Рішення № 138333530, 14.07.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1931/25

Провадження № 2/192/418/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання Чернишкіної А. В.,

представника позивача адвоката Шаровського С. А.,

представника позивача за об`єднаним позовом адвоката Бондаренка С. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Новопокровської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та справу за позовом ОСОБА_3 до Новопокровської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

До суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов позов від представника позивача адвоката Шаровського С. А. до Новопокровської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 .

На обґрунтування позовних вимог представник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивача - ОСОБА_4 , а його спадкоємцями є позивач та рідний брат - ОСОБА_2 , який не претендує на спадщину. Оскільки після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно земельна ділянки площею 5,660 га, яка розташована на території Новопокровської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, тому позивач 10 квітня 2025 року звернулась до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва. Постановою від 10 квітня 2025 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском строку для подання заяви про прийняття спадщини. Тому позивач просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки такий строк було пропущено з поважних причин: в сільській раді їй було невірно роз`яснено, що з заявою слід звертатися лише після пливу 6 місячного строку; великою відстанню від місця проживання позивача до держаної нотаріальної контори; необізнаність позивача про наявність спадкового майна.

Ухвалою від 18 червня 2026 року було постановлено прийняти до свого провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Новопокровської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,у зв`язку з об`єднанням зі справою за позовом ОСОБА_1 до Новопокровської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У позові представник ОСОБА_3 - адвокат Бондаренко С. О. зазначає, що позивач є сином померлого ОСОБА_4 та про смерть батька дізнався лише у зв`язку із залученням до участі у справі за позовом ОСОБА_1 в якості третьої особи. Тому також просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки такий строк було пропущено з поважних причин, а саме: у зв`язку з незнанням про смерть спадкодавця.

Сторони до суду не з`явилися, причини неявки не повідомили. Від представника Новопокровської селищної ради надійшов лист від 023 листопада 2025 року, згідно якого просив здійснювати розгляд справи без участі представника та ухвалити рішення відповідно до вимог законодавства (а.с.121-222, т.1).

Суд, з`ясувавши думку представників постановив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Шаровський С. А. позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних в позові. Зазначив, що ОСОБА_1 є рідною сестрою померлого ОСОБА_4 . Їх батьки померли, а інших спадкоємців немає. Про наявність спадкового майна у брата позивач не знала та дізналася випадково, коли орендар земельної ділянки шукав власників для спати оренди. Також поважними причинами пропуску строку є велика відстань до нотаріальної контори. Просив позов задовольнити.

Представник позивача за об`єднаним позовом ОСОБА_3 адвокат Бондаренко С. О. позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних в позові. Зазначив, що ОСОБА_3 не спілкувався з батьком після розлучення його батьків та про смерть батька дізнався лише у зв`язку з тим, що отримав повістку про виклик до суду під час розгляду позову ОСОБА_1 . Просив позов ОСОБА_3 задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення представників, дослідивши в сукупності докази, що маються у справі приходить до висновку, що позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Спірні відносини сторін регулюються положеннями ЦК України, Законом України «Про нотаріат».

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро помер ОСОБА_4 (а.с.18, т.1).

Згідно копії Державного акту на право власності не земельну ділянку серії ДП № 046635 ОСОБА_4 належала земельна ділянка площею 5,660 га, яка розташована на території Новопокровської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (а.с.19).

10 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Солонянської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.20, т.1).

Постановою від 10 квітня 2025 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку та відсутністю доказів про спільне проживання зі спадкодавцем (а.с.21-22, т.1).

Судом встановлено, що позивач є рідною сестрою померлого ОСОБА_4 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб позивача та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_4 (а.с.25-26, 30-32, т.1).

Батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 померли, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть (а.с.28,29, т.1).

Після смерті ОСОБА_4 державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори було відкрито спадкову справу № 56/2025, з якої судом було встановлено, що ОСОБА_3 є сином померлого ОСОБА_4 (а.с.70-89, т.1), у зв`язку з чим він був залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Постановою від 06 листопада 2025 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Чепі О. О. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку та відсутністю доказів про спільне проживання зі спадкодавцем (а.с.213-14, т.2).

За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України). Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України). Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у постанові від 13 березня 2020 року по справі № 314/2550/17 зазначив, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження N 61-21447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Пунктом 24 постанови Пленуму ВСУ від 30 травня 2008 року № 8 «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У позові ОСОБА_1 в якості поважних причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини вказано, що в сільській раді їй було невірно роз`яснено, що з заявою до нотаріуса слід звертатися лише після пливу 6 місячного строку; великою відстанню від місця проживання позивача до держаної нотаріальної контори (55 км); необізнаністю позивача про наявність спадкового майна.

Суд зазначає, що оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22.

Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року в справі № 756/957/18 (провадження № 61-5590св21) вказано, що «якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах: від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16».

У справі, яка є предметом розгляду встановлено, що в установлений законом строк спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не прийняла жодна особа.

Позивач ОСОБА_3 обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного ч. 1 ст. 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, посилався на те, що про смерть батька йому відомо не було, а про відкриття спадщини дізнався лише під час розгляду позову ОСОБА_1 судом.

У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) зазначено, що необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. Практика ВС з цього питання є сталою та не змінною, оскільки ВС в постанові від 26 квітня 2026 року у справі № 161/17389/23 повторює її.

Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18.

Тому суд встановивши, що ОСОБА_3 є спадкоємцем за законом після смерті батька ОСОБА_4 , однак заяву про прийняття спадщини у встановлений ст. 1270 ЦК України строк не подав, дійшов висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_3 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті його батька.

Суд вважає, що вказані обставини не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Також стала судова практика йде шляхом невизнання такої обставини, як юридична необізнаність спадкоємця про строк для подання заяви про прийняття спадщини поважною причиною для визначення додаткового строку.

Суд вважає, що відстань від місця проживання позивача ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори 55 км не є значною відстанню. Крім того, таку відстань ОСОБА_1 подолала в квітні 2025 року та особисто подала заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.71, т.1). Заяву про прийняття спадщини ОСОБА_1 не обмежена була подати у шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, тобто в строк до 03 липня 2023 року, шляхом засвідчення заяви в сільській раді та надсилання до нотаріуса поштою, оскільки відповідно до ст. 78 Закону України «Про нотаріат» посадова особа органу місцевого самоврядування засвідчує справжність підпису на документах, крім тих, які відповідно до закону або за вимогою сторін підлягають нотаріальному посвідченню.

Не знання про наявність у спадкодавця спадкового майна, а саме - земельної ділянки площею 5,660 га, яка розташована на території Новопокровської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, також не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки також не пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Тому суд вважає, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із відмовою в задоволенні позовів, судові витрати по справі відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивачів.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141, 258,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Новопокровської селищної ради (52441, Дніпропетровська область, Дніпровський (Солонянський) район, с-ще Новопокровка, вул. Миру, буд. 11, код в ЄДРЮОФОПГФ - 04339646), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до Новопокровської селищної ради (52441, Дніпропетровська область, Дніпровський (Солонянський) район, с-ще Новопокровка, вул. Миру, буд. 11, код в ЄДРЮОФОПГФ - 04339646), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судові витрати по справі покласти на позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 20 липня 2026 року.

Суддя Н. О. Щербина