Рішення № 138338199, 20.07.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4770/26

Провадження №2/463/2032/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

з участю секретаря судового засідання - Шпуляра І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 333030 від 27.12.2021 року у розмірі 11332,0 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 27.12.2021 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 333030 на підставі заяви про видачу кредиту. Згідно умов договору кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 7500,0 гривень на умовах визначених договором. Кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, кредитні кошти відповідачу було надано у спосіб, зазначений у кредитному договорі, а відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує належним чином. Всупереч умовам Кредитного договору відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та відсоткам у строк, вказаний у договорі, чим суттєво порушив взяті на себе договірні зобов`язання. В свою чергу, 26.03.2025 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» відступило позивачу право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 333030 від 27.12.2021 року. Зазначає, що відповідач не виконував умов кредитного договору належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 11332,0 гривень, з яких: тіло кредиту - 7314,40 гривень, заборгованість за відсотками - 4017,60 гривень. Як новий кредитор у зобов`язанні дану суму просить стягнути у примусовому порядку.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався.

Позовна заява поступила до суду 20.05.2026 року.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 29.05.2026 року, прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В силу вимог Закону та враховуючи ціну позову дана справа є малозначною і підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, а тому, відповідно до вимог частини третьої статті 279 ЦПК України суд не проводив підготовчого засідання.

Перед тим як закінчити з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, суд надав можливість кожній із сторін висловити свою позицію та надати наявні у неї докази.

Відповідно до прецедентної практики ЄСПЛ, яку останній повторив в п.22 справи «Осіпов проти України» (заява № 795/09, рішення від 08.10.2020 року), стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 статті 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження (див. рішення у справі «Варданян та Нанушян проти Вірменії» (Vardanyan and Nanushyan v. Armenia), заява № 8001/07, пункт 86, від 27.10.2016 року, та наведені у ньому посилання). Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого судового розгляду», гарантованого статтею 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента.

Суд забезпечив сторонам можливість ефективно представляти свою справу в суді. Розгляд справи проводився у відкритому судовому засіданні. Сторони повідомлялись про дату, місце та час розгляду справи.

Відтак, суд у відповідності до вимог частини п`ятої статті 12 ЦПК України та прецедентної практики ЄСПЛ створив для сторін рівні можливості відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Про існування будь яких інших доказів, які мають важливе значення і які не були долучені до справи сторони суду не повідомляли, при тому що в силу частин другої, третьої та четвертої статті 83 ЦПК України вони повинні були подати всі свої докази разом з позовом та відзивом та в цей же строк повідомити про існування доказів, які не можуть бути подані разом з першою заявою по суті справи.

Суд у відповідності до вимог частини сьомої статті 81 ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь якому випадку, право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (частина третя статті 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх у апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Справа була призначена до судового розгляду на 24.06.2026 року та у зв`язку з неявкою учасників процесу, розгляд справи відкладено на 20.07.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Разом з тим, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився без поважних причин, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи всіма можливими засобами, поштові відправлення повернуті з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відзив на позов або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що представник позивача не заперечив проти ухвалення заочного рішення у справі, у відповідності до вимог ст.ст.223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив провести заочний розгляд справи, розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача, ухваливши заочне рішення.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки учасники процесу в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу 20.07.2026 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» необхідно задовольнити з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 27.12.2021 року відповідач ОСОБА_1 подав до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗІ КРЕДИТ» заяву на отримання кредиту № 500052 в якій разом із зазначенням особистих анкетних відомостей просив видати йому кредит в розмірі 7500,0 гривень (а.с.15-17).

27 грудня 2021 року на підставі вказаної заяви між ТОВ «ІЗІ КЕРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 333030 (а.с.18-24).

Позичальник підтвердив, що до підписання договору кредитодавець надав йому у письмовій формі інформацію, що передбачена законодавством України про фінансові послуги та про захист споживачів, зокрема інформацію, передбачену в ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг», ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», та підтверджує, що надана інформація є повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансової послуги, що надається кредитодавцем (п.2.2 договору).

Відповідно до п.3 кредитного договору кредитодавець надав позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 7500,0 гривень на особисті потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом кредитодавцю відповідно до умов зазначених у договорі.

Пунктом 3.1. кредитного договору визначено, що сума кредиту, яка зазначена в цьому договорі надається позичальнику в готівковій формі у національній валюті України не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього договору.

Згідно п.3.2. кредитного договору кредит надається на умовах терміновості, повернення та платності.

Відповідно п.3.3. кредитного договору кредит повертається позичальником шляхом щомісячних виплат в готівковій формі у національній валюті України.

Днем надання кредиту вважається день отримання позичальником готівкових коштів від кредитодавця (п.4 кредитного договору).

Згідно з п.5 кредитного договору сторони домовились про окремі умови цього договору, що викладені в цьому розділі та відповідно до графіку платежів, що є додатком № 2 та невід`ємною частиною цього договору.

Перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом розпочинається з дати фактичного отримання позичальником кредиту і складає 6 місяців. Кількість платежів 6. (п.5.1 кредитного договору).

Пунктом 5.2. кредитного договору визначено, що реальна (ефективна) річна ставка за кредитом є фіксованою та становить 838,78%.

