Рішення № 138337777, 06.07.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2586/26 2/335/1940/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Колесник Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 26.04.2013 року АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «ОТП БАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2001162947. За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання і повернення кредиту, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Таким чином, Відповідач уклав Кредитний договір № 2001162947 від 26.04.2013 року із АТ «ОТП БАНК» (ЄДРПОУ: 21685166) та Відповідачу надано кредитні кошти, відповідно до умов та згідно порядку, визначеному кредитним договором.

Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин ст.526 та ст.527 Цивільного кодексу України, внаслідок чого, 15.03.2024 р. між АТ «ОТП БАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №15/03/24, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 2001162947 від 26.04.2013 року.

Згідно Договору факторингу сума боргу перед новим кредитором є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 63 444,28 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 42 568,10грн.; заборгованість за відсотками становить 20 876,18 грн.; заборгованість за штрафними санкціями та комісіями становить 0 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Діджи фінанс» за кредитним договором № 2001162947 від 26.04.2013 року в розмірі 63 444,28 грн., яку позивач просить стягнути на його користь та понесені судові витрати у вигляді судового збору розміром 2662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, суду подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання двічі не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася у відповідності до ч.1 ст.12-1 Закону України „Про забезпечення прав і свобод і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України - шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки зареєстрована на тимчасово окупованій території України, причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не подала, із заявами про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталася, у зв`язку з чим, суд відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними в ній матеріалами.

На підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст.4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 15.10.2012 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 2001162947. Вказаний договір підписано власноруч відповідачем ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 1.1 Договору, банк надає позичальнику споживчий кредит на наступних умовах: розмір та валюта кредиту, на придбання товару у продавця 6000,00 грн., строк кредиту 24 місяці, розмір процентної ставки 24 % річних.

Додатком № 1 до кредитного договору № 2001162947 від 15.10.2012 визначено графік погашення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за кредитним договором. Графік підписано представником кредитора та особистим підписом позичальника ОСОБА_1 ..

До договору надано інформаційний листок «Умови кредитування по продукту 24-24-2 и 4», підписаний 15.10.2012 року, згоду-дозвіл на обробку персональних даних від 15.10.2012 року, опитувальний лист фізичної особи від 15.10.2012 року.

В матеріалах справи наявні специфікація до кредитного договору № 2001162947 від 15.10.2012, рахунок № 72 від 15.10.2012 р. на 6000 грн., накладна №72 від 15.10.2012 р. на 6000 грн.,

Отже, документи, які складалися та підписувалися вказаними сторонами, у ході укладення вищевказаного Договору, датовані 15.10.2012.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

15.03.2024 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу №15/03/24, у відповідності до умов якого АТ «ОТП Банк» передало (відступило) ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Діджи фінанс» прийняло належні АТ «ОТП Банк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №15/03/24 від 15.03.2024 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2001162947 від 26.04.2013 у розмірі 63 444,28 грн.

При цьому позивачем надано розрахунок заборгованості за договором від 26.04.2013 року № 2001162947, згідно якого відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за кредитним договором № 2001162947 у в розмірі 63444,28 грн..

Отже, виходячи із досліджених судом доказів, встановлено, що Договір про споживче кредитування 2001162947 з додатками, було укладено між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 15.10.2012.

Позивач звертаючись до суду, посилається на набуття права вимоги за кредитним договором № 2001162947 від 26.04.2013 (як зазначено у позові: укладений між відповідачем та ПАТ «ОТП БАНК»), згідно Договору факторингу № 15/03/24 від 15.03.2024 та витягу з реєстру боржників до Договору факторингу.

Однак, кредитний договір № 2001162947 від 26.04.2013 укладений між відповідачем та АТ «ОТП Банк», позивачем суду не надано.

Підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доведеність позовних вимог, розмір заборгованості, набуття новим кредитом права вимоги до боржника покладається процесуальним законом у справах цієї категорії на позивача.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (пункти 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України).

Разом із тим, позивачем не надано суду доказів на підтвердження набуття права вимоги за кредитним договором № 2001162947 від 15.10.2012 укладеним між відповідачем та ПАТ «ОТП Банк», який долучений до матеріалів справи, оскільки матеріали справи свідчать про набуття права вимоги за кредитним договором № 2001162947 від 26.04.2013 укладеним між відповідачем та АТ «ОТП БАНК», який до матеріалів справи позивачем не долучався.

Таким чином, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не доведено наявність у товариства права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором № 2001162947 від 15.10.2012.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позивачем не надано доказів, які підтверджують ту обставину, що ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у встановленому Законом порядку набуло статус нового кредитора за кредитним договором № 2001162947 від 15.10.2012 укладеним між відповідачем та ПАТ «ОТП Банк», а відтак і право вимоги до нього.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова ВС від 29 червня 2021 року по справі № 916/2040/20).

У свою чергу, не доведення позивачем відступлення первісним кредитором грошової вимоги до боржника, позбавляє суд, у тому числі, можливості перевірити правильність нарахування поданого розрахунку заборгованості.

З огляду на викладені судом обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, у зв`язку із недоведеністю заявлених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд відмовляє у задоволенні позову, то судові витрати у виді сплати судового збору та витрат на правничу допомогу слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 06.07.2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДІДЖИ ФІНАНС», ЄДРПОУ 42649746, юридична адреса: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: А.В.Воробйов