Рішення № 13833389, 07.02.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.11 р. Справа № 9/133

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Марченко О. А.,

Суддів Мальцева М.Ю., судді Лейби М.О.

При секретарі судового засідання Бахрамовій А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Макіївка

до відповідача Ясинуватської міської ради, м.Ясинувата

за участю третьої особи 1, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ”, м. Макіївка

за участю третьої особи 2, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю „Естарс”, м. Донецьк

про визнання права

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: Балицький О.П. представник (за довіреністю б/н від 02.08.2010р.);

від відповідача: Тесленко Д.В. юрисконсульт правового забезпечення (довіреність б/н від 21.12.2010р.);

від третьої особи1: Марєнко М.С. представник (за довіреністю б/н від 23.09.2010р.);

від третьої особи2: Марєнко М.С. представник (за довіреністю б/н від 23.09.2010р.);

З 24.02.2010р. о 14год.30хв. по 15.03.2010р. о 15год.40хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Макіївка звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Ясинуватської міської ради, м.Ясинувата про визнання за Відкритим акціонерним товариством „Ясинуватський машинобудівний завод” права на постійне користування земельною ділянкою площею 66,88 га на підставі Державного акту, який було видано 05.10.1992р. згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р.; про зобов`язання Ясинуватської міської ради переоформити Державний акт на право постійного користування землею, який було видано 05.10.1992р. згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р., на Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на відсутність у відповідача підстав для припинення права позивача на постійне користування земельною ділянкою площею 66,88 га.

Відповідач у відзиві на позовну заяву без номера від 14.12.2009р., який надійшов на адресу суду 14.12.2009р., проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на ті обставини, що Державний акт на право постійного користування землею був виданий не позивачу, а іншій юридичній особі, внаслідок чого на теперішній час у позивача відсутнє право на використання спірної земельної ділянки на праві постійного користування.

Крім того, 09.11.2009р. відповідачем надане клопотання №06-09-596 від 09.11.2009р., згідно якого останній просить припинити провадження у справі на підставі ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із існуванням рішення господарського суду Донецької області по справі №8/149пд від 24.01.2008р., яким вже було вирішено спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Вказане клопотання відповідача судом залишене без задоволення як необґрунтоване, оскільки предмет та сторони у справі №8/149пд та справі №9/133 є різними.

05.01.2010р. позивачем надана заява б/н та дати про збільшення позовних вимог, згідно якої останній на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив предмет позову, також заявивши вимоги про визнання недійсним рішення Ясинуватської міської ради від 04.12.2008р. №39/801.

Суд розглядає збільшені позовні вимоги відповідно до вказаної заяви.

15.04.2010р. до господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ”, м. Макіївка та Товариства з обмеженою відповідальністю „Естарс”, м. Донецьк до Ясинуватської міської ради, м.Ясинувата про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Естарс” права на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, розташованими по вул. Артема, 31 м.Ясинувата; зобов'язання Ясинуватської міської ради оформити право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, розташованими по вул. Артема, 31 м. Ясинувата за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Естарс” та видати Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

В обґрунтування вказаної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ”, м. Макіївка та Товариство з обмеженою відповідальністю „Естарс”, м.Донецьк посилаються на те, що право на постійне користування спірною земельною ділянкою належить останнім.

На підставі ст.26 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 15.04.2010р. господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ”, м. Макіївка та Товариства з обмеженою відповідальністю „Естарс”, м. Донецьк до Ясинуватської міської ради, м.Ясинувата про визнання права на постійне користування земельною ділянкою та зобовязання виконати певні дії та залучив до участі у справі третю особу 1, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” та третю особу2, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Естарс”.

17.06.2010р. відповідачем надане клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до якого останній зазначає, що у газеті „Урядовий курєр” №106 надруковано оголошення про порушення господарським судом Донецької області справи №5/62Б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод”, на підставі чого відповідач просить суд зупинити провадження у справі №9/133. Наразі, наведене клопотання є безпідставним та необґрунтованим, у звязку з чим підлягає залишенню без задоволення.

