10.2025-100002780 шляхом підписання заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти). Під час укладення кредитного договору позичальник пройшов ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного банку. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора Е168, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Відповідно до п.3.1 вказаної Пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Відповідно до умов договору позичальнику наданий кредит у розмірі 3500 грн строком на 217 днів, дата повернення кредиту 06.05.2026. Відповідно до умов заявки, сторони визначили незмінну процентну ставку у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом та 0,5% в день протягом наступних періодів та денну проценту ставку 0,72%. Крім того, встановили розмір комісії, пов`язаної з наданням кредиту 9% від суми кредиту, що дорівнює 315 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в сумі 315 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Відповідно до п. 13.12. договору позичальник підтверджує, що йому надані та він отримав інформацію, зазначену в частинах 1 і 5 статті 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування", примірник цього договору.

25.10.2025 між сторонами укладений додатковий договір до кредитного договору шляхом підписання позичальником примірної пропозиції про укладення додаткового договору (оферта) до кредитного договору (кредитної лінії) та підписання кредитодавцем примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії). Відповідно до умов додаткового договору, сторони домовились збільшити суму кредиту на 1500 грн, шляхом надання другого траншу на вказану суму, тому загальний розмір кредиту склав 5000 грн. Крім того, збільшили розмір денної процентної ставки до 0,77%. Крім того, встановили розмір комісії, пов`язаної з наданням кредиту 9% від суми кредиту, що дорівнює 135 грн та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 450 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору в загальній сумі 5000 грн, що підтверджується інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №1-1206 від 12.06.2026, відповідно до яких перерахування коштів за договором №02.10.2025-100002780 здійснювались 02.10.2025 в сумі 3500 грн та 25.10.2025 в сумі 1500 грн за допомогою системи iРay.ua на платіжну картку № НОМЕР_1 .

В порушення вимог договору позичальник не сплачував необхідні платежі у розмірах та порядку, визначених договором, в результаті чого станом на 12.06.2026 виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 17150 грн, яка складається з 5000 грн - заборгованості по кредиту, 6200 грн заборгованості по процентам, 900 грн заборгованості за комісією, 5050 грн відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №02.10.2025-100002780 від 02.10.2025.

Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копіями заявки на укладання кредитного договору №02.10.2025-100002780 від 02.10.2025 року; пропозиції про укладання кредитного договору №02.10.2025-100002780 від 02.10.2025; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №02.10.2025-100002780 від 02.10.2025; інформаційного повідомлення позичальника; примірної пропозиції про укладення додаткового договору (оферти) до кредитного договору від 25.10.2025; примірної відповіді кредитодавця про прийняття пропозиції про укладення додаткового договору до кредитного договору від 25.10.2025; інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих. №1-1206 від 12.06.2026, розрахунком заборгованості, іншими матеріалами.

Застосовані норми права.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суд дійшов висновку, що дослідженими доказами підтверджується факт укладання між сторонами кредитного договору та додаткового договору до нього, які укладені у електронній формі та підписані відповідачем, шляхом використання одноразових ідентифікаторів. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема у відповідача виникли зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом, комісій. Сторони погодили умови кредитування, в тому числі кількість та розмір платежів, періодичність їх внесення, розмір процентної ставки та комісій, строк кредитування.

Кредитні кошти надійшли на платіжну картку відповідача. Однак, відповідач своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, сплати процентів та комісій не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість, яка підлягає стягненню на користь позивача.

При цьому, суд враховує, що відповідач власного розрахунку заборгованості за кредитом не надав та не надав суду доказів погашення кредитної заборгованості.

За наведених обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, відсотками та комісією підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення відсотків, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, задоволенню не підлягають з огляду на таке.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжена та діє дотепер.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 5050 грн задоволенню не підлягають, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №02.10.2025-100002780 від 02.10.2025 у розмірі 12100 грн, з яких тіло кредиту 5000 грн; проценти 6200 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 900 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, позов задоволено частково на 70,55% (12100:17150х100%), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1878,32 грн судового збору.

Крім того, позивач ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути витрати, пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення, у розмірі 130,98 грн.

Вказані витрати пов`язані із вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи та відповідно до п.4 ч.3 ст. 133, ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 282-284, 289 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №02.10.2025-100002780 від 02.10.2025 року у розмірі 12100 (дванадцять тисяч сто) гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту 5000 грн, проценти 6200 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 900 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 1878 (одну тисячу вісімсот сімдесят вісім) гривень 32 копійки судового збору та 130 (сто тридцять) гривень 98 коп. витрат, пов`язаних з надсиланням відповідачу позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, ЄДРПОУ 37356833;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складений 20.07.2026.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК