Ухвала суду № 138332947, 20.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

20 липня 2026 року Справа № 320/1351/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила суд визнати протиправними дії та зобов`язати вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 по справі №320/1351/22 адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.10.2021 №2/3/1/5788, починаючи з 01.04.2019;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.10.2021 №2/3/1/5788, яка включає такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 4090,00 грн., оклад за військовим званням - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 1900,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 4764,83 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 409,00 грн., надбавка за кваліфікацію (5%) - 204,50 грн., премія (60%) - 2454,00 грн., відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.04.2019;

- стягнуто сплачений судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

До Київського окружного адміністративного суду від старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 нараховані але не виплачені кошти в сумі 209159,99 грн.

Вказана заява мотивована тим, що з дати набрання законної сили по теперішній час відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі. Відповідачем лише проведено перерахунок пенсії позивачу в порядку, встановленому судовим рішенням, та здійснено нарахування коштів в сумі 209159,99 грн., проте вона не була виплачена.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.

У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.

Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24.02.2022 "Щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень ВРП та воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією російської федерації", рекомендовано, зокрема, особливості роботи суду визначати виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні; по можливості відкладати розгляд справ (за винятком не відкладних судових розглядів), зважаючи на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя; справи, які не є невідкладними, розглядаються лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження; процесуальні строки по можливості продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.

Враховуючи встановлення на території України воєнного стану та недопущення створення можливої небезпеки для життя учасників справи, суд дійшов висновку про необхідність розгляду вищевказаної заяви у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 по справі №320/1351/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.10.2021 №2/3/1/5788, яка включає такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 4090,00 грн., оклад за військовим званням - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 1900,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 4764,83 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 409,00 грн., надбавка за кваліфікацію (5%) - 204,50 грн., премія (60%) - 2454,00 грн., відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.

Вказане рішення суду набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, видано виконавчий лист у справі.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 22.08.2024 відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_1 щодо примусового виконання судового рішення №320/1351/22 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.10.2021 №2/3/1/5788, яка включає такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 4090,00 грн., оклад за військовим званням - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 1900,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 4764,83 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 409,00 грн., надбавка за кваліфікацію (5%) - 204,50 грн., премія (60%) - 2454,00 грн., відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.04.2019.

Цією ж постановою зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винесено вимогу від 27.04.2026 №75875734, в якій зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду у Київській області у триденний строк з моменту отримання зазначеної вимоги повідомити відділ примусового виконання рішень та стягувача про повне виконання виконавчого листа №320/1351/22, виданого 02.05.2024, із наданням документів, що підтверджують його виконання, а також із зазначенням суми проведеного перерахунку пенсії та здійсненої виплати відповідно до виконавчого документа.

Листом від 06.05.2026 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області проінформувало головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 по справі №320/1351/22, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії в межах зобов`язальної частини та нараховані кошти в сумі 209159,99 грн., які будуть виплачені в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Разом із тим, зазначено, що фактична виплата нарахованих коштів буде здійсненна в межах бюджетних асигнувань, передбачених на відповідну мету, та в порядку черговості відповідно до дати набрання судовим рішенням законної сили.

Розглядаючи питання про можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення, суд виходив з такого.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях зазначав, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Водночас, відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною третьою статті 33 цього Закону за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У постанові Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 200/2961/21-а зазначено, що, у разі необхідності встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення необхідно звернути увагу на те, що: 1) із відповідною заявою варто звертатися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції; 2) із такою заявою можуть звернутися стягувач чи виконавець (у випадках, встановлених законом); 3) для зміни способу або порядку виконання судового рішення повинні існувати обставини, що істотно ускладнюють належне виконання рішення або роблять його неможливим; 4) на виконання вимог процесуального законодавства потрібно надати суду належні та допустимі докази на підтвердження вищевказаних обставин як підстави для задоволення судом відповідної заяви.

З наведеного правового регулювання вбачається, що процесуальним правом подання заяви про встановлення чи зміну способу або порядку виконання судового рішення наділені стягувач та виконавець.

Відповідно до частин першої - другої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно із частиною другою статті 129-1 Конституції України, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

При цьому, станом на день розгляду заяви будь-які докази, які б підтверджували таку виплату нарахованих коштів на корить позивача (стягувача) у суду відсутні.

Відтак, рішення суду в частині виплати заборгованості боржником у повному обсязі залишається не виконаним.

Тобто, суд констатує, що вчинені державним виконавцем дії згідно положень Закону України «Про виконавче провадження» не призвели до виконання рішення суду у даній справі боржником.

Питання ефективності правового захисту аналізувалося у рішеннях національних судів. Зокрема, у рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України дійшов висновку, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово посилався на те, що «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації - не відповідає зазначеній нормі Конвенції.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі № 840/3112/18, яка враховується судом при розгляді даної справи відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто фактично рішення суду від 17.11.2022 по справі №320/1351/22 було виконано Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області лише в частині проведення перерахунку пенсії, а в частині виплати заборгованості перерахованої пенсії рішення суду відповідачем не було виконано.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 по справі №320/1351/22 на даний час відповідачем повністю не виконано.

Таким чином заяви про зміну способу і порядку виконання рішення підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 293-297, 378 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

1. Заяву старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі №320/1351/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

2. Змінити спосіб та порядок виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 у справі №320/1351/22 із: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.10.2021 №2/3/1/5788, яка включає такі складові грошового забезпечення: посадовий оклад - 4090,00 грн., оклад за військовим званням - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (35%) - 1900,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 4764,83 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) - 409,00 грн., надбавка за кваліфікацію (5%) - 204,50 грн., премія (60%) - 2454,00 грн., відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01.04.2019» на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 пенсійні виплати у сумі 209159 (двісті дев`ять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн. 99 коп.

3. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п`яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Щавінський В.Р.