Рішення № 138332928, 20.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Київ справа №640/25934/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянина ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського та ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся громадянин ОСОБА_1 з позовом з урахуванням уточнених позовних вимог, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки ректора Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського від 20.08.2021 №330-К;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 24.11.2021 №474-к про призначення ОСОБА_2 на посаду ректора Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського;

- визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати Міністерство освіти і науки України укласти з ОСОБА_1 контракт строком на п`ять років на посаду ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського на підставі результатів таємного голосування виборів ректора від 13.05.2021;

- поновити ОСОБА_1 на посаді виконуючого обов`язки ректора Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського з 20.08.2021 та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 справу прийнято до провадження та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю оскаржуваних наказів.

Відповідачем до суду подано відзив, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.

Третіми особами до суду подані письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до яких проти задоволення позову заперечують.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, наказом Міністерства освіти і науки України від 27.11.2015 №612-к «Про виконання обов`язків ректора» ОСОБА_1 призначено виконуючим обов`язки ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського з 19.11.2015 до обрання ректора в установленому порядку.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 20.08.2021 №330-к «Про звільнення виконуючого обов`язки ректора» ОСОБА_1 звільнено з 20.08.2021 з посади виконуючого обов`язки ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського відповідно до п. 11 ст. 40 КЗпП України.

Підставою прийняття наказу є: п. 5 ч. 2 ст. 42 Закону України «Про вищу освіту», постанова Печерського районного суду міста Києва від 14.08.2020 у справі №757/25865/20-п, лист Національного агентства з питань запобігання корупції від 16.08.2021 №190-07/61543/21, доповідна записка департаменту кадрового забезпечення від 20.08.2021 №15/156-вн-21.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 24.11.2021 №474-к призначено ОСОБА_2 на посаду ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського.

Позивач, вважаючи протиправними накази та бездіяльність відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі - Закон) не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов`язків) на посаду керівника закладу вищої освіти особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

3) відповідно до вироку суду позбавлена права обіймати відповідні посади;

4) за рішенням суду була визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

5) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення - протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили.

Враховуючи, що згідно статті 42 Закону України «Про вищу освіту» особа, яка піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення, не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов`язків) на посаду керівника закладу вищої освіти протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили.

При цьому, згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією, це діяння, за яке встановлено, зокрема, кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність, а корупційне правопорушення - це діяння, за яке законом встановлено тільки кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

З матеріалів справи встановлено, що постановою Печерського районного суду міста Києва від 14.08.2020 у справі №757/25865/20-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-46 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Як стверджує відповідач, Закон України «Про вищу освіту» оперує поняттям «адміністративне стягнення за корупційне правопорушення».

Так, з метою отримання методичної допомоги, а також однакового розуміння та правильного застосування законодавства Міністерство освіти і науки України звернулося з листом від 06.08.2021 №1/12-4026 до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням надати роз`яснення щодо тотожності чи суперечності вказаної вище термінології та, відповідно, можливості перебування ОСОБА_1 на посаді керівника закладу вищої освіти.

Листом від 16.08.2021 №190-07/61543/21 Національне агентство з питань запобігання надало наступну інформацію: «Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, саме як посадовою особою університету (а не як фізичною особою чи посадовою особою іншої юридичної особи), до нього застосовуються обмеження, передбачені п. 5 ч. 2 ст. 42 Закону № 1556-VII».

Отже, на підставі викладеного Міністерством освіти і науки України наказом від 20.08.2021 № 330-к звільнено виконуючого обов`язки ректора Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського ОСОБА_1 20 серпня 2021 року.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Натомість, обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зводиться до відсутності підстав у відповідача для застосування п. 5 частини другої статті 42 Закону України «Про вищу освіту» та звільнення його з посади виконуючого обов`язки ректора у порядку п. 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю, оскільки він вважається таким, що не притягувався до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення понад рік з моменту винесення рішення від 14.08.2020 у справі №757/25856/20-п.

Однак, зі змісту статті 42 Закону України «Про вищу освіту» слідує, що особа, яка піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення, не може бути обрана, призначена (у тому числі виконувачем обов`язків) на посаду керівника закладу вищої освіти протягом року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили.

З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що постанова Печерського районного суду міста Києва у справі №757/25865/20-п прийнята 14.08.2020.

Разом з тим, вказаною постановою роз`яснено порядок та строки її оскарження до Київського апеляційного суду, а саме: Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим, до Київського апеляційного суду через районний суд м. Києва, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

У той же час, в Єдиному державному реєстрі судових рішень містяться відомості, що постанова Печерського районного суду міста Києва у справі №757/25865/20-п від 14.08.2020 набрала законної сили - 26.08.2020.

Разом з тим, оскільки позивач лише 08.09.2020 звернувся з апеляційною скаргою на вказану постанову, Київським апеляційним судом 23.10.2020 прийнято постанову, якою в поновленні строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду м. Києва від 14 серпня 2020 року - відмовлено, а апеляційну скаргу - повернуто.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 20.08.2021 №330-к «Про звільнення виконуючого обов`язки ректора» ОСОБА_1 звільнено з 20.08.2021 з посади виконуючого обов`язки ректора Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського відповідно до п. 11 ст. 40 КЗпП України.

Тобто, приймаючи 20.08.2021 наказ про звільнення позивача з посади на підставі п. 5 ч. 1 ст. 42 Закону України «Про вищу освіту», відповідачем правомірно встановлено, що позивач протягом року з дня набрання законної сили постанови Печерського районного суду міста Києва у справі №757/25865/20-п від 14.08.2020, а саме: з 26.08.2020 піддавався адміністративному стягненню за корупційне правопорушення.

Інші доводи позивача, викладені на обґрунтування позовних вимог, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, приймаючи наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади виконуючого обов`язки ректора Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського від 20.08.2021 №330-к, Міністерство освіти і науки України діяло на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно, а тому відсутні підстави для його скасування.

У зв`язку із тим, що судом визнано правомірним наказ Міністерства освіти і науки України від 20.08.2021 №330-к, всі інші позовні вимоги, які є похідними вимогами, також задоволеними бути не можуть.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лапій С.М.