23.12.2010р. позивачем надані письмові пояснення б/н та дати, відповідно до яких Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Макіївка наполягає на задоволенні своїх позовних вимог.

Відповідачем 11.01.2011р., 26.01.2011р. та 07.02.2011р. надав заперечення проти позовів позивача та третіх осіб.

Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та третіх осіб було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст.20, 22, 26 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, господарський суд встановив:

Відповідно до рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992 року та Державного акту на постійне користування землею, зареєстрованого 05.10.1992р. в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4, Державне підприємство „Ясинуватський машинобудівній завод” набуло право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га.

За твердженням позивача, рішенням №281 від 21.07.1993р. виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради народних депутатів (відповідач) у відповідності із Законом України „Про оренду майна державних підприємств та організацій” було зареєстроване положення про організацію орендарів та статут Орендного підприємства „Ясинуватський машинобудівний завод”, в яке було реорганізоване Державне підприємство „Ясинуватський машинобудівний завод” в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно статуту Орендного підприємства „Ясинуватський машинобудівний завод”, зареєстрованого рішенням від 21.07.1993р. №281 виконавчого комітету Ясинуватської міської ради народних депутатів, останнє створене за рішенням конференції уповноважених організації орендарів Ясинуватського машинобудівного заводу та Фонду державного майна України.

При цьому, за змістом п.1.4 статуту Орендного підприємства „Ясинуватський машинобудівний завод”, останнє є правонаступником майнових та інших прав і обов'язків Державного підприємства „Ясинуватський машинобудівний завод”.

Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Як зазначено у позові, згідно з наказом від 30.12.1994р. Донецького регіонального відділення Фонду державного майна України у відповідності з декретом Кабінету Міністрів України „Про приватизацію цілісних .майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду” Орендне підприємство „Ясинуватський машинобудівний завод” було перетворене у Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”, яке відповідно стало правонаступником всіх прав та обов'язків орендного підприємства.

Згідно зі свідоцтвом №722530 про державну реєстрацію юридичної особи 10.01.1995р. було зареєстроване Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”.

За приписом частини 2 ст.108 Цивільного кодексу України, у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Статтею 59 Господарського кодексу України, встановлено що у разі перетворення одного суб'єкта господарювання в інший до новоутвореного суб'єкта господарювання переходять усі майнові права і обов'язки попереднього суб'єкта господарювання.

Так, на думку позивача, Орендне підприємство „Ясинуватський машинобудівний завод” як правонаступник Державного підприємства „Ясинуватський машинобудівний завод” отримало право постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 66,88 га.

Відповідно до п.3.5 наказу №28 від 15.04.1993р. Державного комітету України по земельних ресурсах „Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею” у разі зміни меж, розміру, цільового призначення та умов надання земельних ділянок, що відбулися після видачі державного акта, до нього вносяться ці зміни, які фіксуються на плані зовнішніх меж і на останній сторінці державного акта.

Таким чином, на думку позивача, у разі проведення реорганізації підприємства, зміни його організаційно-правової форми, необхіднім є внесення змін до відповідного державного акту.

Оскільки, в державному акті на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га зазначено, що користувачем є Державне підприємство „Ясинуватський машинобудівній завод”, позивач керуючись чинним законодавством України, звернувся з відповідною заявою до Ясинувастської міської ради, в якій просить переоформити Державний акт на право постійного користування землею, який було видано 05.10.1992 року згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р., на Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”.

За твердженням позивача, до теперішнього часу заяву ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод” не розглянуто, жодної відповіді позивачем від Ясинуватської міської ради не отримано.

Враховуючи викладене, позивач вважає дії Ясинуватської міської ради такими, що порушують права та законні інтереси Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Макіївка, на підставі чого звернувся до господарського суду із відповідними позовними вимогами про визнання за Відкритим акціонерним товариством „Ясинуватський машинобудівний завод” права на постійне користування земельною ділянкою площею 66,88 га на підставі Державного акту, який було видано 05.10.1992р. згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р.; про зобов`язання Ясинуватської міської ради переоформити Державний акт на право постійного користування землею, який було видано 05.10.1992р. згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р., на Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”; про визнання недійсним рішення Ясинуватської міської ради від 04.12.2008р. №39/801.

