Рішення № 13833392, 11.02.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.2011 Справа № 6/101

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород

до Малого приватного підприємства "Скіф", с. Кам’яниця, Ужгородський р-н

за участю третьої особи без самостійних вимог на боці позивача Державне підприємство радгосп-завод "Ужгородський" , м. Ужгород

про повернення орендованого майна та стягнення орендної плати в сумі 3,65грн. (позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої в порядку вимог ст. 22 ГПК України щодо їх уточнення від 11.02.2011р.),

Суддя Й.Й. Кадар

Представники сторін:

Від позивача – Бучок Т.Ю., представник за довіреністю №3 від 10.01.2011р.,

Від відповідача – Гончаров В.В., представник за довіреністю №13 від 24.06.2009р. , Кичак П.Ю., директор,

Від третьої особи - не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, м. Ужгород звернувся до суду з позовом до Малого приватного підприємства "Скіф", с. Кам’яниця, Ужгородський р-н, за участю третьої особи без самостійних вимог на боці позивача Державне підприємство радгосп-завод "Ужгородський" , м. Ужгород про повернення орендованого майна та стягнення орендної плати в сумі 611,75грн.

В судовому засіданні 27.01.2011р. представником позивача подано письмове клопотання №10-11-00313 від 27.01.2011р. про збільшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму 973,92грн. в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

На дату судового засідання позивач подав суду клопотання в порядку вимог ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог та вказує на те, що у зв’язку з добровільним укладенням сторонами за договором оренди нерухомого майна акту приймання-передачі відмовляється від частини позовних вимог щодо повернення орендованого майна. Разом з тим, просить стягнути з відповідача суму 3,65грн. заборгованості по орендній платі та суму 2033,45грн. у відповідності до вимог ч.2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойки у розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Аналізуючи клопотання позивача про уточнення позовних вимог суд констатує наступне.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В даному випадку вимога позивача про стягнення неустойки в порядку ч.2 ст. 785 ЦК України таким вимогам не відповідає, а суд відмовляє в її задоволенні з наступних підстав.

Первісно позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача суми заборгованості по орендній платі та повернення орендованого майна, і такий позов не містив в собі вимоги та нормативного обгрунтування стягнення неустойки за користування майном за час прострочення повернення нерухомого майна.

За змістом зазначеної норми ГПК зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Відповідно, подане позивачем клопотання (заява від 11.02.2011р. №10-11-00502) в частині вимог про стягнення з відповідача суми 2033,45грн. неустойки, направлене на одночасну зміну предмета і підстави позову, з урахуванням конкретних обставин справи задоволенню судом не підлягає (в задоволенні такого клопотання (заяви) слід відмовити).

Представник відповідача у поданому суду письмовому поясненні вказує на те, що листи позивача про звільнення орендованого відповідачем майна були скеровані балансоутримувачу для організації останнім вчинення відповідних дій по складанню акту приймання-передачі орендованого майна, яким такі листи не виконано і вимог орендарю по складанню таких актів не пред’являлось. Відтак, вважає, що в його діях відсутня вина у зв’язку з несвоєчасним підписанням акту. Разом з тим, надав суду докази про те, що 03.02.2001р. між Балансоутримувачем та орендарем складено відповідний акт та орендоване майно передано у належному стані.

Балансоутримувач письмового пояснення по суті спору не подав, вимог ухвал суду від 29.12.2010р. та від 27.01.2011р. не виконав, витребуваних судом документів не подав, свого уповноваженого представника в засідання суду не направив.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого Господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку вимог ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, відповідача та треті осіб, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Регіональним відділенням ФДМУ по Закарпатській області було погоджено договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 01.10.2001р. між Державним підприємством радгосп-завод „Ужгородський” та малим приватним підприємством „Скіф” про передачу в строкове платне користування колишнє приміщення кормоцеху (склад) площею 356,7кв.м., вартість якого визначена згідно звіту про експертну оцінку станом на 31.08.2001р. в сумі 25300грн., розміщеного за адресою: Закарпатська область, с. Кам’яниця Ужгородського району, вул.. Проектна, 9.

Термін дії даного договору закінчився 10.10.2010р., у зв’язку з чим позивач звернувся з вимогою про повернення орендарем нерухомого майна за відповідним актом приймання-передачі.

Разом з тим, у зв’язку з несвоєчасною сплатою орендних платежів станом на 01.10.2010р. просить стягнути з відповідача суму 3,65грн. заборгованості по орендній платі.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Матеріалами справи підтверджено, що орендоване відповідачем приміщення на день розгляду справи звільнено 03.02.2011р. за відповідним актом приймання-передачі та передано балансоутримувачу. Такі обставини також підтверджено позивачем, який з огляду на це у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України подав заяву про відмову від позову в цій частині позовних вимог.

Наслідки відмови від позовних вимог позивачеві відомі.

Дана відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права ї охоронювані законом інтереси, а тому в порядку статей 22 та 80 ГПК України може бути прийнята судом.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про повернення орендованого майна підлягає припиненню в порядку п.4 ст.80 ГПК України.

Відповідно до статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. №2269-ХІІ, з подальшими змінами та доповненнями та статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата за користування об’єктом оренди вноситься незалежно від наслідків господарської діяльності.

Позивач подав докази про порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасності та повноти проведення платежів за оренду майна, що у відповідності до вимог ст.ст. 10 та 24 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відноситься до істотних. Дана обставина свідчить про недобросовісний та неповний об’єм виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань за договором оренди майна, що належить до державної власності, що не забезпечує мети укладеного договору.

Позивачем доведено факт порушення відповідачем умов договору оренди в частині повного та своєчасного внесення орендної плати та відповідно норм вимог статей 286 ГК України та 762 ЦК України, якими передбачено обов’язок сплачувати орендарем орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Згідно поданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача по орендній платі складає суму 3,65грн., тобто суму позовних вимог.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань та наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 3,65грн. належним чином доведений, документально підтверджений, тому позовні вимоги в частині стягнення суми 3,65грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п.4 ст.80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з малого приватного підприємства „Скіф”, 89411, с.Кам’яниця Ужгородського району, вул. Проектна, 9 (код ЄДРПОУ 22075493) на користь:

- Регіонального відділення ФДМУ по Закарпатській області, м. Ужгород, вул. Собранецька, 60 (рах. №31114094700286, ГУДКУ в Закарпатської області, МФО 812016, одержувач коштів: держбюджет Ужгородського району, код ОКПО 22107827, код виду платежу 22080300, призначення платежу *;101;;*22080300*22075493*№б/н*01.10.01*22111310*1*) суму 3,65грн. (три гривні шістдесят п”ять коп.) боргу по орендній платі;

- Державного бюджету України суму 187грн. (сто вісімдесят сім гривень) державного мита та 236грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі в частині вимог про повернення орендованого майна припинити.

Після набрання рішенням законної сили за відповідною заявою позивача видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Й.Й.Кадар