Рішення № 138333013, 20.07.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/654/26

Номер провадження2/173/1143/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 липня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф?євої Н.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач послався на те, що 16.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 2100723.

Відповідно до умов договору кредитор зобов?язався надати позичальнику кредит в гривні, а позичальник зобов?язався одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов?язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1%.

ТОВ Селфі кредит свої зобов?язання за кредитним договором виконало, надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахунку на картку позичальника. Позичальник отримав кредит в сумі 4000,00 грн. Відповідач виконував зобов?язання із значним порушенням, сплачуючи поточні платежі з простроченням та не в повному обсязі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

30.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС»(попередня назва -«РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-39/25, яким відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2100723 від 16.02.2025.

Відповідно до Реєстру боржників заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 21040,00 грн.

Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за договором становить 21040,00 грн: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9040,00 грн - заборгованість за відсотками; 8000 грн - пеня, які позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково, а саме в частині заборгованості за тілом кредиту. Щодо заборгованості по відсотках та штрафом в цій частині відповідач позов не визнав, вважає нарахування такої заборгованості неправомірною. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що нарахування штрафів за невиконання грошового зобов?язання є протиправним та прямо заборонено законом під час дії воєнного стану. Нарахування відсотків за користування кредитом суперечить Закону України Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оскільки він є військовослужбовцем. Тому просив суд відмовити в цій частині позову.

Сторони в судове засідання не з`явилися, оскільки суд розглянув справу за правилами спрощеного провадження без виклику учасників розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 16.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 2100723 в електронній формі із використанням інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця, шляхом електронної ідентифікації позичальника через Особистий кабінет із застосуванням одноразового ідентифікатора (OTP-коду) та/або пароля, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 4000,00 грн, а позичальник повернути отримані кошти, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання, передбачені договором.

Згідно з п. 1.3 договору строк кредитування становить 360 днів, а проценти підлягають сплаті кожні 30 днів відповідно до Графіка платежів, який є додатком до договору.

Пунктом 1.5.1 договору передбачено, що за користування кредитом встановлена фіксована стандартна процентна ставка у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку кредитування.

Відповідно до п. 2.1 договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківську платіжну картку позичальника, а згідно з п. 2.4 договору кредит вважається наданим у день перерахування коштів.

Згідно з п. 3.1 договору проценти є платою за користування кредитом та нараховуються щоденно на залишок фактичної заборгованості за методом «факт/факт». До періоду нарахування процентів включаються день видачі кредиту та день його фактичного повернення (п. 3.2 договору).

Пунктом 5.1 договору встановлено, що повернення кредиту та сплата процентів здійснюються відповідно до Графіка платежів.

Відповідно до п. 5.4 договору у разі прострочення сплати процентів та/або частини кредиту щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту та належних до сплати процентів.

Згідно з п. 6.4 договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов`язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів кредитодавець має право нарахувати штраф у розміріу розмірі 600,00 гривень на 3 день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 120,00 гривень починаючи з 4 дня за кожнии? день невиконання та/або неналежного виконання.

Позивач виконав умови договору та додаткового договору, перерахувавши відповідачу 16.02.2025 кредитні кошти в розмірі 4000,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ Пейтек 4b22f04d-0575-4330-8dc6-8560a201b831 від 16.02.2025.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2100723 від 16.02.2025 станом на 30.09.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 21040,00 грн: 4000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9040,00 грн - заборгованість за відсотками; 8000 грн - штраф.

30.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва -«РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») було укладено ДОГОВІР факторингу № 01.02-39/25, яким відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 2100723 від 16.02.2025 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС», а відповідно ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуто право вимоги до відповідача.

На підтвердження доказів переходу прав вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним Договором позивачем надано договір факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025, реєстр боржників та платіжну інструкцію № 10195 від 02.10.2025 про оплату за відступлення прав вимог за договором факторингу.

Між сторонами виникли цивільно-правові відносини, що випливають із кредитного договору, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та погодженні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, принципів розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.

Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а електронний договір, підписаний електронним підписом, у тому числі одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, договір, укладений в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, визначених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання процентів від суми позики, а згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються договором.

З наданих позивачем доказів убачається, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу кредитні кошти, тоді як відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, отримані кошти та передбачені договором проценти у встановлений договором строк не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України у разі порушення позичальником зобов`язання щодо повернення кредиту кредитор має право вимагати повернення заборгованості та сплати належних процентів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, які існували на момент переходу цих прав.

За змістом статей 1077, 1078 ЦК України право грошової вимоги може бути відступлене на підставі договору факторингу, внаслідок чого фактор набуває права вимоги до боржника в обсязі, визначеному договором.

Відповідно до частини першої статті 76 та частини першої статті 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що ТОВ «Селфі Кредит» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу ОСОБА_1 кредитні кошти, а відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо їх повернення, вимоги позивача про стягнення основної суми боргу є обґрунтованими.

Водночас суд не погоджується з сумою заборгованості по відсотках, яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Судом встановлено, що кредитний договір № 2100723 укладено 16.02.2025. Проценти за кредитним договором були нараховані за період з 16.02.2025 по 29.09.2025.

Разом з тим, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2026, відповідач проходить військову службу з 02.05.2025 по теперішній час.

Таким чином, починаючи з 02.05.2025 на відповідача, як військовослужбовця, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у тому числі щодо звільнення від сплати процентів за користування кредитом.

У зв?язку з чим суд вважає правомірним нарахування відсотків за користування кредитом за період з 16.02.2025 по 01.05.2025, що становить 3000 грн (40 грн х75 днів).

Доводи відповідача про звільнення від нарахування процентів за користування кредитними коштами за весь період дії кредитного договору суд вважає необґрунтованими, оскільки вони не відповідають змісту положень пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Зазначена норма встановлює заборону на нарахування процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені лише у період проходження військової служби (за наявності передбачених законом підстав), однак не звільняє позичальника від сплати процентів, які виникли до набуття права на відповідну пільгу.

Водночас суд вважає слушними заперечення відповідача щодо вимог позивача про стягнення штрафу з огляду на таке.

17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р., яким, зокрема, було внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов`язань.

Так, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на всій території України введено воєнний стан і він тривав після укладення договору з відповідачем та триває на час розгляду справи.

Враховуючи зазначене вище, вимога позивача про стягнення штрафу в розмірі 8000,00 грн задоволенню не підлягає.

Таким чином, з відповідача на користь позивача, як нового кредитора підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 2100723 від 16.02.2025 у розмірі 7000,00 грн, яка складається з суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000,00 грн, суми заборгованості за відсотками у розмірі 3000,00 грн, а отже позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 870 грн 88 коп. (7000,00* 100% : 21040,00 * 2662,40).

Керуючись ст. 12,13,81,141,259,263-265,268,273,280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (03126, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37616221) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 2100723 від 16.02.2025 у розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у розмірі 870 (вісімсот сімдесят) грн 88 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя А.В. Островерхова