Відповідач проти вказаних тверджень позивача заперечує, посилаючись на ті обставини, що у зв'язку з припиненням діяльності Ясинуватського машинобудівного заводу як державного підприємства право постійного користування останнього спірною земельною ділянкою також припинилось, у відповідача відсутні передбачені законодавством повноваження щодо здійснення переоформлення Державного акту на право постійного користування землею, який було видано 05.10.1992р. згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р., на Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”

Виходячи з принципу повного, всебічного та обєктивного розгляду всіх обставин справи, приймаючи до уваги приписи чинного законодавства України та обставини, наведені позивачем у якості підстави для задоволення позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод” підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного:

Як встановлено судом, відповідно до п.1.1 статуту Ясинуватського машинобудівного заводу, затвердженого 22.11.1991р., завод був державним підприємством та входив до Державного комітету України з оборонної промисловості та машинобудування.

Згідно зі ст.7 Земельного кодексу України в редакції з 13.03.1992р. по 15.01.1993р. було передбачено можливість надання Радами народних депутатів у постійне користування землі із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, промисловим, транспортним та іншим несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям.

Як зазначено вище, рішенням від 10.07.1992р. Ясинуватською міською радою народних депутатів було вирішено надати Ясинуватському машинобудівному заводу у постійне користування земельну ділянку загальною площею 66,88 га.

За приписом ст.23 Земельного кодексу України в редакції з 13.03.1992р. по 15.01.1993р. було передбачено, що право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Так, згідно з Державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованим 05.10.1992р. в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4, Ясинуватський машинобудівній завод є користувачем вказаної вище земельної ділянки.

Приймаючи до уваги ті обставини, що Ясинуватський машинобудівний завод станом на 05.10.1992р. згідно зі статутними документами був державним підприємством, суд дійшов висновку, що рішенням від 10.07.1992р. Ясинуватською міською радою народних депутатів земельна ділянка загальною площею 66,88 га була надана у постійне користування саме державному підприємству - Ясинуватському машинобудівному заводу.

Як вище встановлено судом, відповідно до статуту Орендного підприємства „Ясинуватський машинобудівний завод”, зареєстрованого рішенням від 21.07.1993р. №281 виконавчого комітету Ясинуватської міської ради народних депутатів, останнє створене за рішенням конференції уповноважених організації орендарів Ясинуватського машинобудівного заводу та Фонду державного майна України.

За приписом ст.16 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” в редакції з 08.06.1993р. по 26.01.1994р. діяльність підприємства, організації, структурного підрозділу підприємства, організації, цілісні майнові комплекси яких передано в оренду, припиняється як державних з моменту реєстрації у встановленому законом порядку статуту створеного орендарем підприємства, господарського товариства тощо.

За таких обставин, враховуючи, що 21.07.1993р. був зареєстрований статут Орендного підприємства „Ясинуватський машинобудівний завод”, суд дійшов висновку, що з 21.07.1993р. діяльність Ясинуватського машинобудівного заводу як державного підприємства припинилась.

Згідно зі свідоцтвом №722530 про державну реєстрацію юридичної особи 10.01.1995р. було зареєстроване Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”.

Виходячи зі змісту статуту Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод”, останнє було створено внаслідок перетворення Орендного підприємства „Ясинуватський машинобудівний завод”.

Статтею 27 Земельного кодексу України в редакції з 22.06.1993р. по 06.04.1999р. було передбачено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі, зокрема, припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

Згідно зі ст.37 Цивільного кодексу УРСР юридична особа припинялась шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Враховуючи правонаступництво позивачем прав та обов'язків Орендного підприємства „Ясинуватський машинобудівний завод”, а до цього - орендним підприємством прав та обов'язків Ясинуватського машинобудівного заводу, тобто, проведення реорганізацій Ясинуватського машинобудівного заводу, за висновками суду, діяльність останнього як державного підприємства припинилась з 21.07.1993р.

Згідно з постановою Верховної ради України від 13.03.1992р. N2201-XII „Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею”, яка діяла на момент вчинення наведених вище дій, було затверджено, зокрема, форму державного акта на право постійного користування землею.

За змістом затвердженої форми у акті зазначаються назва землекористувача та його місцезнаходження.

Відповідно до п.3.5 наказу №28 від 15.04.1993р. Державного комітету України по земельних ресурсах „Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)” у разі зміни меж, розміру, цільового призначення та умов надання земельних ділянок, що відбулися після видачі державного акта, до нього вносяться ці зміни, які фіксуються на плані зовнішніх меж і на останній сторінці державного акта.

Таким чином, за аналогією закону, у разі проведення реорганізації підприємства, зміни його організаційно-правової форми, необхідним є внесення змін до відповідного державного акту. Тобто, перехід прав та обов'язків від підприємства до його правонаступника не тягне за собою автоматичного переходу права постійного користування земельною ділянкою, а потребує вчинення певної дії переоформлення акту на право постійного користування земельною ділянкою.

01.01.2002р. набрав чинності Земельний кодекс України в редакції 25.10.2001р., згідно з яким можливість отримати право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набули лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності (ст.92 Земельного кодексу України).

З урахуванням викладеного, внаслідок проведених реорганізацій Ясинуватського машинобудівного заводу та створення у зв'язку з цим ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод”, відповідно до вимог п.3.5 вищевказаного Наказу в строк до 01.01.2002р. право постійного користування земельною ділянкою, яке належало Державному підприємству „Ясинуватський машинобудівний завод”, мало бути переоформлене шляхом внесення відповідних змін до Державного акту на право постійного користування землею, виданого 05.10.1992р. на підставі рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р.

За таких обставин, враховуючи проведення реорганізацій Ясинуватського машинобудівного заводу та відсутність доказів внесення змін до Державного акту на право постійного користування землею, зареєстрованого 05.10.1992р. в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4, судом встановлено, що у позивача відсутнє право постійного користування землею на підставі цього акту.

Доказів наявності у позивача права постійного користування земельною ділянкою площею 66,88 га всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод” в частині визнання за позивачем права постійного користування земельною ділянкою площею 66,88 га на підставі Державного акту на право постійного користування землею, який було видано 05.10.1992р. згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р., підлягають залишенню без задоволення.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Ясинуватської міської ради переоформити Державний акт на право постійного користування землею, який було видано 05.10.1992р. згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р., на Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”, суд має зазначити наступне:

Відповідно до вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав. Тобто, майнові та немайнові господарські спори, а також заяви про визнання недійсними будь-яких актів, у тому числі й актів ненормативного характеру, з підстав, зазначених у законодавстві.

Згідно роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів”, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Крім того, у вказаних роз'ясненнях зазначено, що не можуть оспорюватися в господарському суді акти, які не мають обов'язкового характеру.

Наразі, оспорюваний акт на право постійного користування землею від 05.10.1992р. за своїм правовим змістом не може породжувати правові наслідки для сторін, тобто не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні чинного законодавства України, оскільки він тільки встановлює наявність чи відсутність відповідного факту та не породжує будь-яких прав та обов`язків між сторонами.

Крім того, суд зазначає, що вимога позивача про зобов`язання Ясинуватської міської ради переоформити Державний акт на право постійного користування землею від 05.10.1992р. заявлена як другорядна (в комплексі з іншими вимогами), а тому вирішення такого питання є похідним від встановлення факту права постійного користування земельною ділянкою.

З огляду на зазначене, вимоги позивача в частині зобов`язання Ясинуватської міської ради переоформити Державний акт на право постійного користування землею, який було видано 05.10.1992р. згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р., на Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод” підлягають залишенню без задоволення як необґрунтовані.

