Рішення № 138337527, 20.07.2026, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Справа № 480/4863/25

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/4863/25 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2025 року позивач, Головне управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, Сумська область, 40009), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в якій просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 12306,04 грн. на р/р UA448999980314050617000018530 отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/18010200, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення до суду за відповідачем обліковується заборгованість в загальному розмірі 12 306,04 грн. Вказана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки. З метою погашення боргу відповідачу виставлена податкова вимога, проте сума боргу залишилась несплаченою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями даний позов розподілено судді Кравченку Є.Д.

Ухвалою суду від 23.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/4863/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

На підставі Указу Президента України "Про призначення судді" №957/2025 від 13 грудня 2025 року та наказу голови Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 №4-ОС, на підставі розпорядження керівника апарату №301 від 13.01.2026 призначено повторний автоматизований розподіл судової справ №480/4863/25.

Справа розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Кунець О.М.

Ухвалою суду від 14.01.2026 про прийняття справи до свого провадження та призначення до розгляду.

Копію ухвали суду було направлено відповідачу за адресою, визначеною у Єдиному державному демографічному реєстрі, відповідачем отримано 14.01.2026 через систему «Електронний суд».

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що 10.02.2025 ним уперше було отримано податкову вимогу від 30.01.2025 №0000786-1303-1828, тоді як податкові повідомлення-рішення та детальні розрахунки сум податку за попередні податкові періоди на його адресу не надходили. До того ж, доданий до податкової вимоги розрахунок не містить відомостей про період виникнення податкового боргу, що унеможливлює перевірку правильності його нарахування.

Крім того, відповідач не погоджується з нарахуванням податку одночасно за декілька років та посилається на сплив установленого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України строку давності тривалістю 1095 календарних днів. Вважає, що борг, нарахований поза межами такого строку, підлягає списанню як безнадійний, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Водночас зазначає про готовність сплатити податок за 2023 рік після отримання відповідного розрахунку від контролюючого органу.

У відповіді на відзив позивач заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що податкові повідомлення-рішення були направлені на його податкову адресу, однак повернуті у зв`язку із закінченням строку зберігання, а тому вважаються належним чином врученими відповідно до статті 42 Податкового кодексу України. Також указав, що форма податкової вимоги не передбачає окремого зазначення періоду виникнення боргу, а детальний розрахунок є її невід`ємною частиною. Перебіг строків давності зупинявся на період дії карантину та воєнного стану, а податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалися, тому визначені ними грошові зобов`язання є узгодженими.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

За приписами ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов`язків платників податків входить сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку Головного управління ДПС у Сумській області та є платником податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості, сформованого на підставі ІКП ІТС «Податковий блок», у Відповідача станом на 21.05.2025 наявний податковий борг у сумі 12 306,04 грн з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (основний платіж).

Відповідачу контролюючим органом нараховане податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості на підставі податкових повідомлень-рішень (далі ППР):

- - від 01.11.2024 № 0802063-2406-1820 на суму 2628,00 грн за 2021 рік, граничний термін сплати 20.01.2025;

- - від 01.11.2024 № 0802062-2406-1820 на суму 2 847,00 грн за 2022 рік, граничний термін сплати 20.01.2025;

- - від 01.11.2024 № 0802064-2406-1820 на суму 2 068,67 грн за 2020 рік, граничний термін сплати 20.01.2025;

- - від 01.11.2024 № 0802065-2406-1820 на суму 1 827,77 грн за 2019 рік, граничний термін сплати 20.01.2025;

- - від 01.11.2024 № 0802061-2406-1820 на суму 2934,60 грн за 2013 рік, граничний термін сплати 20.01.2025.

Податкові повідомлення-рішення направлялися рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, проте повернуті до контролюючого органу з відміткою пошти " за закінченням терміну зберігання". Доказів, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення оскаржувалися відповідачем в адміністративному чи судовому порядку, суду надано не було. Отже, визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання є узгодженими.

Щодо тверджень відповідача про неотримання податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.

Податкові повідомлення-рішення від 01.11.2024 були направлені рекомендованими поштовими відправленнями на податкову адресу відповідача, однак повернуті з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України такі документи вважаються належним чином врученими. Доказів їх оскарження або скасування відповідачем не надано, а тому визначені ними грошові зобов`язання є узгодженими.

Таким чином, загальна сума податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями становить 12 306,04 гривень.

Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно із пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до абз. 1 пп. 266.7.1. п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податкове зобов`язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.

Оскільки вищезазначені податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку, визначена ними сума грошового зобов`язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 59 ПК України відповідачу направлена податкова вимога форми «Ф» від 30.01.2025 № 0000786-1303-1828, отримано відповідачем 10.02.2025.

Згідно з п.42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Щодо відсутності в доданому до податкової вимоги розрахунку інформації про період виникнення боргу суд зазначає наступне.

Форма детального розрахунку, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 №610. Вказаним Порядком визначено форму бланку податкової вимоги, із зазначенням в ній вказаної інформації, а інформація про період виникнення боргу, даною формою податкової вимоги, не передбачена.

Відповідачем вказана отримана податкова вимога з підстав її невідповідності формі, змісту чи інших підстав в судовому порядку не оскаржувалась.

З моменту вручення податкової вимоги до подачі позовної заяви податковий борг відповідача не переривався, а отже, податкова вимога, відповідно до ст. 60 ПК України, не була відкликана.

Вказана заборгованість відповідача не підлягає списанню та розстроченню на підставі ст.101 Податкового кодексу України, затвердженого ВРУ від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами).

На дату подання позовної заяви податкова заборгованість відповідачем не була погашена.

Податковий борг відповідача підтверджується витягом з інтегрованої картки платника; розрахунком податкової заборгованості, сформованому на підставі ІКПП ІТС «Податковий блок», податковими повідомленнями - рішеннями, податковою вимогою.

Нараховане грошове зобов`язання в сумі 12 306,04 грн або дії щодо його нарахування ні в судовому, ні в адміністративному порядку відповідачем не оскаржувалися, а тому це зобов`язання є узгодженим відповідно до ПК України.

Таким чином, загальна сума податкового боргу за узгодженими зобов`язаннями становить 12 306,04 грн.

Щодо посилань відповідача на сплив установленого статтею 102 Податкового кодексу України строку давності суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 4 пункту 522 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ Перехідних положень ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

У зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено режим воєнного стану.

В результаті чого до ПК України внесено зміни, а саме статтю 102 доповнено пунктом 102.9.

Відповідно до пункту 102.9 статті 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, у період з 18 березня 2020 року по 30 червня 2023 року строк прийняття контролюючим органом податкових повідомлень рішень про визначення грошового зобов`язання платника податків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, передбачений статтею 102 ПК України, був зупинений з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID19), а в період з 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року у зв`язку з дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.

З огляду на зазначене, контролюючий орган може реалізувати владні управлінські функції, враховуючи норми щодо зупинення строку давності, передбаченого статтею 102 ПК України. Відповідно строк прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень не пропущено, є обгрунтованим і законним.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За таких обставин доводи, наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву, не спростовують установленого матеріалами справи факту наявності узгодженого та несплаченого податкового боргу, а тому враховуючи, що узгоджена сума грошового зобов`язання своєчасно та в повному обсязі не була сплачена, заборгованість перед бюджетом на момент розгляду справи не погашена та складає у загальному розмірі 12 306,04 грн, доказів сплати відповідачем не надано, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) податковий борг: з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у сумі 12 306,04 грн на р/р UA448999980314050617000018530 отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ/18010200, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець