Ухвала суду № 138338102, 15.07.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 463/4540/26

провадження 1-кс/462/1128/26

У Х В А Л А

15 липня 2026 року м. Львів

Слідчий суддя Залізничного районного суду м. Львова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Львові скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та керівника Територіального управління Державного бюро розслідування у м. Львові,

встановив:

Скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою, в якій просить (з урахуванням уточнень до скарги /а.с.126,127/) зобов`язати слідчого та керівника органу досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12025141380000375 від 21 березня 2025 року в триденний строк з дня наступного, після проголошення ухвали слідчим суддею, надати йому на ознайомлення матеріали досудового розслідування вказаного провадження, а про забезпечення дати та часу надання матеріалів для ознайомлення повідомити його на його засіб зв`язку ( НОМЕР_1 ).

Свої вимоги мотивує тим, що він, як потерпілий, звернувся з клопотанням до слідчих Територіального управління Державного бюро розслідування у м. Львові про ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження № 12025141380000375 від 21 березня 2025 року. Однак, його у жодний спосіб не повідомили про можливість ознайомлення з матеріалами вказаного провадження. В зв`язку з наведеним, просить скаргу задовольнити.

Скаржник у судовому засіданні скаргу підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеному, просить заяву задовольнити.

У судове засідання не з`явився слідчий, в також, інша уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідування у м. Львові, проте до суду подано письмові заперечення на скаргу слідчого другого СВ ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_4 /а.с.110,111/, а відтак неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду скарги.

Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що Другим слідчим відділом Територіального управління Державного бюро розслідування у м. Львові здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 12025141380000375 від 21 березня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.

З постанови старшого слідчого СВ ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_5 від 21 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_3 визнано потерпілим у кримінальному проваджені № 12025141380000375 /а.с.128/.

26 лютого 2026 року постановою слідчого другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування у м. Львові ОСОБА_4 кримінальне провадження № 12025141380000375 від 21 березня 2025 року закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, в зв`язку з відсутністю в діях будь-яких осіб ТУ ДБР у м. Львові, суддів, співробітників поліції, на які вказує ОСОБА_3 у своїй заяві від 10 березня 2025 року, ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України /а.с.110-119/.

23 квітня 2026 року ОСОБА_3 подав на ім`я керівника органу досудового розслідування скаргу, в якій, зокрема, просив доручити слідчим ознайомим його з матеріалами кримінального провадження № 12025141380000375 /а.с.3/.

Відповідно до частини 1 статті 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Листом № К-1503/12-21-293434/26 від 06 травня 2026 року за підписом керівника Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_6 потерпілого ОСОБА_3 було повідомлено, що він може ознайомитися з матеріалами кримінального провадження 13 травня 2026 року о 16 год. 00 хв., в межах графіку робочого часу /а.с.106/.

Слідчим суддею перевірено трекінг про відстеження поштових повідомлень L067169195630, роздрукований з офіційного веб-сайта АТ «Укрпошта», з якого вбачається, що вищевказаний лист № К-1503/12-21-293434/26 від 06 травня 2026 року був зданий у відділення 11 травня 2026 року /а.с.138/.

Отже, роздруківкою трекінгу про відстеження поштових повідомлень, підтверджується, що ТУ ДБР у м. Львові вжило всіх заходів для вчасного отримання ОСОБА_7 листа, яким його повідомлялося про час та день, в якій він може ознайомитися з матеріалами кримінального провадження № 12025141380000375.

З огляду на вказане, слідчий суддя приходить до висновку, що уповноважені особи Другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові діяли відповідно до вимог КПК України під час розгляду клопотання ОСОБА_3 щодо ознайомлення його з матеріалами кримінального провадження, а відтак твердження скаржника щодо бездіяльності вказаних осіб під час розгляду його клопотання є неспроможними та не беруться до уваги.

Разом з тим, з вищевказаної роздруківки трекінгу вбачається, що лист № К-1503/12-21-293434/26 від 06 травня 2026 року виїхав з логістичного центру лише 16 травня 2026 року та в той же день був вручений ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 отримав лист № К-1503/12-21-293434/26 від 06 травня 2026 року зі запізненням, що призвело до того, що він не зміг ознайомитися з матеріалами кримінального провадження 13 травня 2026 року о 16 год. 00 хв.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя, згідно зі стандартами ЄСПЛ, розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Діючим кримінальним процесуальним законодавством України, зокрема, статею 220 КПК України, визначено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

У пункті 33 Рішення ЄСПЛ у справі «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 року та у п. 38 Рішення ЄСПЛ у справі «Аnkel v. Switzerland» від 23.10.1996 року закріплено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

У даній конкретній справі, як убачається з матеріалів скарги, ОСОБА_3 не зміг ознайомитися з матеріалами з причин, які ніяким чином не залежали ні від його поведінки, ні від дії/рішень органу досудового розслідування.

У своїй скарзі ОСОБА_3 просить зобов`язати слідчого та керівника органу досудового розслідування у кримінальному проваджені № 12025141380000375 від 21 березня 2025 року в триденний строк з дня наступного, після проголошення ухвали слідчим суддею, надати йому на ознайомлення матеріали досудового розслідування вказаного провадження, а про забезпечення дати та часу надання матеріалів для ознайомлення повідомити його на його засіб зв`язку ( НОМЕР_1 ).

Європейський суд з прав людини у рішенні «Бєлоусов проти України» зазначає: «Мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю» («Алексахін проти України» п. 55).

Частиною 5 статті 40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Даючи системний аналіз вищевказаним нормам КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчий в своїй діяльності є самостійною процесуальною особою, який приймає процесуальні рішення, передбачені ст. 40 КПК України, а тому вирішення питання щодо зобов`язання слідчого вчинити певну дію у конкретний, вкрай деталізований спосіб, який чітко непередбачений нормами КПК України, не відноситься до компетенції слідчого судді, суперечить загальним засадам кримінального судочинства та порушує вимоги ст. 22 КПК України щодо змагальності сторін.

З огляду на наведене, слідчий суддя, врахувавши норму, якою передбачено, що потерпілий має право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, а також, з метою забезпечення реалізації ОСОБА_3 в повній мірі права на доступ до правосуддя, прийшов до висновку, що скаргу слід задовольнити частково, зобов`язавши уповноваженого працівника Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування у м. Львові повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 від 23 квітня 2026 року в частині, яка містить клопотання про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 12025141380000375 від 21 березня 2025 року в порядку, визначеному статтею 220 КПК України та про результати розгляду повідомити ОСОБА_3 протягом трьох днів з моменту отримання для виконання ухвали слідчого судді, тобто, вказаний спосіб захисту інтересів ОСОБА_3 є ефективним засобом юридичного захисту в національному органі у світлі норм ст. 307 КПК України.

Керуючись статтями 306,307,318-380 КПК України,

постановив:

Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та керівника Територіального управління Державного бюро розслідування у м. Львові задовольнити частково.

Зобов`язати уповноваженого працівника Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідування у м. Львові повторно розглянути скаргу ОСОБА_3 від 23 квітня 2026 року в частині, яка містить клопотання про надання для ознайомлення матеріалів кримінального провадження № 12025141380000375 від 21 березня 2025 року в порядку, визначеному статтею 220 КПК України та про результати розгляду повідомити ОСОБА_3 протягом трьох днів з моменту отримання для виконання ухвали слідчого судді.

В іншій частині вимоги скарги - відмовити.

Відповідно до вимог ст. 309 КПК України ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Слідчий суддя:

Оригінал ухвали.