Сума щотижневого платежу в рахунок повернення кредиту та сплати процентів визначається графіком платежів. З урахуванням ануїтетного характеру платежів за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 333,50% річних від суми кредиту з першого по 3 платіж та 1,34% (процентів) річних за всіма наступними платежами до останнього платежу згідно графіку платежів, у розрахунку з потижневою сплатою 27,79% (процентів) з 1 по 3 платіж та 0,11% (процентів) за всіма наступними платежами до останнього платежу, за період дії договору - 83,70% (процентів) (п.5.4. кредитного договору).

Відповідно до п.5.5. кредитного договору, дата першого платежу 26.01.2022 року.

Згідно з п.5.7. кредитного договору, загальна сума всіх платежів позичальника за договором з урахуванням процентної ставки за кредитом становить 13602,0 гривень. Загальна вартість кредиту у грошовому виразі становить 13602,0 гривень, що складає 7500,0 гривень суми кредиту та 6102,0 гривень процентів за користування кредитом, або 164,98% у процентному значені.

Сплата суми кредиту та процентів позичальником здійснюється щомісяця в національній валюті України шляхом внесення належних платежів у готівковій формі до каси кредитодавця або зарахування (перерахування) грошових коштів на поточний рахунок кредитодавця через банківську установу, внесення належної суми платежу через платіжний термінал мереж Citi24, 2click, iВox або через термінал самообслуговування АТ КБ «Приватбанк», зобов`язання зі сплати комісії за здійснення платежу покладається на позичальника та не зараховуються до складу платежу (п.5.8 кредитного договору).

Згідно з п.10 кредитного договору, позичальник зобов`язався: повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та у строки. Визначені договором (п.10.1); дотримуватись умов здійснення кожного платежу відповідно до цього договору та Графіку платежів ( п.10.2); надавати кредитодавцю повну, точну й правдиву інформацію про зміну важливих обставин, що стосуються надання кредиту, які зазначено у заяві на видачу кредиту (п.10.3).

Відповідно до п.13 кредитного договору, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до дати, визначеної у графіку платежів як дата внесення останнього платежу. Але в будь якому випадку до повного виконання позичальником зобов`язань по цьому договору. Повне виконання зобов`язань за кредитом може бути підтверджено Актом про надання фінансових послуг, що складається та видається на вимогу позивача.

Підписуючи даний договір позичальник підтверджує, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, у чіткій та зрозумій формі отримав від кредитодавця інформацію, необхідну для свідомого вибору та підписання цього договору (п.26 кредитного договору).

Також до кредитного договору додано графік платежів до кредитного договору № 333030 від 27.12.2021 року, підписаний позичальником ОСОБА_1 .

Згідно видаткового касового ордеру від 27.12.2021 року ОСОБА_1 видано готівкові грошові кошти, згідно кредитного договору № 333030 від 27.12.2021 року в сумі 7500,0 гривень.

26 березня 2025 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» укладено договір факторингу № Ф-25/2, відповідно до умов якого ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 333030 від 27.12.2021 року (а.с.35-41, 26).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Таким чином, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду справи № 2-127/11 (постанова від 01.02.2018 року) за змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

Докази, на підставі яких до позивача перейшло право вимоги не оспорюються і з огляду на презумпцію правомірності правочинів, на підставі яких до позивача перейшло право вимоги до відповідача, він вправі пред`являти відповідну вимогу про стягнення коштів.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

У відповідності до вимог ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Зокрема, відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.

Відповідач не надавав своєчасно кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, а також іншими витратами відповідно до умов договору (не сплатила щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Згідно Витягу з реєстру до договору факторингу (а.с.40) та картки 20250623-125655 обліку виконання кредитного договору від 23.06.2025 року (а.с.25), внаслідок несвоєчасного виконання зобов`язання, відповідач заборгував перед позивачем борг за кредитним договором № 333030 від 27.12.2021 року в загальній сумі 11332,0 гривень, з яких: тіло кредиту - 7314,40 гривень, заборгованість за відсотками - 4017,60 гривень. Нарахування строкових відсотків проводилось у межах строку кредитування.

Суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь яких доказів на спростування такого відповідачем не надано, нарахування відсотків проводилось у межах строку кредитування та на умовах визначених договором, з якими відповідач погодився. Орієнтована загальна вартість кредиту для споживача та витрат були визначені сторонами в договорі, за межі таких умов кредитор не вийшов. Окрім цього, відповідачем також не представлено суду свого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 333030 від 27.12.2021 року, який би містив інший розмір заборгованості визначеної позивачем та не доведено, що на момент укладення договору існували інші умови ніж зазначені в такому.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст.610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, відповідно до ст.89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а право позивача на повернення кредиту та сплату відсотків.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, сплата якого підтверджується відповідною платіжною інструкцією № 2963 від 19.05.2026 року (а.с.14).

Керуючись ст.ст.10, 12, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 333030 від 27.12.2021 року у розмірі 11332,0 гривень (одинадцять тисяч триста тридцять дві гривні 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», місцезнаходження: 01042, м.Київ, вул.Саперне поле,12, офіс 1007, код ЄДРПОУ 42436323.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Повний текст судового рішення складено - 20 липня 2026 року.

Суддя Грицко Р.Р.