Ухвала суду № 138334336, 20.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 липня 2026 р. № 400/5470/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кривоозерської селищної ради про визнання дій та відмови протиправними; зобов`язання вчинити певні дії; визнання інформації, такою, що не підтверджена правовстановлюючими документами; стягнення моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивачка) до Кривоозерської селищної ради (далі відповідач) про:

визнання протиправною відмову відповідача у надані позивачці земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби площею 2,0 га;

зобов`язання відповідача розглянути заяву позивачки від 06.12.2025 про надання їй земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби площею 2,0 га на черговій пленарній сесії селищної ради та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства;

стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди у розмірі 30000,00 грн;

визнання інформації, наданої старостою Луканівського старостинського округу В`ячеславом Ткачуком щодо перебування зазначеної земельної ділянки у користуванні третіх осіб, такою, що не підтверджена належними правовстановлюючими документами та не є підставою для відмови у наданні земельної ділянки;

зобов`язання відповідача провести службове розслідування за фактом перевищення повноважень або бездіяльності посадовими особами відповідача, встановити коло осіб чия дія чи бездіяльність призвела до порушення моїх законних прав та інтересів, за результатами розслідування притягнути винних осіб до дисциплінарної відповідальності;

постановлення окремої ухвали та направлення її до відповідних правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб відповідача щодо надання завідомо неправдивих відомостей та можливого підроблення викопіювань.

21.05.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за матеріалами в електронній формі.

У відзиві на позовну заяву від 05.06.2026 заявив клопотання про витребування у Держгеокадастру відомостей щодо наявності / відсутності державних актів згідно зі списком погосподарських книг.

Водночас позивачка у запереченнях на клопотання (заяву) від 09.06.2026 заявила клопотання про:

розгляд справи № 400/5470/26 з повідомленням (викликом) сторін;

про залучення до участі у справі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача;

про витребування у відповідача деяких доказів.

15.06.2026 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про:

залишення без задоволення клопотання відповідача від 05.06.2026 про витребування доказів;

часткове задоволення клопотання позивачки про витребування доказів і про витребування у відповідача деяких доказів;

залишення без задоволення клопотань позивачки від 09.06.2026 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін і про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

У заяві про виконання ухвали суду від 13.07.2026 надав пояснення щодо відсутності частини витребуваних ухвалою суду від 15.06.2026 доказів і заявив клопотання про їх витребування у Державного архіву Миколаївської області.

Інші витребувані докази відповідач додав до клопотання про долучення доказів від 14.07.2026.

14.07.2026 позивачка подала до Миколаївського окружного адміністративного суду заперечення проти задоволення клопотання відповідача від 13.07.2026 про витребування доказів.

Крім цього, 14.07.2026 вона заявила клопотання про:

прийняття заперечення на клопотання відповідача від 14.07.2026 про долучення доказів;

визнання протиправними та скасування рішень відповідача від 27.03.2026 № 49, № 50 і № 51;

витребування у військової частини, в якій проходить військову службу ОСОБА_2 , деяких доказів;

призначення судового засідання з розгляду справи № 400/5470/26 з викликом сторін та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 для надання особистих пояснень.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши обставини, покладені в основу клопотань сторін від 13.07.2026 і від 14.06.2026, суд зазначає наступне.

У клопотання про долучення доказів від 14.07.2026 відповідач просив суд долучити до матеріалів справи докази, які були в нього витребуванні ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.06.2026.

З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача від 14.07.2026 про долучення доказів підлягає задоволенню.

Що стосується клопотання позивачки від 14.07.2026 про визнання протиправними та скасування рішень відповідача від 27.03.2026 № 49, № 50 і № 51, то воно за своїм змістом є заявою про зміну предмета позову.

Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Статтею 166 КАС України встановлено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Аналіз наведених процесуальних норм дає підстави для висновку, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. Поряд з цим, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 826/19197/16, від 30.08.2021 у справі № 520/11672/19 і від 04.08.2022 у справі № 824/3161/14-а.

У клопотанні від 14.07.2026 позивачка просить визнати протиправними та скасування рішення відповідача:

від 27.03.2026 № 49 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_4 »;

від 27.03.2026 № 50 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_3 »;

від 27.03.2026 № 51 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_2 ».

Позивачка аргументує протиправність вищенаведених рішень іншими обставини, ніж позовні вимоги у позовній заяві від 14.05.2026, а саме: недоліками відповідних заяв ОСОБА_4 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .

Отже, у клопотанні від 14.07.2026 позивачка одночасно змінює і предмет, і підставу позову, що відповідно до статті 47 КАС України не допускається.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

З огляду на зазначене вище суд прийшов до висновку, що клопотання позивачки від 14.07.2026 про визнання протиправними та скасування рішень відповідача від 27.03.2026 № 49, № 50 і № 51 підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Водночас суд роз`яснює позивачу, що вона не позбавлена права звернутися з новим окремим позовом з відповідними предметом і підставами, які містяться у клопотанні від 14.07.2026, у загальному порядку.

Щодо клопотання відповідача від 13.07.2026 про витребування доказів у Державного архіву Миколаївської області та клопотань позивачки від 14.07.2026 про витребування у військової частини, в якій проходить військову службу ОСОБА_2 , деяких доказів та про виклик у судове засідання ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 для надання особистих пояснень, то суд встановив, що ці клопотання аргументовані необхідністю з`ясування обставин правомірності (протиправності) володіння ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 земельними ділянками на території Кривоозерської селищної територіальної громади.

Оскільки наведені питання не є предметом розгляду в цій справі, тому наведені клопотання задоволенню не підлягають.

14.07.2026 позивачка повторно заявила клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з пунктом 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом доказування у цій справі є протиправність (правомірність) відмови відповідача у наданні позивачці земельної ділянки в оренду для сінокосіння та випасання худоби та стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 30000,00 гривень.

Цього позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак ця справа не відноситься до справ значної складності.

Згідно з частиною другою статті 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Будь-яких обґрунтувань необхідності проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін позивачка у своєму клопотанні не навела, а суд не встановив.

Тому вищенаведене клопотання позивачки також не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 47, 49, 80, 243, 248, 256, 257, 260, 262, 293 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Кривоозерської селищної ради від 14.07.2026 про долучення доказів.

2. Долучити до матеріалів справи № 400/5470/26 докази, додані Кривоозерською селищною радою до клопотання від 14.07.2026 про долучення доказів.

3. Повернути без розгляду заяву позивачки про зміну підстав і предмету позову, викладену у формі клопотання від 14.07.2026 про визнання протиправними та скасування рішень Кривоозерської селищної ради від 27.03.2026 № 49 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_4 », від 27.03.2026 № 50 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_3 » і від 27.03.2026 № 51 «Про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду громадянину ОСОБА_2 ».

4. Залишити без задоволення клопотання Кривоозерської селищної ради від 13.07.2026 про витребування доказів та клопотання ОСОБА_1 від 14.07.2026 про витребування доказів та про виклик у судове засідання для надання особистих пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_4 .

5. Залишити без задоволення клопотання ОСОБА_1 від 14.07.2026 про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

6. Направити учасникам справи копію цієї ухвали.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

8. Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.Г.Ярощук