Крім вказаного, позивач заявляє вимоги про визнання рішення Ясинуватської міської ради від 04.12.2008р. №39/801 недійсним.

Так, підставою для заявлення цих позовних вимог позивачем визначено невідповідність вимогам закону рішення відповідача №39/801 від 04.12.2008р „Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки та укладення договору оренди землі з ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод””. Зокрема, цим рішенням було припинено право постійного користування позивача спірною земельною ділянкою.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 5 Конституції України).

Відповідно до ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 144 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21травня 1997 р. № 280/97-ВР).

Наразі, Ясинуватська міська рада у справі, що розглядається, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, яка перебувала у її власності, відповідач відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими він вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень власника землі відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право власності є непорушним. Ці положення Основного Закону кореспондуються зі ст. 5 Земельного кодексу України, згідно з якою земельне законодавство базується на принципі невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права власності та підстав його набуття на спірну земельну ділянку. Ясинуватська міська рада як власник землі вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом. Разом із цим, Ясинуватська міська рада владних управлінських функцій не здійснювала і суб'єктом владних повноважень у цих відносинах не виступала.

Згідно з ч.2 ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

За приписами ч.9 ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

04.12.2008р. Ясинуватською міською радою було прийняте рішення №39/801 „Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки та укладення договору оренди землі з ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод””.

Згідно з п.2 вказаного рішення припинено право постійного користування ДП „Ясинуватський машинобудівний завод” на земельну ділянку загальною площею 66,8800га по вул.Артема, 31.

Одночасно, в п.4 наведеного рішення відповідачем було вирішено передати у оренду ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод” земельні ділянки по вул.Артема, 31 для розміщення виробничих об'єктів.

За висновками суду, вказане рішення відповідача є таким, що не відповідає вимогам закону, враховуючи наступне.

Як вказувалось вище, згідно з Державним актом на право постійного користування землею, зареєстрованим 05.10.1992р. в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4, постійним користувачем спірної земельної ділянки є Ясинуватський машинобудівній завод як державне підприємство.

Рішення №39/801 від 04.12.2008р „Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки та укладення договору оренди землі з ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод”” було прийняте відповідачем відносно ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод”.

Проте, як встановлено вище, відповідних доказів набуття ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод” права постійного користування земельною ділянкою по вул.Артема, 31 у м.Ясинувата сторонами до матеріалів справи не надано.

Виходячи з чого, позовні вимоги про визнання недійсним рішення Ясинуватської міської ради від 04.12.2008р. №39/801 є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На ряду з викладеним, як зазначалось вище, господарський суд залучив до участі у справі третю особу 1, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” та третю особу2, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю „Естарс”, які звернулись до суду з позовними вимогами про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Естарс” право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, розташованими по вул.Артема, 31 м.Ясинувата; зобов'язання Ясинуватської міської ради оформити право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, розташованими по вул.Артема, 31 м.Ясинувата за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Естарс” та видати Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

В обґрунтування вказаної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ”, м. Макіївка та Товариство з обмеженою відповідальністю „Естарс”, м.Донецьк посилаються на те, що право на постійне користування спірною земельною ділянкою належить останнім, з огляду на наступне.

За твердженням третіх осіб, між ТОВ „Віртусес” та ТОВ „Комфорт ЯМЗ”, ТОВ „Естарс” 09.02.2010р. було укладено договір купівлі продажу, який посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_1.

