Рішення № 13833837, 17.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.11 Справа № 17/5/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ставр», м. Єнакієве Донецької області

до Державного підприємства «Антрацит», м. Антрацит Луганської області

3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АДА-Брок», м. Донецьк

про стягнення 37004323 грн. 17 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача: Маслов А.І., довіреність №б/н від 31.12.10;

від відповідача: Алексанян Ю.О. - начальник юр. відділу (паспорт серії НОМЕР_1, вид. Ленінським РВ УМВС України в Луганській обл.), довіреність № 51 від 06.04.10;

від 3-ї особи: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 27702000,00 грн., 3% річних у сумі 1689442,52 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 7612880,65 грн.

В судовому засіданні 17.02.2011 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, згідно якої позивач, просить стягнути з відповідача борг у сумі 27702000,00 грн., 3% річних у сумі 1684826,55 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 7091712,00 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача. Тому, та з урахуванням дотримання всіх вимог, зменшення розміру позовних вимог за вказаною заявою позивача прийнято судом до розгляду.

Відповідач проти зменшених позовних вимог заперечень не має, про що зазначив на заяві про зменшення позовних вимог представник відповідача.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що прибули у судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ставр» (позивач у справі), як Продавцем, від імені якого на підставі договору доручення № Б48/1510/012 від 15.10.2008 діє його повірений - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АДА-Брок»(ліцензія ДКЦПФР України серія АВ № 362334 від 14.09.2007), та Державним підприємством «Антрацит»(відповідач у справі), як Покупецем, був укладений договір купівлі-продажу цінних паперів № Б48/1510/013 від 15.10.2008 (далі Договір)

Згідно пункту 1.1 Договору Продавець зобовязується передати, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити: акції прості іменні ВАТ «Східні енергопостачальні мережі», курсова вартість пакету ЦП: 14502000,00 грн.; акції прості іменні ВАТ «Укрнафтагазгеологія», курсова вартість пакету ЦП: 11500000,00 грн.; акції прості іменні ЗАТ «Укренергоатом», курсова вартість пакету ЦП: 500000,00 грн.; акції прості іменні ВАТ «Центрметалургкоксохім», курсова вартість пакету ЦП: 1200000,00 грн.

Загальна сума угоди становить: 27702000,00 грн. (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору Покупець зобовязаний на протязі 3-х банківських днів з дня зарахування ЦП на рахунок Покупця, сплатити на банківський рахунок Продавця загальну суму договору, вказану в п. 1.2 Договору.

Згідно договору доручення № Б48/1510/012 від 15.10.2008 укладеного між позивачем та 3-ю особою, Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобовязання продати від імені і за рахунок Довірителя пакет цінних паперів, а саме: акції прості іменні ВАТ «Східні енергопостачальні мережі», курсова вартість пакету ЦП: 14502000,00 грн., акції прості іменні ВАТ «Укрнафтагазгеологія», курсова вартість пакету ЦП: 11500000,00 грн., акції прості іменні ЗАТ «Укренергоатом», курсова вартість пакету ЦП: 500000,00 грн., акції прості іменні ВАТ «Центрметалургкоксохім», курсова вартість пакету ЦП: 1200000,00 грн.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу вищевказані цінні папери на загальну суму 27702000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 15.10.2008.

Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що погашення заборгованості з боку відповідача не відбулось, у звязку з чим за ним склалась заборгованість в сумі 27702000,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 1684826,55 грн. за період з 14.11.2008 по 26.11.2010 та інфляційних нарахувань у сумі 7091712,00 грн. за період з листопада 2008 року по жовтень 2010 року.

Відповідач проти позовних вимог не заперечує.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Як встановлено статтею 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач передав відповідачу цінні папери на загальну суму 27702000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі від 15.10.2008 (а.с.13).

Однак, відповідачем сума боргу в повному обсязі та вчасно не сплачена.

Отже, факт наявності боргу в сумі 27702000,00 грн. підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1684826,55 грн. за період з 14.11.2008 по 26.11.2010 та інфляційні нарахування у сумі 7091712,00 грн. за період з листопада 2008 року по жовтень 2010 року.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення боргу у сумі 27702000,00 грн., 3% річних у сумі 1684826,55 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 7091712,00 грн., є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача, згідно статті 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог, судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Антрацит», м. Антрацит Луганської області, вул. Ростовская, буд. 38, ідентифікаційний код 32226065, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ставр», м. Єнакієве Донецької області, вул. Марата, буд. 1, ідентифікаційний код 32287112, борг у сумі 27702000,00 грн., інфляційні нарахування 7091712,00 грн., 3% річних у сумі 1684826,55 грн., витрати по сплаті держмита у сумі 25137,68 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 232,65 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 18.02.2011.

Суддя О.С. Фонова