В пункті 1 даного договору вказано, що треті особи купили об'єкти нерухомості, які знаходяться за адресою м.Ясинувата, вул.Артема, 31, а саме - будівлю заводоуправління літ. А-4 площею 4780,0 кв.м., будівлю їдальні №43 літ. Б-2 площею 1129,40 кв.м., будівлю матеріального складу літ.2Б площею 452,90 кв.м., майстерні гаражу, будівлю диспетчерської літ. В-1 площею 787,0 кв.м., будівлю техніки безпеки літ. 2В-1 площею 278,20 кв.м., корпус цеху прохідницьких щитів літ. Г-1 площею 16768,10 кв.м., будівлю прохідної №2 літ. 2Г площею 113,40 кв.м., експериментальний цех літ. Д-1 площею 3838,70 кв.м.. метизний склад літ. 2Д площею 953,20 кв.м., механоскладальний цех №3 літ. Е-1 площею 9318.7 кв.м., будівлю підстанції літ. 2Е площею 74,0 кв.м., центральний склад літ. Ж-1 площею 4204.20 кв.м., будівлю гаражу літ. 2Ж площею 904,50 кв.м., інструментальний цех літ. 3-2 площею 6072.50 кв.м., будівлю автокарного парку літ. 23 площею 392,00 кв.м., механоскладальний цех №1 літ. И-1 площею 13480,60 кв.м., прохідна №1 літ. К-1 площею 36,40 кв.м., дільниця установки для безбалоного постачання вуглекислим газом літ. Л-2 площею 443,70 кв.м., склад горюче-мастильних матеріалів цеха №3 літ. 2М-1 площею 39,50 кв.м., будівлю обрубної дільниці літ. Н-2 площею 3564.60 кв.м., ливарний цех літ. О-З площею 10006,80 кв.м., компресорна літ. П-1 площею 1324,70 кв.м., ковальський цех літ. Р-1 площею 3027,10 кв.м., філія їдальні № 43 (пекарня) літ. С-1 площею 570,00 кв.м., механоскладальний цех № 2 літ. Т-2 площею 20284,60 кв.м., склад спецодягу літ. У-1 площею 227,80 кв.м., будівля котельної літ. Х-3 площею 3669,30 кв.м., модельний цех літ. Ц-2 площею 4782,30 кв.м., склад горюче-мастильних матеріалів з битовими приміщеннями та склад лакофарбових матеріалів літ. 4-1 площею 319,50 кв.м., склад металу літ. 24-1 площею 77,80 кв.м., паровозне депо літ. Ш-1 площею 777,60 кв.м., будівлю прохідної №3 літ. ІЦ-1 площею 29,70 кв.м., інженерний корпус літ. 3-4 площею 4040,60 кв.м., насосна станція питної воли літ. Ю площею 146,80 кв.м., цех товарів народного поживання літ. Я площею 3405,60 кв.м., будівлю кисневої станції площею 1361,60 кв.м.

На виконання умов чинного законодавства України договір купівлі-продажу нерухомого майна був укладений в належній формі - нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі вчинення нотаріальних дій під № 137.

В статті 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлено обов'язковість державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.5 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002р. №157/6445, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводяться територіальними органами Бюро технічної інвентаризації.

Так, вищевказані об'єкти нерухомого майна були зареєстровані належним чином в органах бюро технічної інвентаризації Ясинуватської міської ради, що підтверджується витягами про реєстрації права власності на нерухоме майно.

За твердженням третіх осіб, вищевказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці, яка була надана у постійне користування Державному підприємству „Ясинуватський машинобудівній завод” на підставі рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992 року та державного акту на постійне користування землею.

В статті 377 Цивільного кодексу України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, на думку третіх осіб, з переходом права на нерухоме майно у останніх виникло права на землю на якій вони знаходяться.

Крім того, як зазначено у позові третіх осіб, оскільки, попередньому землекористувачу був виданий земельний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га., то відповідно до чинного законодавства України треті особи мають законне право на постійне користування зазначеною земельною ділянкою, оскільки об'єкти нерухомого майна знаходяться саме на тій земельній ділянці на яку було видано державний акт про право постійного користування.

Враховуючи те, що ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод” звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 66,88 га., яка знаходиться за адресою м.Ясинувата, вул.Артема, 31 треті особи вважають, що позовні вимоги ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод” зачіпають права та охоронювані законом інтереси ТОВ „Комфорт ЯМЗ”, ТОВ „Естарс”.

Дослідивши у сукупності матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Комфорт ЯМЗ”, ТОВ „Естарс” підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

Згідно із ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За приписами ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, між ТОВ „Віртусес” та ТОВ „Комфорт ЯМЗ”, ТОВ „Естарс” 09.02.2010р. було укладено договір купівлі продажу.

За умовами вказаного договору треті особи купили об'єкти нерухомості, які знаходяться за адресою м.Ясинувата, вул.Артема, 31.

Згідно із ч.3 ст.334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

При цьому, за приписами ст.657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як свідчить надпис, зроблений на другій сторінці договору купівлі-продажу від 09.02.2010р., останній був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_1 та зареєстрований у реєстрі за номером 137.

За таких обставин, враховуючи, що договором купівлі-продажу від 09.02.2010р. не передбачено окремих умов стосовно переходу до набувача права власності на майно, а також виходячи зі змісту положень ч.3 ст.334, ст.657 Цивільного кодексу України та проведення нотаріального посвідчення договору від 09.02.2010р., за висновками суду, треті особи - ТОВ „Комфорт ЯМЗ”, ТОВ „Естарс”, набули право власності на комплекс обєктів нерухомого майна, розташований за адресою: м.Ясинувата, вул.Артема, 31.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Зокрема, у відповідності із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Як зазначено вище, статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Частиною 3 ст.415 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Оскільки, попередньому землекористувачу був виданий земельний акт на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га, то відповідно до чинного законодавства України треті особи мають законне право на постійне користування зазначеною земельною ділянкою, виходячи з того, що об'єкти нерухомого майна знаходяться саме на тій земельній ділянці на яку було видано державний акт про право постійного користування.

Тобто, за висновками суду з урахуванням приписів зазначених статей Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, набуття особою права власності на нерухому річ є підставою для виникнення між уповноваженими органами державної влади, місцевого самоврядування та зацікавленою особою відносин щодо володіння та користування земельною ділянкою, на якій розташований обєкт нерухомості.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок надання у користування земельних ділянок юридичним особам визначений ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України „Про оренду землі”.

Відповідно до ч.2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

За приписами ч.2 ст.134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди.

Таким чином, враховуючи викладені вище приписи земельного законодавства, судом встановлено, що у разі розташування на земельній ділянці обєкту нерухомості, проведення земельних торгів для набуття права користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно, положеннями Земельного кодексу України та Закону України „Про оренду землі” не вимагається.

За змістом ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно із ст.20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.

За приписом ч.3 ст.152 Земельного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як свідчать матеріали справи, ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод” звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 66,88 га., яка знаходиться за адресою м.Ясинувата, вул.Артема, 31. Вказані позовні вимоги зачіпають права та охоронювані законом інтереси ТОВ „Комфорт ЯМЗ”, ТОВ „Естарс” відносно прав останніх щодо користування спірною земельною ділянкою, що є підставою для захисту порушених інтересів у судовому порядку.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи розташування на спірній земельній ділянці комплексу обєктів нерухомого майна, який належить на праві власності третім особам, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” та Товариство з обмеженою відповідальністю „Естарс” мають право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, розташованими по вул.Артема, 31 м.Ясинувата, внаслідок чого відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог третіх осіб в частині зобов'язання Ясинуватської міської ради оформити право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, розташованими по вул.Артема, 31 м.Ясинувата за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Естарс” та видати Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, суд зазначає, що за умов прийняття до уваги всього вищенаведеного, а саме, визнання права третіх осіб на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, розташованими по вул.Артема, 31 м.Ясинувата, відповідні вимоги третіх осіб підлягають залишенню без задоволення виходячи з наступного:

Частиною 1 ст.123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Землеустрій здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб (ч.1 ст.185 Земельного кодексу України).

З огляду на Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженого Указом Президента України 14 серпня 2000 року №970/2000, Держкомзем України відповідно до покладених на нього завдань здійснює у складі державного земельного кадастру реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок, веде Державний реєстр прав на землю та нерухоме майно, організовує в установленому законодавством порядку в єдиній системі державних органів земельних ресурсів надання громадянам і юридичним особам додаткових платних послуг у сфері землеустрою та використання даних державного земельного кадастру за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1.1 Інструкціїпро порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43 визначено, що право постійного користування землею посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

У звязку з чим, відповідний територіальний орган Державного комітету України по земельних ресурсах оформляє право на постійне користування земельною ділянкою з урахуванням рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, на підставі чого Держкомзем України складає Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом та за позовом третіх осіб підлягають розподілу між сторонами в порядку, передбаченому ст.49 Господарського процессуального кодексу України.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Положенням про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженого Указом Президента України 14 серпня 2000 року №970/2000, Законом України „Про оренду землі”, Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.02.2002р. №157/6445, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Наказом №28 від 15.04.1993р. Державного комітету України по земельних ресурсах „Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди)”, Постановою Верховної ради України від 13.03.1992р. №2201-XII „Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею”, Законом України „Про оренду державного та комунального майна” в редакції з 08.06.1993р. по 26.01.1994р., ст.37 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст.15, 16, 104, 108, 328, 334, 377, 415, 655, 657 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 59 Господарського кодексу України, ст.ст.2, 5, 7, 23, 27, 116, 120, 123, 124, 134, 152, 185 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 4-2, 4-3, 12, 22, 26, 33, 35, 36, 43, 49, 75, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод”, м.Макіївка до відповідача, Ясинуватської міської ради, м.Ясинувата про визнання за Відкритим акціонерним товариством „Ясинуватський машинобудівний завод” права на постійне користування земельною ділянкою площею 66,88 га на підставі Державного акту, який було видано 05.10.1992р. згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р.; про зобов`язання Ясинуватської міської ради переоформити Державний акт на право постійного користування землею, який було видано 05.10.1992р. згідно рішення Ясинуватської ради народних депутатів від 10.07.1992р., на Відкрите акціонерне товариство „Ясинуватський машинобудівний завод”; про визнання рішення Ясинуватської міської ради від 04.12.2008р. №39/801 недійсним задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Ясинуватської міської ради від 04.12.2008р. №39/801 „Про затвердження проекту землеустрію з відведення земельної ділянки та укладення договору оренди землі з ВАТ „Ясинуватський машинобудівний завод”.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Ясинуватської міської ради (за адресою: вул.Орджонікідзе, 147, м.Ясинувата, Донецька область, код ЄДРПОУ 26444059) на користь Відкритого акціонерного товариства „Ясинуватський машинобудівний завод” (вул.Лихачова, 60, м.Макіївка, Донецька область, код ЄДРПОУ 00211197) витрати по сплаті державного мита в розмірі 42грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.00коп.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ”, м.Макіївка та Товариства з обмеженою відповідальністю „Естарс”, м.Донецьк до Ясинуватської міської ради, м.Ясинувата про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Естарс” право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, розташованими по вул. Артема, 31 м.Ясинувата; зобов'язання Ясинуватської міської ради оформити право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88 га, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, розташованими по вул. Артема, 31 м.Ясинувата за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Естарс” та видати Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою задовольнити частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” (вул.Лихачова, 60, м. Макіївка, Донецька область, 86108, ЄДРПОУ 36479381) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Естарс” (вул.Артема, 147 „г”, м.Донецьк, 83048, ЄДРПОУ 36252881) право на постійне користування земельною ділянкою загальною площею 66,88га, яка знаходиться під об'єктами нерухомого майна, розташованими по вул.Артема, 31 м.Ясинувата.

Стягнути з Ясинуватської міської ради (за адресою: вул.Орджонікідзе, 147, м.Ясинувата, Донецька область, код ЄДРПОУ 26444059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Комфорт ЯМЗ” (вул.Лихачова, 60, м. Макіївка, Донецька область, 86108, ЄДРПОУ 36479381) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Естарс” (вул.Артема, 147 „г”, м.Донецьк, 83048, ЄДРПОУ 36252881) витрати по сплаті державного мита в розмірі 42грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог третіх осіб відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 07.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Головуючий суддя Марченко О.А.

Суддя Мальцев М.Ю.

Суддя Лейба М.О.

Повне рішення складено 14.02.2011р.